![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Компьютеры, Программирование
Компьютеры и периферийные устройства
Особливості функціонування локальних інформаційних мереж |
Міністерство освіти України Черкаський інженерно-технологічний інститут кафедра Реферат на тему «Особливості функціонування локальних інформаційних мереж»Перевірив:Виконала: студентка IV курсу, ФЕФ, гр. фК-64, Чубань Леся Черкаси 2000 р. Зміст. 1. Введення - 3 стор. 2. Що таке ЛОМ? - 4 стор. 3. Базова модель OSI - 5 стор. 4. Мережні пристрої і засоби комунікацій - 7 стор. 5. Топології обчислювальної мережі - 8 стор. 6. Література - 11стр. Введення. На сьогоднішній день у світі існує більш 130 мільйонів комп'ютерів і більш 80 % із них об'єднані в різноманітні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу I er e . Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень ( факсів, E - Mail листів і іншого ) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним забезпеченням. Такі величезні потенційні можливості який несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом який при цьому відчуває інформаційний комплекс, а так само значне прискорення виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки і не застосовувати їх на практиці. Що таке ЛОМ? Під ЛОМ розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць ( робочих станцій ) до єдиного каналу передачі даних. Завдяки обчислювальним мережам ми одержали можливість одночасного використання програм і баз даних декількома користувачами. Поняття локальна обчислювальна мережа - ЛОМ ( англ. LA - Lokal Area e work ) ставиться до географічно обмеженого ( територіально або виробничо) апаратно-програмним реалізаціям, у котрих декілька комп'ютерних систем з'язані одна з одною за допомогою відповідних засобів комунікацій. Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти з іншими робочими станціями, залученими до цього ЛОМ. У виробничої практиків ЛОМ грають дуже велику роль. За допомогою ЛОМ у систему об'єднуються персональні комп'ютери, розташовані на багатьох віддалених робочих місцях, що використовують спільно устаткування, програмні засоби й інформацію. Робочі місця співробітників перестають бути ізольованими й об'єднуються в єдину систему. Роздивимося переваги, одержувані при мережному об'єднанні персональних комп'ютерів у виді внутривиробничої обчислювальної мережі. Поділ ресурсів. Поділ ресурсів дозволяє ошадливо використовувати ресурси, наприклад, управляти периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, із усіх приєднаних робочих станцій. Поділ даних. Поділ даних надає можливість доступу і керування базами даних із периферійних робочих місць, що потребують інформації. Поділ програмних засобів. Поділ програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів. Поділ ресурсів процесора.
При поділі ресурсів процесора можливе використання обчисльвальніх потужностей для опрацювання даних іншими системами, що входять у мережу. Надана можливість полягає в тому, що на наявні ресурси не “накидаються” моментально, а тільки лише через спеціальний процесор, доступний кожній робочій станції. Багатокористувальний режим. Багатокористувальні властивості системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна виконувана робота відсувається на задній план. Усі ЛОМ працюють в одному стандарті прийнятому для комп'ютерних мереж - у стандарті Ope Sys ems I erco ec io (OSI). Базова модель OSI (Ope Sys em I erco ec io ) Для того щоб взаємодіяти, люди використовують загальну мову. Якщо вони не можуть розмовляти один з одним безпосередньо, вони застосовують відповідні допоміжні засоби для передачі повідомлень. Для того щоб надати руху процес передачі даних, використовували машини з однаковим кодуванням даних і пов'язані одна з інший. Для єдиного уявлення даних у лініях зв'язку, по яких передається інформація, сформована Міжнародна організація по стандартизації (англ. ISO - I er a io al S a dards Orga iza io ). ISO призначена для розробки моделі міжнародного комунікаційного протоколу, у рамках якої можна розробляти міжнародні стандарти. Для наочного пояснення розчленуємо її на сім рівнів. Міжнародних організація по стандартизації (ISO) розробила базову модель взаємодії відкритих систем (англ. Ope Sys ems I erco ec io (OSI)). Ця модель є міжнародним стандартом для передачі даних. Модель містить сім окремих рівнів: Рівень 1: фізичний - бітові протоколи передачі інформації; Рівень 2: канальный - формування кадрів, керування доступом до середовища; Рівень 3: мережний - маршрутизація, керування потоками даних; Рівень 4: транспортний - забезпечення взаємодії віддалених процесів; Рівень 5: сеансовий - підтримка діалогу між віддаленими процесами; Рівень 6: уявленні даних - інтепретація переданих даних; Рівень 7: прикладний - користувальне керування даними. Основна ідея цієї моделі полягає в тому, що кожному рівню приділяється конкретна роль в тому числі і транспортному середовищі. Завдяки цьому загальна задача передачі даних розчленовується на окремі легко доступні для огляду задачі. Необхідні угоди для зв'язку одного рівня з вище- і нижчерозташованими називають протоколом. Тому що користувачі потребувають в ефективному керуванні, система обчислювальної мережі рекомендується як комплексна будівля, що координує взаємодію задач користувачів. З урахуванням вищевикладеного можна вивести таку рівневу модель з адміністративними функціями, що виконуються в користувальному прикладному рівні. Окремі рівні базової моделі проходять у напрямку униз від джерела даних (від рівня 7 до рівня 1) і в напрямку нагору від приймача даних (від рівня 1 до рівня 7). Користувальні дані передаються в нижчерозташований рівень разом із специфічним для рівня заголовком доти, поки не буде досягнутий останній рівень. Для передачі інформації з комунікаційних ліній дані перетворюються в ланцюжок слідуючих друг за другом бітів (двоічне кодування за допомогою двох станів:"0" і "1").
