![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Законність та правопорядок |
Вступ Розділ І. Поняття законності та правопорядку. Розділ ІІ. Юридичні гарантії законності в Україні. Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення законодавства з питань законності та правопорядку. Висновок Використана література Вступ Назва роботи, тобто тема, визначає весь її подальший зміст. Метою написання даної роботи є пошук удосконалення законодавства стосовно питань законності і правопорядку в Україні та більш глибоке вивчення таких понять як законність та правопорядок. Робота починається зі вступу та закінчується висновком. Дана робота складається з трьох розділів, кожний з яких має свою назву. Перший – “Поняття законності та правопорядку”, в якому висвітлено суть визначення законності та правопорядку, вказано основні засади законності та її вимоги; структура, особливості та вимоги правопорядку, основні поняття суспільного, військового та громадського правопорядку; вказано визначення та види дисципліни. Другий розділ – “Юридичні гарантії законності в Україні” – висвітлює такі питання як загальні, спеціальні, матеріальні політичні моральні та зокрема юридичні гарантії законності. Третій розділ, що має назву – “Шляхи удосконалення законодавства з питань законності та правопорядку” висвітлює особисті погляди на шляхи удосконалення законодавства з питань правопорядку та законності. Правове регулювання представляє собою складний і багаторівневий процес, що здійснюється за допомогою визначених засобів юридичного впливу на суспільні відносини. Юридична наука розрізняє поняття правового впливу і правового регулювання. У цьому є певний зміст. Право вже своїм існуванням значно впливає на поведінку людей. Як культурна й інформаційна цінність, право виділяє напрямок людської діяльності, вводить її в загальні рамки цивілізованих суспільних відносин. Саме в цьому змісті правовий вплив ширше, ніж правове регулювання суспільних відносин. Проте варто відзначати суворо визначені засоби правового впливу на суспільні відносини, спеціально презначені для їхнього безпосереднього регулювання. Ці засоби утворюють цілий системно юридичний механізм, що забезпечує врегульованість всієї сукупності суспільних відносин, що є предметом правового регулювання. Механізм правового регулювання - це система правових засобів, за допомогою яких здійснюється упорядкованість загальносуспільних відносин відповідно до цілей та завдань правової держави. Основні структурні елементи механізму правового регулювання: 1. Норми права встановлюють загальні і юридично обов'язкові правила поведінки тих учасників суспільних відносин, що знаходяться в сфері правового регулювання. Вони викладаються в раз особистих по своїй юридичній чинності нормативно-правових актів, не втрачаючи при цьому своїй загальнообов'язковості. Основний регулюючий вплив норми права на суспільні відносини полягає в тому, що вона визначає коло суб'єктів, на яких розповсюджується її дія; формулює обставини, при яких дані суб'єкти керуються її розпорядженнями; розкриває зміст самого правила поведінки; встановлює міри юридичної відповідальності за порушення зазначених правил.
