![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економічна роль держави в ринковій економіці |
Курсова робота з дисципліни політекономія на тему: Економічна роль держави в ринковій економіці ЗМІСТВступ Розділ 1. Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки 1.1 Еволюція наукових поглядів на роль держави в економіці 1.2 Сучасні моделі державного регулювання: кейнсіанська і неокласична 1.3 Місце держави в ринковій економіці 1.4 Методи і форми державного регулювання ринкової економіки Розділ 2. Економічні риси та аналіз розвитку економіки України на сучасному етапі 2.1 Проблеми ринкової економіки України на сучасному етапі 2.2 Правові та адміністративні методи регулювання ринкової економіки 2.3 Державне регулювання ринкової економіки – досвід розвинутих країн Розділ 3. Шляхи вдосконалення державного регулювання ринкових відносин 3.1 Необхідність державного регулювання ринкових відносин 3.2 Міжнародні економічні відносини і Україна. Вигоди і пріоритети 3.3 Держава та ринок: шляхи партнерства Висновок Список використаної літератури ВСТУПАктуальність теми. Держава — передусім політична регуляторна інституція, що має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин. Упродовж XX ст. відбувалося посилення ролі держави в економіці. Особливо ці процеси прискорилися у другій половині минулого століття, що виявлено у розширенні функцій держави, розвиткові нових форм і методів економічної політики, що не лише зменшують негативний вплив на ринок, а й сприяють нормальному відтворенню засобів виробництва, соціальній стабільності та підтримці макроекономічної рівноваги. В останні десятиліття в розвинених країнах під впливом інформаційно-технологічної революції та розвитку багатоукладності економіки й глобалізації економічних зв'язків відбувається розширення й ускладнення регуляторних функцій держави. Особливою проблемою залишається перехід до суто економічних відносин платників податків і держави з подоланням економічно не обґрунтованого втручання державних відомств у діяльність підприємств та організацій. Держава протягом усієї історії свого існування поряд із завданнями підтримки порядку, законності, організації національної оборони та іншими функціями здійснює певні заходи в організації й управлінні економікою, плануванні та регулюванні відповідних процесів. Необхідність виконання державою цих функцій у сфері економіки не заперечна. Саме тому питання щодо функцій і ролі держави у формуванні ринкової економіки були та залишаються актуальними. Розгляд означених питань викладено у достатній кількості теоретичних розробок і відповідних їм практичних пропозицій. Дослідженню даної проблематики у національній науці суттєву увагу приділяють наступні науковці: В. Мамутов, Ю. Ольсевич, О. Сатановська, А. Мельник, В. Мартиненко та ін. Значний внесок у розвиток економічних теорій зробили В. Вітлінський, П. Верченко, А. Челенков, В. Коляда, В. Шкомида, Й. Шумпетер та ін. Звернення до історичного та сучасного досвіду державного регулювання створення умов переходу до ринку — важливий аспект у розробці методів і засобів його. Водночас сьогодні немає єдиного теоретичного підходу до вирішення зазначених питань.
