|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История государства и права зарубежных стран
Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років |
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". Донбаський техничний університет Кафедра соціально-гуманітарних дисциплінКонтрольна робота по історії України 20 століття студентки гр. МО-06-з.Копаєвой Ольги Валеріївним. Алчевськ 2007 рік Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років.1. Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Широкомасштабні компанії проти “українського буржуазного націоналізму” і “космополітизму”. 2. Зміни у суспільному житті України після смерті Сталіна. Хрущовська “відлига”. Демократизація суспільно-політичного життя країни і республіки.1. У повоєнний період соціальна політика радянського керівництва була надзвичайно суперечливою: з одного боку, було введено 8-годинний робочий день, відмінено обов’язкові понадурочні роботи, відновлено чергові та додаткові відпустки, з іншого - саме 1946 р. починається повернення до вольових методів керівництва промисловістю (прийнять декілька постанов, які закріплювали робітників на підприємствах, необґрунтовано в декілька разів збільшували норми виробітку). У 1946 р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян. Прикриваючись гаслом “боротьби з порушеннями колгоспного статусу”, офіційна влада забирала в селян землю в колгоспний фонд, наполегливо рекомендувала продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками. Дійшло до того, що 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Рада СРСР прийняла таємний указ “Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя”. Цей документ мав серйозні наслідки. У 1948 - 1950 рр. на його підставі зборами колгоспників було оголошено 12 тис. “громадських вироків”, жертвам яких загрожувала депортація до Сибіру та інших віддалених місць СРСР. Незважаючи на посилення тиску на село, продовольча проблема в повоєнні роки залишається гострою. Лише в грудні 1947 р. було прийнято постанову Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну карток на продовольчі та промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Водночас із скасуванням карткової системи було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідацію наслідків війни у фінансово-грошовій сфері та упорядкування всієї фінансової системи. Ці урядові дії мали неоднозначні наслідки. Зокрема, скасування карткової системи було, безумовно, явищем позитивним, свідченням певної стабілізації народного господарства. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лише наполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки ломилися від делікатесів, але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було. Неоднозначно вплинула на життєвий рівень населення і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства, з іншого, грошова реформа боляче вдарила по селянству, яке зберігало гроші, головним чином, вдома.
У Західних областях процес відбудови проходив набагато складніше, ніж на сході. Суть перетворень на заході полягала в тому, щоб продовжити і завершити соціалістичну перебудову “возз’єднаних” земель, тобто привести західних українців у відповідність з радянською системою та їхніми співвітчизниками. С цією метою в Західній Україні швидкими темпами були здійснені індустріалізація, колективізація, культурна революція, утвердження влади органів диктатури пролетаріату. Всі ці процеси і мали створити умови для остаточного включення до складу західноукраїнського регіону до СРСР. Шляхом активної радянізації планувалося відтіснити старе (звичаї, релігію, організацію праці, суспільні структури, лідерів та ін) і ствердити нове з метою органічного приєднання цього регіону до складу СРСР. Відновлення радянської влади в західних областях України супроводжувалось посиленням репресивного тиску на місцеве населення. Основною метою репресій було створення сприятливих умов для “радянізації” краю, експлуатації його демократичного та природного потенціалів, насильне залучення населення до радянської системи господарювання, руйнація національних структур самозахисту, духовним осередком яких була Українська греко-католицька церква, а також остаточне утвердження на місцях органів радянської влади. Наприкінці війни й у повоєнний період розгалужений сталінський репресивний апарат широко використовував вже випробований у попередні роки арсенал репресивних акцій. Арешти, вбивства, конфіскації майна, масові депортації, запровадження системи заручництва - це далеко не повний перелік методів репресивного тиску на населення. Сталінське керівництво використовувало репресії в західноукраїнських землях і як засіб державного примусу, і як метод покарання. Йдучи у цілому в дипломатичному річищі СРСР, у червні 1945 р. Україна вступила до ООН, потім до 1950 р. стала членом ще 12-ти міжнародних організацій, а у 1951-1958 рр. Україна набула членства ще у 16-ти міжнародних організаціях та їх органах. Цей вихід України на міжнародну арену відбувся за наполяганням і особистим контролем Сталіна, а відтак це з самого початку несло зерно лицемірства і обмежень. Підтримуючи Україну, московська влада розраховувала на голоси в ООН, а також сподівалася, що це пом’якшить враження від проблем, що вона мала на в Західній Україні. Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнний період вимагав остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини, саме тому в цей час, з одного боку, активізується пропагандистська обробка населення, з другого - посилюється тиск на інтелігенцію. Все, що виходило за межі офіційної доктрини, чи брало під сумнів її постулати, категорично викидалося системою. Такий підхід обґрунтував боротьбу не тільки проти „націоналізму”, але й проти „космополітизму”. Ця боротьба велась і в довоєнний період, але після війни вона набуває особливої гостроти. У суспільстві в цілому і особливо в середовищі інтелігенції досить швидко йде процес формування й усвідомлення нових підходів до оцінки ситуації в країні, до розуміння власного місця в суспільстві, розгортається інтенсивний пошук нових сфер і форм самореалізації в культурі і науці.
