![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Порівняльний аналіз механізмів рефінансування комерційних банків |
Міністерство освіти України Київський національний економічний університет Кафедра банківської справи Реферат на тему: &quo ;Порівняльний аналіз механізмів рефінансування&quo ; Київ 1999 План. 1. Політика рефінансування. 2. Рефінансування комерційних банків через кредитні аукціони. 3. Рефінансування комерційних банків під заставу цінних паперів. 4. Досвід зарубіжних країн щодо політики рефінансування. Вступ. Грошово-кредитна політика Національного банку України грунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвиткуна певний період. До таких макроекономічних показників належать: обсяг валового національного продукту, прогнозований рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний і торговельний баланси. У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБУ використовує певний інструментарій, який охоплює: визначення норм обов’язкових резервів; процентну політику; рефінансування комерційних банків; операції з цінними паперами на відкритому ринку; підтримання курсу національної валюти; регулювання імпорту та експорту капіталу. Одним із інструментів здійснення грошово-кредитної політики є рефінансування комерційних банків. Цей інструмент тісно пов’язаний з процентною політкою, але має і певні власні риси. Цей інструмент базується на функції НБУ як “кредитора в останній інстанції”. Комерційні банки звертаються до нього за кредитом найчастіше у разі появи тимчасового дефіциту первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ). Такі позики банки просять, як правило, на короткий строк і одержують у порядку переобліку комерційних векселів чи під заставу цінних паперів у тому числі і комерційних векселів. Ці кредити мають назву відповідно обліковий і ломбардний. Надаючи названі кредити, НБУ збільшує первинні резерви комерційних банків, а отже, і загальну суму грошей в обігу. НБУ може кредитувати комерційні банки і через операції РЕПО, які полягають в обов’язковій купівлі- продажу держанних цінних паперів, але головною метою цих операцій є підтримання короткострокової ліквідності системи комерційних банків. Регулюючи процес облікового й ломбардного кредитування НБУ може впливати на загальну масу грошей в обігу. Такий вплив може здійснюватися двома способами: встановленням ліміту кредитування та визначенням рівня процентної ставки. 1. Політика рефінансування. Серед інструментів грошово-кредитної політики важливе значення має політика, яку проводить НБУ як кредитор в останній інстанції. У країнах із розвинутими ринковими відносинами центральний банк надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам, рефінансуючи їхні активні операції, тобто здійснюючи переоблік комерційних векселів і надаючи ломбардний кредит. Національний банк України також використовує зазначені вище види кредитування, але на початку своєї діяльності у ролі центрального банку НБУ застосовував як адміністративні, так і ринкові методи кредитування, причому суб'єктами кредитування були і господарюючі суб'єкти, і Мінфін.
НБУ кредитував безпосередньо дефіцит державного бюджету і надавав так звані централізовані кредити певним секторам економіки, тобто опосередковано покривав недостачу ресурсів для фінансування державного сектора економіки. НБУ застосовував такі методи кредитування: — адміністративний розподіл емісійних ресурсів між комерційними банками; — безпосереднє централізоване кредитування міністерств для покриття нестачі фінансових ресурсів у певній галузі економіки; — безпосереднє надання кредиту Мінфіну на покриття дефіциту державного бюджету: — проведення закритих і цільових кредитних аукціонів; — надання комерційним банкам облікового й ломбардного кредиту; — проведення операцій РЕПО. Хоча зараз НБУ не надає так званих централізованих кредитів і кредитів на покриття дефіциту державного бюджету, заборгованість за ними існує, що потребує проведення відповідної політики. Зокрема, Мінфіну і НБУ доцільно розглянути питання про переоформлення на державний внутрішній борг заборгованості за централізованими кредитами, наданими окремим галузям економіки, та процентів за ними, заборгованості Мінфіну України за централізованими та за іншими кредитами. Удосконалення й подальший розвиток політики рефінансування може відбуватися через поліпшення механізму кредитування комерційних банків під заставу цінних паперів, з допомогою переобліку векселів, а також проведення операцій із державними цінними паперами на відкритому ринку типу РЕПО. Доцільним було б, по-перше, створення двох спеціалізованих державних комерційних банків: реконструкції та розвитку сільського господарства і реконструкції та розвитку промисловості, а по-друге, продаж їм емісійних кредитних ресурсів, що виникають унаслідок планових емісій грошей, пов'язаних із об'єктивним зростанням грошової маси. Для формування ресурсів цих банків можна було б застосовувати і такий механізм, як депозитні сертифікати, за допомогою яких залучати вільні кошти комерційних банків недержавної форми власності. За цими видами депозитів можна встановити заохочувальний процент і державну гарантію повернення. Такі стимули заохочуватимуть комерційні банки зберігати свої тимчасово вільні кошти в спеціалізованих державних банках, котрі, у свою чергу, матимуть можливість використовувати їх для кредитування відповідних галузей господарства. В Основних напрямах грошово-кредитної політики на 1998 рік ідеться про те, що для підтримання необхідної ліквідності банківської системи НБУ продовжуватиме здійснювати рефінансування комерційних банків через: — операції РЕПО; — ломбардне кредитування; — кредитні аукціони. 2.Рефінансування комерційних банків через кредитні аукціони. Комерційні банки можуть позичити кошти, тобто одержати кредити у Національному банку України через закриті кредитні аукціони. Загальне керівництво і відповідальність за проведення кредитних аукціонів покладено на Аукціонний комітет, персональний склад якого визначається і затверджується правлінням НБУ. Єдиним продавцем кредитів на кредитному аукціоні є НБУ. Кредитні аукціони проводяться періодично. Дату аукціону, обсяг кредитів, строк та цілі, на які вони продаються, а також початкову процентну ставку визначає правління НБУ.
