![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Психология, Общение, Человек
Психология, Общение, Человек
Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини |
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ Криворізький інститут імені Петра Калнишевського ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: «Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини» Робота на здобуття кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю «Психологія» ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 Розвиток особистості дитини в освітній організації, як проблема діяльності практичного психолога 1.1 Сутність поняття особистості 1.2 Основні ознаки особистості дитини в віці 14-15 років 1.3 Чинники формування розвитку особистості дитини в освітній організації РОЗДІЛ 2 Робота психолога з діагностування розвитку особистості дитини в освітній організації 2.1 Методики діагностування особистості (самооцінки, тривоги, агресії) дитини віком 14-15 років, їх застосування в діяльності практичного психолога 2.2 Підготовча робота психолога з вивчення розвитку особистості дитини віком 14-15 в освітній організації 2.3 Вивчення особливостей розвитку особистості дитини віком 14-15 в освітній організації 2.4 Аналіз та узагальнення результатів діагностування РОЗДІЛ 3 Основні напрямки, форми і методи роботи психолога з розвитку особистості дитини в освітній організації 3.1 Шляхи розвитку особистості дитини в 14-15років в освітній організації 3.2 Робота практичного психолога з керівником освітньої організації, з метою вдосконалення роботи педагогів з розвитку особистості дитини 3.3 Напрямки роботи практичного психолога з членами колективу освітньої організації Висновок Додатки Список використаної літератури ВСТУП Демократизація освіти України загострила питання розвитку активності, моральності, спроможності її громадян. Успіх вирішення цих задач, багато в чому залежить від тих змін, які будуть впроваджені у шкільне життя. Однією із проблем, які стоять на цьому шляху, є проблема психолого – педагогічного дуалізму, у відношенні до розвиваючоїся особистості – навчання та виховання не спираються на психологічні знання про розвиток дитини і формування її особистості. Кожен школяр володіє тільки йому притаманними особливостями пізнавальної діяльності, емоційним життям, волею, характером, кожен потребує індивідуального підходу, якого вчитель, в силу різних обставин, не може надати. Навіть у тих випадках, коли педагог забезпечується необхідними, спеціально розробленими психологічними рекомендаціями, то їх дія не ефективна, тому, що існують професійні бар'єри, та багато хто із вчителів має низький рівень професійно-психологічної підготовки. Результатом такого відношення стало проведення атестації шкіл та вчителів без урахування психологічних характеристик школярів, рівня їх психічного розвитку. З іншої сторони практична психологія освіти продовжує свій розвиток. Останнім часом, у різноманітних установах помічається відкриття психологічних служб, які дуже оптимістично беруться за вирішення самих складних проблем. Поява психолога у навчальних закладах дозволяє компенсувати існуючі проблеми, більш грунтовніше заглиблюючись у шкільне життя, максимально допомагати в розвитку підростаючої особистості. Не в усіх школах було введено посаду психолога в силу економічних причин.
