![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах |
План. Вступ 1. Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток 2. Вексель, та його функції в країнах з розвинутою економікою Висновок Література Вступ Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя. В залежності від мети і характеру операцій, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення, окрім комерційного розрізняють фінансові, казначейські, бланкові, фіктивні та інші векселі. Векселі, походження яких не викликано реальним переміщенням ні товарів, ні грошей є фіктивними. До них відносяться: бронзові, дружні та зустрічні векселі. Вексель – це один з важливих кредитно-розрахункових документів, який виконує функції платіжного документа і може використовуватися як інструмент для інкасування боргів. Вексель починає циркулювати на ринку, виконуючи такі функції грошей, як засіб обігу і як засіб платежу. Завдяки таким властивостям вексель зменшує потребу в грошах, значно прискорює оборот товарів оскільки вирішує проблему взаєморозрахунків між товаровиробниками. У практиці вексельного обігу існує три можливості використання векселя: 1) власник зберігає вексель у своєму активі до настання строку платежу і особисто пред’являє його до оплати; 2) власник векселя замість грошей використовує вексель, протягом строку його дії для погашення власних грошових зобов’язань; 3) власник векселя може продати його до настання строку платежу банку, тобто врахувати вексель. Але банк заплатить йому не повну суму, що зазначена на векселі, а утримує з вексельної суми відповідний процент. При цьому банк бере на себе вексельні зобов’язання Фактор безумовності платежу, серйозні наслідки протесту підкреслюють перевагу векселя над іншими формами боргових зобов’язань. 1.Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток 3 вексельним обігом пов'язуються небезпідставне сподівання щодо оздоровлення вітчизняної економіки. Однак формування вексельних відносин серед суб'єктів господарської діяльності, яке викликало позитивні економічні зрушення, виявило водночас i не мало негативних явищ. Останні значною мірою пояснюються пошуковим характером відродження векселя, застосування якого у господарському обороті припинилося внаслідок проведення фінансово-кредитної реформи 1930—1932 років, що призвело до втрати практичного досвіду здійснення вексельних операцій суб'єктами підприємництва. Так само і державні інститути втратили або ж зовсім не набули досвіду державного регулювання вексельних відносин, у зв'язку з чим виникають численні протиріччя, якими супроводжується розвиток вексельного законодавства в Україні. Подолання вад періоду становлення вексельного o6iry є першочерговим завданням, вирішення якого потребує поєднання зусиль державних інститутів, фахівців у галузі вексельного права та фінансів, а також суб’єктів підприємницької діяльності. Універсальність сфери застосування, різноманітність видів та форм, у яких векселі можуть виступати на внутрішньому i зовнішньому ринках, а також функції, що їх векселі виконують у господарському обороті, перетворили вексель на один із провідних фінансових інструментів ринкової економіки1.
Як сказано у Законі України від 14 жовтня 1992 року № 2680-XII "Про цінні папери i фондову біржу", "вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)"2. Таке стисле визначення, привело до того, що сфера використання векселів у господарському обороті стала надзвичайно широкою. Виконуючи роль безготівкових грошей, вексель може застосовуватись як інструмент розрахунків у всіх випадках, коли господарські операції здійснюються з відстрочкою платежу. Це означає, що засобом o6iry в період, який збігається з терміном наданої відстрочки, слугують не гроші як такі, а відображені у грошовій формі боргові зобов'язання, функції яких може виконувати вексель. Тільки на момент настання терміну платежу дія векселя як засобу розрахунків закінчується I гроші, виконуючи функцію засобу платежу, завершують процес обміну. На цьому етапі векселедержатель може також погасити векселем свою заборгованість перед векселедавцем і, таким чином, завершити господарську операцію без залучення коштів. Отже, застосування векселів одночасно дає змогу розвантажити банківську систему та прискорити i здешевити розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності. 3 огляду на сказане слід зауважити, що приписування векселю невластивої йому функції платіжного засобу, яке є досить поширеним у вітчизняній нормативно-правовій i спеціальній літературі, навряд чи можна визнати правомірним. Застосування в o6iгy двох видів векселів — простих i переказних — забезпечує гнучку систему їх використання залежно від характеру господарської операції i кількості суб'єктів, що беруть у них участь, а також відповідно до стану дебіторської заборгованості векселедавця, який визначає потенційну можливість переведення боргу. Якщо умови дають можливість векселедавцю розрахуватися з векселедержателем наявними коштами або якщо векселедавець не має боржників, на яких він міг би перевести свій борг перед векселедержателем, інструментом розрахунків має бути простий вексель. Якщо ж господарська операція включає кілька суб'єктів, пов'язаних взаємними борговими вимогами, або векселедавець для забезпечення розрахунків з векселедержателем має попередньо стягнути борг зі свого боржника, доцільним буде застосування переказного векселя. Схема розрахунків за переказним векселем у цьому разі буде раціональнішою та ефективнішою, ніж за умов оформлення такої угоди простими векселями. Кожен із названих видів векселів може набувати різноманітних форм. Основними формами векселя є комерційні (товарні) та фінансові векселі. Комерційні векселі застосовуються як інструмент у розрахунках за поставлену продукцію, виконані роботи або надані послуги. В даній ситуації відстрочка платежу є, власне, комерційним кредитом. Фінансові векселі обслуговують позики, які суб'єкти господарської діяльності надають один одному за рахунок наявних тимчасово вільних коштів. Нині в Україні фінансові векселі представлено банківськими векселями, які, по суті, виконують роль депозитних сертифікатів i за своїм змістом та спрямованістю можуть бути лише умовно віднесені до фінансових векселів.
Застосування інших форм векселів в Україні заборонено, оскільки вони є занадто зручними інструментами для зловживання i у сфері господарських відносин, i у сфері розрахунків із бюджетом. Форма, в якій вексель виступає у господарському обороті, до певної міри зумовлена його функціями. Важливою функцією векселя є його спроможність бути знаряддям комерційного кредиту в умовах, коли особливого значення в Україні набувають такі чинники економічного розвитку, як фінансове забезпечення та фінансове регулювання діяльності суб'єктів підприємництва. Фінансове забезпечення передбачає формування фінансових ресурсів за рахунок прибутку, залучення акціонерного капіталу, кредитів i в окремих випадках бюджетних асигнувань. Наймобільнішою та найефективнішою формою фінансового забезпечення в умовах обмеженості джерел власних коштів є кредитування підприємств, яке здійснюється у вигляді банківського або комерційного кредиту. Призначення банківського кредиту полягає у концентрації та раціональному розміщенні тимчасово вільних фінансових ресурсів відповідно до потреб національної економіки й окремих суб'єктів підприємницької діяльності. Виконуючи роль посередника, комерційний банк отримує за це відповідну винагороду — складову позикового відсотка, який сплачує позичальник. Застосування комерційного кредиту дає змогу укладати угоду безпосередньо між кредитором i позичальником, прискорюючи рух фінансових ресурсів i суттєво знижуючи їх вартість. В умовах існування банківського i комерційного кредиту суб'єкти підприємницької діяльності отримують можливість обирати ту форму кредиту, яка найбільше відповідає економічній ситуації, що призвела до утворення дефіциту коштів. За рахунок розвитку комерційного кредиту в економіці утворюється конкуренція фінансового i промислового капіталу, що є однією з умов формування ринкової інфраструктури. Водночас комерційна форма кредиту перебуває у тісній взаємодії з банківським кредитуванням. Пряме банківське кредитування постачальника підсилює його здатність до комерційного кредитування. У той же час банківські позики, надані покупцям, скорочують їх потребу в комерційному кредиті. Непряме банківське кредитування за умов застосування суб'єктами підприємництва комерційного кредиту здійснюється у формі обліку векселів та у формі видачі позики під заставу векселів. Розширення облікових i заставних операцій банків із векселями є важливим чинником розвитку комерційного кредиту i застосування векселів суб'єктами підприємницької діяльності. Впевненість постачальників у тому, що банк у будь-який час обслугує вексель або надасть позику під вексельну заставу, створює сприятливі умови для надання ними своїм клієнтам відстрочки платежу у вигляді комерційного кредиту. 3 іншого боку, не можна недооцінювати i впливу комерційного кредитування на розвиток кредитної діяльності банків: застосування суб'єктами підприємництва комерційного кредиту зменшує тиск на банківську систему, оскільки не всі векселедержателі звертаються до банків щодо обліку векселів або прийняття їх у заставу; завдяки безумовному характеру платежів за векселями знижуються банківські ризики неотримання або неповного отримання коштів за вексельними зобов'язаннями; розвиток операційної діяльності банків із векселями створює додаткові умови для зростання продуктивних активів банків i збільшення на цьому грунті їх процентних доходів i прибутку.
