![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Підготовка дітей до шкільного навчання |
Зміст Вступ 1. Проблема підготовки дітей до школи у психолого-педагогічній літературі 1.1 Підготовка дітей до навчання у школі в умовах сім'ї 1.2 Психологічна готовність дітей до навчання у школі 1.2.1 Мотиваційна готовність до навчання в школі 1.2.2 Емоційно-вольова готовність до навчання у школі 1.2.3 Розумова готовність до навчання у школі 2. Експериментально-дослідна робота 2.1 Методики визначення готовності дітей до навчання в школі Висновки Список використаної літератури Вступ З прийняттям Закону України «Про загальну середню освіту» перед освітянами постало серйозне завдання — з 1 вересня 2001 року здійснювати підготовку до школи першокласників, які навчатимуться за новим 12-річним терміном навчання . Враховуючи, новопоставленні завдання перед школою, важливо привернути увагу вчителів до підготовки дітей до навчання у школі з метою полегшення адаптаційного періоду у дітей в умовах нового середовища. Для цього необхідно встановити стан готовності дитини до навчання у школі в умовах сім'ї, а також психологічну готовність, що включає в себе емоційно-вольову підготовку до навчання в школі, розумову та мотиваційну. Шкільне навчання потребує від дитини умінь працювати за зразком і самостійно, слухати та сприймати навчальний матеріал, а також сформованість організаційних навичок. Ось чому підготовка дитини до шкільного навчання має здійснюватися на рівні комплексного впливу на всі відомі аспекти формування особистості. Дотримання принципу наступності в системі освіти сьогодні не викликає сумнівів. Отже, дошкільна освіта є першою ланкою в системі неперервної освіти. В Законі «Про освіту» та Державній національній програмі «Освіта» підкреслюється, що саме наступність дитячого садка і школи— одна з необхідних умов безперервної освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв'язок мети, змісту, методів, способів, організаційних форм навчання і виховання з урахуванням вікових особливостей дітей . Основні завдання, які необхідно розв'язати у процесі дослідження даної проблеми, ми виділили такі: з'ясувати, як висвітлена проблема підготовки дітей до школи у психолого-педагогічній літературі; висвітлити роль сім'ї у підготовці дітей до навчання у школі; встановити роль психологічної готовності дітей до навчання у школі, зокрема враховуючи такі її аспекти, як мотиваційна, емоційно-вольова та розумова готовність дітей до навчання у школі; ширше і глибше дослідити проблему підготовки дітей до навчання у школі за допомогою методики визначення готовності дітей до школи; внести власні пропозиції щодо роботи з дітьми та їхніми батьками у підготовчий до школи період. 1. Проблема підготовки дітей до школи у психолого-педагогічній літературі 1.1 Підготовка дітей до навчання у школі в умовах сім'ї Усі народи в усі часи прагнуть виховувати молоде покоління чесним, сміливим, здоровим, працелюбним. Розв'язання цих питань починається з раннього дитинства, ледве не з перших місяців життя дитини. Саме від дитячих переживань тягнеться нитка до майбутніх моральних якостей, нахилів, ціннісних орієнтацій особистості. Вирішальна роль у цьому процесі належить сім'ї як головному соціальному інституту.
Сім'я значною мірою закладає ті основи, які стануть підґрунтям для майбутнього дитини: тут створюється фундамент розвитку нахилів, здібностей маленької людини, формування її моральних і розумових якостей, здоров'я тощо. І відбувається все це безперервно, в кожну хвилину сімейного буття, тому що виховання здійснюється не тільки за допомогою певних форм і методів , &quo ;виховує сім'я в цілому — її загальний дух, культура людських стосунків&quo ; . І творять цей дух, звичайно, батьки . Своєчасною є ідея великого педагога В.О.Сухомлинського про те, що дитину необхідно виховувати, орієнтуючись на майбутнє. Якщо врахувати, що незабаром дошкільник має стати школярем, то його успішність великою мірою може визначатися тим, наскільки готовим він підійде до цієї нової і складної для нього діяльності . Психологам часто доводиться чути: хто ж має здійснювати підготовку дитини до шкільного навчання, хто відповідає за успішне навчання в початкових класах — батьки, сім'я, вихователі дитячого садка, вчителі, школа? Більшість дошкільників відвідує дитячі садки або підготовчі заняття при школах, ліцеях, гімназіях, і батьки часто розраховують на те, що діти будуть підготовлені до школи вихователями, вчителями. Проте, досвід переконує, що ніякий найкращий дитячий заклад — ні дитячий садок, ні початкова школа — не можуть повністю змінити сім'ю, сімейне виховання. Вихователі дитячих садків і вчителі добре знають, в яких сім'ях займаються з дітьми, а в яких ні. В дитячому садку на підготовчих заняттях дітям прищеплюють багато корисних навичок, навчають малювання, усного рахунку, письма й читання. Але якщо заняттями дитини не цікавляться в сім'ї, не надають їм належного значення, не заохочують до старанності, дитина теж починає ставитися до них недбало, не прагне працювати краще, виправляти свої помилки, долати труднощі в роботі. Деяких дітей така неуважність батьків глибоко ображає, вони замикаються, перестають бути щирими і відвертими. І навпаки, інтерес батьків до справ дошкільника й першокласника надає особливе значення всім досягненням дитини. Допомога у подоланні труднощів, яка виникає під час виконання будь-яких завдань, приймається завжди з подякою і сприяє зближенню між батьками та дітьми . Досліджуючи широку палітру питань сімейного виховання дітей різного віку, В.О.Сухомлинський звертав увагу і на такий його важливий аспект, як підготовка дитини до навчання, пояснюючи це тим, що для батьків «велике щастя готувати дитину до школи, потім спостерігати її перші кроки на великій стежці до знань» . Про те педагог застерігав від поверхневого ставлення до цього питання, адже існує категорія батьків, які вважають, що малюка не треба нічого навчати, доки прийде час вступу до першого класу. &quo ;Краще, коли він не знатиме до школи жодної букви&quo ;, — така основна ідея, сповідувана ними . Зрозуміло, що в сучасних умовах ця формула батьківського ставлення набуває дещо алегоричної форми, але вона залишається такою ж актуальною . Маючи великий досвід підготовки дітей до школи, В.О.Сухомлинський застерігав батьків від захоплення навчанням малюків письма, грамоти і наголошував на тому, щоб створювати передумови успішного навчання.
Тому особливу увагу вченого привертали, насамперед, питання фізичного розвитку дошкільника. На теоретичному матеріалі, численними прикладами з практики він доводив батькам, педагогам, що існує тісний зв'язок між станом здоров'я дитини і її розумовою й фізичною працездатністю, особливо навчальною, бо остання потребує постійного напруження емоційно-вольової сфери, чи мало фізичного, психічного здоров'я, як витривалості . Не випадково в системі підготовки дітей до школи Василь Олександрович керувався принципом природовідповідності. Він звертав увагу на те, що у дитини в цей віковий період переважає наглядно-образне мислення, і часто нагадував батькам, педагогам висловлювання свого попередника, відомого педагога-співвітчизника К.Ушинського, що дитина-дошкільник мислить яскравими образами — кольорами, звуками, запахами, найтоншими відтінками різнобарв'я, того, що її дивує, примушує виявляти захоплення красою й новизною оточуючого. Логічне пізнання у неї також пов'язане з емоціями. Тому педагог-практик рекомендував поєднувати безпосереднє пізнання дійсності з &quo ;читанням&quo ; сторінок &quo ;книг&quo ; із малюнками про природу, бо вважав її найбільш доступним об'єктом пізнання, фактором величезної виховної сили, сферою активної діяльності, середовищем для активного розвитку мислення й мовлення. Саме тому в В.Сухомлинського &quo ;уроки мислення&quo ; серед природи виступають як засоби, методи вдосконалення процесу засвоєння знань, накопичення дітьми багатого чуттєвого досвіду, що важливо для розвитку як наглядно-образного, так і простих форм словесно-логічного мислення, емоційної пам'яті, образного, виразного мовлення . Сьогодні вченими доведено, що готова до школи дитина може легко оперувати сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною, що виявляється у вправному виконанні багатьох практичних завдань на розрізнення та об'єднання предметів за названими сенсорними ознаками. Саме у такої дитини, завдяки розвиненому сприйманню, створюються передумови для оволодіння читанням, письмом, де важливо розрізняти зображення літер, відтворювати зображення на малюнку тощо . В дослідженнях Василя Олександровича також підкреслювалась необхідність розумового розвитку дитини з раннього віку (4-5років), коли її мозок починає інтенсивно розвиватись. Тому він ставив завдання формувати в таких дітей пізнавальні здібності, уяву, художню творчість, з якими найбільше пов'язана рухомість мислитель них процесів, бажання пізнавати оточуюче, цілеспрямовано відбирати необхідні об'єкти пізнання. Велику увагу звертав педагог-дослідник на питання розвитку пізнавальних інтересів дітей, бо саме вони спрямовані на формування активного пізнавального ставлення до оточуючого і є дієвим стимулом для розвитку розумових сил, здібностей дитини, котрі так необхідні для успішного навчання в школі. Василь Олександрович писав, що саме бажання знати — це надзвичайно тонке інтелектуальне почуття, що викликає здивування перед невідомим. І від того, наскільки воно розвинуте в дитячі роки, в великій мірі залежить розумовий розвиток дитини взагалі . Отже, робить висновок В.