Норми права - це споконвічний елемент механізму правового регулювання, що визначає його основу, ті напрямки правової поведінки, що програмуються в реальних суспільних відносинах. В юридичній науці і практиці правові норми зовсім справедливо вважаються нормативною основою механізму правого регулювання, тому що в них сконструйована та модель суспільних відносин, що відповідають потребам і інтересам громадян правової держави. Втілення розпоряджень правових норм у поводженні людей здійснюється через інші елементи механізму правового регулювання суспільних відносин. 2. Правовідносини - це найважливіший і необхіднийелемент реального життя права. У ньому загальні, знеособлені права й обов’язки, закріплені в нормах права, перетворюються в конкретні взаємозалежні права й обов'язки індивідуальних суб'єктів (чи обличчя організацій), відповідно до яких ті повинні коригувати свою поведінку. Правовідносини встановлюють персональну міру можливої і належної поведінки учасників суспільних відносин. При попаданні в сферу конкретного правового впливу можлива реалізація волі дії в передбачених межах. Переклад загальних прав і обов'язків, що містяться в правовій нормі, у правовідношенні діє механізм правового регулювання &quo ;можливість&quo ; завершити свою регулятивну функцію, тобто реально втілити права й обов’язки суб'єктів правовідносин у фактичні суспільні відносини. 3. Акти реалізації юридичних прав і обов'язків - це фактична поведінка суб'єктів правовідносин про здійснення їхніх прав і обов'язків. За допомогою цих актів досягаються мети правового регулювання, задовольняються конкретні законні інтереси уповноважених і зобов'язаних облич. Як відзначалося раніше, основними формами реалізації права й обов'язків є використання наданих нормами права можливостей, виконання зобов’язуючого правового розпорядження, дотримання правових заборон. При неможливості самостійної реалізації суб'єктами права юридичних прав, що належать їм, і обов'язків, держава в особі своїх компетентних органів здійснює правозастосовуючу діяльність, покликану забезпечить їхню повну реалізацію. Генеральною метою правового регулювання є встановлення такого порядку в суспільному житті, який би максимально відповідав розпорядженням правових норм, закладеним в інших принципах соціальної справедливості. З правом та законом тісно пов’язане і таке юридичне явище, як законність. Розділ І. Поняття законності та правопорядку. Закони є обов’язковими для всіх. І держава приймає їх для того, щоб вони виконувалися, втілювалися в життя. Коли органи держави, службові особи, громадяни та їх об’єднання виконують закони, тоді у суспільстві панує законність. При цьому слід особливо підкреслити, що дотримуватись законів повинні всі суб’єкти суспільного життя. Всі рівні перед законом і ніхто не може бути звільнений від безумовного підкорення його вимогам. Що ж таке законність? Законність – це стан суспільного життя, який характеризується неухильним дотриманням і виконанням законів всіма суб’єктами1. Тоді як закон закріплює загальнообов’язкові правила поведінки, законність “прокладає” шлях до повного і безперешкодного їх здійснення.
Інакше кажучи, вона є неодмінною умовою реального втілення законів у життя. Отже, дотримання законів приводить до встановлення законності у суспільстві, а законність, в свою чергу, забезпечує їх реалізацію. Основними засадами законності вважають1: а) верховенство закону в системі нормативних актів; б) єдиність законності; в) незаперечність закону в соціальній практиці; г) реальний характер законності; д) забезпечення прав людини; е) невідворотність відповідальності за правопорушення; є) взаємозв’язок законності і доцільності, законності і культурності, законності і справедливості та ін. Розглянемо кожну з них детальніше. 1 – Правознавство / За редакцією М.Настюка. – Львів: Світ, 1995. – С. 29. В Україні діє принцип верховенства права (правового закону). Найвища юридична сила належить Конституції України, норми якої мають пряму дію. Всі інші нормативно-правові акти (включаючи конституцію і закони Автономної Республіки Крим) не повинні суперечити Конституції України. Відносно громадян діє принцип “дозволено все, що не заборонено законом”. Тобто існує демократія, яка обмежує дії людини тільки законом. Державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи діють за принципом “дозволено лише те, що визначено законом”. Це означає, що зловживання своєю посаду переслідується законом. Єдина законність означає, що не може бути різної дії закону в різних регіонах і щодо різних людей в Україні. На всій території України закон в однаковій мірі повинен діяти по відношенню до всіх суб’єктів права, тобто не може бути якихось виключень для іноземців чи громадян іншого походження (національності, раси та ін.). Незаперечність закону в соціальній практиці характеризується тим, що ніхто не може відмінити закон, крім органу, який його прийняв. Так, якщо людині не подобається закон чи цілком Конституція це не означає, що вона має право його порушувати чи взагалі відмінити. Реальний характер законності має місце тоді, коли вимоги закону не тільки проголошуються, а й впроваджуються в життя. Гарантіями реального впровадження закону в життя є саме суспільство (як чиновники, так і прості громадяни). Забезпечення прав людини. Одним з важливих принципів законності є ідея здійснення законів в інтересах людини і для забезпечення її прав. Основні права та обов’язки людини і громадянина закріплені в Конституції України і деталізуються у чинному законодавстві. Здійснення цих законів забезпечує права людини в усіх сферах її життєдіяльності. Закон передбачає всі можливі ситуації в житті та діяльності людини і регулює їх згідно чинного законодавства. Невідворотність відповідальності за правопорушення. Кожне скоєння правопорушення повинно потягти за собою відповідальність винної особи. Важливо не те, щоб винний був тяжко покараний за правопорушення, а те, щоб жодне правопорушення не залишалося не розкритим. Також тут важливо пам’ятати, що винність особи необхідно доказати. Взаємозв’язок законності і доцільності. Закони, і на його основі підзаконні нормативні акти, повинні установлювати все, що доцільно, забороняти все, що не доцільно для громадянського суспільства і суспільних інтересів.
