![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Новітні технології в банківських послугах |
Міністерство освіти і науки України Академія муніципального управління Реферат на тему: “Новітні технології в банківських послугах” Виконала: студентка IV курсу економічного факультету групи Ф-41 Київ 2007 План Автоматизація банківської системи. Роль мережі I er e у розвиткові банківської системи. Удосконалення інформаційних та банківських технологій. 1 Автоматизація банківської системи В останні роки банківська система нашої країни (БС) переживає бурхливий розвиток. Не зважаючи на існуючі недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою. Сьогодні все більше банків роблять ставку на професійність своїх співробітників і нові технології. Важко уявити собі більш сприятливий ґрунт для запровадження комп’ютерних технологій, ніж банківська діяльність. Майже всі завдання, які виникають у процесі роботи банку, піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є одним із головних завдань будь-якої великої фінансової організації. Тому необхідна наявність обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти інформаційні потоки, що все збільшуються і збільшуються. Крім того, банки мають достатні фінансові можливості для використання найсучаснішої техніки. Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати величезні суми на комп’ютеризацію. Банк є, насамперед, фінансовою організацією, яка призначена для отримання прибутку, тому затрати на модернізацію повинні бути співставленими з очікуваною користю від її проведення. Відповідно до загальносвітової практики, в середньому затрати банку на комп’ютеризацію складають не менше 17 % від загальної суми річних витрат. Інтерес до розвитку комп’ютеризованих банківських систем визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне і телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі. Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння страхові компанії. Завдання, що стоїть перед фінансовими організаціями, однакове. Це інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж. Банківські комп’ютерні системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС – дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп’ютерів та ПЗ.
Як приклад передових технологій, що використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі “клієнт-сервер” (характерним є використання ОС U іx та БД Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків; служби розрахунків, цілком орієнтовані на І er e , і багато іншого. Сьогодні БС дозволяють автоматизувати практично всю банківську діяльність. Серед основних можливостей БС, заснованих на використанні сучасних мережевих технологій, слід згадати системи електронної пошти, бази даних на основі “клієнт-сервер”, засоби віддаленого доступу до мережевих ресурсів системи, для роботи з мережами банкоматів і багато іншого. На світовому ринку існує маса готових БС. Основним завданням, яке стоїть перед службою автоматизації західного банку, є вибір оптимального рішення і підтримка працездатності вибраної системи. У нашій країні ситуація дещо інша. При виникненні банківської сфери в Україні питанням автоматизації спочатку приділялось недостатньо уваги. Більшість банків пішли шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки. До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи. Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних тенденцій розвитку і багато іншого. Однак є приклади придбання та успішної експлуатації банками дорогих банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а частина закуповується у незалежних виробників. За даними аналізу ринку програмних продуктів, проведеного фахівцями НБУ, у банках України працює велика кількість застарілих одновалютних програмних продуктів переважно типу ОДБ (Операційний день банку). Більшість автоматизованих банківських систем (АБС) працює на ПК під управлінням DOS, які об’єднані в локальні мережі e Ware. У якості інструментів обробки даних використовуються настільні СУБД типу FохРrо, Сlірреr. На зміну їм повинні прийти АБС нового покоління, реалізовані в технології “клієнт-сервер” на сучасній СУБД із можливістю роботи в реальному режимі часу. Попит на такі системи випередив пропозицію. Розробникам програмного забезпечення в Україні знадобиться мінімум 1,5-2 роки для створення конкурентоспроможних систем. При прямому перенесенні відпрацьованих технічних рішень у нове середовище втрачається можливість повністю переглянути постановку задач та здійснити їх інтеграцію. Збереження попередньої структури автоматизованої системи призведе до того, що в новій розробці залишиться багато неоптимальних і навіть хибних рішень. Co ac — це технологія переказів грошових коштів між фізичними особами, що базується на системі кореспондентських відносин між банками-учасниками розрахунків. Перекази здійснюються в іноземній валюті за спрощеною процедурою без відкриття рахунку фізичними особами.
Це зручно сезонним працівникам, студентам, емігрантам, які відправляють гроші рідним та близьким; туристам, які не мають рахунків у місцевих банках або тим, хто зіштовхнувся з необхідністю терміново переказати або отримати гроші. «CO AC » є присутнім у всіх країнах СНД та Балтії, де учасниками є 86 банків з 4720 філіями/відділеннями, у більш ніж 1400 містах. Система автоматизації повинна забезпечувати: коректний облік операцій банку згідно з діючими нормативними документами; складання періодичної та разової звітності, визначеної інструкціями НБУ та іншими нормативними документами; гнучке налагодження для врахування всіх змін, що вносяться в діючі нормативні акти; можливість аналізувати поточний стан банку та прогнозувати його на задану перспективу; оперативне керування активами банку. 2 Роль мережі I er e у розвиткові банківської системи Останнім часом в Україні, як і в інших країнах Європи, банкам доводиться все частіше звертатися до “дрібного” клієнта та його “надокучливих” щоденних потреб. Як з’ясувалося, це вигідна справа, хоча і недешева. Роздрібні послуги обходяться банку дорого, бо затрати на обслуговування одного клієнта на оптовому (“wholesale”) та роздрібному банківських ринках відрізняються не так сильно, як прибуток від цих операцій. Основна складова витрат на проведення роздрібних послуг зумовлена необхідністю “дійти до кожного”. Щоб клієнт прийшов до банку (тим більше вдруге), йому це повинно бути зручно. Тому банківську установу слід розташовувати якомога ближче до клієнта. Крім того, при проведенні роздрібних послуг (а це, у першу чергу, обслуговування щоденних потреб приватних осіб) мережа таких установ повинна бути досить щільною. Інакше кажучи, шанси на успіх (а то й виживання) має роздрібний банк, що володіє розвиненою філійною мережею, розширенню якої сприяє контрацепція капіталу. Сучасним вирішенням даної проблеми є мережа Інтернет. Найбільш потужний поштовх до розвитку мережа І er e отримала із появою і поширенням “Всесвітньої Павутини” (World Wіde Web, WWW), що перетворила І er e у єдиний кіберпростір. Мережа почала перетворюватися в загальнодоступну систему масового інформаційного обслуговування. Інтерактивний характер спілкування з мережею, особливо у WWW, зумовив розширення джерел прибутку за межі традиційних надходжень від розміщення реклами. На Заході з’явилися дистанційні торговельні служби, де можна ознайомитися з пропозицією товарів, подивитися їх фотографії на екрані комп’ютера і негайно замовити товар, заповнивши відповідну екранну форму. Минуло небагато часу, і подібні служби були доповнені засобами дистанційної оплати за товар – тією ж мережею із використанням спочатку звичайних пластикових карток, а потім – спеціально розроблених для І er e механізмів розрахунку. На цьому етапі були задіяні банки. У розробку безпечних засобів електронних розрахунків для мережі “полилися” гроші, що одразу привернуло увагу провідних комп’ютерних фірм. Деякі західні банки почали створювати власні служби розрахунків, що цілком орієнтувалися на І er e .
