![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Компьютеры, Программирование
Компьютерные сети
Організація науково-інформаційної діяльності |
Контрольна робота з курсу “Організація науково-інформаційної діяльності” ЗМІСТ Носії інформації Складова модему Організація телеконференцій Основні функції інформаційних центрів Використана література 1. Носії інформації У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось сигналу, повідомлення, що в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб'єктів. Інформація — атрибут матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини. На сьогодні існує чимало визначень терміну «інформація» залежно від галузі науки, сфери людської діяльності, де він використовується. Згідно з одними поглядами інформація - це щось нове, що дозволяє продукувати економічні і соціальні блага з меншими витратами людських та матеріальних ресурсів. Тобто інформація трактується, як благо, рушій технічного і соціального прогресу, засіб раціонального облаштування суспільства, де буде загальний добробут. Згідно з іншим підходом, інформація - це засіб маніпулювання людьми та шлях до нових форм нерівності, до формування нової еліти, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства, та ефективний засіб безкровної боротьби. З фундаментально-наукової точки зору інформація — це насамперед знання про об'єктивно непорушні закони протікання природних процесів, і ці знання є глобальною основою формування людиною цілей і засобів своєї конкретної діяльності, розробки методів, концепцій і програм продуктивного і соціокультурного розвитку. Єдиним джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об'єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших сферах життя, створює інформаційну базу. Упорядкована в бібліотеки, бази і банки даних інформаційна база є інформаційним ресурсом. Загальновизнаним стало твердження, що без накопичення і використання інформації є неможливим науково-технічний прогрес. У сучасному суспільстві інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв'язків. Не тільки окремі вчені та ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють значення інформації для суспільства. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримає суттєві переваги перед іншими державами. Одержання інформації з оточуючого середовища, її аналіз і генерування складають одну з основних функцій, що відрізняє людину від інших істот живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватись у просторі, стимулює її діяльність, визначає її поведінку в конкурентній боротьбі. Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є не лише зростання значущості інформації у суспільних відносинах, але й перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних.
Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація вважається найбільш значущим ресурсом, який формує відносини між людьми в процесі діяльності. Сутність інформаційного суспільства в значній мірі полягає також у стимулюванні державними органами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових (комп'ютерних) засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країн, його інтеграції у світовий інформаційний простір. Використовуючи як сировину інформаційні ресурси, людина в процесі інформаційно-аналітичної діяльності завдяки аналітичному обробленню інформації створює нові знання, які можна назвати інформаційними знаннями. У створенні таких знань обов'язково бере участь людина або група людей, тобто інформацію в інформаційні знання перетворюють люди за рахунок її інтелектуальної обробки. Інформаційні знання виступають у житті людей основою активного творчого процесу в усіх системах праці, стратегічним гарантом особистого та суспільного поступу. Сьогодні вже цілком нагальною стала потреба більш чіткого усвідомлення об'єктивних причин широкого використання інформаційних знань практично в усіх сферах суспільно-господарського життя, а в інформаційному суспільстві вони використовуються інтенсивніше й динамічніше, ніж в індустріальному. Інформація - це знання про об'єктивно існуючі природні процеси. Інформація постійно накопичується і стає першоосновою будь-якого трудового процесу. Інформація як природно та методологічно єдиний «надзвичайний і повноважний» представник об'єктивно існуючого світу та знань гарантує реальність, доцільність, ефективність і безпеку людської діяльності. Ефективне використання інформації вимагає соціального, технологічного забезпечення, яке поліпшує й прискорює використання цих можливостей. Види інформації: статистична; адміністративна; масова; інформація про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування; правова інформація про особу інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна. Носії інформації: Носії інформації на паперовій несвітлочутливій основі. Носії інформації на світлочутливій поверхні. Носії інформації для репрографічних процесів. Мікроносії візуальної інформації. Звуконосії на магнітній плівці, магнітних та лазерних дисках. Відеоносії на магнітній плівці та лазерних дисках. Магнітні та лазерні носії для запису кодованої інформації. Перфоносії. Носії інформаційних пошукових систем. Тверди́й диск (Hard Disk Drive, HDD), також вінчестер, жорсткий диск — постійний запам'ятовуючий пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму. Флеш пам'ять — це тип довговічної комп'ютерної пам'яті, зміст якої можна видалити чи перепрограмувати електричним методом. Приклади її застосування найрізноманітніші. Від цифрових аудіо плеєрів, камер до мобільних телефонів і КПК.