Багато проблем було накопичено і в самих структурах, призначених ліквідувати «психологічні проблеми» школи. Тому в практичній діяльності дитячі психологи після засвоєння абстрактно-узагальнених понять та методик зазнають великих труднощів, що до їх використання у реальному закладі, у колективі, у відношенні до конкретної особистості. Мета нашої дипломної роботи полягає в розробці та наданні методичної допомоги практикуючім психологам, які займаються розвитком особистості та працюють в освітніх організаціях (школах). Задачі дипломної роботи: Розглянути погляди психологів на поняття особистості дитини в науковій літературі. Вивчити методи діагностування особистості дитини їх застосування в діяльності практичного психолога. Провести діагностування, аналіз та узагальнення результатів діагностування учнів 10-х класів, школи №73. На основі проведеного дослідження, розробити методичні рекомендації з метою їх подальшого використання в практичній діяльності психолога. Предметом вивчення та дослідження цієї роботи є методи та форми, які впроваджує в свою діяльність практичний психолог освітньої організації (школи), з метою позитивного впливу на розвиток особистості. Об'єктом вивчення та дослідження цієї роботи є особистість дитини віком 14-15 років (учні 10 класів). Дослідницьку частину роботи було проведено на базі загальноосвітньої школи №73, м. Кривий Ріг. РОЗДІЛ 1 Розвиток особистості дитини в освітній організації, як проблема діяльності практичного психолога Актуальність і доцільність дослідження. Сучасна система національної освіти покликана сприяти особистісному становленню людини нового покоління, збереженню та зміцненню психічного й фізичного здоров’я учнів. Формування гармонійно розвиненої особистості визнається важливим стратегічним завданням Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національної доктрини розвитку освіти, Закону України “Про загальну середню освіту”. Його розв’язання в умовах діяльності психологічної служби загальноосвітнього навчального закладу вимагає психолого-педагогічного обгрунтування процесу гармонійного зростання особистості старшокласників. Адже, відповідно до Положення про психологічну службу в системі освіти, робота шкільного психолога спрямована не тільки на розв’язання навчальних проблем, але й на забезпечення процесу особистісного розвитку школярів. Слід зазначити, що навчально-виховна діяльність не завжди сприяє гармонійному розвитку особистості учня. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах профільного навчання, яке інтенсифікує діяльність старшокласників, що нерідко призводить до надмірного інтелектуального та фізичного напруження, появи особистісних дисгармоній у школярів. Результати наукових досліджень свідчать, зокрема, про те, що в умовах швидкої інформатизації освітнього простору особистісний розвиток старшокласників супроводжується такими проявами дисгармоній, як перевтома, підвищена тривожність, внутрішньоособистісна конфліктність, акцентуації характеру, загроза суїциду тощо. Як наслідок, у значної частини школярів погіршується фізичне та психічне здоров’я, зокрема, виникає девіантність поведінки, знижується зір, викривлюється постава, з’являються психосоматичні захворювання, що зумовлює необхідність подальшого пошуку психолого-педагогічних засобів гармонізації особистісного розвитку учнів.
1.1 Сутність поняття особистості дитини Людина, яка завдяки праці вийшла із світу тварин і розвивається у суспільстві, здійснює сумісну діяльність з іншими людьми, поступово стає особистістю – суб'єктом пізнання та активного перетворення матеріального миру, суспільства та самого себе. Людина народжується на світ вже людиною. Це ствердження на перший погляд здається істиною, не потребуючою доведення, і виглядає банальним. Справа в тому, що в даному реченні стверджується генетична належність новонародженої дитини до виду людини. Дитина народжується з можливостями прямої ходи, структура мозку забезпечує можливість розвитку інтелекту, будова руки – перспективу використання орудій праці і т.д. Все перелічене вище підтверджує факт належності немовля до людського роду, що фіксується в понятті індивід. Індивідом можливо вважати і новонародженого, і дорослого, і мислителя, і ідіота, і будь яку людину, мешкаючу в любому куточку світу. З'являючись на світ як індивід, людина набуває особливу людську якість, стає особистістю. Ще з дитинства індивід включається до системи суспільних відносин, яку він застає вже існуючою. Подальший розвиток людини в суспільстві утворює такий збіг відносин, який формує його як особистість. За А.В. Петровським: «Особистістю в психології позначається системна соціальна якість, набуваєма індивідом у предметній діяльності та спілкуванні, яка характеризує рівень та якість надання суспільних відносин в індивіді». Особистість – це якість індивіда. За Б.Ф. Ломовим, Б.Г. Ананьєвим та С.Л. Рубінштейном: «Особистість ни є індивід. Це особлива якість, яка набувається індивідом у суспільстві, у сукупності відносин, суспільних за своєю природою, в які індивід втягується, сутність особистості в «ефірі» цих відносин. особистість є системною і тому «надчутливою» якістю, хоча носієм цієї якості є чуттєвий, маючий тіло індивід, з усіма його природженими та придбаними якостями». За Уотсоном Дж.: «. під терміном «особистість» будемо розуміти усе те, що має індивід (у дійсності або в потенції), його можливості (дійсні або потенційні) у відношенні реакцій. Під тим, що він має, ми маємо на увазі, по перше, загальну масу його організаційних навичок, соціалізовані та урегульовані інстинкти, соціалізовані та помірні емоції, сполучення та взаємовідношення цих останніх, і по друге, високі коефіцієнти як пластичності, так і здатності утримання. Розглянутий з іншої точки зору актив його – це та частина спорядження індивіда, яка служить його пристосуванню та рівновазі в теперішньому середовищі, а також потенційні або можливі фактори, які б підготували би його, щоб справитися із змінюючимся середовищем»№. В.Н. Бєхтєрєв вважає 2 : «Перш за все, ми повинні з'ясувати, для себе, що розуміють під поняттям особистість? Потрібно мати на увазі, що у відношенні психологічного визначення особистості ми зустрічаємося з ще більшими протеріччами в науці. Дійсно, з приводу визначення особистості були висловлені різноманітні погляди та думки в залежності від того напрямку, якого дотримувались різноманітні психологічні школи. &l ;. &g ; Ми вважаємо, що окрім поєднаного початку під особистістю необхідно мати на думці також і спрямовуючий початок, який керує думками, діями і вчинками людини.