Передані алфавітно-цифрові знаки представлені за допомогою бітових комбінацій. Бітові комбінації розташовують у визначеній кодовій таблиці, що містить 4-, 5-, 6-, 7- або 8-бітові коди. Кількість поданих знаків у коді залежить від кількості бітів, використовуваних у коді: код із чотирьох бітів може предоставити максимум 16 значень, 5-бітовий код - 32 значення, 6-бітовий код - 64 значення, 7- бітовий - 128 значень і 8-бітовий код - 256 алфавітно-цифрових знаків. При передачі інформації між однаковими обчислювальними системами і типами комп'ютерів, що різняться, застосовують такі коди: На міжнародному рівні передача символьної інформації здійснюється за допомогою 7-бітового кодування, що дозволяє закодувати заголовні і малі літери англійського алфавіту, а також деякі спецсимволи. Національні і спеціальні знаки за допомогою 7-битово коду представити не можна. Для представлення національних знаків застосовують найбільше вживаний 8-бітовий код. Для правильної і, отже, повної і безпомилкової передачі даних необхідно притримуватися узгоджених і встановлених правил. Всі вони обговорені в протоколі передачі даних. Протокол передачі даних потребує такої інформації: • Синхронізація Під синхронізацією розуміють механізм розпізнавання початку блока даних і його кінця. • Ініціалізація Під ініціалізацією розуміють установлення з'єднання між взаємодіючими партнерами. • Блокування Під блокуванням розуміють розбивку переданої інформації на блоки даних строго визначеної максимальної довжини (включаючи пізнавальні знаки початку блока і його кінця). • Адресация Адресування забезпечує ідентифікацію різноманітного використовуваного устаткування даних, що обмінюється один з одним інформацією під час взаємодії. • Виявлення помилок Під виявленням помилок розуміють встановлення бітів парності і, отже, обчислення контрольних бітів. • Нумерація блоків Поточна нумерація блоків дозволяє встановити помилково передану або інформацію, що загубилася. • Керування потоком даних Керування потоком даних служить для розподілу і синхронізації інформаційних потоків. Так, наприклад, якщо не вистачає місця в буфері пристроя даних або дані не достатньо швидко опрацьовуються в периферійних пристроях (наприклад, принтерах), повідомлення і/або запити накопичуються. • Методи відновлення Після переривання процесу передачі даних використовують методи відновлення, щоб повернутися до визначеного положення для повторної передачі інформації. • Дозвіл доступу Розподіл, контроль і керування обмеженнями доступу до даного ставляться в обов'язок пункту дозволу доступу (наприклад, "тільки передача" або "тільки прийом" ). Мережні пристрої і засоби комунікацій. У якості засобів комунікації найбільше часто використовуються вітая пара, коаксіальний кабель оптоволоконні лінії. Вітая пара. Найбільше дешевим кабельним з'єднанням є вите двожильне провідне з'єднання часто називане "витою парою" ( wis ed pair). Вона дозволяє передавати інформацію зі швидкістю до 10 Мбит/с, проте є помехонезахищеною. Довжина кабеля не може перевищувати 1000 м при швидкості передачі 1 Мбит/с. Коаксіальний кабель.
Відомо, що ще в боях за Львів відзначилась школа пробних жандармів. На жаль, автору не вдалося відшукати документи, які містили б інформацію про конкретні здобутки Народної Сторожі у боротьбі зі шпигунством, антидержавними збройними виступами тощо. Але ставлення керівників держави до названої інституції дає підстави вважати, що і на цьому напрямку роботи результати були. Велику допомогу у вирішенні складних організаційних питань надавали співробітники НС державним адміністраціям. Повітовими комісарами були переважно люди малокомпетентні, значна їх частина не мала правової підготовки. І, за словами сучасника, саме діяльність "Державної жандармерії уможливила справне функціонування державної машини". На жаль, повітові комісари, військові чини часто давали сторожі безпеки доручення, які виходили за межі її службових обов'язків, що викликало обурення населення і, зрозуміло, на адресу останньої [591]. Хоча і в Державній жандармерії, і в Народній сторожі також не все було ідеально. Наприклад, в підрозділі жандармерії на станції Підволочиськ працювали особи, котрі замість охорони складів військового майна "самі обкрадали магазини й крадене добро або відносили додому в часи вільні від служби, або передавали своїй рідні, що спеціально по те приїздила возами до Підволочиська" [592]
1. Особливості функціонування партійних систем
2. Особливості функціонування іменників pluralia tantum "множинностi" в українській мові
3. Особливості функціонування єврорегіонів України
4. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види та особливості функціонування
5. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
9. Особливості оподаткування прибутків комерційних банків
10. Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави
11. Основні джерела небезпеки для розподілених інформаційних систем
12. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
13. Системи масових платежів - стандарти, обладнання, принципи функціонування
14. Функціонування грошово-кредитної системи в умовах трансформації економіки
15. Концепція створення інформаційних систем у державному управлінні
16. Функціонування паронімів в сучасній англійській мові
17. Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби
18. Проектування інформаційних систем
19. Структура інформаційної системи. Декомпозиція інформаційних систем
20. Файлові системи і бази даних. Потреби інформаційних систем
21. Захист інформації в інформаційних системах
26. Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання
27. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи
28. Стратегічна складова інформаційних технологій в менеджменті
31. Значення бюджету для функціонування держави
32. Моделі фінансового управління в різних умовах функціонування господарюючого суб’єкта
33. Функціонування валютного ринку в Україні
34. Біологічна продуктивність як основа функціонування різних екосистем та біотопів
35. Ринок як форма функціонування товарного господарства
36. Структура ринку і функціонування його основних елементів
37. Генеза та семантико-функціональні особливості звороту "туди й дорога"
41. Основні функції операційних систем
42. Особливості операційних систем реального часу
43. Структура й функції інтегрованої банківської інформаційної системи
44. Взаємодія із засобами масової інформації: особливості та практичні поради
47. Особливості перебігу інфекційних захворювань та туберкульозу у тварин та людини
49. Особливості діяльності інноваційних підприємств
52. Організація та методика проведення уроку з теми "Локальні мережі"
53. Кошторисна документація. Особливості складання інвестиційних кошторисів
58. Слуховой анализатор. Строение и функции сердца
59. Сущность, функции и классификация налогов
60. Задачи, система и функции органов юстиции Российской Федерации
61. Задачи, основные функции и система ОВД
62. Функции и штаты Олонецкого губернского правления в 1825 – 1918 гг.
63. Референдум и его социальная функция
64. Задачи, система и функции органов юстиции Российской Федерации
66. Функции государства: налогообложение и взимание налогов
67. Понятие налога, налогового права, его система, их функции
68. Цели, задачи и функции прокуратуры Украины
69. Право: понятие, признаки, виды, функции, принципы
73. Гарантии прав профсоюзных объединений при осуществлении ими своих функций
74. Деньги и их функции(MONEY)
75. Культура, её структура и функции
76. Учение Освальда Шпенглера о локальных культурах и их перерастании в цивилизации
77. Функции культуры
78. Поэзия природы: средства изобразительности и функции
79. Типы и функции обращений в лирике А. Блока
80. Синтаксические функции герундия в испанском языке. Проблема атрибутивного герундия
81. Глобальные и локальные сети
82. Проектирование локально-вычислительной сети
83. Локальные вычислительные сети. Операционная система NetWare фирмы Novell
84. Локальные и глобальные сети. Электронная почта
89. Локальные сети
90. Отчёт по производственной практике "Локальные сети"
91. Локальная сеть Ethernet в жилом микрорайоне
93. Локальные вычислительные сети
94. Локальные вычислительные сети на базе IBM PC AT совместимых ПЭВМ
95. Хэш-функции в криптосистемах
96. Построение функции предшествования по заданной КС-грамматике
97. Специальные функции архиватора RAR
98. Исследование наилучших приближений непрерывных периодических функций тригонометрическими полиномами