Я порекомендував йому зняти охорону, що найбльшою мрою унеможливить сутичку. Комендант знову продовжував розповдати про законнсть про свй службовий обов'язок. Врешт я заспоков його, повдомивши, що, судячи з усього, някого штурму не буде. Це його явно втшило заспоколо. Депутати продовжували мтинг. Над на захоплення Кабмну виявились марними. Найбльше нервувалися здорован. хнй старший переконував одного з депутатв, що Кабмн захопити елементарно, без особливих зусиль, на що один з депутатв безперестанку повторював: нема вдповдного розпорядження. Мовляв, справд було ршення захопити Кабмн, таку акцю планували зробити виключно органзованими силами. Саме в той час один з промовцв на Майдан закликав усх ти до Уряду. Така заява сплутала вс плани. Надто багато людей. Остання нформаця, що прозвучала з уст нардепв, визначила подальш д: «намертво» заблокувати Кабмн, аби зранку не пустити в примщення Януковича його команду. Мтинг закнчився. Пкетувальники заспвали патротичних псень
1. Сутність та зміст сучасного менеджменту
2. Суспільна свідомість та її структура
3. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
4. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
5. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
10. Унікальна прив’язаність та незгасаюча пам’ять...
12. Мир, стабільність і законність у першій половині ХХІ століття
13. Економічна сутність та форми оплати праці
14. Сутність та зміст контролю
15. Предмет політології, сутність та зміст
17. Сутність та місце митної вартості в системі митного оподаткування
18. Закони збереження та динаміка обертального руху
19. Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутність та об`єкти податкового обліку
20. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства
21. Фінансова діяльність та політика держави
25. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
26. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
27. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
28. Поняття та сутність менеджменту
29. Законность, правопорядок и дисциплина
32. Ринкова пропозиція та її еластичність
34. Життя та діяльність І.П.Котляревського
35. Батьківська педагогіка. Сім’я та закон
36. Агресивність у підлітків та її вплив на міжособові стосунки
37. Астероїдна небезпека: міфи та реальність
41. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
42. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
44. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
45. Ефективність системи внутрішнього контролю та її визначення
46. Кошторис та собівартість продукції
47. Релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень
48. Статистична та спеціальна звітність по виплатам працівникам
49. Аудит як один із засобів оцінки вартості компанії. Критерії вибору та якість послуг
50. Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування
51. Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
52. Актуальність вирішення трудових спорів та основні напрямки реформування законодавства у цій сфері
57. Комунальні проблеми. Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя
58. Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги, вимагання та зґвалтування
60. Тлумаченя норм права, та їх культурна цінність
61. Юридична відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
62. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
63. Наукова та громадська діяльність В.Б. Антоновича
64. Територіальна громада в Україні: історичні витоки та сучасність
66. Поняття "культура" та її сутність
67. Життя та творча діяльність Остапа Вишні
68. Життя та творчість Олеся Гончара
69. Поезія та літературна творчість в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
73. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
74. Ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві
81. Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування
82. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
83. Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів
85. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
89. Сутність, види та канали комунікацій
90. Життя та творчість Миколи Лисенка
92. Дисипативні властивості фрикційного контакту та їхній вплив на фретингостійкість трибосистем
93. Текстильна промисловість України. Основні проблеми та перспективи розвитку
94. Особистість. Темперамент та соціальна природа характеру
95. Соціальні ролі та особистість
96. Вплив гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування
97. Таїнство Хрещення і його сутність