Соцалстичний рух, який прагнув всесвтньо органзац робтникв, «нацоналзувався» перейшов до виршення соцальнокласових проблем у межах нацональних держав. Лберали почали вимагати державного захисту для приватно власност, ндивдуальних свобод та демократ. Християнство й дос пережива процес формування «нацональних» церков. Дедал вдчутншими ставали соцальноекономчн та полтичн чинники, що сприяли подальшй трансформац нацоналзму у фактор глобального розвитку. «¶ндустралзаця та урбанзаця послаблювали силу престиж старо влади, роздали стар звязки лояльност. Винаходи та удосконалення засобв комункац створювали умови для того, щоб дедал бльша кльксть людей усвдомлювала спльнсть свох нтересв, а уряди налагоджували контроль над бльшими територями. Вра в можливсть необхднсть прогресу ставала загальною а наця та держава розглядалися як знаряддя прогресу»[280]. В умовах переходу вд старого аграрного суспльства до нового «ндустрального всесвту», наголошу П
1. Сумісна діяльність психолога та логопеда при роботі з дітьми логопедичних груп
2. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
3. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
4. Діяльність органів управління освітою
9. Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація
10. Ефективність контролю в організації: поняття, основні параметри, система показників, проблеми
11. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
12. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
13. Сутність організаційних змін
14. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємствах
15. Організація процесу творчого розвитку дитини
16. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
17. Професійна діяльність шкільних психологів
18. Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
19. Модель сталого розвитку та організаційний механізм її впровадження в Україні
20. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
25. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
28. Діяльність римських магімтратів
30. Організаційна система управління природокористуванням України
31. Організація оплати праці на підприємстві
32. Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
33. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
34. Організація обліку грошових коштів
35. Організація евакуаційних заходів
36. Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
37. Діяльність уряду України в галузі екології
41. Діяльність страхової компанії "Оранта"
42. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
43. Організація банківської справи
44. Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"
45. Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами
46. Організація касових операцій у банківських установах
47. Організація ресурсної бази банків в Україні
48. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
49. Інвестиційна діяльність страхових компаній
51. Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві
52. Організація будівельного майданчика
53. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
57. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
58. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
59. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
60. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
61. Вдосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ "СКОП"
62. Внутрішній аудит організації
64. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
65. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
66. Організація бухгалтерського обліку в Австралії і Данії
67. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
68. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
69. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
73. Організація і методика аудиту грошових коштів
74. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
75. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
76. Організація облікової політики підприємства
77. Організація обліку в магазині "Світанок"
78. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
79. Організація обліку доходів
80. Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"
81. Організація обліку на підприємстві
82. Організація обліку орендних операцій
83. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
84. Організація праці бухгалтера
85. Організація складського обліку запасів в установах
89. Основи організації бухгалтерського обліку
90. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
91. Ревізійні комісії підприємств і організацій
92. Специфіка організації обліку в автотранспортних підприємствах
93. Типи організаційних структур бухгалтерії (лінійна, ступінчата, комбінована)
96. Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
98. Державобудівнича діяльність Богдана Хмельницького
99. Загальна характеристика фінансової основи організації діяльності місцевих рад