![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Внутрішнє та зовнішнє середовище організації |
Внутрішні середовище організації Відповідно до системного підходу до управління, організація, як відкрита система, функціонує й розвивається завдяки наявності в ній певних елементів, які дають змогу своєчасно і адекватно реагувати на сигнали зовнішнього оточення. Ці елементи і являють собою її внутрішнє середовище. Воно формується під впливом різних факторів. З одного боку – це особливості ринку, вимогам якого внутрішнє середовище має відповідати, з другого – розміри організації. Великі підприємства з тисячами працівників вимагають зовсім іншого управління, ніж підприємства малого бізнесу. Корпорація ІВМ успішна як організація не тому, що вона велика, скоріше навпаки: вона така завдяки ефективній системі управління; вона працює, не втрачаючи гнучкості, залишаючись близькою до своїх клієнтів так само, як і малі фірми. Діяльність будь-якої організації має бути підпорядкована завданню забезпечити ефективне господарювання, яке вирішується по-різному за однакових умов. Тому можна стверджувати, що внутрішнє-середовище організації створюється її керівниками відповідно до їхніх уявлень про спроможність системи бути життєздатною й досягати поставлених цілей у конкретному оточенні. Відомі різні підходи до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виокремлюють п'ять змінних, до яких належать: цілі організації, її структура, технологія, завдання й люди, що здійснюють виконання завдань за допомогою відповідної технології в межах створеної структури з метою досягнення поставлених цілей. Разом з тим, Р. Дафт описує внутрішнє середовище як сукупність організаційної структури, технології виробництва з усією матеріально-технічною базою та корпоративної культури, вважаючи останню здатною найбільшою мірою формувати конкурентні переваги фірми. Представники сучасної російської школи управління вважають, що це структура організації, її ресурси та культура, або ширше – структура, рівень розподілу праці і організаційні комунікації, а також кадровий склад організації і трудові й технологічні процеси, які використовуються для перетворення ресурсів у необхідний суспільству продукт. Доцільно об'єднати існуючі підходи, виділивши ті складові, які найбільше впливають на ефективність системи управління організацією і, завдяки своїй адекватності, забезпечують її успіх або ж через невідповідність спричиняють невдачу. Для цього розглянемо концептуальну модель існування організації. Як відкрита система, вона забезпечує свою життєздатність вмінням так перетворювати наявні ресурси, які вона отримує із зовнішнього середовища, щоб готовий продукт (вироби, послуги, Ідеї) позитивно сприймався суб'єктами зовнішнього середовища й мав у них попит. Проектує процес перетворення ресурсів у готовий продукт і забезпечує його функціонування система менеджменту, яка орієнтується у своїй роботі на такі ключові завдання: визначення цілей організації; формування під обрані цілі організаційної структури, що уможливить ефективну взаємодію всіх членів організації відповідно до тих функцій, які вони виконуватимуть, забезпечуючи досягнення мети; залучення до процесу перетворення тієї технології, яка гарантуватиме оптимальне співвідношення витрат ресурсів і результату; добір персоналу й формування для нього дієвих мотиваційних переваг, які б поєднували прагнення людей досягти власних цілей з необхідністю працювати з належною віддачею задля досягнення організаційної мети.