Флеш пам'ять також використовується в USB Флеш дисках («пальчикового типу» чи тип «переносного диску»), які зазвичай використовуються для глобального збереження та просто передачі інформації між двома комп'ютерами. Деяку популярність вона отримала в геймерському світі, де часто використовували EEPROM'и чи залежні від живлення SDRAM пам'яті для збереження інформації на рахунок прогресу гри. Компа́кт-ди́ск (розм. кружальце, розм. диск, англ. compac disc) або КД (англ. CD), переносний диск для збереження цифрової інформації, діаметром 12 см або 8 см, використовувався для запису значних обсягів інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо. у стосунку до музики принципово відрізняється від довгограючої грамофонної платівки; зроблений з поліакрилатом з прозорим пластиковим покриттям, з металевого диска, що знаходиться під ним, зчитується лазерним променем з мікроскопічних канавок те, що несе цифровий код, яким закодовані звуки. Під час програвання лазерний промінь зчитує код і створює сигнал, що практично не відрізняється від звучання оригіналу. Дискета (англ. Floppy disk) — носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою дисковода (флопі-дисковода). Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання. Перфострічка - носій інформації у вигляді стрічки з цупкого паперу, на яку інформація записується за допомогою пробивання дірок, а зчитування інформації проводиться за допомогою фотоелементів. У наш час майже повністю витіснені магнітними, лазерними і електронними носіями інформації. Перфока́рта — носій інформації, призначений для використання системами автоматичної обробки даних. Зроблена з тонкого картону, перфокарта представляє інформацію наявністю або відсутністю отворів в певнихпозиціях. Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ — прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися не пронумерованими. Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої — перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів. Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї. Для запису програм необхідно було багато перфокарт, тож вони об'єднувалися в колоди. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. Якщо колода випадково розсипалася, він повинен був зібрати її в правильному порядку, використовуючи надписану олівцем чи надруковану перфоратором інформацію. 2. Складова модему Модеми. У 80-х роках американська фірма «Hayes» випустила перший модем для комп'ютера ІВМ РС.
Щоправда, з доповіді не видно, які, власне, впливи маються на увазі, не називаються причини недоліків. Та й самі напрями діяльності наведені дуже схематично, в узагальненому вигляді [616]. Більш докладну інформацію знаходимо в оперативних матеріалах закордонного та внутрішнього відділів ДПІ. Вона дає змогу зробити висновок, що організація роботи цих підрозділів, підбір кадрів співробітників, резидентів, агентів та інших виконавців здійснювались головним чином в межах завдань, визначених провідниками МВС та Департаменту. Закордонний відділ приділяв багато уваги підтриманню безперебійного зв'язку з діючими агентами, а також придбанню нових таємних джерел інформації на терені України. З цією метою в надійно облаштованих з допомогою відділу зв'язку місцях ("вікнах" - В.С.) через кордон переправлялися досвідчені співробітники, резиденти та агенти. Наприклад, засланий у січні 1921 р. в Україну резидент "Б" налагодив втрачений зв'язок з десятьма таємними інформаторами у Проскурові, Волочиську, Чорному Острові, Климашівці, Вовковицях, на станції Кошарівці та інших населених пунктах
4. Планування і організація навчальної діяльності
5. Організація та видавництво інформаційно-аналітичної газети
10. Організація діяльності "ПриватБанку"
11. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
15. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
16. Основні організаційно-управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур
17. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
18. Роль кори головного мозку в системній організації діяльності організму
20. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
21. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
25. Проектування організаційно-технічних заходів підвищення ефективності операційної системи
26. Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку
27. Організація реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації
28. Форма організації самостійної роботи учнів 5 класу на уроці німецької мови
29. Партійно-політичні організації Бессарабії в період революції 1905-1907 рр.
31. Організаційно-правове забезпечення надання платних послуг оздоровчого характеру
33. Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ТОВ "L’Oreal Ukraine"
34. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
35. Суспільна організація життя слов
36. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
41. Організація оплати праці на підприємстві
42. Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
43. Організація обліку грошових коштів
44. Організація евакуаційних заходів
45. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
46. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
47. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
48. Організація банківської справи
49. Організація біржової торгівлі
50. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
51. Організація касових операцій у банківських установах
52. Організація ресурсної бази банків в Україні
57. Рівні організації організму людини
58. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
60. Організація, нормування та оплата праці на виробництві продукції садівництва
61. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів
62. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
63. Вдосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ "СКОП"
64. Використання баз даних та інформаційно-пошукових систем для раціонального ведення діловодства
65. Етапи організації бухгалтерського обліку
66. Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез"
67. Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції
68. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
69. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
73. Організація документаційного забезпечення установи
74. Організація і методика аудиту
75. Організація і методика аудиту доходів підприємства
76. Організація і методика проведення аудиту касових операцій
77. Організація облікового процесу на підприємстві
79. Організація обліку в Франції та Люксембурзі
80. Організація обліку власного капіталу підприємства України
81. Організація обліку запасів на підприємствах
82. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
83. Організація обліку на підприємстві ТОВ "ВІРКО"
84. Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг
85. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
89. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
90. Організація управлінського обліку на підприємстві
91. Основи організації бухгалтерського обліку
92. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
93. Ревізійні комісії підприємств і організацій
94. Специфіка організації обліку в автотранспортних підприємствах
95. Сутність організації бухгалтерського обліку в Україні
97. Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
98. Громадські організації як вид об’єднань громадян
99. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні