![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Загальна характеристика права інтелектуальної власності |
План1. Поняття та сутність права інтелектуальної власності 2. Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності 3. Охорона права інтелектуальної власності Список викристаної літератури 1. Поняття та сутність права інтелектуальної власностіТермін &quo ;власність&quo ; щодо результатів творчої діяльності у законодавстві і спеціальній літературі використовується уже давно. Наведені вище приклади із патентного закону Франції (1791 р.) і закону штату Масачусетс США (1789 p.) свідчать про те, що результати творчої діяльності уже в ті часи визнавалися об'єктами власності і, отже, права власності. Термін і поняття &quo ;інтелектуальна власність&quo ; виникли порівняно недавно. Проте у спеціальній літературі поняття &quo ;власність&quo ; і &quo ;інтелектуальна власність&quo ; використовуються як однозначні. Можна вважати, що походження терміна &quo ;інтелектуальна власність пов'язано з французьким законодавством кінця XVIII ст. Це поняття склалося під впливом французьких філософів-просвітителів. Про-прієтарна теорія права на творчі результати найбільшого поширення набула в XIX ст. Ця теорія уже спочатку її появи піддавалася і піддається зараз гострій критиці. Суть цієї критики зводиться в основному до того, що результати творчої діяльності не можуть бути об'єктами права власності. Проте термін &quo ;інтелектуальна власність&quo ; широко використовується й зараз. Найчастіше його розуміють як збірне поняття. Поняття &quo ;інтелектуальна власність&quo ; має принаймні два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на результат його творчої діяльності. Право інтелектуальної власності у зазначенні цивільно-правового інституту — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей. Суб'єктивне право інтелектуальної власності — це право його суб'єкта на володіння, користування і розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності. Отже, зміст права інтелектуальної власності ми визначаємо так, як він визначається для звичайного права власності. Зміст правомочностей звичайного права власності залежить від об'єкта власності. Так, право власності на землю, безумовно, відрізняється від права власності на шкарпетки. Але повернемося до змісту права інтелектуальної власності. Вище підкреслювалось, що власник результату творчості може ним володіти і володіє так само, як і звичайний власник. Але особливість об'єкта інтелектуальної власності полягає в тому, що він має здатність до тиражування і його копією можуть володіти треті особи, яким належить право власності на носій результату інтелектуальної діяльності. Власники зазначених носіїв володіють результатом інтелектуальної власності від імені власника цього результату. Як відомо, володіння може бути також двох видів — володіння фактичного володільця чи власника і похідне володіння, що здійснюється від імені власника третіми особами. Щодо творів науки, літератури і мистецтва, то до їхнього оприлюднення (опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо) володіння здійснюється їхніми авторами.
Ніхто інший цими творами без дозволу автора володіти не може. Фактичне володіння здійснює сам автор твору. Після опублікування твору чи оприлюднення іншим способом відповідно до його здатності до тиражування право володіння на копії цього твору переходить до невизначеного кола інших осіб. Але їх володіння — це володіння похідне, яке їм передає автор чи його правонаступник шляхом видачі дозволу на опублікування чи інше доведення твору до широкого загалу. В усіх інших випадках володіння твором буде неправомірним. Результати технічної творчості перебувають у виключному володінні авторів зазначених результатів до їх кваліфікації відповідним державним органом — в Україні Державним департаментом інтелектуальної власності, утвореним Указом Президента України &quo ;Про зміни у структурі центральних органів вищої виконавчої влади&quo ; від 15 грудня 1999 р. у складі Міністерства освіти і науки України. Після кваліфікації пропозиції як винаходу, промислового зразка чи будь-якого іншого результату складається патентний опис цього результату, що стає загальнодоступним. Описом будь-якого результату технічної творчості за невелику винагороду (збір) в принципі може володіти будь-яка особа. Це також буде похідне володіння сутністю самого технічного рішення, що здійснюється від імені автора чи його правонаступників. При цьому варто підкреслити, що володіти зазначеним рішенням можна, а використовувати — лише за дозволом автора чи його правонаступників. Проте і серед технічних рішень є такі, якими володіє виключно сам його