|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Державний устрій України: проблеми теорії і практики |
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. Курсова робота Державний устрій України: проблеми теорії і практики Зміст Вступ І. Державний устрій України 1.1.Конституційні положення про організацію деравної території 1.2.Теорії розподілу державного устрою 1.3.Способи встановлення унітарності ІІ. Адміністративно-територіальний устрій як складова частина державного устрою 2.1.Характерні риси адміністративно-територіального Устрою 2.2.АРК, регіональні та місцеві органи державної влади ІІІ. Органи місцевого самоврядування 3.1.Роль місцевого самоврядування в політичній системі України 3.2.Місцеве самоврядування і державна влада 3.3.Децентралізація влади як один із принципів місцевого самоврядування Висновки Список використаних джерел Вступ У Конституції України (Розділ І «Загальні засади») визначено форму правління, форму державного устрою й політичного режиму в Україні. За формою державного правління Україна є республікою. « Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначити і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу» (ст. 5). За формою державного устрою—унітарна держава з автономним утворенням у вигляді Автономної Республіки Крим: «Суверенітет України поширюється на всю її територію.—територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою» (ст.2). У ході розробки курсової роботи було поставлено завдяня визначити форму державного устрою незалежної України. На сьогоднішній день політична ситуація в Україні є досить нестабільною. Тому тема курсової роботи «Державний устрій України: проблеми теорії і практики» є досить актуальною, оскільки ми маємо можливість проаналізувати чи «унітарна форма державного устрою» консолідує український народ, чи навпаки―роз'єднує. Предметом вивчення теми курсової роботи є держава, державна влала, форма державного устрою, тоді як об'єктом виступають державні відносиниі, методи здійснення державної влади. Вже протягом багатьох років і дотепер існують суперечності про форму державного устрою України, і досить гостро було поставлено питання, свого часу, про «федералізацію» України. Як історичний досвід, так і сучасний стан країн показує, що ні рівень життя народу, ні розвиток виробничих сил, ні права людини безпосередньо не залежать від того, чи є держава федеративною, чи унітарною, хоча цілком можливо, що у надвеликих державах-монстрах США, Китай, Росія, Індія, а також у величезних територіальних і рідконаселених Канаді і Австралії такий вид державного устрою більш ефективний, ніж унітарний. У компактних країнах середньої величини, до яких належить Україна, такий устрій ніяких переваг не дає. Українська нація ще остаточно не стабілізувалась ні як етнічна, ні як мовна, ні як політична спільнота (в державно-політичному сенсі українська нація—це не лише українці, а й інші національності України). Доцентрові сили ще не досягли того рівня, коли їхня дія набуває незворотного характеру.
Має відбутися відновлення історичної пам'яті народу, усвідомлення українцями своєї само бутності, повернення національної гідності, почуття господаря на власній землі, поновлення в правах рідної мови, без чого не відбудеться регенерація деформованої насильницькими зовнішніми впливами етнічної ментальності і культури. Федералізація України законсервує її сучасний стан, коли всі наслідки лігвоциду, етноциду і геноциду щодо українців—ще будуть у повній силі. Вона сприятиме не «єдності різних» і «синтезові протилежностей», а остаточному порізненню і протиставленню, до того ж закріпленому парламентарно. І, звичайно, набуде вигляду «квебекізації» або нашої-таки «крімізації». А не виключено, що і чогось значно гіршого. Колись глибокий знавець Стародавнього світу і Середньовіччя Ернест Ренан писав: «Давні республіки, феодальна система значно більше, ніж держава тероризували індивіда. РОЗДІЛ І. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Конституційні положення про організацію державної території Сутнісні характеристики держави як категорії конституційного права відбиті у формі державного устрою—відображених в основному законі організації території держави і способі організації влади. Для з’ясування форми державного устрою необхідно проаналізувати конституційні положення, за змістом яких визначено організацію державної території та статус її складових або відокремлених частин. А також встановлено і розмежовано повноваження центральних органів і органів, локалізованих у межах таких складових або частин. Термін «Форма державного устрою» має самостійне значення для теорії і практики конституціоналізму. Проте його використання може спричинити плутанину, адже державний устрій іноді асоціюється із державним ладом, тобто із загальною організацією державної влади в умовах конкретної країни. Непорозуміння можуть також виникати стосовно співвідношення понять державного устрою і адміністративно-територіального устрою. Форми державного устрою почали досліджуватися лише у нові історичні часи за умов поширення ідеї суверенітету, яка на той час виключала його обмеження або поділ. У подальшому відповідна ідея, зміст якої змінювався, стала своєрідним наріжним каменем теорії федералізму. Зокрема, у XVII-XVIII століттях набули поширення тези про подільність суверенітету. 1.2. Теорії розподілу державного устрою Державний устрій—це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. Для характеристики територіальної організації держави, організації державної влади з територіальним групуванням населення в юридичній літературі довгий час уживався, та й зараз використовується (особливо в роботах по теорії держави і права) термін «державний устрій». Він застосовується в неоднакових значеннях у повсякденній мові, політичній літературі, юридичних дослідженнях. У перших двох випадках йому надається, звичайно, дуже широке значення: мова йде про державний, а іноді і суспільний лад в цілому.
У юридичній літературі мається на увазі лише устрій території держави, співвідношення держави як цілого з його складовими частинами. Це політико-територіальний розподіл (унітарна держава і федерація, національні й інші державні утворення – суб'єкти федерації: штати, султанати, землі, кантони й ін.), автономні утворення (автономні республіки, області й ін.) і адміністративно-територіальні одиниці (провінції, райони, округи і т.д.). Що стосується конфедерацій, співтовариств, союзів, співдружностей держав, то можна з впевненістю сказати, що, вони до проблеми територіально-політичної організації держави не відносяться – це міждержавні, міжнародні об'єднання держав. Але питання стосуються державної проблематики, хоча вони вивчаються не в конституційному (державному), а в міжнародному праві. У сучасній теорії державний устрій поділяється на унітарний (простий) і складний. Проста унітарна держава. Поняття «унітарна держава» походить від латинського слова “u us”, що значить один, єдиний. Унітарна – це злита держава, не розділена на більш дрібні державні утворення, а що складається, як правило, з адміністративно-територіальних одиниць. Унітарні держави бувають двох видів: прості і складні. Прості складаються тільки з адміністративно-територіальних одиниць (Польща, Таїланд, Алжир, Колумбія, Вануату й ін.), складні мають у своєму складі ті чи інші форми автономії (Італія, Філіппіни, Нікарагуа й ін, про це мова піде далі у роботі. Адміністративно-територіальний розподіл у різних країнах будується по неоднакових принципах і включає різне число ступіней, ланок. Звичайно це області, провінції, губернаторства і т.д., на які безпосередньо поділяється територія держави; райони, повіти, округи і т.д., з яких складаються одиниці обласної ланки; громади - як низова одиниця. Після другої світової війни в ряді країн намітилися два напрямки змін у територіальному розподілі. По-перше, стали створюватися великі одиниці, що охоплюють кілька областей – регіони. Вони створюються не актами центральних органів, а знизу, шляхом угод, і їхнє створення, насамперед, має на меті економічної координації різних частин країни. Такі об'єднання, кожне з який охоплює кілька штатів, відіграють значну роль у Бразилії. У Росії теж створюються регіональні об'єднання суб'єктів федерації (наприклад, Поволжя, Сибіру й ін.). Хоча вони задумані для координації економіки, на ділі вони грають і іншу роль, виступаючи з визначеними політичними вимогами. Це має місце й у Росії, і голос таких об'єднань набагато більш важливий, ніж виступи окремих суб'єктів федерації, коли вони висувають свої вимоги до президента й уряду, особливо з питань економічної політики. Друга тенденція зв'язана з досвідом заокеанських країн (насамперед США), де вже давно створювалися спеціальні округи (з питань утворення, водопостачання, санітарії й ін.). Управління цими округами спеціалізовано, здійснюється призначуваними ними чиновниками, що обираються по конкурсу, (агентствами), що є професіоналами в даній області. Особливе положення займають столиці держав чи столичні округи (столиця з прилягаючими околицями).
Ведь, как показывает социальный опыт, нет ничего более опасного и вредного, чем стремление абсолютизировать такого рода попытки, представлять складывающиеся на их основе формы организации общества некими идеальными образцами для всех, а тем более отождествлять такие представления с сущностными характеристиками социализма. Такая линия, будучи малоэффективной в чисто прагматическом плане, вместе с тем наносит в глазах людей раны и самому социалистическому идеалу, догматически искажая его, иссушая ту живительную, творческую, духовно-нравственную силу, заложенную в нем, которая всегда подвигала людей на большие дела в революционно-практической работе, в науке, литературе и искусстве, создавала особо приподнятый жизненный тонус в обществе. Об этом стоит особенно напомнить в свете современных дискуссий о социализме. Ведь кризисные, застойные явления в нашей стране и других ставших на социалистический путь странах, бурные, порой ожесточенные споры о таких принципиальных проблемах теории социализма, как характер и формы социалистической собственности, пути и методы осуществления коммунистического идеала, правомерность претензий КПСС на ведущую роль в обществе, острые дискуссии о том, как придать нашей политической системе действительно демократический облик, - все это говорит о том, что не только социалистическая практика, но и теория социализма переживает кризис и нуждается в обновлении, причем тоже революционном
1. Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку
2. Державний лад України в роки Другої світової війни
3. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
4. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України
5. Автоматизована система Державного казначейства України
9. Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання
10. Облік і контроль в органах Пенсійного фонду України: теорія та практика
12. Податкова система України: теорія і практика становлення
13. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
14. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
Матрас-кокон "Зевушка". 
Настольная игра "Битва полов", артикул 7747. 
Рамочка на 12 фотографий "Первый год" (белая). 17. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
18. Проблеми золотоносності надр України
19. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
20. Державний ощадний банк України
25. Специфіка реалізації положень теорії доказів і норм чинного КПК України
26. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій
29. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
31. Державна агенція промоції культури України
32. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
Фоторамка С31-011 "Alparaisa" на 5 фотографий, 51,5x34,5x2 см (белый). 
Блюдо для блинов с крышкой "Лавандовый букет", 23 см. 
Прыгунки 3 в 1 "Спортбэби" (прыгунки, качели, тарзанка) с качельным крюком. 33. Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій
35. Проблеми теорії та практики управління проектами у виробничій системі
36. Проблема національних меншин України у внутрішній політиці центральної ради
37. Текстильна промисловість України. Основні проблеми та перспективи розвитку
41. Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу України
44. Народный депутат Украины (Народний депутат України)
46. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
47. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
48. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
Письменные принадлежности "Набор первоклассника", 28 предметов. 
Банка для сыпучих продуктов "Лавандовый букет", 9,5x13 см, 500 мл. 
Циркуль металлический "Stop System" с грифелем 2 мм. 50. Факторы внешнего окружения фирмы и их учет(Теория + практика на примере СЛДК)
51. Історія України
52. Історія соборності України
53. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
57. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
58. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
59. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
60. Економічне районування України
61. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
62. Основні напрямки зовнішньої політики України
63. Источник права как текст: проблемы теории
64. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
Настольная семейная игра "Усачи". 
Синтетическое средство для стирки белья с ферментами для лучшего отстирывания "Топ", 900 г. 
Кружка керамическая "FIFA 2018", 350 мл. 65. Поняття, форма та функції Конституції України
66. Учебная компьютерно-опосредованная коммуникация: теория, практика и перспективы развития
67. Поняття та форми державного устрою
76. Вплив російської кризи на економіку України
77. Місце України в глобалізаційних процесах
78. Машинобудівний комплекс України
79. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
80. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
Багетная рама "Regina" (цвет - черный + серебряный), 30х40 см. 
Подгузники Merries для новорожденных, 0-5 кг, 24 штуки. 
Шторка антимоскитная, бежевая. 81. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
84. Банківська система України
85. Механізм кредитування банками України
89. Створення пiдприємств в Українi за Законом України
90. шпори з цивільного права України
91. Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку
92. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
93. Дохристиянські вірування слов’ян на теренах України
94. Хімічна промисловість України
95. Чорна i кольорова металургія України
96. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
Тележка для супермаркета. 
Набор "Доктор №2" (в контейнере). 
Стиральный порошок "INDEX", универсал, 6000 грамм. 97. Законодавство України про військову службу
98. Діяльність уряду України в галузі екології
99. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
