![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Ефективне управління виробництвом |
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ і н с т и т у т д и с т а н ц і й н о г о н а в ч а н н я Допущено до захисту рішенням кафедри менеджменту й маркетингу від 27 березня 2001 р. Соломенчук О.О. (професор) Заболотний Олександр Едуардович Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А на тему: Ефективне управління виробництвом шифр групи: Ф 4 - 10 - 98 БУБ напрям підготовки: менеджмент ВНИМАНИЕ!!! MS Office 2003, не распознает большинство формул. Используйте MS Office 2000 – XP. Робота на здобуття кваліфікаційного рівня б а к а л а в р Виконав Заболотний О.Е. Науковий керівник Пляскін І.І. (професор) Запоріжжя 2001 З М І С Т Вступ .4 Розділ 1. Методика дослідження 1.1 Короткий огляд літератури .11 1.2 Методи й організація дослідження проекту 1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності виробництва. .14 1.2.2 Ефективність виробництва: система показників. .20 1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва 1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик. . .22 1.2.3.2 Спрямованість діяльності і використання факторів підвищення ефективності виробництва .23 Розділ 2. Аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний» 2.1 Характеристика об'єкта дослідження 2.1.1 Особливості технологічного процесу виробництва. Техніко-економічна характеристика підприємства. . 33 2.1.2 Основні техніко-економічні показники. . . 38 2.2 Аналіз ефективності виробництва 2.2.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва. . 38 2.2.2 Показники ефективності використання праці. . . 46 2.2.3 Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень. . .52 2.2.4 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів. . 56 2.2.5 Додаткові показники системи показників ефективності виробництва. .58 2.3 Аналіз використання виробничих потужностей. . . . .61 2.4 Визначення рівня механізації виробництва . . . .65 2.5 Висновки аналітичної частини . 71 Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» 3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва 3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації виробництва. . . 77 3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда). . . 80 3.1.3 Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей. . 82 3.2. Ефект від проведення заходів на виробництві. . . . 87 Висновки. .96 Список використаної літератури. . . 105 Додаток 1. Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств). . .108 Додаток 2. Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний» 109 Додаток 3. Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу . .110 Додаток 4. Система показників ефективності виробництва ВАТ «Ударний» . .111 Вступ Україна є країною з величезним потенціалом – вона має освічене населення, багаті природні ресурси, а також удале географічне положення, що дозволяє їй бути міжнародною торгівельною державою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу. Як приклад можна привести: запуск супутника Землі – “Січ”, що відкрив Україні шлях до клубу космічних держав; літак “Мрія” і інша продукція заводу ім.
Антонова; електронні мікроскопи; різні типи й класи кораблів; наймогутніші у світі преси, турбіни і дизельні двигуни — усе це є на виробничому конвеєрі України. Разом із тим генна інженерія й біотехнології, штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, у тому числі і космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології й хімії – усе це ставить Україну в один ряд із передовими високорозвиненими країнами світу. Однак при такому величезному науковому, виробничому і кадровому потенціалі в економіці України протягом останніх років спостерігаються кризові явища, у результаті чого обсяги виробництва основних видів продукції катастрофічно знизилися. Відповідно до офіційної статистики, показник промислового виробництва протягом 1991-1998 років становив негативну величину. Річна зміна обсягів промисловості в Україні склала: у 1995 році –12,0%; у 1996 –5,1%; у 1997 –1,8%, а в 1998 році –1,5%. Однак, починаючи з 1999 року, відбулася зміна тенденції. За даними Держкомстату України в 1999 році показник випуску загального обсягу продукції збільшився на 2,8%, а середньодобового виробництва – на 3,6%. Таким чином, уперше протягом останніх років, починаючи з 1999 р., за підсумками року спостерігається приріст виробництва. Але цей факт не дає приводу для оптимізму. Підвищення зростання виробництва й збільшення валового продукту в Україні, відбувається не за рахунок підвищення ефективності економіки, і не є результатом діяльності уряду й інших державних органів. Дане явище пояснюється наступним. Справа в тому, що розвиток світової економіки відбувається хвилеподібно, чи циклічно. В різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами, а в ряді випадків розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Так, після південно-східної кризи, циклічний розвиток світової економіки супроводжується високим рівнем економічної активності, природно, що це явище знаходить своє відображення і на економіці України. Цікавими, у рамках даної теми, є результати дослідження фахівцями НДІ Держкомстату ділової активності промислових підприємств України в ІІІ-IV кварталах 2000 року, у якому брали участь 1425 підприємств 16 галузей. Дані свідчать про те, що середній коефіцієнт завантаження виробничих потужностей в ІІІ-IV кварталах склав 38%. При цьому керівники більшості підприємств (93% опитаних), відзначають, що їхніх виробничих потужностей “досить” чи “більш ніж досить” для виконання наявної кількості замовлень, що вказує на значне недовикористання промислового потенціалу. Лише 5% від загальної кількості підприємств відчувають нестачу наявних у присутності потужностей. Що стосується завантаження виробничих потужностей, найбільша завантаженість спостерігалася на найкрупніших підприємствах (більш 5000 працюючих) – 52% і в малих підприємствах (з кількістю працюючих менш 50 чоловік) – 40%. Найгірше завантаження відзначалося на підприємствах з кількістю працюючих 51-200 чоловік – усього на 33,5% (таблиця 1). Таблиця 1 Завантаження виробничих потужностей у галузях промисловості в III-IV кварталах 2000 року, % Мікробіологічна 54 Борошномельна 39 Поліграфічна 40 Харчова 57 Легка 40 Скляна й порцелянова 37 Промисловість будматеріалів 62 Деревообробна 37 Машинобудування 37 Хімічна 30 Кольорова металургія 35 Чорна металургія 68 Паливна 48 Вугільна 65 Електроенергетика 54 Крім того, промислові підприємства України забезпечені замовленнями в середньому на 3,3 місяці роботи.
При цьому трохи краще обстоять справи в електроенергетиці (11 міс.), паливній (5,8 міс.) і вугільній (5,1 міс.) промисловості. Однак менш за все забезпечена замовленнями поліграфічна промисловість у середньому на 1,1 місяць. Приведена статистика свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу, що свідчить про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. У свою чергу це є результатом низького попиту на вироблену продукцію, тобто фактично продукція, що виробляється на підприємствах України є неконкурентоспроможною. Висока собівартість, низька якість – от причини відсутності попиту. Таким чином, підвищення ефективності виробництва на підприємствах України – це одна з найважливіших задач як держави (створення сприятливих умов для ефективної діяльності підприємств), так і економістів самих підприємств (аналіз виробничої діяльності, розробка й упровадження заходів щодо підвищення ефективності виробництва). Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того чи іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна й соціальна результативність господарської діяльності. Запорука успіху діяльності будь-якого підприємства криється в постійному підвищенні ефективності виробництва, систематичному аналізі виробничої діяльності, розробці й упровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності виробництва. На сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва. Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості – найбільш важливі й актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їхнього вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного керування виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства. Необхідною умовою вирішення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики й обґрунтування такої системи управління підприємством, що могла б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача. Виходячи з вищесказаного, тема, розглянута в роботі, є актуальною на сьогоднішній день, у період економічної кризи, спаду виробництва й реформування економіки нашої держави. Мета роботи: визначення можливих напрямків реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства); розробка заходів для впровадження на підприємстві з метою підвищення ефективності виробництва й одержання значного економічного ефекту. Завдання дипломної роботи: огляд літератури, що має відношення до досліджень дипломної роботи; аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний», із метою виявлення причин низької ефективності виробництва підприємства.
Отже, мператив нацоналзму, його корен, слд шукати не стльки в людськй природ, психц, як залишаються майже незмнними протягом тисячолть, скльки в особливих структурних потребах ндустрального суспльства. Нацоналзм, як полтичний принцип як рух, не наслдком ан деологчних збочень, ан емоцйних крайнощв. Це зовншнй вияв глибоких структурних змн у вдносинах мж суспльством (polity) культурою, змн, яких неможливо уникнути. Нацоналзм викону необхдну для подальшого розвитку суспльства функцю, вн забезпечу «загальне поширення високо культури в суспльств, в якому до цього часу нижч культури панували в житт бльшост, а часом й усього населення. Це означа повсюдне поширення культивовано школами й наукою мови, пристосовано для потреб чткого й зрозумлого сплкування у сферах бюрократ технолог [управлння й виробництва]. [Нацоналзм] це побудова анонмного, деперсонфкованого суспльства, де атомзован ндивди можуть заступати один одного тримаються разом передусм завдяки спльнй культур
1. Критерії якості праці менеджера та ефективності управління
2. Наскрізна програма практики студентів системи управління виробництвом та розподілом електроенергії
3. Критерії ефективності управління
5. Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
10. Рішення в системі управління
13. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
15. Організаційна система управління природокористуванням України
17. Управління утворенням прибутку підприємства
18. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
19. Акти державного управління
20. Мораль і соціальне управління
21. Методи управління банківськими ризиками
25. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
27. Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів
28. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
29. Аналіз основних методів та заходів запобігання проявам корупції в системі державного управління
30. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
31. Державне управління у сфері житлово-комунального господарства
32. Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами
34. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
35. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
36. Регіоналізм і місцеве управління у Великобританії
37. Сутність і сфера міжгалузевого управління
41. Функції та принципи державного управління
42. Вихідні умови для управління інтелектуальною власністю
43. Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві
44. Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")
45. Системний аналіз складних систем управління
46. Управління файлами за допомогою файлового менеджера Windows Commander
47. Аналіз управління в період правління Юлія Цезаря
48. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
49. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
50. Управління запасами матеріалів на підприємстві
51. Управління поведінкою споживачів
52. Управління процесом створення нового товару
57. Аналіз системи управління персоналом ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика"
58. Аналіз управління персоналом на ТОВ "Рондо"
59. Діяльність органів управління освітою
60. Економічні та правові основи управління організацією
61. Закономірності формування корпоративного управління
63. Контроль – функція управління
64. Концепція управління персоналом в комерційному банку АКБ "Приватбанк"
65. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
66. Методичні підходи до створення інтегрованих систем управління
67. Механізм і методи управління фірмою
68. Моделі корпоративного управління
69. Національні моделі корпоративного управління
73. Основи управління персоналом підприємств
74. Особливості антикризового управління
75. Особливості управління організацією
77. Принципи управління персоналом
78. Проблеми теорії та практики управління проектами у виробничій системі
79. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
81. Система управління персоналом
82. Стратегічне планування і управління на підприємстві
83. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
85. Структура теорії управління та сучасні тенденції її розвитку
90. Управління виробничими витратами
91. Управління енергетичною безпекою
92. Управління інноваційним розвитком підприємств
93. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
94. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України
95. Управління корпоративною власністю підприємства
96. Управління людськими ресурсами