Працвникам, як навчаються без вдриву вд виробництва в аспрантур, протягом четвертого року навчання надаться за х бажанням додатково ще один вльний вд роботи день на тиждень без збереження заробтно плати. Стаття 219 Оплата прозду до мсця знаходження вищого навчального закладу Власник або уповноважений ним орган оплачу працвникам, як навчаються у вищих навчальних закладах з вечрньою та заочною формами навчання, прозд до мсця знаходження навчального закладу назад один раз на рк на настановн заняття, для виконання лабораторних робт складання залкв та спитв у розмр 50 вдсоткв вартост прозду. У такому ж розмр провадиться оплата прозду для пдготовки захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних спитв. Стаття 220 Обмеження надурочних робт для працвникв, як навчаються Працвникв, як навчаються без вдриву вд виробництва в середнх професйно-технчних навчальних закладах, забороняться залучати в дн занять до надурочних робт. Глава XV ¶НДИВ¶ДУАЛЬН¶ ТРУДОВ¶ СПОРИ Стаття 221 Органи, як розглядають трудов спори Трудов спори розглядаються: комсями по трудових спорах; районними, районними у мст, мськими чи мськрайонними судами
1. Емоційна готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі
2. Підготовка дітей до навчання в школі як психолого-педагогічна проблема
3. Психологіна готовність дитини до навчання у школі
4. Готовность детей к обучению в школе 8-го вида (для детей с нарушениями интеллектуального развития)
5. Психологическая диагностика готовности к обучению как необходимое условие при записи ребенка в школу
9. Личностная готовность ребенка к школе
10. Оценка готовности детей дошкольного возраста к обучению в школе
11. Психологическая готовность детей к школе
12. Соціальна захищеність дітей в Україні
13. Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей
15. Анализ методик для определения готовности детей к школе
16. Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
17. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
18. Особливості фізичного виховання дітей з особливими вадами
19. Підготовка дітей до шкільного навчання
20. Психологическая готовность к обучению в школе
21. Психологическая готовность ребенка к школе
25. Исследование готовности ребенка к школе
26. Проблема готовности детей к школе
27. Социально–психологическая готовность к школе детей посещающих и не посещающих детский сад
28. Формирование готовности к обучению в школе детей с нарушением интеллекта
29. Диагностика психологической готовности ребенка к школе
30. Особливості методики розв’язування фізичних задач у 7–8 класах 12–річної школи
31. Особливості фізичного розвитку дітей дошкільного віку
32. Расово-антропологическая школа
33. Политэкономические школы и направления
35. Особенности работы с антонимамми в школе
36. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
37. Лингвистические основы обучения произношению английского языка в каракалпакской школе
41. Темы сочинений за курс средней школы 2002-2003 уч. года (11 класс)
42. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
43. Шпаргалка по истории в 9 классе украинской школы
44. Экзамен по математике для поступления в Бауманскую школу
46. Проблемы русской национальной школы и изучения русской математики
47. Теории обучения в высшей школе
51. Особенности экологического воспитания в начальной школе
53. ЗАСЛУГИ ЛОМОНОСОВА ПЕРЕД РУССКОЙ ШКОЛОЙ
58. Моя школа
59. Обучение аудированию на коммуникативной основе в 7, 8 классах общеобразовательной школы
63. Ролевые игры на уроках английского языка на основной ступени обучения в средней школе
64. Современный газетный заголовок. Работа с заголовком на уроках русского языка в школе
65. Роль компьютерных игр в успешной адаптации младших школьников к условиям школы
66. Технические средства статической проекции и методика их применения в начальной школе
67. Особенности использования дидактических игр при обучении в начальной школе
68. Контроль в обучении поисковому чтению на среднем этапе обучения иностранного языка в школе
69. Гиперактивное поведение детей в школе и его коррекция
75. Основные принципы философской мысли Древней Индии, ее основные школы и направления
76. Проблема равновесия рыночной системы во взглядах классической школы
77. Исследование формирования классической школы в Школе экономической мысли Мартыновского
78. Австрийская (Венская) школа школа экономических учений
79. Школы науки управления: процессный подход к управлению производством
80. Американская и Японская школы менеджмента
81. Административная школа менеджмента
83. Формирование: преемственных научных школ в первые две трети XIX в.
84. Преподавание литературы в школе: неудавшиеся реформы
85. Историческая школа Германии
89. Общеобразовательные воскресные школы в России в конце 50-х - начале 60-х годов XIX века
90. Становление духовной школы Сибири
91. Новая (молодая) историческая школа
92. Возрождение киевской школы
94. Московская школа иконописи
95. Школы, направления и теории в культурологии
96. Александрийская грамматическая школа
97. Школы японских прикладных искусств
98. Грозненская школа живописи
100. Понятие культуры, сущность и её функции. Основные культурологические школы