![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави |
Вступ У ринковій економіці незалежні, самостійні виробники товарів і послуг, а також усі ті, хто забезпечує безперервність циклу "наука - техніка - виробництво - збут - споживання" не зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформації. Підприємцю потрібна інформація про інших виробників, про можливих споживачів, про постачальників сировини, що комплектують і технології, про ціни, про положення на товарних ринках і ринках капіталу, про ситуацію в діловому житті, про загальну економічну і політичну кон'юнктуру не тільки в своїй країні, але і в усьому світі, про довгострокові тенденції розвитку економіки, перспективах розвитку науки і техніки і можливі результати, про правові умови господарювання і т. п. У зв'язку з цим доцільно проаналізувати інформаційний ринок, значна частина послуг якого відноситься до сфери ділової інформації. У розвитих країнах значна частина інформаційної діяльності протягом останніх двох десятиліть входить в ринкові відносини і виступає в якості одного з найважливіших елементів ринкової інфраструктури по обслуговуванню, реалізації і розвитку ринкових відносин, а також як самостійний спеціалізований сектор ринку, на якому пропонуються особливі продукти і послуги. Сучасний інформаційний ринок включає три взаємодіючих області: інформацію; електронні угоди; електронні комунікації. В області електронних угод ринок інформації виступає не посереднім елементом ринкової інфраструктури, область електронної комунікації знаходиться на стику з галуззю зв'язку, а інформація, відноситься до нематеріального виробництва. Ринок електронних угод (операцій, ra sac io s) включає системи резервування квитків і місць у готелях, замовлення, продажу й обміну товарів і послуг, банківських і розрахункових операцій. На ринку електронних комунікацій можна виділити різні системи сучасних засобів зв'язку і людського спілкування: мережі передачі даних, електронну пошту, телеконференції, електронні дошки оголошень і бюлетені, мережі і системи вилученого діалогового доступу до баз даних і т.п. На світовому ринку інформації прийнято розрізняти наступні основні сектори, що також характерні і для України: Сектор ділової інформації; Сектор інформації для фахівців; Сектор масової, споживчої інформації. Підприємцю потрібна інформація з усіх 3-х секторів, але успіх його діяльності визначається насамперед своєчасним використанням ділової інформації. 1 Інформаційний простір бізнесу. Сучасний інформаційний ринок по характері даних можна розділити на кілька основних секторів: 1. Сектор ділової інформації представлений такими видами і джерелами, як: 1.1. Біржова і фінансова інформація - інформація про котирування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринки товарів і капіталів, інвестиціях, цінах. Джерелами такої інформації є біржі й обслуговуючі їх спеціальні служби біржової і фінансової інформації. Головним фактором, що забезпечує комерційну цінність такої інформації, є її повнота, точність і оперативність. 1.2. Економічна і статистична інформація - числова економічна, демографічна і соціальна інформація. Надається органами керування економікою і службами Статистики (державними і недержавними) у виді динамічних рядів, звітів, оцінок, прогнозів і т.п
. Поряд з такими факторами, що забезпечують комерційну цінність інформації, як повнота, точність і оперативність, особливе значення має приступність (не засекреченість) її споживачу. 1.3. Комерційна інформація - адресно-реквізітні дані про галузі, підприємства і їхніх відповідальних співробітників (включаючи дані про напрямки діяльності, асортименті продукції, що випускається, цінах і т.п.). Джерела її - державні і цілий ряд недержавних організацій. Багато добірок комерційної інформації, пропоновані на інформаційному ринку як самостійні продукти, є вторинною переробкою інформації, що збирається різними державними (звичайно відповідають за реєстрацію, ліцензування і/чи перевірку різних аспектів діяльності підприємств і організацій різних форм власності). Головним фактором, що визначає товарну цінність інформації, є повнота і точність (адекватність змінам, що відбуваються,) даних. 1.4 Інформація з комерційних пропозицій надходить від спеціалізованих фірм - інформаційних торгових посередників. У найпростіших випадках (наприклад, при дослідженнях ринку, що не припускають як невід'ємну частину негайної купівлі-продажу) досить тільки інформації про товари і ціни. У більшості ж комерційно значимих випадках потенційних продавців і покупців цікавлять ще й адресно-реквізітні даних контрагентів, без яких контакт меж ними і, отже, угода просто не відбудуться. Сьогодні невід'ємною частиною послуг, зв'язаних з наданням такої інформації, стає можливість негайного висновку угоди за результатами пошуку/добору даних. Якість цієї супутньої послуги визначає успіх у цьому секторі інформаційного ринку. 