![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ кафедра міжнародної економіки Тема: Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ Виконала: студентка групи МТ-08 Молочинська Анна Перевірила: к.е.н, доцент Л.М.Самосьонок Донецьк - 2009 ПЛАН 1. Група Світового банку. Мета створення. Діяльність 2. Організації, з яких складається Світовий Банк 2.1 Міжнародний банк реконструкції й розвитку – МБРР 2.2. Міжнародна фінансова корпорація – МФК 2.3 Міжнародна асоціація розвитку – MAP 2.4 Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій – БАГІ 2.5 Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів – МЦУІС 3. Співпраця України з організаціями Групи Світового банку Література 1. ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк, що надав у 2002 фінансовому році країнам-клієнтам позики на загальну суму 19,5 млрд дол. США, у цей час здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку. Група Світового банку складається з чотирьох основних інститутів – Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно пов'язаний із Світовим банком. Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, – Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій. Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.
Банк використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів: інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення; концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності; зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності; охорона навколишнього середовища; підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва; підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування. Видаючи кредити, проводячи консультації з питань економічної політики й надаючи технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються: середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років; число грамотних серед дорослого населення подвоїлося; загальне число дітей, що навчаються в початковій школі, виросло з 411 до 681 мільйона; дитяча смертність знизилася на 50 відсотків. Незважаючи на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зробити для рішення завдань розвитку. З 4,7 мільярди людей, що живуть в 100 країнах, що є клієнтами Світового банку: 3 мільярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мільярди - менш нiж на 1 долар у день; майже 3 мільйони дітей у країнах, що розвиваються, щорічно вмирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації; 113 мільйонів дітей не відвідують школу; 1,5 мільярда людей не мають доступу до чистої питної води. Найважливішими коштами рішення вартих перед Банком завдань є ефективні стратегії скорочення бідності й кредитування на меті боротьби з бідністю. Найбільш пріоритетними завданнями, установлюваними в рамках здійснюваних Банком програм, є забезпечення стійкого соціального розвитку, розвиток людського потенціалу й підвищення ефективності керування економікою, причому усе більше уваги приділяється залученню різних верств населення до рішення завдань розвитку, удосконалюванню керування й інституціональному будівництву. Банк також надає допомогу країнам у зміцненні й підтримці основних умов, які необхідні для залучення приватних інвестицій і підтримки їх на належному рівні.
Опираючись на сприяння Банку у вигляді кредитування й консультацій, уряду проводять всебічне реформування економіки своїх країн і зміцнюють банківську систему. Вони інвестують кошти в розвиток людських ресурсів, в інфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що підсилює привабливість країни для приватних інвесторів і підвищує ефективність капіталовкладень. В 2001 фінансовому році надання допомоги Банком країнам, що розвиваються, здійснювалося по наступних напрямках: Прискорене полегшення тягаря заборгованості. Відповідно до розширеної Ініціативи відносно бідних країн з високим рівнем заборгованості (ХИПК), в 2001 фінансовому році був досягнутий значний прогрес у розширенні масштабів і прискоренні темпів полегшення тягаря заборгованості ряду найбідніших країн миру, багато хто з яких розташовані на африканському континенті. На 30 червня 2002 року в рамках цієї ініціативи була скорочена заборгованість 26 країн, і очікується, що згодом тягар заборгованості буде полегшено на загальну суму, складову 41 млрд. дол. США. Завдяки скороченню боргового тягаря в рамках Ініціативи ХИПК (у сполученні із традиційними видами скорочення заборгованості) загальний обсяг боргу в 26 країнах зменшиться на дві третини, збільшаться видатки на соціальні потреби й скоротяться видатки на обслуговування боргу. Епідемія ВІЛ/Сніда становить найбільшу небезпеку для країн Африки до півдня від Сахари. У вересні 2000 року Банк разом з партнерами приступився до реалізації багатокраїнної програми боротьби з ВІЛ/Снідом (МШС) для Африки - першої програми такого роду. Програма МШС передбачає швидке й гнучке фінансування розроблених країнами конкретних проектів боротьби з ВІЛ/Снідом на умовах Міжнародної асоціації розвитку - установи Банку, що надає кредити на пільгових умовах. Багатобічна підтримка програм скорочення бідності. У Доповіді Банку про світовий розвиток за 2000/2001 рік основними умовами скорочення бідності у всіх її проявах були названі розширення прав і можливостей і підвищення захищеності населення. У цьому зв'язку, наданий Банком обсяг кредитування на боротьбу з інфекційними захворюваннями досяг 608 млн. дол. США, що у два рази перевищує середньорічні обсяги кредитування за останні чотири роки. Надавана Банком допомога в галузі освіти направляється в першу чергу на забезпечення доступності, високого якості й рівних можливостей у його одержанні. Діяльність Банку по забезпеченню більше чистого й здорового навколишнього середовища зажадала проведення по усьому світі великих консультацій для збору інформації, необхідної для розробки екологічної стратегії. Швидко, що розвивається напрямком, діяльності Банку є надання допомоги країнам в області вдосконалювання законодавства й судової системи, причому діяльність Банку крім реформування конкретних аспектів законодавства в цей час охоплює правове утворення населення, реалізацію програм боротьби з корупцією в судових органах, створення механізмів дозволу споровши з використанням місцевих традицій і правову допомогу незаможним жінкам. За останні п'ять років число проектів у портфелі Банку, реалізація яких уважається під погрозою зриву, було скорочено вдвічі й у цей час перебуває на самою низкою за багато років оцінці.
