![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Пристосування підвальних і напівпідвальних приміщень під протирадіаційні укриття |
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університет Факультет фінансів ІНДЗ на тему: «Пристосування підвальних і напівпідвальних приміщень під протирадіаційні укриття» Виконав студент групи ф-45: Перевірив: Тернопіль 2009 План Вступ 1. Захисні споруди 2. Протирадіаційні укриття (ПРУ) Висновок Список використаної літератури Вступ Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу — одне з головних завдань цивільної оборони. У законі &quo ;Про цивільну оборону України&quo ; в статті 8 говориться.&quo ; Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання надає своїм працівникам сховище, забезпечує засобами індивідуального захисту, сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил для подолання наслідків надзвичайних ситуацій та їх готовності до практичних дій, а також виконанню заходів з цивільної оборони. Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення. Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає у зонах можливого ураження, від аварій.&quo ; Обсяг та характер захисних заходів визначається особливостями окремих районів та промислових підприємств (об'єктів), обстановки, яка може скластися в разі аварії на атомній електростанції, хімічно небезпечному об'єкті, а також в разі застосування противником ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження. Плануються та проводяться у комплексі три основні заходи захисту населення: — укриття населення в захисних спорудах; — розселення у заміській зоні робітників та службовців підприємств, закладів та організацій, які продовжують свою діяльність у містах, а також евакуація з цих міст населення; — використання населенням засобів індивідуального захисту і медичних засобів. Крім цього, організовується та проводиться обов'язкове навчання населення заходам захисту. Передбачається оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час і воєнний, а також постійне інформування його про наявну обстановку. Проводиться радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, встановлюється режим захисту населення, робітників та службовців, виробничої діяльності підприємств (об'єктів), а також дозиметричний і лабораторний контроль. Плануються профілактичні, протипожежні, протиепідемічні заходи, рятувальні і інші невідкладні роботи в осередках ураження, санітарна обробка, знезаражування споруд, будівель, техніки, одежі, території. 1. Захисні споруди Зростання кількості атомних електростанцій, хімічно небезпечних і вибухонебезпечних підприємств та інших об'єктів, які порушують екологію зовнішнього середовища, а також зброї масового ураження вимагають від органів влади створювати умови для захисту населення у надзвичайних ситуаціях.
В цих умовах терміни проведення захисних заходів можуть бути обмеженими. На першому місці має бути переховування населення у захисних спорудах у місці його перебування — на роботі чи навчанні та в місцях постійного проживання. Захисні споруди — це спеціальні будівлі для захисту населення від аварій на АЕС. хімічно і вибухонебезпечних об'єктах, ядерної, хімічної , біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження. Захисні споруди в залежності від захисних якостей поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття — щілини. При відсутності захисних споруд у випадку загрози застосування зброї, передбачається їх побудова із готових будівельних матеріалів або конструкцій: бетону, лісоматеріалів, цегли і інших. Під укриття можливе пристосування підвалу, погребу, гірських виробок і інших заглиблених приміщень, а також будування силами населення найпростіших укритть із підручних матеріалів. Сховище — це інженерна споруда герметичного тішу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічних і вибухонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і від високих температур зовнішнього повітря. У сховищах люди можуть перебувати довгий час, навіть в завалених — протягом декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок міцності відгороджуючи конструкцій, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне перебування у сховищах. Місткість сховищ визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) та лежання (на другому та третьому ярусі). Сховища можуть бути вбудованими та окремими. Найбільш поширені вбудовані сховища. Під сховища використовують підвальні або напівпідвальні поверхи виробничих, громадських та житлових будинків. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкції будівлі, в яку вбудовується сховище. Рекомендується використовувати каркасну схему. При цьому поєднання елементи каркасу наземної частини будівлі з конструкціями вбудованих сховищ повинні вільно спиратися на покриття вбудованих сховищ. При проектуванні сховищ слід передбачити використання типових збірних залізобетонних конструкцій. Будівництво окремих заглиблених сховищ допускається при неможливості обладнання вбудованих сховищ. Таке сховище повністю або частково заглиблене та обсипане зверху та по боках ґрунтом. Під сховища можуть бути пристосовані різні підземні переходи, метрополітени. Розміщують сховища у місцях найбільшого зосередження людей, для яких вони призначені. Віддаль від будинків до споруд повинна дорівнювати їх висоті. Сховище складається з основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей — тамбури, шлюзи, до допоміжних — вентиляційні камери, санітарні вузли, входи ( тамбури та перед тамбури), захищені дизельні електростанції, виходи, медична кімната, комора для продуктів. Приміщення для розміщення людей розраховані на певну кількість людей.: на одну людину передбачається не менше 0,5 кв.м площі підлоги та 1,5 куб.м
. внутрішнього об'єму. Висоти приміщень сховищ Приймають відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах але не менше 2,2 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Велике за площею перекриття розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік. У приміщеннях обладнуються дво- або триярусні нари — лавки для сидіння та полиці для лежання. Відстань від верхнього яруси до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше, як 0,75 м. Приміщення сховища, де розміщуються люди, добре герметизуються для того, щоб у них не проходило отруєне повітря. Повітря, яке надходить у приміщення, фільтрується спеціальним обладнанням. Кожне сховище має не менше двох входів, які розміщені у протилежних сторонах з розрахунком напрямку руху основних потоків людей, а вбудоване сховище повинно мати і аварійний вихід, який розташований на відстані не менше половини висоти будинку, у якому розташоване сховище. Входи у сховище обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, відділених від основного приміщення та перегороджених між собою герметичними дверима. Для сховищ місткістю від 300 до 600 чоловік обладнується однокамерний, а більше 600 чоловік — двокамерний тамбур — шлюз. Зовні вхід обладнується металевими захисно-герметичними дверима, які МОЖУТЬ стримувати тиск ударної хвилі будь-якого виду вибуху. Територію через вертикальну шахту. У сховищах, які стоять окремо допускається один вихід, що розміщений поза зоною можливих завалів. Аварійні виходи слід розміщувати вище рівня ґрунту. Повітропостачання сховищ здійснюється за рахунок зовнішнього повітря при умові його попередньої очистки. Система повітропостачання подає у сховища необхідну кількість повітря, захищає від попадання у сховище радіоактивного пороху, отруйних речовин, біологічних засобів, диму, окису вуглецю при пожежах. Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів. Режим І — режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху. Режим 2 — режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху, отруйних речовин і біологічних засобів. Режим 3 — режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. Цей режим передбачається у сховищах, які розміщені на території, де можлива загазованість повітря отруйними речовинами або пожежа. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, які встановлюються у приміщенні фільтровентиляційного обладнання. Подача повітря у сховища здійснюється електровентиляторами по трубопроводах. Кількість повітря, яке подається у сховища, залежить від температури зовнішнього повітря і повинно бути в режимі 1: 8м3/год — до 20°С, 10 м у год. - 20 - 25°С, ! 1 м3/год - 25 - 30°С. ІЗ м3/год - більше 30&quo ;С. В режимі 2 — на одну людину, яка захищається у сховищі, норма очистки повітря — 2 м3/год, а на одну людину, що працює у сховищах використовуються фільтровентиляційні обладнання типу ФВК — і ФВК - 2. У комплект ФВК-1 входять: для очистки від пороху — протипороховий фільтр, три фільтри-поглиначі ФПУ-200, які очищають повітря від радіоактивного пороху, отруйних речовин, аерозолів і бактеріологічних засобів, електро-ручннй вентилятор ЕРВ-600/300.
Пд час спорудження будинку для життя в свтовому простор слд багато дечого передбачити. Не так просто, наприклад, вийти з примщення станц чи ввйти до нього. Довкола «порожнеча, повтря негайно «утече» з будинку. Тому доведеться, як на ракет, влаштувати особлив двер. х буде дво, внутршн та зовншн. Вони вдокремлять герметичну камеру-шлюз вд усього примщення. Житель небесного острова одяга скафандр входить до шлюзу. Внутршн двер зачиняють, повтря вдкачують, лише псля цього можна рушати в порожнечу. А повернувшись з безповтряного простору, потрбно навпаки «спочатку наповнити камеру-шлюз повтрям, потм вдчинити внутршн двер. Обертовий рух станцй, необхдний для створення штучного тяжння, завда разом з тим певного клопоту. Неможливо спостергати небо, яке неначе весь час обертаться. Незручно приднувати кабел та проводку або причалювати до примщення, коли воно крутиться, мов дзиAа. Тому обсерваторю треба або ж винести окремо, або використати стробоскопчн пристосування до телескопв: оптичну систему з дзеркалами, що обертаються
1. Розрахунок блискавкозахисту виробничих приміщень
2. Вентиляція виробничих приміщень. Розрахунок загальнообмінної штучної вентиляції
3. Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами
4. Запиленість повітря виробничих приміщень
9. Варіаційні ряди, їх види, правила побудови, роль та значення в аналізі статистичних даних
10. Парки Діснея як туристичні центри. Їх роль для розвитку міжнародного туризму
11. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
12. Способи і заходи захисту від шуму в поліграфії
13. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
14. Інформаційні ресурси економічної діяльності
15. Авіація Великої Британії у Другій світовій війні
16. Обладнання для пастеризації. Ємнісне обладнання ВДП-300, Г2-ОТ2-А, пастеризаційні ванни Г-ОПА-600
18. Організаційні форми інноваційної діяльності
20. Самонавіювання в професійній діяльності моряка
25. Корни персонажей Д.Р.Р.Толкиена
26. Мировоззрение скифов в понимании Д.С. Раевского и других авторов
27. Жизнь и творческий путь Д.Д.Бурлюка
28. Лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова
29. Русский символизм: лекция из курса д-ра Валюлис
30. Т.Гарди, "Тэсс из рода д`Эрбервиллей" (героиня, конфликт, композиция)
31. Корни персонажей Д.Р.Р.Толкиена
32. Учись любить у Жанны д`Арк!
33. Д.И. Фонвизин
34. Л.Д. Троцкий
35. Жанна д`Арк
36. Д. И. Менделеев
37. Д.И.Менделеев: не наукой единой
41. К.Д. Ушинский о народном учителе и его подготовке
42. Педагогическая система К. Д. Ушинского
44. Д.Б. Элъконин "К пpоблеме пеpиодизации психического pазвития в детском возpасте"
45. Учебные книги К. Д. Ушинского
47. Основные теоретические аспекты Д. Юма
48. Д. И. Менделеев
49. Организация учета кредиторской задолженности на ж.д.
50. Эпоха промышленного переворота и ее отражение в экономических исследованиях Д. Рикардо
51. Теория распределения Д. Рикардо
52. Длинные циклы конъюнктуры Н.Д. Кондратьева
57. Герой Ведроши и Смоленска (Воевода Данила Васильевич Щеня)
58. Мария Бочкарева - "русская Жанна д
60. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
61. Жанна д
62. Початок визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького
63. М.Д. Скобелев и его план войны с Германией (конец XIX в.)
64. Жанна д
65. А. Д. Меншиков: жизнь и причины падения
66. Герой Ведроши и Смоленска (Воевода Данила Васильевич Щеня
68. Тэсс из рода Д Эрбельвиллей. Гарди Томас
69. Д. Норман. Память и научение
73. Кантемир А.Д.
74. Рецензия на роман В. Д. Дудинцева «Белые одежды»
75. Смешное и трагическое в комедии Д. И. Фонвизина "Недоросль"
76. Е. Д. Поливанов и обучение русскому языку в национальной школе
77. Полемика Е. Д. Поливанова с Н. Я. Марром и сторонниками «нового учения» о языке
78. Е. Д. Поливанов – социолог языка
79. Основные этапы научной биографии Е. Д. Поливанова
80. Разбор рассказа Л. Андреева "В тумане"
81. Художественно-документальная проза Д. Гранина. Повесть Зубр
83. Анализ поэмы Д.Г. Байрон «Паломничество Чайлд Гарольда»
84. О рассказе Д.Сэлинджера "Хорошо ловится рыбка бананка"
89. Контрольна по зовнішньоекономічній діяльності
90. Ділові взаємовідносини в апараті управління
91. Планування діяльності підприємства
92. Системний підхід до управління персоналом фірми
93. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
94. Периодический закон Д.И. Менделеева
95. Д. И. Менделеев и спиритизм
96. Д. И. Менделеев и Русское химическое общество
97. Великий русский педагог К.Д.Ушинский