1.5. Політичні, економічні, військові і т.п. новини, що цікавлять представників різних соціальних груп, зокрема, підприємців. Головним фактором успіху тут служить оперативність (“завтрашні дані повинні бути опубліковані вчора"), точність (відповідність фактам, відсутність перекручувань) і вірогідність прогнозної складової. 2. Сектор юридичної (нормативної) інформації з підрозділами по видах законодавчих і підзаконних (відомчих) документів по різних аспектах господарської діяльності; 2.1. Загальногосподарські акти (цивільне, арбітражне, податкове право). 2.2. Акти, що регламентують окремі види діяльності (наприклад, зовнішньоекономічне, торгове, банківське, біржову, ліцензування різних видів діяльності, митні проблеми, захист авторських прав і т.п. ). 2.3. Акти, що регламентують перетворення прав власності в перехідний період (приватизація засобів виробництва, землі і т.п.). 2.4. Нормативні і рекомендуючі документи по стандартизації, включаючи порядок сертифікації виробів, проблеми відповідальності за недотримання стандартів і проблеми, зв'язані зі збільшенням попиту на ті товари, якість яких сертифіковано належним чином і т.п. Головні фактори у всіх підрозділах даного сектора - це: можливість одержати не тільки метадані (дані про зміст, і місцезнаходженні цікавлячих споживача даних, наприклад, бібліографію), але і самі тексти відповідних актів, відстеження постачальниками даних численних змін, поповнень до змін і виправлень до доповнень; можливість одержати зведений документ, у який внесені всі діючі модифікації документа; відстеження не тільки законодавчих, але і відомчих актів, що не доводяться до зведення тих, кого карають за їхнє порушення.
3. Сектор інформації для фахівців (бібліографія і першоджерела). Відмінність її від ділової і нормативної інформації, що відповідає на питання хто, що, де, коли і на яких умовах полягає в тому, що вона відповідає на питання навіщо, як і що буде, якщо і призначена не для підприємців і працівників комерційних служб, а для співробітників функціональних (у тому числі - інженерних і науково - дослідницьких ) служб. 4. Сектор соціально-побутової (сервісної) інформації призначений (на відміну від попередніх видів) обслуговувати особистісні потреби людей. 5. Сектор технічних і програмних засобів для автоматизації офісної й управлінської діяльності (збору, обробки і використання даних) упритул примикає до чотирьох вищевказаного. Варто враховувати, що користувачу потрібна не метаінформація з даними про тім, де і як він може сам знайти і зібрати необхідні йому дані), а інформація, зібрана і перероблена виконавцем (часто обсяг побажань досягає рівня інформаційно-маркетингового дослідження).2 Комплекс побажань потенційних користувачів: глибина пошуку й обсяг зібраних/перероблених даних повинні бути максимальні; час збору/переробки даних і ціна оплачуваних послуг - мінімальні; результат доставлений "на стіл" у погодженому (або усі в машиночитаному, або усі в друкованому) виді за принципом: "максимум інформації від виробника при мінімумі витрат з боку споживача". Побажання ці виникають з боку покупця зовсім не від того, що він не розуміє трудомісткості виконання замовлення і/чи високої комерційної цінності добутих даних. Навпаки, багато хто добре розуміють цінність інформації. Але саме ці, найбільш цивілізовані, групи підприємців випробують сьогодні найбільший дефіцит інвестиційних ресурсів. Вони чітко усвідомлять, що їхнього первісного капіталу просто не вистачить, щоб витягти з отриманої інформації закладену в ній потенційний прибуток. Нова роль бібліотеки Фахівці з Центральної спеціальної бібліотеки Дослідницького центра в м. Юліхе (Німеччина) спробували зрозуміти, чи розташовує сучасна бібліотека перспективною концепцією: які інформаційні потреби суспільства і можливості самої інформації має бути їй враховувати і відповідно які інформаційні мережі треба створювати. Ці питання вони обговорювали з бібліотекарями Великобританії, США й інших країн. Було вирішено провести серйозні дослідження і потім — по їх результатах — організувати "мозкову атаку" по створенню моделі бібліотеки майбутнього. У 1991 році аналогічне дослідження запропонував провести незалежний консалтинговий і дослідницький центр Comedia у Великобританії. У рамках дослідження стояло розглянути можливості створення бібліотечної мережі. Через рік до центра Comedia приєдналися сім експертів в області бібліотечної справи і двадцять співробітників бібліотек. У підсумку було проведено загальнонаціональне дослідження Майбутнє публічних бібліотек, і надані ними послуги. Публічна бібліотека у Великобританії розглядається як деякий інформаційний центр і місцевий архів. У той же час це місце, де можна поспілкуватися з друзями, спокійно посидіти з книгою, погортати газету чи журнал — безкоштовно і без усякого тиску з сторони.