Як правило, дослідження стосуються окремих напрямів, розробок і заходів із їх розв’язання. Відсутність комплексної системи державного регулювання податкової сфери призводить до виникнення диспропорцій і збоїв у господарському механізмі та до гальмування розвитку виробництва. Специфіка перехідного періоду, в якому перебуває країна, потребує нових методів означеного регулювання. Досвід показує, що роль держави в їх створенні дуже значна, хоча на початку цього періоду головним чинником вважали саморегулювання ринкових процесів. Однак нині роль держави у цьому процесі очевидна. За падіння обсягів виробництва надходження до бюджету все менше покривають витрати, як на соціальну сферу, так і на підтримку господарюючих суб'єктів. Мета курсової роботи — теоретичне узагальнення та науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів за стимулювання економічного розвитку, визначення економічної ролі держави в ринковій економіці країни. Відповідно до цієї мети в процесі дослідження були визначені та вирішені такі завдання: встановлення об'єктивної необхідності, місця та ролі державного регулювання розвитку економіки в умовах формування ринкових відносин; обґрунтування принципу державного регулювання цього процесу протягом перехідного періоду; формулювання основних напрямів державного регулювання економічних інтересів господарюючих суб'єктів у перехідному періоді. 1. Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки 1.1 Еволюція наукових поглядів на роль держави в економіціПрактика господарювання сучасних розвинених країн переконливо доводить необхідність поєднання стихійно-ринкового, корпоративного і державного регулювання з метою забезпечення найефективнішого функціонування економіки. Дискусія про соціально-економічну роль держави лежить не у площині запитання: «Чи важлива держава?», а полягає у вирішенні проблеми: «Наскільки важлива держава?». Розглянемо стисло історичну еволюцію теоретичних поглядів на економічну роль держави і практичних рекомендацій щодо конкретних механізмів державного втручання. Починаючи від перших цивілізацій держава відігравала провідну роль у суспільно-політичному й економічному житті — від створення розгалуженої іригаційної системи і побудови потужного бюрократичного апарату управління (у давньосхідних деспотіях) до законодавчого закріплення права приватної власності та заснування демократичних засад державного управління (в античному світі). За часів середньовіччя набуває поширення теза про «божественний» характер державної влади, відбувається зрощування верхівки державного апарату і релігійно-церковної знаті. Епоха первісного нагромадження капіталу, сколихнувши Європу від «феодального сну» і спричинивши зміну трактування суспільного та індивідуального багатства, привела до значного посилення ролі держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприяло формуванню системи поглядів щодо державного регулювання в економічному вченні меркантилізму. Економічна роль держави, згідно з теорією меркантилізму, така: державне регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин, що засноване на протекціоністських засадах і передбачає застосування низьких митних тарифів на імпорт сировини й експорт готових виробів та високих — на імпорт промислової продукції та експорт сировинних ресурсів; державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через запровадження державного контролю за якістю продукції, чисельністю і кваліфікацією працівників, надання привілеїв і монопольних прав новоствореним мануфактурам; активна монополізація зовнішньої торгівлі приватним і державним капіталом за обов'язкової державної підтримки і стимулювання; контроль грошового обігу і грошової системи, карбування монет з попереднім їх «псуванням» для поліпшення сальдо торговельного та платіжного балансу.
Класична школа економічної науки, прийшовши на зміну меркантилізму, запропонувала нове, обмежене трактування економічної ролі і завдань держави в ринковій економіці. Це було зумовлено успішним розвитком капіталізму вільної конкуренції, зародженням машинної індустрії на тлі переміщення сфери функціонування капіталу із зовнішньої торгівлі у промислове виробництво. Аналізуючи внесок економістів-класиків у скарбницю економічної думки, зазначимо, що більшість з них дотримувалася концепції «мінімальної держави», запропонованої А. Смітом у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів». До основних завдань держави (за А. Смітом) належать: охорона від зовнішнього насильства (підтримання обороноздатності); охорона від внутрішнього насильства і несправедливості (забезпечення правопорядку), забезпечення правосуддя; надання всім членам суспільства так званих суспільних благ; збирання податків для виконання перших трьох функцій. Останній з представників класичної школи Дж. Мілль доповнив розгляд економічних функцій держави, запропонувавши подолати індивідуалізм і зловживання, що випливають з права приватної власності, та вдосконалювати розподіл суспільного багатства. Разом з доведенням ефективності вільної конкуренції Дж. Мілль вважав доцільним здійснення інституціональних реформ, активізацію участі держави у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку суспільства (розвиток науки, створення виробничої та соціальної інфраструктури, стимулювання профспілкового і кооперативного руху, обмеження права успадкування тощо). Класичні уявлення про механізми і межі державного втручання, що набули домінуючого впливу, спровокували появу альтернативних поглядів у стані їх ідейних противників. Наприклад, економісти-романтики, які критикували капіталізм з позицій дрібнотоварного виробництва, висловили відмінні від класичних і суперечливі між собою погляди: про повну відмову від держави як соціального інституту, організацію безгрошового обігу і безвідсоткового кредиту, наслідком такого реформування буде суспільство, де «капітал і праця стануть тотожними, суспільство зможе існувати самостійно і не матиме потреби в уряді» (П. Прудон); про нарощування державного регулювання економічних відносин, особливо у соціальній сфері, оскільки «добробут народу» — це мета державного втручання і об'єкт вивчення політичної економії (С. Сисмонді). Німецька історична школа інакше реагувала на економічний лібералізм класичної школи, надаючи принципово нового звучання проблемам економічної політики в концепції «виховного протекціонізму» і довівши необхідність формування «національного характеру» економічної теорії і державного регулювання. Потужна в політичному й економічному відношенні (монархічна) держава, економічний устрій якої враховував би особливості розвитку національної економіки, менталітет, традиції, звичаї, природні й географічні умови, — ідеал німецької історичної школи. Марксистська економічна теорія в питанні про економічну роль держави була непослідовною. З одного боку, держава визнавалася апаратом насильства, засобом експлуатації найманих працівників, з іншого — надкласовою інституцією, яка в умовах переходу до справедливого економічного устрою здійснить тотальне одержавлення, націоналізацію землі та майна, ліквідує право приватної власності (диктатура пролетаріату), а згодом налагодить всеохоплююче управління економікою і забезпечить реалізацію економічних інтересів трудящих.
Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу. Що ж стосується саме українсько-єврейських взаємин, то тут були додаткові чинники, які сприяли такому загостренню. До складних національних взаємин додавалися не менш дражливі міжрелігійні, економічні та соціальні відносини. Ще однією їхньою особливістю була специфіка становища євреїв, що мешкали на українських землях і були, по суті, "меншиною в меншині", тобто національною меншиною, котра мешкала на етнічних теренах народу, який, позбавлений державності, сам був зведений до національної меншини. Ця специфічна роль використовувалася панівною державною владою для свого підсилення — євреїв намагалися використовувати як інструмент приборкання українців як у польській, так і в радянській державі. В цьому теж не було нічого унікального, адже таким самим чином імперська влада часто маніпулювала українцями, поборюючи польський національний рух в Австро-Угорщині. Загалом на суспільній думці українців та євреїв, на жаль, більше позначилися не періоди їх мирного співіснування, які нараховували сотні років, а драматичні епізоди конфліктів. Історичні факти з ХХ століття про спільну боротьбу українців і євреїв — як-от існування єврейського куреня у складі Української галицької армії чи єврейська національно-культурна автономія в рамках української держави доби Центральної ради, не стали основою для формування нової суспільної опінії
1. Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки
3. Донецький економічний район. Роль агропромислового комплексу в економіці України
5. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
9. Економічний аспект забруднення навколишнього середовища
10. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
13. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
14. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
15. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
16. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
17. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
18. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
19. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
20. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
21. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
25. Економічний спад і нові правила маркетологів
26. Економічний потенціал національної економіки
27. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
28. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
29. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
30. Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки
31. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
32. Платежі, як економічний інструмент ресурсокористування
33. Роль малого підприємництва в умовах ринкових відносин
34. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
35. Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"
36. Техніко-економічний аналіз ефективності виробництва
37. Механізм фінансової стабілізації в умовах ринкової трансформації
41. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
42. Концесія як механізм розвитку економіки держави
43. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
44. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
45. Конституцiя Украiни - фундамент подальшоi розбудови правовоi держави
46. Фiнансова дiяльнiсть держави, ii правовi аспекти
47. Київська Русь – князівська держава
48. Держава Александра II, сущность эллинизма
49. Япония и иностранные державы на Дальнем Востоке в конце 18 – начале 19 вв.
50. Історія держави та права України
51. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
52. Соціал-демократична концепція держави та влади
53. Форма держави, форма державного правління, форма державного устрою.
58. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
59. Роль власності у соціально-економічних процесах
60. Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу
61. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
62. Держава Cасанідів (Еран-шахр)
63. Волинські письменники у розбудові держави
65. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
66. Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi
67. Австралія – держава і континет
68. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
69. Вчення Гегеля про державу та право
73. Метатеорія держави і права
74. Німеччина в Новітній період: об’єднання держави
75. Поняття адміністративного права та його місце у правовій системі держави
76. Поняття держави та її історичні форми
78. Правова держава
79. Причини виникнення держави, її функції і ознаки
81. Способи набуття громадянства в різних державах
82. Сутність держави
83. Сутність та соціальне призначення держави
89. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
90. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
93. Держава і право України в період перебудови соціалізму
94. Значення війни за незалежність для розвитку держави і права США
95. Київ та Давньоруська держава
96. Останні спроби аристократії відновити Українську державу
97. Політична система Української козацької держави
98. Превращение России в европейскую державу при Петре Первом