![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Роль цитокінів (інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12) у прогресуванні хронічного гломерулонефриту |
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ДУ „ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ” ШЕВЧЕНКО ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА УДК: 616.611-002-036.12:612.94.015.2 Роль цитокІнІв (ІнтерлейкІну-6 ТА ІнтерлейкІну-12) У прогресУванНІ хронІчНого гломерулонефритУ 14.01.37 – нефрологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ – 2008 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Хронічний гломерулонефрит (ХГН) – захворювання, яке характеризується постійним прогресуванням; розпочавшись, процес поступово призводить до склерозування ниркової тканини (A ki s R., 2000; Абрамова Т.В., 2005; Шулутко Б.І., 2005). Гальмування хронічної ниркової недостатності (ХНН) залишається основною проблемою в нефрології. Ця проблема актуальна більше тим, що на ХГН страждають в більшості випадків особи молодого віку (Мухін І.В., 2000; Рябов С.И., 2000; Тарєєва І.Є., 2000; Бездетко Т.В., 2001). В Україні середній вік хворих з ХНН на тлі гломерулонефриту становить 39,4-5,4 років. Найчастішою причиною ХНН є гломерулонефрит – 33-45% (Пиріг Л.А., Іванов Д.Д. та ін., 2004; Колесник М.О., Сайдакова Н.О., 2006). Захворюваність на ХГН складає 85-119 на 100 тис. населення (Никула Т.Д., Синяченко О.В., Семидоцька Ж.Д., 2003; Колесник М.О., Сайдакова Н.О., 2006). Більшість гломерулопатій супроводжується появою у зоні пошкодження та склерозу мононуклеарних лейкоцитів, що можуть продукувати широкий спектр цитокінів (Богомазова С.Ю., Гладких О.П., Іванов А.А. та ін., 1997; Топчій І.І., Щербань Т.Д., 2002; Bol o C.H., Dow s L.G., 2001; Ohse ., O a ., Kiera ., 2004;). Склеротичні зміни в нирковому інтерстиції відбуваються як наслідок імунних та запальних процесів. У ґенезі цих процесів особливу увагу приділяють дії цитокінів, чинників росту, їх рецепторів та антагоністів (Ратнер М.Я, 1997; Гейниць О.О., Калюжин В.В., 2004; Шишкин О.М., 2005; Корякова Н.Н., 2005). Останнім часом у клінічній імунології активно вивчається та знаходить подальший розвиток новий клас пептидів імунної системи - цитокіни (Ковальчук Л.В., 1997; Segerer S., elso P.J., Schlo dorf D., 2003; Синяченко О.В., Ігнатенко І.В., Мухін І.В., 2006). Цитокіни – речовини білкової природи, які продукуються клітинами переважно імунної системи та є своєрідними медіаторами міжклітинних взаємодій (Медуніцин Н.В., 1999; Тарєєва І.Є., 2000; Corwi E.J., 2000; Демьянова А.В., Котов А.Ю., Симбирцев А.С., 2003). Вони контролюють процеси проліферації, диференціровки та функціональну активність всіх імунокомпетентних клітин (Фрейдлін І.С., 1999; Шилов Є.М., 2000). Пропонують виділяти три групи основних цитокінів, які мають велике значення у розвитку гломерулонефриту: прозапальні, проліферативні та склерозуючі (Тарєєва І.Є., 2000; Окороков А.Н., 2002; Caglar K., Re g Y., Pupim L.B., 2002). Інтерлейкін – 6 (ІЛ-6) відноситься до основних інтерлейкінів, які приймають участь у цитокіновій реакції у гломерулярній зоні та інтерстиції (Fer a dez-Real J. M., Vayreda M., 2001; Pecoi s-Filho R., Li dholm B., Axelsso J., S e vi kel P., 2003). Інтерлейкін – 12 (ІЛ-12), спочатку відомий як KSF ( a ural killer cells imula ory fac ory) останнім часом розглядається як основний чинник, який забезпечує зв׳язок фагоцитів та лімфоцитів у регуляції адаптивного імунітету (Кетлінський С.А
., Калиніна Н.М., 1995; Ярилін О.О., 1997; Фрейдлін І.С., 1999; imosha ko J. R., Ki chi g A. R., 2001). Спрямованість та ефективність дії цитокінів пов’язана з наявністю рецепторів, які знаходяться на поверхні мембрани клітин-мішеней (Ga ely M.K., Re ze i L.M., 1998; Pos iglio e L., Cia ciaruso B., 2000; Bol o C.H., Dow s L.G., Vic ory J.G., 2001). Інтерлейкін – 6 та інтерлейкін – 12 мають загальну субодиницю – гликопротеїн gp130, яку використовують для проведення сигналу до клітини. Наявність загального трансдуктора сигналу передбачає ще й спільність біологічних функцій цитокінів (Ross R., 1999; Woler K.C., Drexler H., 2000; Jo es S.A., Horiuchi S., opley ., Yamamo o ., Fuller G.M., 2001). Посилення продукції деяких цитокінів запалення або чинників, які стимулюють утворення лімфоцитів, може лежати в основі багатьох захворювань. У той же час зниження рівня низки цитокінів також може провокувати розвиток і прогресування захворювання (Бреннер Б.М., 1999; Ватурина Т.В., Сергеева Т.