Якщо мобілізувати тільки офіцерський корпус і козацтво — це уможливить створення потужної організації, здатної в надзвичайно стислий термін змінити ситуацію в країні. За півроку можна мобілізувати майже півтора мільйона чоловік. Це реально, якщо ми усвідомимо катастрофічність нашого становища. Якщо ще хтось має ілюзію, що все зміниться без нашої активної участі, то ми ніколи не зберемо таку кількість людей. Якщо ж не зберемо, то втратимо свої землі, свою країну. Проте краще не доводити до крайнощів, а слід максимально скоротити термін формування сучасної боєздатної структури, що забезпечить захист Батьківщини, її свободу і незалежність. Безумовно, формування козацьких загонів не є самоціллю, а лише засобом, інструментом впливу на соціально-економічні і політичні процеси в українському суспільстві. Яким же чином люди, що не мають влади, не мають доступу до засобів масової інформації, можуть впливати на ці процеси? В інформаційних війнах, що ведуться в рамках великих систем, а суспільство — це велика система, діють певні закони, знання яких дає можливість суттєво впливати на функціонування такої суперсистеми
1. Особливості використання інформаційних технологій в документознавстві
2. Використання інформаційних технологій Інтернет в фармації
3. Ціна сучасних інформаційних технологій
4. Елементи інформаційних технологій в математичному програмуванні
10. Особливості функціонування локальних інформаційних мереж
11. Новые информационные продукты и технологии
12. Концепція створення інформаційних систем у державному управлінні
13. Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби
14. Інформаційне забезпечення інформаційних систем
15. Проектування інформаційних систем
16. Структура інформаційної системи. Декомпозиція інформаційних систем
17. Захист інформації в інформаційних системах
19. Новые информационные системы и технологии
20. Інформаційні технології управління маркетингом
21. Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі
25. Глобалізація й поняття "суспільство" у новітніх соціологічних дискусіях
27. Новые современные коагулянты в технологии очистки сточных вод
28. Роль та перспективи діяльності прокуратури у формуванні демократичної держави
29. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
31. Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру "Замки Поділля"
33. Новые технологии хранения информации
34. Новые информационные технологии обучения в математике
35. Экономическая оценка использования новых информационных технологий в бухгалтерском учете
36. Успехи СССР в области просвещения, культуры и науки, освоение новых технологий и прорыв в космос
37. Проблемы корректуры в условиях новых информационных технологий
41. Новые информационные технологии в изучении истории психологии
42. Новые информационные технологии в процессе реформирования системы образования
43. Социальная опасность правонарушений в сфере новых информационных технологий
44. Методические перспективы реализации новых технологий обучения движениям и овершенствования в них
45. Новые формы занятости и информационные технологии
46. Використання нейромережевих технологій при створенні СППР
47. Формування ресурсів коммерційних банків
48. Компьютерные технологии как инструмент получения новой информации о строении океанических разломов
49. Public Ethernet - широкополосная сеть нового поколения. Взгляд на услуги сквозь призму технологии
50. Новые информационные технологии в образовании
51. Використання комп’ютерних технологій в сучасному діловодстві
57. Принципи побудови нового Плану рахунків та його узгодженість з фінансовою звітністю
58. Типи організаційних структур бухгалтерії (лінійна, ступінчата, комбінована)
61. Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі
62. Використання діаграм при обробці табличної інформації
63. Нові технології в MacOS X10.6 SnowLeopard
64. Новые технологии мониторов
68. Влияние новых технологий на искусство
69. Новейшие информационные технологии в разработке анимационных проектов
73. Совершенствование лекарств и новые фармацевтические технологии
74. Думать о бизнесе клиента — новая "старая" технология продаж
75. Новые информационные технологии в документационном обеспечении управлении
76. Особливості управління в організаційних формуваннях АПК
78. Внедрение новых технологий. Управление персоналом на Российском предприятии
79. Штриховые коды – новый предмет библиотечной технологии
80. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
81. Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової
82. Інформаційно-комунікативні технології як засіб навчання математичних дисциплін
85. Педагогічні основи використання самостійних робіт у малокомплектній початковій школі
89. Формування іміджу дошкільного навчального закладу
91. Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
92. Застосування інноваційних освітянських технологій
93. Формування іміджу політичного лідера
94. Новые информационные технологии в практике работы фармацевтических организаций
95. Интернет-консультирование в качестве новой технологии психологического консультирования
96. Технологічна безпека та продовження ресурсу сталевих конструкцій в корозійних середовищах
97. Стратегии развития туристского бизнеса на базе новых технологий
98. Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств, їх формування та використання