До участі в кредитних аукціонах допускаються комерційні банки, що виконують установлені НБУ економічні нормативи, своєчасно подають йому необхідну звітність і повертають раніше отримані кредити. Філії комерційних банків до участі в кредитних аукціонах не допускаються. Це обмеження поширюється і на комерційні банки, котрі діяли менше одного року від дати їхньої реєстрації. Для участі в кредитному аукціоні комерційні банки подають в Аукціонний комітет заявку встановленої форми. Умовою, що дає право комерційному банку брати участь у кредитному аукціоні, є дотримання ним такої вимоги: сума заборгованості за кредитами НБУ з урахуванням поданої заявки на купівлю кредитів на даному кредитному аукціоні не може перевищувати п'ятикратного розміру власного капіталу банку, розрахованого на основі останнього балансу. Один банк не може одержати більш як 50 % запропонованого обсягу кредитів на кредитному аукціоні. Повідомлення про проведення кредитного аукціону надсилаються комерційним банкам не пізніш як за 10 робочих днів до дня його проведення. У повідомленні вказуються день, умови проведення кредитного аукціону, цільовий напрям кредитів або його відсутність, термін і початкова процентна ставка, а також мінімальна сума кредиту для одного банку. На кредитному аукціоні заявки задовольняються в міру зниження запропонованої на них процентної ставки, починаючи з найвищої. Якщо два або кілька учасників кредитного аукціону пропонують однакову процентну ставку, а обсяг кредитів, що залишилися на продаж, недостатній для задоволення усіх заявок з однаковою процентною ставкою, рішення про задоволення тієї або іншої заявки приймає Аукціонний комітет. Комерційним банкам, чиї заявки задоволені, на підставі затверджених Головою правління НБУ результатів кредитного аукціону видається офіційне свідоцтво про купівлю кредитів. Офіційне свідоцтво про купівлю й усі необхідні для оформлення кредитної угоди документи комерційний банк подає регіональному управлінню НБУ. Після оформлення такої угоди регіональне управління НБУ переказує гроші на кореспондентський рахунок банку, що отримав кредит НБУ. Банки-позичальники повинні своєчасно повертати кредити, куплені на закритих кредитних аукціонах. Для контролю за цим між позичальником і кредитором укладається угода про забезпечення повернення отриманих кредитів. Придбані на аукціоні кредити не повинні призводити до порушення встановлених для комерційних банків економічних нормативів. Вони не підлягають пролонгації. 3.Рефінансування комерційних банків під заставу державних цінних паперів. Національний банк здійснює регулювання міжбанківського ринку кредитних ресурсів. З упровадженням в Україні ринку державних цінних паперів (ОВДП) значна частина операцій з купівлі-продажу міжбанківських ресурсів відбувається під забезпечення ОВДП (поширена назва — ломбардний кредит) і операції РЕПО. Всі аукціони НБУ з продажу ресурсів, що проводяться останнім часом, здійснюються тільки за умови укладання РЕПО-угод. Згідно з цими угодами комерційні банки на строк користування кредитами НБУ передають йому свої державні облігації.
