![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Взяття під варту - строки та порядок виконання |
Вступ . . 3 Взяття під варту в системі інших запобіжних заходів. .5 Порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту . .14 Процесуальний порядок продовження строків тримання під вартою.24 Висновки .31 Список використаної літератури .32 Вступ У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й справедливістю на зло. Час визначає необхідність постановки юридичної науки в першу чергу на захист прав і свобод людини, честі, гідності і репутації добропорядних громадян. Право на свободу й особисту недоторканість є одним з найбільш суттєвих прав людини та громадянина. Охорона та захист прав і свобод людини і громадянина є наріжним каменем державної та соціальної політики України. Допустимість застосування запобіжного заходу - принципове положення згідно з яким втручання в сферу прав і свобод людини, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, повинно допускатись лише у випадку крайньої необхідності, з метою забезпечення правосуддя, якщо цього не можливо досягти іншими засобами, а заподіяна запобіжним заходом шкода буде меншою, ніж відвернута. Цей принцип випливає із логічного аналізу співвідношення завдань кримінального процесу та його окремих інститутів. Він безпосередньо визнаний у Кодексі поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 1979 року, де зазначається, що працівники правоохоронних органів, у тому числі і ті, що здійснюють розслідування, зобов'язані поважати і захищати гідність та права людини, застосовувати запобіжні заходи тільки у випадках крайньої необхідності і в тих межах, в яких це потрібно для виконання обов'язків. &quo ;Тисячі шляхів ведуть до хибної думки, - зауважував Ж.Ж.Руссо, - до істини - тільки один. Той хто наділений правами та владою, хто має бажання і волю, не повинен упустити свій шанс зробити таємне явним, не повинен зійти зі шляху. Готових рецептів у цій складній справі, особливо коли багато хто зацікавлений в приховуванні істини від правосуддя, немає і не може бути. В кожному окремому випадку шлях до істини один, а кращий дороговказ - знання, допитливість розуму, воля і досвід. Саме ці якості дають можливість захищати честь, гідність та права людини у складному змагальному процесі. І саме змагальність повинна привести до об'єктивної істини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Успішне виконання завдань кримінального судочинства щодо охорони прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону неможливе без застосування запобіжних заходів, у тому числі взяття під варту. Крім того, взяття особи під варту не повинно суперечити Основному Закону України. Так ч.2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Аналізуючи судову статистику 2002 року, слід звернути увагу на те, що до судів вноситься значна кількість подань про обрання запобіжного заходу взяття під варту.
За результатами розгляду ними було винесено 66 176 постанов, у тому числі 60 708 (91,7%)- про їх задоволення; крім того винесено 16 199 постанов за поданнями про продовження строків тримання під вартою (про задоволення - 15851, або 97,8%). Отже, слід підкреслити що актуальність обраної теми полягає у дослідженні найсуворішого запобіжного заходу взяття під варту. Я намагатимусь дослідити як практику застосування тих чи інших норм, так і недоліки в процесі взяття під варту і продовження строків тримання під вартою. Слід також наголосити, що в процесі дослідження необхідно буде врахувати як інтереси слідчого, прокурора, суду, так і інтереси підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. 1. Взяття під варту в системі інших запобіжних заходів. Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає такі запобіжні заходи: 1)підписка про невиїзд (ст. 151 КПК); 2) особиста порука (ст. 152 КПК); 3) порука громадської організації або трудового колективу (ст. 154 КПК) застава(ст.154-1 КПК); взяття під варту (ст. 155 КПК); нагляд командування військової частини (ст. 163 КПК); віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи (ст.436 КПК); Тимчасовим запобіжним заходом є затримання підозрюваного, що застосовується з підстав і в порядку, передбачених статтями 106, 115, 165-2 КПК. Затримання - це певною мірою різновид запобіжних заходів, бо його основне призначення - запобігти ухиленню підозрюваного від слідства і суду, припинити його злочинну діяльність, запобігти фальсифікації доказів. Цей перелік є вичерпним. Система різних запобіжних заходів, передбачена КПК, дозволяє органу дізнання, слідчим, прокурору, і судді (суду) індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості та характеру інкримінованого злочину, особи обвинуваченого чи підозрюваного. При цьому слід мати на увазі, що до них може бути застосовано тільки один з передбачених законом запобіжних заходів, а не кілька одночасно. За аналітичними даними, в Україні щодо майже 70% обвинувачених обирається запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд; приблизно 20% їх беруться під варту, щодо 0,2% обвинувачених застосовується застава. Взагалі запобіжні заходи застосовуються за наявністю достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений намагаються ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Питання про наявність достатніх підстав для застосування запобіжних заходів у кожному разі вирішуються особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором і суддею (судом) з урахуванням даних про те, що обвинувачений схиляє свідків чи потерпілих до відмови від показань чи до дачі неправдивих показань, намагався знищити документи, предмети, що можуть бути речовими доказами, замислив чи готує новий злочин тощо. Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину при обранні запобіжного заходу, слід зважити на обставини що обтяжують чи пом'якшують відповідальність (статті 66-67 КК ); ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу.
Особу обвинуваченого характеризують, зокрема, її минула діяльність, тяжкість інкримінованого злочину, наявність чи відсутність зв'язку з особами з антигромадською спрямованістю, наявність чи відсутність певних занять, постійного місця проживання, тощо. Враховуються також вік, стан здоров'я, сімейний стан обвинуваченого. Обрання запобіжного заходу до пред'явлення обвинувачення, допускається, наприклад, за таких обставин: а) підозрюваний був затриманий, строки затримання закінчуються, звільнення з під варти невиправдано через тяжкість вчиненого злочину та інші обставини, але пред'явити обвинувачення не є можливим, оскільки в строк, що залишився, неможливо забезпечити явку обраного підозрюваним захисника або перекладача; б)для пред'явлення обвинувачення необхідно уточнити особу затриманого, хоч сам факт вчинення злочину саме даною особою не викликає сумніву; в)затриманий тимчасово захворів на тяжку хворобу і не може брати участь у слідчих діях. Відповідно до статті 155 КПК взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосований в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк не більше трьох років. Але законодавець не передбачив критеріїв визнання випадків винятковими. Це призводить до того, що слідчі органи не завжди належно мотивують відповідні рішення, а суди, в свою чергу, не звертають уваги на такий недолік. Наприклад, слідчий Полтавського РУ УМВС України вніс до Полтавського районного суду Полтавської області подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо І, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України. Суд зазначене подання задовольнив. При цьому ні орган досудового слідства, ні суд не звернули уваги на те, що санкція даної норми передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, і не навели у процесуальних документах доводів про наявність виняткових обставин, які б давали підставу обрати щодо І. цей запобіжний захід. Винятковими ж є ті випадки, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, наприклад, коли особа не має постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень або ж коли особу підозрюваного взагалі не встановлено. Винятковість такого випадку має бути обґрунтована у поданні про обрання запобіжного заходу і в постанові судді . До осіб обвинувачених у найбільш тяжких злочинів необхідно застосовувати запобіжний захід взяття під варту, причому за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, крім виняткових випадків (стаття 155 КПК).
Ряд комментаторов считают строкиP6 и 7 позднейшими вставками на том основании, что они выпадают из ритмической композиции главы, или предлагают перенести их в главу XXXVII. Однако обе они присутствуют и в мавандуйских, и в годяньском списках. В действительности эти фразы близки по смыслу некоторым суждениям в «Книге Перемен», где говорится о том, что гармония Неба и Земли делает возможным круговорот природных явлений и благоденствие государства. Комментарий Хэшан-гуна: «Небо ниспосылает высшее благо, и тогда все вещи, не получая приказания, сами собою и в равной мере соединяются в одно». 6.PВ 7-й строке Ма Сюйлунь предлагает заменить выражение «сами получат поровну» на встречающееся в главе LVII выражение «сами исправятся». Фраза в таком случае будет читаться следующим образом: «Люди без приказаний сами исправятся». 7.PВ 8-й строке слово «порядок» соответствует знаку чжи, который в гл. XXVII переведен словом «резчик». Речь идет об установлении иерархии чинов, соответствующей «расщеплению» первозданной цельности жизни и «появлению имен». 8.PВ списке Хэшан-гуна строки 9 и 10 читаются следующим образом: «Небо будет знать это, а коли это знают, избегнут беды»
2. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
3. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
5. Підстави та порядок виникнення права користування надрами
9. Види та порядок проведення вейвлет-аналізу
10. Методика та порядок проведення презентацій
12. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
13. Організація та методика виконання курсових
14. Фінансова діяльність та політика держави
15. Підприємницька діяльність та її активізація в Україні
17. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
18. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
19. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
20. Роль та значення державного казначейства у процесі виконання державного бюджету
21. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
25. Розробка та виконання програм на мові pascal.
26. Взаємодія та взаєморозуміння в контексті культури ділового спілкування
27. Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ "Правекс-банк"
28. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
29. Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом
30. Глобальні проблеми забезпечення життєдіяльності та якості життя людини
31. Методи розрахунку засобів захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів
32. Механізм дії високого тиску і температури на деякі мікроорганізми та вітаміни
34. Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини
35. ДНК-діагностика та її застосування у ветеринарії
37. Контроль та аудит діяльності комерційного банку
41. Порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві
42. Прийняття рішень за результатами ревізій і перевірок та контроль за їх виконанням
43. Собівартість продукції та шляхи її зменшення
44. Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, з’єднань)
48. Загальні засади правоохоронної та правозахисної діяльності в Україні
49. Комунальні проблеми. Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя
50. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
52. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів
53. Поняття процесуальних строків, їх види та значення
57. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
58. Розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва
59. Свобода та межі підприємницької діяльності
60. Умови, порядок та правові наслідки усиновлення
61. Визнання та виконання рішень іноземних судів
62. Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі
63. Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
64. Діловий текст. Його редагування та виправлення
65. Розробка програмного забезпечення системи збору даних про хід та параметри технологічного процесу
66. Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
67. Наукова та громадська діяльність В.Б. Антоновича
68. Правобережні та західноукраїнські землі під іноземною владою
69. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
73. Специфікація та виокремлення особливостей художнього методу в творчості Чарльза Діккенса
74. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
75. Економічний інтерес та шляхи його реалізації в рекламній діяльності
76. Public Relations: світовий та український досвід
78. Анатомо-фізіологічні особливості імунної та серцево-судинної системи системи в дітей
79. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та бронхіти у дітей
81. Діагностика і профілактика ранньої та пізньої антенатальної патології
83. Діагностика та хірургічне лікування вродженої непрохідності шлунку у дітей
84. Діагностика та хірургічне лікування медулоцервікальних інтрамедулярних пухлин
92. Комплексне лікування гнійної хірургічної інфекції кісток та суглобів у дітей
95. Множинні артеріальні аневризми головного мозку: діагностика та хірургічне лікування
96. Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу
97. Неспецифічний виразковий коліт: оптимізація діагностичної та лікувальної тактики
99. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї