![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Історія створення Державного Гімну України |
Зміст1. Вступ 2. Найперші пісні-гімни на теренах України 3. Спільні риси українських гімнів-пісень 4. Історія виникнення віршу «Ще не вмерла Україна» 5. Про автора музики. 6. Визнання пісні «Ще не вмерла Україна» широкими колами української громадськості. 7. Нове життя гімну на початку 20 ст. та офіційне визнання пісні «Ще не вмерла Україна» Державним Гімном незалежної України 8. Критичні зауваження щодо тексту гімну Євгеном Голибардом. 10. Висновок 11. Список використаної літератури 2. Вступ Що таке гімн взагалі? Гімн хвалебна, урочиста пісня, один з видів ліричної поезії на честь якогось героя чи визначної події міста. Існують державні, революційні, військові релігійні,партійні гімни. Як жанр музики гімн веде свій початок з дуже давніх часів,коли в Єгипті, а згодом в Стародавній Греції складалися гімни, щоб прославити богів (культові) чи героїв (військові) Після прийняття християнсьтва розвинулися религійні гімни: гуситські пісні у 15 ст. в Чехії,лютеранські пісні у 16 ст.в німеччині. В умовах розвитку капіталізму і утвердження національних держав виникають державні національні гімни, тогочасний гімн Британії “Прав Британіє” прославляв колоніальне панування, ідеями світового панування проникнутий гімн Німеччини. Першим революційним і водночас державним гімном Франції стала у 18 ст. “Марсельеза”. В період визвольної боротьби гімни виконують роль бойових пісень. Отже пісня–гімн прославляє і вшановує народ, державу, організацію, високу ідею, агітує за цю ідею, згуртовує навколо неї. У сучасному світі державний гімн є один з найважливіших державних та національних символів, таких як герб, прапор. Давайте дамо визначення Державного Гімну. Гімн Державний – офіційна урочиста пісня, що поряд з Гербом Державним і Прапором Державним символізує державу і є одним з атрибутів державності країни. У яких випадках виконується Державний Гімн як символ держави? Державний Гімн виконується на початку офіційних зустрічей на вищому рівні, під час прийняття військової присяги, під час проведення урочистих зборів, мітингів, спортивних змагань. 2. Найперші пісні-гімни на теренах України Історія державного Гімну України дуже багата та цікава, вона є живою історією, яка продовжується і сьогодні. Українські пісні-гімни передували створенню національного гімну .А коли ж вони зўявилися на Україні? До чого закликали? Перша музична символіка нашого народу сягає, часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні. З тих часів поширюються й пісні релігійного змісту. До най поширених видів старовинної гімнової пісні належать канти, які виконуються хором, псалми, похвальні кондаки в честь Богородиці та святих. У період козацької історії на перший план виходять пісні – гімни що прославляють козаків. Наприклад “Пісня про Байду”. Народнім гімном, бойовим закликом до боротьби став вірш Т.Г. Шевченка “Заповіт”, покладений на музику М. Лисенком: “” .Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кровью Волю окропіте! Першим українським гімном, який народився у революційному 1848 році й уособив прагнення українців до свободи, був твір Івана Гушалевича на музику Дениса Січинського “Мир вам, браття”: “ мира з неба всі десь просим, Чи багатий чи бідняк ” Глибокий відбиток на духовне життя народу наклав гімн “Вічний революціонер”І.