Незалежно від сфери діяльності, складу і структури зовнішнього середовища, ці завдання є обов'язковими для керівної системи будь-якої організації. Завдяки їх вирішенню й формується її внутрішнє середовище. Узагальнюючи різні підходи до визначення внутрішньої структури організації, можна зробити висновок, що основними її елементами є: мета організації; організаційна структура; система технологій; кадровий склад і організаційна культура. Розглянемо ці елементи детальніше та визначимо, яким чином вони між собою пов'язані. Будь-якій усвідомленій діяльності людей дає поштовх мета (ціль). Ціль – це бажаний стан об'єкта або бажаний кінцевий результат діяльності. Цілі організації визначаються у вигляді ідеальної моделі стану системи в майбутньому, можливість досягнення якої оцінюється менеджерами з урахуванням різних чинників, починаючи від особистих (рівень професіоналізму, співвідношення мотивів і стимулів) і закінчуючи тими, які впливають і впливатимуть на функціонування системи з боку зовнішнього середовища. Останнє зумовлене ресурсними та інституційними обмеженнями, у рамках яких можливе досягнення цілей. Цілі різних організацій можуть бути подібними або істотно різнитися. Так, для підприємства, що працює на комерційних засадах, важливою метою є отримання прибутку, а для неприбуткових організацій – вирішення в рамках встановленого бюджету тих проблем, заради яких вони створюються. Як правило, організації ставлять і реалізують не одну ціль, а кілька, які є важливими для їхнього функціонування й розвитку. Це можуть бути цілі, розраховані на перспективу або короткотермінові, вони можуть стосуватися вирішення економічних, технічних або соціальних завдань, бути пріоритетними або другорядними тощо. Для того, щоб забезпечити досягнення цілей організації, необхідно відповідним чином координувати діяльність її елементів (підрозділів, окремих людей). Отже, зважаючи на поставлені цілі, організація вибудовує свою структуру. Структура організації – це сукупність елементів і взаємозв'язків між ними, що дає змогу найефективніше перетворювати вхідні ресурси в завершальний продукт і досяггати поставлених цілей. Структура є начебто кістяком організації, об'єднуючи окремі її елементи, які вступають у стосунки між собою, проявляючи свої властивості. Формування організаційної структури, вибір певного її типу зумовлюється багатьма чинниками. Це і специфіка діяльності підприємства, яка вимагає виконання тих чи інших видів робіт, і технологія, що застосовується для перетворення ресурсів у кінцевий продукт, і масштаби діяльності. Структура організації має у своїй основі розподіл праці, який ніколи не буває випадковим, а ґрунтується на тому, що кожен вид роботи доручається тим фахівцям, які можуть виконати її краще, ніж інші працівники з погляду інтересів даної організації. Такий розподіл праці називається спеціалізованим і може стосуватися роботи з людьми, роботи з машинами та з інформацією. Залежно від виду робіт, які лежать в основі розподілу праці відповідно йдеться про структуру управління, виробничу структуру й організаційну структуру. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною та іншими засобами праці формує виробничу структуру підприємства.
Вона більшою мірою, ніж перераховані вище фактори, залежить від обраного типу технології і являє собою групування конкретних завдань у межах виробничих підрозділів (цехів, дільниць), які між собою пов'язані єдиним ланцюжком. Поряд із горизонтальним розподілом праці для організації є не менш важливим забезпечення раціонального вертикального розподілу праці. Це дає змогу визначити кількість рівнів управління, побудувати управлінську вертикаль і сформувати скалярні ланцюги (ланцюги команд), за якими має здійснюватися керівництво або надходити інформація на вищі рівні управління. В даному разі уже йтиметься про структуру апарату управління організацією. Структура апарату управління являє собою форму розподілу влади й відповідальності між управлінськими працівниками й сукупність формальних стосунків між ними з приводу цього розподілу. Об'єднувальну роль щодо розглянутих вище структур відіграє організаційна структура управління. Під час її побудови передусім визначаються функції, які повинен здійснювати персонал даної організації. Якщо масштаби діяльності організації великі, то працівники, які виконують роботу в межах однієї функції, об'єднуються у спеціалізовані відділи. Залежно від масштабів діяльності фірми ці функції можуть бути або ширшими (включати в себе споріднені види робіт, наприклад фінанси й бухгалтерський облік), або спеціалізованішими. Вибір функціональних сфер багато в чому зумовлює можливість успішної діяльності організації. Тому завдання менеджера полягає в тому, щоб створити таку організаційну структуру, яка краще від інших відповідатиме вимогам функціональної спеціалізації і даватиме змогу організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно й раціонально розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, а також задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю. Як зазначалося вище, структура організації великою мірою залежить від того, на якій технології базується процес перетворення ресурсів на готову продукцію. Для багатьох підприємств технологія є основним чинником, що зумовлює її конкурентні переваги. Технологія – це спосіб перетворення вхідних елементів 1 (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти, послуги). Основною характеристикою технології у сучасному світі стає її мінливість. Так, у сфері інформаційних технологій зміни відбуваються навіть протягом кількох місяців. Проте деякі технології є досить консервативними щодо змін. І. Ансофф виокремив три рівні мінливості технології, які впливають на діяльність організації: • стабільна технологія, яка в основному залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту (наприклад, виготовлення консервів та інших продуктів харчування традиційного асортименту); плідна технологія, яка у своїй основі залишається тривалий час, але постійно вдосконалюється (наприклад гнучкі автоматизовані системи, роторні лінії, що застосовуються в машинобудуванні і здатні до значного переналагоджування робочої частини при незмінній основі; комп'ютерні технології, зокрема програмне забезпечення Microsof Office, кожна наступна версія якого забезпечує ширші можливості); мінлива технологія, коли в період життєвого циклу попиту з'являються нові базові технології (наприклад телевізори, залишаючись неодмінним атрибутом житла, пережили кілька поколінь базових технологій – від лампових до цифрових).