Але там, де йдеться про зміст діяльності органів безпеки, системно-структурний аналіз виконує допоміжну роль, бо має певні межі свого застосування. Ось чому на озброєння при підготовці та написанні праці береться ціла низка діалектико-методологічних засобів. Це насамперед єдність історичного та логічного. Адже історія пишеться не тільки для історії, а й для сьогодення, бо вона - це не лише минуле. Точніше, це не стільки минуле, скільки людська діяльність, яка має свої закономірності, одна із яких - спадкоємність минулого, сьогодення й майбутнього. Ось чому в роботі використовуються ретроспективний, порівняльно-історичний методи та метод історичної аналогії. Автор ставить за мету довести в дослідженні, що в логічне, тобто сьогодення діяльності спецслужб, треба взяти історичне, але виправлене, звільнене від усякої лузги, від випадковостей та помилок минулого. Через дослідження проводиться діалектична ідея наступності, яка вимагає брати з історії для сьогодення прогресивно-позитивне. Тому практичне значення теоретичного дослідження - відповісти на запитання: якими повинні бути сьогодні Служба безпеки, військова розвідка, інші спецслужби України, що вони мають запозичити з минулого, яку спадщину, яке надбання? Лише в цьому випадку об'єктивне, позбавлене кон'юнктурних ідеологічних нашарувань дослідження минулого спеціальних органів України дозволить запобігти повторенню певних негативних явищ, помилок, котрі можуть об'єктивно загрожувати вітчизняним органам безпеки у складних, нерідко суперечливих і напружених сучасних суспільно-політичних, економічних і міжнародних умовах періоду подальшої розбудови суверенної демократичної держави
1. Методи рефінансування центральним банком комерційних банків
2. Порівняльний аналіз особливостей судових систем Ізраїлю й Німеччини
4. Порівняльний аналіз головних понять аскетичної антропології та феномена мови
5. Аналіз діяльності комерційних банків
9. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
11. Аудит ефективності діяльності комерційних банків за міжнародними стандартами
12. Кредитний механізм в комерційних банках
13. Заходи безпеки в кримінальному праві (порівняльно-правовий аналіз)
14. Бенчмаркінг (порівняльний конкурентний аналіз)
15. Порівняльно-психологічний аналіз ігор вищих приматів і людей
16. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
17. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
18. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
20. Механізм кредитування банками України
21. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
27. Аналіз формування капіталу комерційного банку АКБ "Приватбанк"
28. Механізм дії високого тиску і температури на деякі мікроорганізми та вітаміни
29. Емоції та їх значення, механізм виникнення емоцій
32. Механізм правового регулювання
33. Порівняльна характеристика правового статусу особи в Німеччині та Японії
34. Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів
36. Порівняльні конструкції у творах В. Симоненка
37. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов
42. Морфологічна порівняльна характеристика хірургічних способів корекції портальної гіпертензії
43. Роль опіоїдів у регуляції механізмів апоптозу при гострій серцевій недостатності в експеріменті
44. Короткострокове фінансування комерційними банками міжнародної торгівлі
45. Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання
46. Механізм прийняття рішень в менеджменті
47. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи
48. Функції фінансового менеджменту і фінансовий механізм
49. Педагогічна взаємодія і механізм співробітництва педагога й учнів
50. Порівняльна характеристика політичних ідеологій: соціал-демократії та лібералізму
51. Проект вузлів і механізмів зливковоза
52. Механізм нарахування непрямих податків при здійсненні імпортних операцій
53. Механізм дії інвестиційного ринку. Ринок інвестицій та інвестиційних товарів
57. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
58. Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища
59. Концесія як механізм розвитку економіки держави
60. Механізм та результати конкуренції промислових капіталів
61. Механізм фіскальної політики держави
63. Прибуток підприємства та механізм його розподілу
64. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
65. Аналіз діяльності банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
66. Окремі питання отримання за кордоном доказів у цивільних та комерційних справах
67. Аналіз діяльності комерційного банку
68. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
69. Аналіз доктринальних змін японської правової системи
73. Аналіз і оцінка комерційної діяльності ПП РТА "Рубін"
74. Філософський аналіз мовної здатності як вихідного принципу порівняння мов
75. Аналіз витрат на оплату праці в комерційному банку АКБ "Приватбанк"
76. Імпресіонізм, модернизм, символизм, експрессионизм...
78. Фразеология (Поняття про фразеологізм)
79. "Анна Снегина " и "Евгений Онегин"
81. Анна Герман
83. Механўзми двигуна (Детали двигателя)
84. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
85. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
89. Критичний огляд памфлету І.Дзюби Інтернаціоналізм чи русифікація?
91. Аничков мост
92. Епоха Відродження, її гуманістичний зміст
93. Анна Зегерс. Антифашистская направленность ее произведений
94. «Романность» лирики Анны Ахматовой
95. "Пора вам знать: я тоже современник» (поэзия О. Э. Мандельштама)
96. "Анна Снегина"
97. Анна Ахматова: жизнь и творчество