автор. Йдеться про секрети виробництва (ноу-хау). Під ноу-хау слід розуміти знання та досвід науково-технічного, виробничого, організаційного, фінансового, торговельного чи іншого характеру, що, як правило, не є загальновідомими і придатні для використання в будь-якій сфері діяльності. Проте є й інші думки. Наприклад, В. М. Брижко до ноу-хау відносить &quo ;гіпотези, ідеї, факти та інші неохороноспроможні об'єкти, що мають наукове і технічне значення&quo ;. Ноу-хау не є загальновідомим, якщо зміст його не розкритий для невизначеного кола осіб настільки, що існує можливість його самостійного використання. Отже, володільцем цієї інформації є завжди сам автор зазначеного секрету виробництва. Він також може передавати його третім особам і тоді вони здійснюють володіння від імені автора. Серед суміжних прав невіддільним є виконавська діяльність, якою володіє виключно сам виконавець. Майстерність виконавця, в якій проявляється його індивідуальність, художній рівень, мистецький хист тощо як об'єкт права, може бути у володінні лише самого виконавця, треті особи можуть володіти матеріальними носіями, на яких зафіксоване виконання. Перелік видів виконавської діяльності, наведений у ст. 1 Закону України &quo ;Про авторське право і суміжні права&quo ;, свідчить, що існує досить широке коло об'єктів інтелектуальної власності, володіння якими здійснює сам власник цих об'єктів. Що стосується інших видів суміжних прав — прав розробників фонограм, відеограм, теле- і радіопрограм, то знову-таки володільцями вироблених фонограм, відеограм чи теле- і радіопрограм є їхні автори.
Інші особи можуть володіти матеріальними носіями фонограм, відеограм чи програм лише з дозволу їхніх виробників чи авторів. У ст. 40 Закону України &quo ;Про авторське право і суміжні права&quo ; проголошується, що виробники фонограм і виробники відеограм мають виключне право дозволяти чи забороняти їхнє відтворення та розповсюдження. У ст. 41 цього Закону також зазначається, що організації мовлення мають виключне право дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх трансляції і ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач тощо. Нарешті, в офіційних документах Всесвітньої організації інтелектуальної власності вживається термін &quo ;володіння авторським правом&quo ;. Володільцем авторського права, стверджується в цих документах, на твір, принаймні з початку його створення, є його творець, тобто автор твору. З наведеного, на нашу думку, можна зробити висновок, що твори літератури, науки і мистецтва, а також об'єкти промислової власності можуть бути у фактичному володінні автора. Автор позбавляється свого володіння лише тоді, коли твір гине, тобто перестає існувати фізично, або він уступає його іншим особам. На нашу думку, автор зберігає за собою володіння навіть тоді, коли твір, матеріалізований у певному носії, переходить до третіх осіб. Скульптура, картина, фотографія та інші подібні твори, якщо власниками їх є інші особи, ідеї, символи, бачення, світогляд, закладені в цих творах, завжди залишаються й у власності, й у володінні їх авторів. Право користування об'єктами права інтелектуальної власності також належить власнику цього об'єкта чи його правонаступникам. Воно полягає в тому, що суб'єкт цього права має законну підставу вилучати із належного йому результату інтелектуальної діяльності всі корисні якості, що може дати людині цей результат. Якщо йдеться про літературні чи художні твори, то їх, як правило, можуть використовувати шляхом випуску у світ, розмноження і в такий спосіб одержувати прибуток. Автор твору чи його правонаступники можуть також видавати дозвіл — ліцензію на використання зазначених творів іншими особами. Якщо ж йдеться про результати технічної творчості, то їх також можуть використовувати або сам автор цього досягнення, або спадкоємці, або за ліцензією автора інші особи. Використання винаходу чи інших результатів технічної творчості здійснюється, як правило, шляхом впровадження їх у виробництво. Внаслідок такого впровадження ефективність виробництва зростає і приносить певний прибуток власнику зазначеного результату. Безумовно, використання об'єктів інтелектуальної власності може мати місце в будь-який інший доцільний спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Слід підкреслити, що за загальним правилом люди творять для того, щоб полегшити своє життя. Природа наділила ту чи іншу фізичну особу талантом, здатністю створювати інтелектуальні цінності. В умовах ринкової економіки навряд чи знайдуться такі люди, які б створювали зазначені цінності лише заради власного задоволення. Вони їх створюють для того, аби шляхом їх використання одержати певний прибуток.