Стан механчного зв'язання х в однй органзац мг снувати за неоднакових умов життя й дяльности двох частин Органзац. На Рдних Землях в безпосереднй революцйнй боротьб, серед вимог умов завершувався процес кристалзац, уодностайнення природно селекц, а в емграцйних умовах могли триматися Органзац неоднородн елементи, механчно з нею зв'язан, й так, що мали сво цл, зацкавлення супроти визвольного революцйного руху, а при тому мали можливсть ухилятись вд того, щоб цлим свом життям, цлою свою стотою вддатись йому вкластися в його рамц. Але такий стан мг тривати тльки так довго, поки снували так умови. Вн не мг витримати внутршнього пднесеного розпряження в тому момент, коли протиставн до дючого революцйного активу елементи й тенденц намагалися скерувати Органзацю на нший, чужий й напрям. Тод мусла наступити експльозя, розрив одного, а не одноцлого, розрив по лн снуючо вже щлини. Так само не мг такий стан механчного з'днання витримати високого зовншнього тиску тод, коли цла Органзаця, обидв частини, крайова закордонний провд,P мусли стати в однй тй самй боротьб
1. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
2. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища фармацевтичного підприємства
3. Ефективність системи внутрішнього контролю та її визначення
5. Технічні характеристики зварювальних агрегатів з двигунами внутрішнього згорання
10. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
11. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
12. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
13. Катафрактарії та їх роль в розвитку військового мистецтва.
16. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
17. Облік аналіз та аудит розрахунків із засновниками підприємства
20. Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства
21. Правові особливості створення та реорганізації приватного підприємства
26. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
27. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
28. Ціноутворення та цінова політика підприємства
29. Розробка і реалізація стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
30. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
33. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки
36. Стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
37. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва
41. Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі
42. Діагностика кризового стану підприємства та розробка антикризових програм
43. Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутність та об`єкти податкового обліку
44. Нормування оборотних засобів та їх вплив на фінансовий стан підприємства
45. Особливості аналізу та ефективності використання основних засобів підприємства
47. Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства
48. Фінансова санація та банкрутство підприємства
49. Форми грошей та еволюція їх розвитку
50. Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"
52. Аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах обмеженості зовнішніх джерел фінансування
57. Структура капіталу підприємства та шляхи її оптимізації
58. Фінансова санація підприємства: сутність, роль, джерела та порядок здійснення
60. Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації
62. Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
63. Органи внутрішніх справ України
64. Життя в межах внутрішніх водойм
66. Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ
68. Заочна форма навчання у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України
69. Внутрішня гармонія та психічне здоровя
73. Система пожаротушения внутри двигателя ССП-2А. ССП-7 самолета -АН12 А
74. Морис Метерлинк. Там, внутри
75. Противоречия внутри христианского мировоззрения
76. Внутрішньогосподарський контроль Промінвестбанку
77. Інтернет - середовище бізнесу та маркетингу
78. Мова програмування C++ та середовище розробки Microsoft Visual C++
79. Внутрішня і зовнішня торгівля. Торгівельні компанії XVI-XVII століття
80. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого
81. Анализ стихотворения О.Э. Мандельштама "Внутри горы бездействует кумир…"
83. Внутрішньоаптечний контроль якості
84. Аналіз зовнішнього середовища ЗАТ "АВК"
85. Искорка музыки Рахманинова внутри нас
89. Благоустройство внутри дворовой территории
90. Вчення про внутрішню форму слова (О.О. Потебня)
91. Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки
93. Здоров’я людини та навколишнє середовище
94. Поняття "Консорції" в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
95. Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
96. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
98. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір