![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття |
1. ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ У 50-Х – 60-Х РОКАХ Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах однієї держави. Територія України на кінець 1945 р. розширилася до понад 580 тис. км2. У 1954 р. до України включено Крим. Після війни залишилося лише 17% довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48% проти 1940 р. У 1950 р. цей показник становив 81%. Протягом 50—б0-х років гострої нестачі робочої сили не відчувалося внаслідок відносного аграрного перенаселення, особливо у західних областях. У структурі зайнятості істотних змін не відбулося. Більшість робітників працювало у галузях матеріального виробництва (81,5% в 1960 р.). У промисловості, будівництві, на транспорті було зайнято 38,8%. Зберігалася висока частка зайнятих у сільському господарстві — 42,7%, а у сфері торгівлі, послуг, державного управління — 18,5%. Господарство розвивалося на основі директивних п'ятирічних планів: п'ятого (1951—1956 рр.), шостого (1956—1960 рр.). сьомого (1961 —1965 рр.) У сталінську добу відправною точкою розвитку було твердження про те, що у СРСР побудовано соціалістичне суспільство і почався перехід до комунізму, який можна побудувати в одній країні. Ідея догнати і перегнати індустріальні країни була підтримана М. С. Хрущовим, який проголосив курс на досягнення в СРСР найвищого в світі добробуту людей. Це було авантюрне рішення, оскільки за якісними показниками господарство СРСР відставало від США, інших економічно розвинених країн. Результатом функціонування командно- адміністративної системи, партійного керівництва, дефіциту демократії була екстенсивна спрямованість розвитку господарства країни, що відбувався за довоєнною схемою. Значні втрати господарства України в роки другої світової війни зумовили низький вихідний рівень порівняно з іншими країнами. У 1945 р. в Україні було вироблено лише 26 % промислової, 49% сільськогосподарської довоєнної продукції, товарообіг зменшився до ,31 %.У СРСР ці показники становили відповідно 92, 60, 45 %. Відбудова господарства продовжувалася до 1950 р. Швидкими темпами розвивалася промисловість — 34,6 % щорічно при 22—23 % по СРСР. Перевага надавалася базовим галузям промисловості: паливній, металургійній, електроенергетичній, машинобудівній. Було відбудовано та побудовано понад 2 тис. підприємств. 3 відновленням у 1951 р. довоєнних масштабів виробництва чавуну, сталі, коксу Україна зайняла одне з провідних місць у Європі з виробництва чорних металів. У паливній промисловості було створено нові галузі — газову, буро-вугільну. Розширилася мережа газопроводів, зокрема побудовано газопровід Дашава — Київ. Проте у структурі палива перевага надавалася вугіллю (понад 90 %) Значних успіхів досягло машинобудування. Парк верстатів збільшився у 2 рази. Зросло виробництво спеціалізованих верстатів-автоматів, напівавтоматів, почали випускати автоматичні верстатні лінії. Інтенсивно розвивалося виробництво машин для важкої промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства, енергетичного та електротехнічного устаткування.
Перші кроки були зроблені в авіабудуванні (Київський авіаційний завод)Первістками автомобільної промисловості стали Одеський автоскладальний і Львівський автобусний заводи. У 1950 р. було випущено перші 18 тис. вантажних машин. Зростав обсяг перевезень всіма видами транспорту. В 1950 р. вантажооборот залізниць перевищив довоєнний рівень на 22,9 %, морського транспорту — на 50, автомобільного — на 117 %. Певні досягнення були у легкій промисловості: створено шовкове виробництво, освоєно випуск меланжевих, тонкосуконних тканин, капронових панчіх. Однак виробництво легкої і харчової промисловості не досягло довоєнного рівняв (відповідно 79 і 80 %). Однією з причин було обмеження асигнувань і розпорошення їх на відбудову невеликих підприємств. Розпочалася індустріалізація в західних областях України. Розширилися старі виробництва: видобуток нафти (район м. Долини), природного газу (Дашавське, Угорське, Більче-Волинське родовища у Львівській області). Відкриті перші робочі пласти у Львівсько-волинському кам'яновугільному басейні. Створено нові галузі промисловості, зокрема виробництво автобусів, радіоапаратури. У 1950 р. промислове виробництво становило 10 % загальноукраїнського проти 3 % у 1940 р. Важливою проблемою відбудови країни були капіталовкладення. США відмовили у наданні кредитів Радянському Союзні який не став учасником плану Маршалла. Поставки за рахунок репарацій з Німеччини були незначними. Допомога Україні з-за кордону від УНРРА становила 194,2 млн дол. США. Основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви. За 1946—1950рр. у промисловість. будівництво, транспорт і зв'язок України було вкладено 4,9 млн крб. державних інвестицій, а разом з кооперативними підприємствами. колгоспами — 7,1 млн крб. Частка промисловості та будівництва в загальному обсязі капіталовкладень становила 55,7.Інвестиції на 85,7 % направлялися у важку промисловість. На господарство республіканського підпорядкування припадало 11%, на господарство союзного підпорядкування — 89 % загального обсягу капітальних вкладень. У 50-х — першій половині 60-х років основні напрями економічної політики залишалися практично незмінними. Зберігалися високими, порівняно з західними країнами, темпи економічного зростання України, хоча після 1950 р. вони помітно сповільнилися. За 1951—1958 рр. промислова продукція щорічно зростала на 12,3%, національний доход — на 11,7%, за 1959— 1965 рр. — відповідно на 8,8 і 7 %. У структурі суспільного виробництва в 1960 р. за виробленим національним доходом (у СРСР його обліковували без невиробничої сфери) частка промисловості становила 47,9 %, сільського господарства — 29,1, транспорту і зв'язку — 4,7, будівництва — 8,2, торгівлі —11,1%. У паливній промисловості перевага залишалася за вугіллям протягом 1951—1965 рр. було введено в дію 324 шахти, видобуток вугілля зріс майже у 2,4 раза. На розвитку галузі у 60-х роках позначилися несприятливі гірничо- геологічні умови: глибинна розробка досягала 700 м, що ускладнювало видобуток і підвищувало ціни на вугілля. Розвиток вугільної промисловості здійснювався в усіх басейнах — Донецькому, Львівсько -Волинському.
Дніпровському буровугільному. Більш швидкими темпами, ніж вугільна, розвивалися газова і нафтова галузі(за 50-ті роки в 7,3 і 9,2 раза, за першу половину 60-х — в 3,6 і 2,7 раза). Частка нафти і газу в структурі палива збільшилася до 27 % у 1965 р. порівняно з 9 % у 1958 р. Центр видобутку нафти і газу поступово перемішувався у Дніпровсько-Донецький район (53,8 % в 1965 р.).Майже половина кількості газу споживалася на електростанціях. Незначну його кількість використовували як хімічну сировину, технологічне паливо, для комунально-побутових потреба Виробництво електроенергії забезпечувалося в основному великими державними тепловими електростанціями (ТЕС). Частка гідроелектростанцій (ГЕС) v виробництві електроенергії зменшилася до 6.6 % у 1965 р. проти 20 % у 1950 р. Порівняно з довоєнними роками зросло значення металургії. У 1965 р. видобуток залізної руди перевищив рівень 1950 р. у 4 рази. виплавлення чавуну — в 3,5, сталі — в 1,4, виробництво прокату — 3.7, труб сталевих — в 3,1 раза. Почали виплавляти сталі більше, ніж чавуну. Було побудовано і здано в експлуатацію за 1951—1965 рр. 27 доменних, 38 мартенівських печей, 62 прокатних і трубних станів. Важлива роль в індустріальному комплексі належала машинобудуванню та металообробці, середньорічні темпи зростання яких становили у 50-х роках 16.5 %. Зменшення їх частки в галузевій структурі промисловості пояснювалося конверсією і тим, що воєнну продукцію в офіційній статистиці не показували. За цей час було створено понад 17 тис. зразків нових типів машин, устаткування, приладів, зокрема гідротурбін, турбогенераторів, крокуючих екскаваторів, магістральних тепловозів, електровозів, трансформаторів. автоматичних ліній, електронних машин, телевізорів, магнітофонів, мотовелосипедів, холодильників, пральних машин, пилососів. До середини 60-х років було освоєно виробництво синтетичних алмазів. великовантажних машин, автобусів власної конструкції, малолітражок. авторефрижераторів, автонавантажувачів, танкерів, риболовецьких траулерів, літаків. Споруджено такі заводи, як Одеський і Дніпропетровський важких пресів. Кременчуцький і Запорізький автомобільні. Львівський телевізорний. Сумський електронних мікроскопів. Київський електронно-обчислювальних машин. Хмельницький трансформаторних підстанцій. Україна займала провідне місце у СРСР за обсягом виробництва сільськогосподарських машин. Лише за 1960—1965 рр. було побудовано 22 заводи. На 1965 р. було понад 1 тис. машинобудівних підприємств, на яких працювало більш як 25 % зайнятих у промисловості. Прискореними темпами розвивалася хімічна промисловість (16,7 % середньорічних у 1960—1965 рр.). Збудовано Лисичанський хімічний комбінат. Сумський суперфосфатний завод, Роздольський сірчаний комбінат. Дніпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна. Однак асортимент хімічної продукції залишався практично незмінним (мінеральні добрива, сірчана кислота, сода, хімічні волокна). Повільно розвивалося виробництво полімерних матеріалів. Значно зросла і зміцніла промисловість будівельних матеріалів. було освоєно виробництво нових марок цементу "700" і "800", керамічних труб , опор для ліній електропередач, стінових панелей.
Ці збройні сили не розросталися, бо на це не було політичної доцільности. На Холмщині, що була включена в польське генерал-губернаторство ще в 1939 році, була організована окрема від польської українська поліція. Ставлення поляків до українського населення цієї території було цілий час вороже і нестерпне. Вони постійно, де лише могли, провокували наших людей. Починаючи від 1942 року, польсько-совєтська партизанка заходилася безоглядно винищувати не тільки німецькі транспорти та урядовців, але також і українське населення Холмщини, як «зрадників Польщі». Українська поліція не могла утримувати порядок. З дозволу німецької влади там був організований Леґіон Національної Самооборони під командуванням полковника армії УНР Войнаровського-Гальчевського. Штаб Легіону зв'язався з Головною Командою УПА на Поліссі. Леґіон Національної Самооборони був контрпартизанським військом, але сам був територіяльно організований на партизанський лад. Різниця була тільки та, що це було офіційне військо. Полковник Войнаровський-Гальчевський був видатним спеціялістом партизанської війни з часів наших визвольних боїв в двадцятих роках нашого століття
1. Економічне становище України в роки Хмельниччини
2. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
3. Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття
4. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття
5. Економічне районування України
9. Модернізм в українській культурі кінця ХІХ-початку ХХ століття
10. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю
13. Країни Західної Європи (1945 р. - початок ХХІ століття)
14. Наука і техніка ХХ століття
15. Чехословаччина у 30- х рр. ХХ століття
16. Бертольд Брехт і німецький театр ХХ століття
17. Розвиток реклами в Західній Європі і США до ХХ століття
18. Українська література 19 століття
19. Мир, стабільність і законність у першій половині ХХІ століття
20. Моральне виховання учнівської молоді в Галичині кінця ХІХ початку ХХ століття
21. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
25. Развитие украинского государства в 50-60 гг. /Укр./
27. Особенности экономического курса в 50-60-х годах ХХ века
28. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
30. Економічне вчення Д. Рікардо
31. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
32. Регіональна економіка промисловості України
34. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
35. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій
36. Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)
41. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
42. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
43. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
46. Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності
47. Тенденції розвитку української літератури 90-х років XX століття
48. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
49. Інтереси СРСР та США на Близькому Сході в 80-ті роки ХХ ст.
50. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво
51. Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів
52. Економічне виховання молодших школярів
53. Политические преобразования в СССР (50-60–е годы)
57. Економічне зростання. Транспортні послуги
58. Ринкова економіка в Україні
59. Соціально-економічне значення ремонту у вирішенні функціональних завдань розвитку ЖКГ
61. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
62. Українська культура першої половини ХІХ століття
63. Дизайн у Японії в ХІХ – ХХ століттях
65. Культура України в ХІV–першій половині ХVІІ століття
66. Українська культура у другій половині ХVII–XVIII століття
67. Романтизм як стильова течія української літератури першої половини 19 століття
68. Розвиток психології в Сполучених Штатах на рубежі ХІХ-ХХ століть
69. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
73. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
75. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
78. Речной флот СССР в 60-80е годы ХХ века
79. Развитие теории урока в советской дидактике периода середины 50-х - середины 60-х годов
80. Роль Пласта на Україні В ХХ столитті
81. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
82. Культура України в 30-х рока
83. Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)
84. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
89. Географічне положення, територія і межи Криму Укр.
90. Ідейно-тематичний перегук поезії 20-х і 60-х років
91. "Домоводство" В.Н.Каразіна - українська паралель європейських економічних теорій
92. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
93. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
94. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України
95. Донецький економічний район. Роль агропромислового комплексу в економіці України
96. Правове становище фермерського господарства в Україні