Контроль снизу, со стороны фабрично-заводских комитетов и других общественных организаций, стал дополняться и подкрепляться контролем сверху со стороны Государственного банка. Большую роль в организации финансов на новых основах сыграло создание в декабре 1917 г. Высшего совета народного хозяйства (ВСНХ), в составе которого были образованы Отдел государственного хозяйства и банков и Отдел хозяйственной политики, ведавшие финансовыми вопросами236. Проводились работы по созданию местных советских финансовых органов. К III Всероссийскому съезду Советов (январь 1918 г.) из 317 местных Советов, представленных на нем, большинство уже имели свои финансовые отделы. * Овладение Государственным банком было крупным шагом на пути к превращению кредитной системы из орудия господства финансового капитала в орудие социалистического строительства, на пути создания новой, советской кредитной системы. Вторым шагом должна была стать национализация частных банков, слияние их с Государственным банком и создание тем самым разветвленного аппарата денежного учета и контроля
2. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
3. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
4. Підприємницька діяльність та її активізація в Україні
5. Мета та функції контролінгу
9. Товарна біржа: структура та функції
12. Генеза та функціонування числової символіки в поезії ХХ ст.
14. Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку
15. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
16. Обрання та функції Президента України
17. Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання
18. Структура та функції умовиводу
19. Філософські методи та функції філософської науки.
20. Закон вартості: сутність та основні функції
21. Сучасний склад: характеристика та функції
25. Маркетингова діяльність комерційного банку
26. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
27. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
29. Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків
30. Законність та правопорядок
31. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
32. Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її вирішення
33. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
34. Життя та творча діяльність Остапа Вишні
35. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
36. Життєвий цикл товару та маркетингова діяльність фірми
41. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
42. Сутність та зміст контролю
43. Дослідницька та творча діяльність на уроках біології
44. Якість та контроль якості продукції
45. Поняття цивілізації. Цивілізаційна структура сучасного світу
47. Сутність та місце митної вартості в системі митного оподаткування
48. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
49. Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутність та об`єкти податкового обліку
50. Сутність та види інвестицій. Поняття левериджа і його види
51. Сутність та призначення фінансів
52. Інвестиційна діяльність у вільних економічних та офшорних зонах
58. Аналіз українського та світового досвіду колдоговірної роботи
59. Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
60. Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
62. Public Relations: світовий та український досвід
63. Виникнення та стадії розвитку світового ринку
64. Світовий ринок чорних металів
65. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
66. Виникнення та еволюція світової політичної думки
67. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
68. Види грошей. Кредитні гроші. Кредитна система України. Функції та операції Центрального банку
73. Сущность банка, его функции и их развитие на современном этапе
76. Печінка. Її будова, функції та хвороби
77. Світова продовольча проблема
78. Туриз як галузь світового господарства
79. Роль и функции банков в рыночной экономике
80. Функции и роль коммерческих банков
82. Структура и функции центральных банков. Пример развитых стран
84. Коммерческие банки: операции, функции и роль в кредитно-денежной политике правительства
85. Формы и функции центральных банков
89. І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила
90. Социально-экономические функции рекламы в деятельности коммерческих банков
91. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
92. Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ "Правекс-банк"
93. Надзорные и регулирующие функции банка России
95. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
97. Складання та подання фінансових звітів банку
98. Функции банков в переходный период экономики
99. Функции и операции Национального банка Республики Казахстан как Центрального банка страны