Франка, музика М.Лисенка який поширився по Західній Україні і став похідним гімном-маршом:” “ Вічний революціонер- Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю Він живе, він ще не вмер ” Свої гімни - “За тебе, Україно”, “Для тебе, Україно живем” – мали українські емігранти в Америці й Канаді. Вони співали на зібраннях пісні-гімни про швидке повернення на землю батьків. “ Як прийдеться стати разом, Ми в Україну підем Бо для неї лиш на світі Для України живем ” (Гімн “Для тебе, Україно, живем”) Українці Закарпаття співали “Я русин був” та “Підкарпатськії русини” на слова Духовича. Останній вірш був офіційним гімном краю до 1938 року. Пісня Миколи Вороного, музика Ярославенка “За Україну” звучить як гімн нашому відродженню, утвердженню української державності. “ За Україну, за її долю, За честь і волю, за народ ” Свої пісні-гімни мали й січові стрільці, й українські націоналісти. Духовним гімном України є пісня “Боже велкий, єдиний” або “Молитва за Україну”, слова Кониського, музика Лисенка. Ним 5 грудня 1991 року відкривалося урочисте засідання Верховної Ради України, присвячене підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам Президента нашої держави. “ Боже Великий Єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осени.” 3. Спільні риси українських гімнів-пісень Ми ознайомились з окремими піснями-гімнами, які існували в Україні, як бачите їх багато. До чого вони закликали? Всі вони закликали до боротьби за волю українського народу, за національну державу. Особлива увага і честь випала пісені-гімну “Ще не вмерла Україна” Павла Чубинськоо, музика Михайла Вербицького. Чому так сталося? Можливо нам допоможуть у цьому слова історика Миколи Костомарова з нарису “малоросійський гетьман Зіновій-Богдан Хмельницький”: “В Україні народ мав багато спокус для здобуття волі. Перед очима він мав вільний стан, який складався з його ж братії, по сусідству розкинулися дніпрові острови, куди можна було втекти від тяжкої влади і нарешті близькість татар і небезпека татарських набігів привчали українського жителя до зброї, пани не могли заборонити своїм холопам мати зброю. Таким чином у українців підтримувався войовничий дух, не сумісний з рабським станом, на який його прирікав польський суспільний лад ”. А в якій частині України зародилась більшість пісней-гімнів? У Західній Україні. Чим це можна пояснити? Давайте знайдемо пояснення, спираючись на знання одержані на уроках історії. В умовах, коли українців примушували забути своє минуле, викреслити із свідомості відчуття українськості, саме в Західній Україні народилися рядки національного гімну “Ще не вмерла Україна” 4. Історія виникнення віршу «Ще не вмерла Україна» Перший рядок твору дав назву віршеві українського поета Павла Чубинського, який понад 150 років викликав жах у кількох режимів – царського, польсько-шляхетського, румунсько-боярського. Павло Платонович Чубинський – людина, яка боролась за розвиток вітчизняної науки і культури, український і російський етнограф, вчений, поет.
Народився 27 січня 1839 року поблизу містечка Бориспіль на Київщині, його родина походила з давнього роду козацької старшини. Початок 60-х років 14 ст. у Галичині і Наддніпрянщині характеризується пожвавленням духовного життя. У середовищі київської старої громади, до якої входив і Павло Чубинський, виник надто сміливий на ті часи задум створити високопатріотичний вірш, який би надихав українців на боротьбу за волю, став би національним гімном. Реалізувати цей задум випало Павлу Чубинському. Пісня виникла в Києві восени 1862 р. під впливом сербського патріотичного гімну. Спочатку вона співалася на мотив цього гімну, а потім на мелодію Миколи Лисенка. За вірш “Ще не вмерла Україна” і за авторство “возмутительных песен и прокламаций” в 1862 році Павла Чубинського було заслано на поселення до Архангельської губернії, де він перебував упродовж шести с половиною років. Було тоді йому 23 роки. Після Ємського указу 1876 року про чергову заборону українського слова, Чубинського вдруге висиляють з України, на цей раз до Петербурга. Серце вченого не витримало ударів долі. Вже важко хворий, він виклопотав дозвіл переїхати до свого хутора у 1879 р. Розбитий паралічем, упродовж останніх років життя, Павло Платонович помер 26 січня 1884 року, не доживши 1-го дня до 45-річчя. Поховали його на Книшевському цвинтарі у Борисполі. Памўять про Павла Платоновіча увіковічено у назві села, яке виросло поруч колишнього хутора, де народився поет. Його перейменовано на Чубинське. Процитуємо Павлового побратима Леоніда Білецького, який був безпосередньо причетним до подій що супроводжували факт написання: “У пресі мені траплялась вказівка, що пісня “Ще не вмерла України і слава і воля” – народна. Я можу засвідчити, що це помилкова думка: її справді створив Павло Платонович за таких обставин ” І далі розповідається, як на дружній вечірці з сербами, в київському будинку купця Лазарева, на Великій Васильківській, 122 (нині 106), співали сербську пісню, де були такі слова: “ Серце біє і кревліє за свою свободу.” На Чубинського справило таке величезне враження, що він вибіг до суміжної кімнати, а через півгодини по тому вже зўявився з текстом “Ще не вмерла України ” Цілком очевидно (і не випадково), що слова П. Чубинського “і слава, і воля”, та “запануєм і ми браття ” перекидають місток до Т.Шевченка, котрий в “Івані Підкові” фразує: Було колись – в Україні Ревіли армати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу і волю 5. Про автора музики. Твір Павла Платоновича потрапив у 1883 році у Львові до Михайла Михайловича Вербицького – талановитого композитора, одного з організаторів духовного і культурного життя в Західній Україні. Найбільшу популярність принесла Михайлу Вербицькому героїкопатріотична музика до вірша “Ще не вмерла Україна”. Вперше пісня пролунала у 1864році в селі Млини, де довго жив і працював автор музики. Музичний текст вперше побачив світ 1885 р. у збірці “Кобзар”, полонивши широкі кола громадськості.