Представляют интерес программы обучения с применением новых информационных технологий, включающие спутниковое телевидение, компьютерные сети, мультимедиа и т.п. В Великобритании более 50% программ обучения на степень магистра в области управления проводится с использованием методов ДО. Лидирующей европейской организацией этой области является Открытая школа бизнеса Британского открытого университета. В системах дистанционного обучения, не использующих принцип обратной связи, информация, необходимая для проведения лекций, семинарских и других видов занятой, обычно централизованно фиксируется на видеокассете или видеодиске. Дополнительно могут быть использованы аудиозаписи и записи данных на магнитные дисках. Далее указанные материалы пересылаются, в том числе с использованием компьютерных сетей, непосредственно в учебные заведения, где используются при проведении учебных занятий. Такой метод применяется, например, Национальным центром дистанционного обучения CENTRE NATIONAL DENSEIGNEMENT A DISTANCE (CEND, Франция), основанным в 1939 г., который обеспечивает дистанционное обучение более 350 тыс. пользователей в 120 странах мира
1. Розвиток теорії надання банківських послуг на прикладі ДФ АБ "Правексбанк"
2. Особливості поєднання старовинної кухні та новітніх технологій на прикладі ПП "Картопляна хата"
3. Новые информационные технологии обучения в математике
4. Экономическая оценка использования новых информационных технологий в бухгалтерском учете
9. Новые информационные технологии в образовании
10. Організація касових операцій у банківських установах
11. Узагальнена схема надання банківських гарантій
13. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
15. Новые биологические технологии на службе медицины
16. Німеччина в Новітній період: об’єднання держави
18. Совершенствование лекарств и новые фармацевтические технологии
19. Новые информационные технологии в документационном обеспечении управлении
20. Новые образовательные технологии как средство повышения качества образования
21. Новые информационные технологии в практике работы фармацевтических организаций
25. Этические проблемы новых "технологий зачатия"
26. Новые технологии расширяют возможности образования и межкультурного взаимодействия
27. Новейшая разрядно-импульсная технология укладки бетона
28. Методические перспективы реализации новых технологий обучения движениям и овершенствования в них
29. Новые формы занятости и информационные технологии
30. Технология выгонки новых сортов тюльпанов с использованием различных
31. Новые технологии в обучении иностранному языку
32. Внедрение новых компьютерных и информационных технологий в учебно-воспитательный процесс
33. Новые технологии измерений на основе виртуальных измерительных систем
34. Банки, що надають послугу SMS-банкінгу в Україні
35. Рынок новых технологий в АПК
36. Принципи побудови нового Плану рахунків та його узгодженість з фінансовою звітністю
37. Применение новых технологий при проведении ремонтно-изоляционных работ
41. Современные технологии и новые формы торговли
42. Биотехнология – новое направление в фармацевтической технологии
43. Аутстаффинг и аутсорсинг – новые технологии работы с персоналом
44. Новые технологии менеджмента в малом и среднем бизнесе
45. Прогнозування нових технологій
46. Штриховые коды – новый предмет библиотечной технологии
47. Представление новых технологий фортепианной школы
48. Интернет-консультирование в качестве новой технологии психологического консультирования
49. Стратегии развития туристского бизнеса на базе новых технологий
50. Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру "Замки Поділля"
51. Факторинг - нова фінансова послуга ринкової інфраструктури України
53. Новые современные коагулянты в технологии очистки сточных вод
57. Влияние космоса на современные информационные технологии
58. Новейшие методы селекции: клеточная инженерия, генная инженерия, хромосомная инженерия
59. Страны НИС (новые индустриальные страны)
60. Типологизация развивающихся стран: традиционные критерии и новые подходы
61. Новые индустриальные страны: Южная Корея
63. Административное задержание по новому КоАП РФ
64. Новый план счетов учета в банках за 2002 год
65. Новые принципы осуществления валютного регулирования и валютного контроля в РФ
66. Нова економична политика та ии законодавче оформлення
67. Новейшая история
68. Новая Экономическая Политика
69. Национальный банк Республики Казахстан
73. Разработка технологии по изготовлению книжного издания по искусству
74. Кино как новый элемент художественной культры
75. От средневековья - к "новому времени"
76. Роль техники и технологии в процессе развития культуры
77. Новое в словообразовательной системе современного французского языка
79. Творчество Чехова. Истоки "новой драмы"
81. Новая экономическая политика (HЭП)
82. Новая Экономическая Политика
83. Развитие народного образования в городе Новый Уренгой (1976 – 1999 гг.)
84. Античность - средние века - новое время. Причины и механизмы смены эпохи
89. Роль СССР в становлении новой немецкой государственности в 1945-1949 годах
90. Новая экономическая политика и командно-административная система
91. Intel Pentium 4 3,06 ГГц с поддержкой технологии Hyper-Threading
92. Использование информационных технологий в туризме
93. Автоматизированные информационные технологии в офисе
94. Современные сетевые и информационные технологии
95. Информационные технологии в экономике. Основы сетевых информационных технологий
96. Разработка технологии ремонта, модернизации сервера с двумя процессорами Pentium
98. Технологии поиска документальной информации в INTERNET
99. Реализация сетевых компьютерных технологий в системе международного маркетинга