У 1946 р. побачили світ сумнозвісні постанови ЦК ВКП(б) „Про журнали „Звезда” і „Ленінград ”, спрямовані проти творчості А. Ахматової і М. Зощенка, про кіно кінофільм „Большая жизнь” та ін., що стали не лише своєрідним сигналом, а й, як зазначилось у редакційній статті журналу „Більшовик України”, „бойовою програмою” нової ідеологічної атаки. Цього ж 1946 р. ЦК КП(б) У ухвалив кілька постанов „Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в „Нарисі історії української літератури”, „Про журнал сатири і гумору „Перець”, „Про журнал „Вітчизна” та ін. Усі ці документи, як правило, містили три тези: критику націоналізму, вказівку на недостатнє висвітлення в художній творчості проблем сучасності та заклик до розгортання більшовицької критики і самокритики. Почалася чергова компанія морально-політичного тиску на суспільство, інспірована тодішнім ідеологом А. Ждановим і тому названа „ждановщиною”. Влітку 1946 р. Жданов пішов у наступ проти тих, хто прагнув лібералізації культурного клімату й захоплювався досягненнями західно цивілізації. Він стверджував, що така позиція крила в собі невдоволеність радянською культурою. У серпні 1947 р. розширюється фронт ідеологічної атаки сталінізму на українську інтелігенцію: вогонь несправедливої критики переноситься на велику групу науковців республіки. Їх звинувачували у відході від більшовицького принципу партійності, в анти науковості, відмову від акценту на боротьбу класів тощо. Справжня ж суть цих критичних зауважень полягала у обстоюванні владою монополії та трактування історичного процесу, що є однією із важливих умов функціонування будь-якою тоталітарної держави. Другий етап кампанії морально-політичного тиску на суспільство відкриває розгорнута наприкінці 1948 р. боротьба проти „космополітизму”. Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації пануючого режиму, кампанія проти „космополітизму” мала на меті поселити культурну-ідеологічну ізоляцію країни; не тільки розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні та антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму - образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь. Сигналом до рішучої атаки проти космополітів стала редакційна стаття „Про одну антипатріотичну групу театральних критиків”, опублікована в січні 1949 р. у газет „Правда”. Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів „безрідних космополітів” на літературних та театральних критиків. Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі та театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи, поглибилися ізоляція від надбань західної культури, остаточно зникла атмосфера творчої змагальності, театральна і літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб втримання митців у рамках офіційного „соціального замовлення”.
Певне поширення має точка зору, яку тривалий час з ентузіазмом відстоює С. Литвин. Палкий апологет С. Петлюри, історик намагається знайти будь-які підстави для того, щоб зняти відповідальність за отаманщину, її історичні наслідки з Головного отамана. Для цього він, по-перше, намагається явища усього суспільно-політичного життя штучно завузити до одного аспекту — внутрівійськового, подруге, звинувачує у тенденційності В. Винниченка, який начебто з ревнощів, першим розкрив роль С. Петлюри у формуванні отаманщини, по-третє, перекласти провину за бунти проти Петлюри і Директорії на більшовиків (останній чинник настільки гіпертрофується автором, що ставитись до подібних сентенцій всерйоз зовсім не варто). Однак кілька сторінок, витрачених С. Литвином на описання добре відомих фактів[277], не стільки доводять непричетність Головного отамана до започаткованої і виплеканої таки ним тенденції, скільки переконують у зворотному. Ті ж дві-три цитати з архівних документів, які наводяться в книзі, свідчать про прагнення С. Петлюри хоча б частково, якщо не приборкати отаманщину, то продемонструвати, що вища політична влада готова на рішучі дії проти тих, хто, користуючись військовою силою, перевищує межі своєї компетенції[278]
2. Суспільно-політичний устрій української держави у 1648-1657 рр.