Розвдувальна дяльнсть пдплля Органзац укранських нацоналств у Захднй Укран в 19391941 роках // Науков записки ¶ПЕНД НАНУ. - 2005. - Вип. 28. - С. 186-203. 74. Вднв Д.В. Погляди Органзац укранських нацоналств на мсце роль органв безпеки в Укранськй самостйнй соборнй держав (19401941 рр.) // Концептуальн засади забезпечення державно безпеки Украни. Матерали науково-практично конференц 29 червня 2004 р. К.: Видавництво Нацонально академ СБ Украни, 2004. - С 62-65. 75. Вднв Д.В. Командувач пропагандистським фронтом // ¶сторичний календар. - К., 2004. - С. 127-132. 76. Вднв Д. До стор нагородно системи УПА // Однострй. 2004. - 8. - С.36-39. 77. Веденеев Д. Специальные мероприятия ОУН // В мире спецслужб. -2005. -1.- С. 20 -26. 78. Веденеев Д. Специальные мероприятия ОУН в Западной Украине (1939-1941 годы) // В мире спецслужб. - 2005. - 2. - С.32-40. 79. Вднв Д. Командир повстансько арм // ¶сторичний календар. - 2005. - С. 94-99. 80. Веденеев Д
1. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
3. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
4. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
5. Взаємовідносини законодавчої та виконавчої гілок державної влади України
9. Створення пiдприємств в Українi за Законом України
11. Історія України
12. Історія соборності України
13. Історія держави та права України
17. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
18. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
19. Державний устрій України: проблеми теорії і практики
20. Історія земельного права України
25. Історія міжнародних відносин України
27. Історія України
29. Найдавніші часи в історії України
30. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
32. Предмет і завдання історії України
33. Соціалізм в історії України
34. Фактори відставання України у психологічному та історичному планах
35. Київська державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського
36. Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України
37. Федералізм чи унітаризм: перспективи розвитку державності України
41. Містами України. Історія. Природа. Мистецтво
42. Атомна енергетика України і РПС
43. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
44. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
45. Політичні права і свободи громадян України
46. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
47. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
48. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
49. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
50. Період гетьманщини України
51. Центральна Рада і пролетаріат України
52. Культура України в 30-х рока
57. Загальна характеристика конституції України
58. Господарське право України
59. Конституційний суд України
62. Проект кримінального кодекса України
64. Сбалансованість бюджета України
66. Організаційна система управління природокористуванням України
69. Вплив російської кризи на економіку України
73. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
74. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
76. Органи внутрішніх справ України
77. Грошові розрахунки в господарському обороті України
78. Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
79. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
80. Інформаційна політика України
81. Конституційні засади виконавчої влади України
82. шпори з цивільного права України
84. Культура та побут населення України
85. Легка промисловість України i транспорт
89. Зародження партійно-радянської преси України
90. Проблеми золотоносності надр України
91. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
92. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
93. Верховна Рада України в системі органів влади
94. Ґрунти України
95. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
96. Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України