Производство: оборудование, технические характеристики, права собственности, поставщики; транспортировка, монтаж, наладка оборудования, обучение персонала работе; размещение оборудования, подготовленность территории, в том числе с использованием фото, карты, схемы технологических циклов (описание бизнес-процессов), максимальные и расчетные мощности; требуемая рабочая сила; режим работы; график производства; расчет затрат и себестоимости продукции; контроль качества. 4. Обслуживание оборудования: ремонт, нормативное обслуживание; обеспечение условий функционирования оборудования энергия, микроклимат, сохранность. 5. Возможности совершенствования технологии. Организационный план 1. Структуры: организационно-правовая форма реализации проекта; полномочия и функции участников проекта; организационная структура; функциональная структура; бизнес-процессы; распределение бизнес-процессов по юридическим лицам. 2. Трудовые ресурсы: персонал штатное расписание; анализ рынка труда; набор кадров и обучение, квалификационные требования; стимулирование и мотивация. 3
1. Захист прав інтелектуальної власності
2. Поняття права інтелектуальної власності
3. Право інтелектуальної власності
4. Виникнення та реєстрація права інтелектуальної власності
5. Загальна характеристика права користування рослинним світом України
9. Загальна характеристика класу Птахи
10. Політичний устрій Франції та загальна характеристика її господарства
12. Загальна характеристика договірних відносин щодо реалізації сільськогосподарської продукції
13. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку
14. Загальна характеристика фінансової основи організації діяльності місцевих рад
15. Основи інтелектуальної власності
16. Понятие и общая характеристика права землевладения в Республике Беларусь
17. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання
18. Право приватної власності за законодавством України
19. Правове забезпечення інтелектуальної власності
20. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
21. Характеристика права природопользования
25. Загальна характеристика продуктів переробки зернових та зернобобових
26. Біогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сірки
27. Загальна характеристика ЗАТ "Харківський велосипедний завод"
29. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства
30. Ціни на промислову продукцію. Загальна характеристика, методи встановлення і регулювання
31. Приобретение права собственности на движимое и недвижимое имущество, сравнительная характеристика
32. Характеристика источников Конституционного права
33. Принципы арбитражного процессуального права: общая характеристика
34. Доказательственное право. Общая характеристика
36. Мусульманское право: общая характеристика
37. Право власності на землю в Запорозьській Січі
41. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
42. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
43. Європейські стандарти прав людини: загальнотеоретична характеристика
44. Засоби цивільно-правового захисту права власності
45. Общая характеристика и способы защиты авторских и смежных прав
46. Общая характеристика преступлений против конституционных прав и свобод
47. Общая характеристика теории государства и права
48. Право власності
49. Право власності в цивільному праві
51. Право власності на нерухоме майно
53. Правове регулювання спільної власності в цивільному праві
57. Характеристика отношений, регулируемых интернет-правом
58. Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України
59. Інтелектуальна власність та авторське право
60. Підстави та порядок виникнення права власності на природні ресурси
61. Строительные Нормы и Правила (СНиП 2.08.02-89*)
62. Измерение количественных и качественных характеристик звезд
64. Биологическая характеристика возбудителей вирусных трансфузионных гепатитов
65. Правила приема в военно-учебные заведения (Доклад)
66. Природные пожары, их характеристика,особенности лесных пожаров
67. ГО Правила поведения и действия населения при производственных авариях и стихийных бедствиях
68. Медико-тактическая характеристика зон радиоактивного заражения при авариях на АЭС
69. Экономико-географическая характеристика Юга США
74. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
75. Экономико-географическая характеристика Московского региона
76. Экономико-географическая характеристика страны (Финляндия)
77. Экономико-географическая характеристика Японии
78. Комплексная характеристика Бразилии
79. Экономико-географическая характеристика Хабаровского края
80. Общая характеристика Туниса
81. Общая экономико-географическая характеристика республики Сенегал
82. Сравнительная характеристика экономических районов центральной России
83. Аргентина. Комплексная экономико-географическая характеристика
85. Комплексная характеристика Словении
89. Характеристика политико-географического положения Китая
90. Страноведческая характеристика Грузии
91. Инженерно-геологические изыскания для определения характеристик грунтов и оснований
92. Актуальные вопросы государственного контроля соблюдения законодательства о защите прав потребителей
93. Инвестиционное право РФ (Шпаргалка)
94. Некоторые вопросы обеспечения прав обвиняемого на предварительном расследовании
96. Проблемы связанные с правами, свободами и обязанностями иностранных граждан и лиц без гражданства
97. Административное право (шпаргалка)