Зато вполне в духе политики преобразователя было усиление кредитного элемента в монетном обращении. В 1757 г., когда, вмешавшись в Семилетнюю войну, правительство увидело полное истощение своих наличных средств, всегда ко всему и на все готовый Шувалов предложил начеканить столько мелкой медной монеты весом вдвое легче ходячей, что казна выгадывала на этой операции 3/2 миллиона рублей, а подданных проект утешал тем, что новую монету возить будет вдвое легче. Но в сферах государственного строения, на которые Петр I положил наиболее забот, правительство после него не удержалось на высоте поставленных им задач. Действовавшая под председательством Остермана комиссия о коммерции боролась с откупами и казенными монополиями, старалась расширить вольную торговлю, упорядочить ввоз и вывоз, поддержать вексельный курс, составила вексельный устав, но не могла сделать много. Русские купцы сами мало вывозили за границу, и вывозная торговля оставалась в руках иноземцев, которые и теперь, как при Петре, по выражению одного иноземца же, точно комары, сосали кровь из русского народа и потом улетали в чужие края
1. Cтановище дітей та молоді в зарубіжних країнах
2. Особливості туризму та готельного бізнесу в країнах Азії
3. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
4. Розвиток іпотеки в Україні та місце банків у ньому
5. Становлення та розвиток податкової служби України
9. Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі
12. Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової
13. Розвиток туристичного бізнесу у країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону
14. Напрями впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави: переваги та недоліки
15. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
16. Швидкісний рух в країнах які межують з Україною
17. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
18. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
20. Поняття та види форм державного устрою у зарубіжних країнах
21. Народи Азії та Північної Африки в першій половині ХХ ст.
25. Система вищої освіти в країнах Європи та Америки
26. Аналіз економічної нестабільності в Україні
27. Зародження та основні етапи розвитку економічної думки
28. Особливості реалізації цілей економічної статистки в Україні
29. Поняття економічної інформації, її види та властивості
30. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність
31. Предмет та метод економічного аналізу
32. Вексель и вексельные операции
33. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
35. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
36. Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України
37. Українська культура: становлення та розвиток
41. Види грошей. Кредитні гроші. Кредитна система України. Функції та операції Центрального банку
43. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
45. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
46. Вексельные обращения в России и Нижнем Новгороде
47. Понятие и классификация векселей. Проблемы и тенденции вексельного обращения в России
48. Значение вексельного обращения
49. Вексель и вексельное обращение
50. Некоторые вопросы практики вексельного обращения
51. Вексельный рынок и перспективы его развития на Украине
52. Виникнення та формування українського етносу
53. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
57. Українські благодійники та меценати кінця ХІХ – початку ХХ століття
58. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
59. Лекції з української та зарубіжної культури
60. Розвиток рекламних агентств на Україні
61. Поняття, форма та функції Конституції України
62. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
64. Параолімпіади. Розвиток параолімпійського руху в Україні.
65. Вексельный оборот в Украине
67. Проблемы вексельного обращения в России
68. Вексель и вексельное обращение в России
69. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
73. Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне
74. Вексель и его виды. Особенности вексельных расчетов
75. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
76. Вексельные обязательства при банкротстве сторон
77. Вексель и основы вексельного обращения в России
78. Вексель и вексельное обращение в России
79. Культура та побут населення України
80. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
81. Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
82. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
83. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
84. Розвиток менеджменту реклами в Україні
89. Моніторинг фінансових операцій комерційного банку "Фінанси та кредит"
90. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
91. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
92. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
93. Розвиток лізингу в Україні
94. Розвиток форм забезпечення банківських кредитів в Україні
95. Форвардні та факторингові операції
96. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
97. Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
99. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")