В., 2002). Тому, ми вважали доцільним вивчити роль прозапальних цитокінів, а саме інтерлейкіну–6 та інтерлейкіну–12, у прогресуванні хронічного гломерулонефриту на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Зв׳язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обране дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету. Дисертаційна робота виконана у руслі науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХНМУ “Хронічна ниркова недостатність: особливості перебігу та чинники прогресування”, державний реєстраційний № 0199U001776. Дисертант вивчила рівень інтерлейкіну–6 та інтерлейкіну–12 у хворих на ХГН на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Біоетичною експертизою схвалено проведення даного дисертаційного дослідження. Мета дослідження: покращення діагностики та прогнозування темпів прогресування хронічного гломерулонефриту на різних стадіях хронічної хвороби нирок з урахуванням дослідження інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12. Задачі дослідження: Вивчити клініко-лабораторні особливості та характер перебігу хронічного гломерулонефриту на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Дослідити рівень інтерлейкіну-6 у крові хворих на хронічний гломерулонефрит на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Дослідити рівень інтерлейкіну-12 у крові хворих на хронічний гломерулонефрит на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Порівняти стан показників інтерлейкінів з функціональним станом нирок у хворих на хронічний гломерулонефрит. На підставі оцінки клініко-лабораторних особливостей гломерулонефриту встановити цитокінові чинники ризику його прогресування. Об׳єкт дослідження: ХХН: хронічний гломерулонефрит. Предмет дослідження: вміст інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у плазмі крові хворих на хронічний гломерулонефрит на різних стадіях ХХН. Методи дослідження: клінічні, лабораторні: біохімічні, імунологічні, імуноферментні, інструментальні та статистичні. Наукова новизна результатів дослідження. Вперше у даній дисертації отримала подальший розвиток проблема прогресування хронічного гломерулонефриту.
Результати проведених досліджень розширили уяву про патогенез гломерулонефриту, його прогресування та розвиток хронічної ниркової недостатності. Поруч з гемодинамічними та метаболічними чинниками прогресування була виявлена роль цитокінів, а саме інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у прогресуванні гломерулонефриту та хронічної ниркової недостатності, можливість прогнозування темпів їх розвитку. Було встановлено збільшення вмісту інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у крові хворих на хронічний гломерулонефрит на різних стадіях ХХН. Доведено, що збільшення вмісту інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у крові відображає важкість запального процесу у нирках та стан імунної системи організму. Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати вивчення вмісту інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у процесі динамічного спостереження за хворими на хронічний гломерулонефрит як критерій прогнозування перебігу захворювання. Збільшення рівнів інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у плазмі крові є маркерами прогресування хронічного гломерулонефриту та відображають важкість захворювання. Результати дисертаційної роботи впроваджені у практичну діяльність лікувальних та наукових закладах м. Харкова (Обласного клінічного центру урології та нефрології ім. В.І.Шаповала; ДУ „Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України”) та м. Києва (Київська міська клінічна лікарня № 3, поліклініка № 3 Оболонського району). Теоретичні та практичні результати використовуються у педагогічному процесі на кафедрах терапевтичного профілю Харківського національного медичного університету. Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою, що вивчалася, організація підбору тематичних хворих та їх обстеження. Автором самостійно було розроблено та заповнено формалізовану карту історії хвороби пацієнтів, оформлено первинну медичну документацію тематичних хворих, сформовано та статистично оброблено комп’ютерну базу даних, сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Оформлення всіх розділів дисертаційної роботи, автореферату автором було проведено самостійно. Дисертант виконала підготовку публікацій до друку та матеріалів для доповідей. У публікаціях, що надруковані у співавторстві, автор проводила огляд сучасної літератури, забезпечувала підбір та обстеження пацієнтів, брала участь у проведенні лабораторних досліджень, проводила статистичну обробку отриманих результатів, проводила підготовку до друку. Дисертантом не було використано результатів та ідей співавторів публікацій. Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях кафедри ПВМ № 2 ХДМУ (2002-2005), Пленумі української асоціації нефрологів (Одеса, 2007), II Національному конгресі з алергології та клінічної імунології (Миргород, 2007 р.), на засіданні апробаційної вченої ради Харківського національного медичного університету (Харків, 2007). Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових робіт, з яких 4 статті у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, в тезах – 3, отриманий патент України на корисну модель № 21492.
Историческая действительность рассматривается как эволюционный процесс. "Исторический прогресс, - думает Гердер, - должен осуществить благородную подготовку человека к разумной жизни и свободе, к более чистым помыслам, к более крепкому и тонкому здоровью, к господству на земле". Глубоко проникнутый идеями Руссо, с одной стороны, и началами классической древности, с другой, Гердер видит задачи культуры в разностороннем развитии личности, в гармоническом сочетании физического и духовного. Но наиболее интересной в учении Гердера является мысль о роли и значении масс для выработки и развития человеческой индивидуальности. Проникнутый этим воззрением, мыслитель сосредотачивает особенное внимание на народном творчестве, которому он в своей многосторонней и обширной литературной деятельности отводит большое место. Следуя общей мысли Монтескье, Гердер придает огромное значение географической среде, развивая эту же мысль дальше и считая, что климатом, почвой и физическими условиями определяется не только народный быт, но этими основными элементами обусловливается вся духовная культурная жизнь
1. Роль інтерлейкіну - 1в та фібронектину у прогресуванні хронічного гломерулонефриту
2. Молекулярні механізми реалізації нейротропної дії вітаміну РР та його біологічно активних похідних
4. Діагностика та лікування хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок ІІІ і IV стадій
10. Використання антиоксиданту тіотриазоліну та препарату метаболічної дії ловастатину
12. Частица "ну" в диалогической и монологической речи
13. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
14. Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
15. Проблеми залучення зарубіжних інвестицій в Україну
17. Катафрактарії та їх роль в розвитку військового мистецтва.
18. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
19. Поняття системи як наукового терміну
20. Роль та вміст води в організмі
21. Значення газообміну для дітей 3-7 років
25. Роль та місце жінки у общині
26. Бизнес-план компании "А ну-ка укради!"
27. Активність ферментів енергетичного обміну ембріональних трансплантатів
29. Ефекти, обумовлені введенням у клітини ссавців трансгена аполіпопротеїну А-1 людини
30. Лікувальна фізкультура при порушенні вуглеводного обміну речовин
31. Роль лікувальної фізичної культури та дієтотерапії
32. Спадкові хвороби. Спадкові хвороби обміну речовин
33. Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну у дітей високого генетичного ризику
34. Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ
35. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
36. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
37. Мотивація персоналу готелю, її роль та значення
41. Вибори та їх роль у політичному житті України
42. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
43. Поняття про емоційний стрес, Регуляція емоційних станів, Потреби та їх роль у розвитку стресу
44. Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi
47. Теорія обміну Джорджа Хомансу
48. Класифікаційні суспільства та їх роль у забезпеченні безпеки мореплавства
49. Філософія, її предмет та роль в суспільстві
50. Метод терміну окупності: проблеми застосування
51. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету
52. Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки
53. Біологічна активність S-заміщених похідних 2-метил-4-меркапто-8-метоксихіноліну
57. Основні етапи та причини еволюції ролі держави у ринковій економіці
59. Роль высших растений в почвообразовании (шпаргалка)
60. Роль конкуренции в экосистемах
61. О роли эксперимента в разработке научных гипотез происхождения жизни
62. Влияние 6-БАП на растения кукурузы при разном уровне засоления
63. Биологическая роль гидролиза в процессах жизнедеятельности организма
64. Роль и значение машиностроительного комплекса в структуре народного хозяйства России
65. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
66. Роль транспорта в организации экономического пространства России
67. Государственный бюджет и его роль в макроэкономическом равновесии
68. Займы органов власти субъектов РФ и их роль в развитии территории
69. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
73. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
74. Международный туризм и его роль в развитии экономики Киргизской Республики
75. Роль Сталинградской битвы в ВОВ: патриотизм народа, полководческое искусство
76. Финансовый менеджмент и его роль
77. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
78. Роль ООН в вопросах обеспечения международной безопасности
79. Устав муниципального образования и его роль в М.С.У.
80. Захист прав та iнтересiв вiдповiдача в цивiльному процесi
81. Правова регламентацiя организацii та дiяльностi судових органiв Украiни
84. Роль заимствований в английском языке
85. Структуры экономического дискурса во французском языке. Роль коннекторов в построении аргументации
89. Роль эпизода в поэме Н.В.Гоголя "Мёртвые души"
90. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
91. Руководящая роль партии в деревне ("Поднятая целина")
92. Образы детей и их роль в романе Достоевского "Преступление и наказание"
93. Роль человека в произведениях о Великой Отечественной войне
94. Роль тёмных сил в романе М. Булгакова "Мастер и Маргарита"
95. Роль гротеска в романе Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюэль»
96. Император ФРИДРИХ I БАРБАРОССА. Роль его личности в истории
97. Томас Джефферсон и его роль в американской революции 18 века
98. Роль М. В. Ломоносова в развитии медицины и фармации
99. Роль Минина и Пожарского в освобождении России от поляков