3. Політична нейтральність і професійність державної служби в Україні
4. Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
5. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
9. Друга світова війна на Украіні
10. Світовий уряд. Масони в Україні
11. Україна у Другій світовій війні
12. Українське питання в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
13. Український національний рух напередодні Першої світової війни
14. Українське бароко як явище світової культури
15. Public Relations: світовий та український досвід
16. Світова торгівля в умовах глобалізації. Позиції України на світовому ринку
Таз алюминиевый для варенья, 34 см. 
Сковорода чугунная, блинная 2504, 23 см. 
Карандаши цветные, шестигранные, 24 цвета. 17. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
18. Місце України в світових рейтингах
20. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
25. Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945
26. Аналіз сучасних релігійних течій в світовій і національній практиці
27. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
28. Історія світової банківської системи
30. Історія і розвиток глобальної мережі Інтернет в Україні і світі
31. Англо-германські суперечності напередодні першої світової війни
32. Арабські країни після ІІ світової війни
Мощный стиральный порошок с ферментами для стирки белого белья "Super Wash", 1 кг. 
Закаточная машинка автомат ТМ "Лось", окрашенная. 
Мат для швабры Vileda "Ultra MaX" для швабры. 33. Великобританія після Другої світової війни
34. Діяльність ОУН до початку другої світової війни
36. Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни
37. Перша Світова війна у світовій історії
41. Вплив другої Світової війни на долю народів Азії та Африки
43. Гамлет як герой світової літератури
44. Кон’юнктурне дослідження світового ринку великої побутової техніки
45. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку світового валютного ринку
46. Вплив валового внутрішнього продукту на світові ціни
47. Глобалізація як об’єктивна тенденція розвитку світової економіки
48. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
Набор Philips Avent № 67 "Подарочный набор для малыша 6+". 
Конструктор электронный ЗНАТОК "Первые шаги в электронике. Набор А" (15 схем). 
Конструктор "Row Boat Kit". 49. Міграція робочої сили як фактор розвитку світової економіки XXI століття
50. Міжнародні науково-технічні відносини у світовому господарстві
51. Місце і роль США у світовому господарстві
52. Світова організація торгівлі
53. Світова організація торгівлі: цілі та функції
57. Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах
58. Транснаціональні корпорації в світовому господарстві
59. Екологічне знання в сучасному освітньому дискурсі
60. Історія світової політичної думки
61. Основні етапи становлення світової політичної думки
62. Тенденції розвитку світової демократії
63. Виникнення та еволюція світової політичної думки
64. Буддизм як найдавніша зі світових релігій
Шарики для бассейна, 50 штук. 
Карандаши акварельные "Jumbo", 12 цветов, с точилкой. 
Ростомер деревянный (ростомер-пазл). 65. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
66. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
67. Особливості грошового обігу під час Першої світової війни
68. Екологічні проблеми Світового океану
69. Еволюція світового господарства: історичний досвід XX ст.
73. Відображення традиційного українського світогляду в загадках
74. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
75. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
76. Cучасні політичні партії в Україні
77. Украина в 40-50 гг. XX века /Укр./
78. Формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні
79. Державне фінансування політичних партій в європейських країнах
80. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
Лоток для кухни раздвижной, 30(50,5)х42,5x6,5 см. 
Папка-сумка "Тролли", А4. 
Фигурка декоративная "Колокольчик", 6x10 см. 81. Вивчення новітньої історії України через призму поняття "політична культура"
82. Герцогство Варшавське та Королівство Польське в загальноєвропейських політичних відносинах
83. Історія України. Соціально-політичні аспекти
84. Національний склад гірничопромислової буржуазії України в пореформений період
89. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
90. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
91. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
92. Становлення сталінського режиму та політичні репресії в Україні
93. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
94. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
95. Культурний розвиток України в XV-XVII ст.
96. Вибори та їх роль у політичному житті України
Мелки восковые супер мягкие в пластиковом держателе, 6 цветов. 
Мешок для обуви "Monster Truck", 2 отделения, светоотражающая полоса. 
Сиденье детское для купания (бирюзовый). 97. Ідейно-політичні течії в Україні
98. Партійна система України. Політичний маркетинг
99. Політологія. Політичні системи в Україні
