![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду |
Кафедра міжнародної економіки Контрольна робота з дисципліни: “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” Зміст 1. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду. (№11) 2. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки: політика резервних вимог. (№24г) Список літератури 1. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду. (№11) У зв'язку з розбудовою фондового ринку державних цінних паперів виникла можливість застосовувати при рефінансуванні комерційних банків новий фінансовий інструмент — операції репо. З 1997р. рефінансування комерційних банків активно здійснювалося за допомогою операцій прямого репо, суть яких полягає в тому, що Національний банк купує у комерційного банку облігації внутрішньої державної позики на певний період за умови, що комерційний банк у визначений строк викупить у нього ці цінні папери. Різниця між ціною, за якою Національний банк купує цінні папери, а потім продає їх комерційному банку, є платою комерційного банку за користування коштами Національного банку. Операції репо, крім функції рефінансування комерційних банків, виконують і функцію управління грошово-кредитним ринком. Це операції зворотного репо, коли Національний банк продає комерційним банкам зі свого портфеля державні цінні папери із зобов'язанням викупити їх у комерційного банку через відповідний період. Облік, переміщення та зберігання державних цінних паперів, які є предметом договору операції репо, здійснюються Депозитарієм державних цінних паперів Національного банку України. Інколи операції репо називають операціями відкритого ринку. Операції репо найбільш ефективно можна використовувати за наявності розвинутого фондового ринку державних цінних паперів, а в період його занепаду — це інструмент, який може бути використано в будь-який час при необхідності. З метою впорядкування проведення Національним банком України з комерційними банками операцій з купівлі-продажу державних цінних паперів на умовах їх зворотного продажу-купівлі постановою Правління НБУ від 29.05.2001 р. № 204 затверджено Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо. Відповідно до цього Положення датою купівлі цінних паперів є дата здійснення операції репо, зазначеної в договорі, за яким державні цінні папери, що є предметом цієї операції, передаються покупцеві (зараховуються на відповідні депо-рахунки покупця в депозитарії) під час їх купівлі. Дату зворотної купівлі визначено як дату закінчення строку операції репо, на яку цінні папери, що є предметом цієї операції, підлягають зворотному продажу за ціною зворотної купівлі, установленої на час початку операції репо. Операцією репо називають операцію з цінними паперами, що складається з двох частин і для здійснення якої укладається договір між учасниками ринку — Національним банком і комерційними банками — про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний строк із зобов'язаннями зворотного їх продажу-купівлі у визначений строк за обумовлену договором ціну. При цьому розрізняють: 1) &quo ;пряме&quo ; репо — договір про купівлю Національним банком державних цінних паперів із портфеля комерційного банку з подальшим зобов'язанням цього банку викупити ці державні папери за обумовленою ціною на обумовлену дату та 2) &quo ;зворотне&quo ; репо — договір про продаж Національним банком із свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в комерційних банків за обумовленою ціною на обумовлену дату.
Операції репо є інструментом оперативного управління ліквідністю банківської системи та регулювання обсягів грошової маси в обігу при здійсненні Національним банком грошово-кредитної політики. Учасниками операцій репо можуть бути банки, що мають ліцензію на здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл Національного банку: на операції за дорученням клієнтів або від свого імені; на депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Національний банк у межах, визначених на відповідний період, основних монетарних показників для регулювання ліквідності банківської системи може проводити з банками операції &quo ;прямого&quo ; та &quo ;зворотного&quo ; репо на визначену суму та на відповідний строк. Банки, які потребують підтримки своєї короткострокової ліквідності, можуть звертатися до Національного банку щодо здійснення операції &quo ;прямого&quo ; репо. При рефінансуванні комерційних банків за операцією &quo ;прямого&quo ; репо ціною купівлі Національним банком державних цінних паперів із портфеля банків є ринкова або балансова (у разі відсутності активного фондового ринку) вартість державних цінних паперів. Ціна зворотного продажу Національним банком державних цінних паперів залежить від суми отриманих банком коштів, строку дії операцій репо, ставки рефінансування Національного банку, яка діяла у відповідний період, відсоткових ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку. Доходи, отримані Національним банком за операціями &quo ;прямого&quo ; репо, належать до складу процентних доходів, а витрати за операціями &quo ;зворотного&quo ; репо — до складу процентних витрат. Процентним доходом за операціями репо є дохід, що отримує покупець державних цінних паперів у разі здійснення операції репо і який визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) цінних паперів та ціною їх купівлі. Процентні витрати — це витрати продавця державних цінних паперів у разі здійснення операції репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі цінних паперів і ціною їх продажу. У разі накопичення надлишкової ліквідності в банківській системі, зростання грошової маси значно вищими темпами, ніж передбачалося монетарною програмою, Національний банк може продавати з власного портфеля державні цінні папери шляхом операцій &quo ;зворотного&quo ; репо на відповідний період за умови викупу цих самих державних цінних паперів надалі в установлений строк. Ціною продажу Національним банком державних цінних паперів зі свого портфеля за операцією &quo ;зворотного&quo ; репо є ринкова або балансова їх вартість. Ціна зворотного викупу комерційними банками державних цінних паперів залежить від суми залучених Національним банком коштів, строку дії операції репо, відсоткових ставок за борговими зобов'язаннями (депозитними сертифікатами) Національного банку. Операції &quo ;прямого&quo ; репо, які здійснюються між Національним банком і комерційними банками, обліковуються як у Національному банку, так і в банках на балансових рахунках бухгалтерського обліку кредитних операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
Операції &quo ;зворотного&quo ; репо, які здійснюються між Національним банком і банками, обліковуються як у Національному банку, так і в банках на балансових рахунках бухгалтерського обліку депозитних операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. Національний банк України залежно від потреби оперативної підтримки ліквідності банків або нейтралізації надлишкової грошової маси в обігу може здійснювати операції на відкритому ринку з купівлі/продажу державних цінних паперів як шляхом безпосередньої домовленості з банками, так і шляхом проведення тендера заявок банків на участь в операціях репо. У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях репо Департамент монетарної політики Національного банку надсилає банківській системі відповідне повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції репо. Банки подають до Департаменту монетарної політики за допомогою засобів програмного забезпечення &quo ;АРМ депо-тендер&quo ; заявки на участь у тендері, у яких пропонують свої умови щодо ціни купівлі/продажу державних цінних паперів. Якщо Національний банк є покупцем державних цінних паперів, то заявки банків задовольняються залежно від потреби в підтримці їх ліквідності; якщо Національний банк є продавцем державних цінних паперів, то заявки банків задовольняються, виходячи з потреби вилучення відповідної надлишкової суми коштів із грошового обігу на певний період. Національний банк, проводячи тендер, відбирає для задоволення ті заявки банків, які є найбільш привабливими для Національного банку за ціновими параметрами (отримання більшого доходу в запропонованих заявках або зменшення своїх витрат), або за потреби мати у своєму портфелі конкретні державні цінні папери. Після розгляду заявок банків Департамент монетарної політики Національного банку надсилає банкам, які за результатами тендера мають право або отримати кошти за куплені Національним банком державні цінні папери, або перерахувати кошти за продані Національним банком державні цінні папери, повід ом лення-підтвердження про намір укласти договір про здійснення операцій &quo ;прямого&quo ; або &quo ;зворотного&quo ; репо. Якщо Національний банк здійснює операції &quo ;прямого&quo ; репо шляхом безпосередньої домовленості з банками, то відповідальні працівники Департаменту монетарної політики Національного банку вибирають тих учасників ринку, що пропонують найвищий процентний дохід, мають у своєму портфелі відповідні цінні папери і погоджуються на участь в операції репо на відповідний строк. У разі, якщо Національний банк здійснює операції &quo ;зворотного&quo ; репо, відбір заявок здійснюється між тими учасниками, які пропонують найнижчу ціну зворотної купівлі. Залежно від строку Національний банк може здійснювати такі види операцій &quo ;прямого&quo ; та &quo ;зворотного&quo ; репо: нічне репо (термін дії один день). Процентний дохід (витрати) є фіксованим на весь строк проведення операції; відкрите репо (строк операції в договорі не визначається, кожна зі сторін може вимагати виконання операції репо в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про дату завершення дії цього договору).
Атмосфера над Втчизною забруднена, гумус рдних земель спаплюжено, отруно, води рк, озер та морв перетворилися на потоки нечистот. Це вимага надзвичайних зусиль для реанмац Природи. Програма «ВЕЛИКДЕНЬ» передбача план комплексного очищення всх брудних стокв пдпримств та господарств Республки. Для цього винахдниками та вченими УДР створен проекти компактних очисних споруд; розроблений масштабний проект «Воскресння Днпра», для чого потрбна допомога Верховно Ради та Уряду, всх громадських рухв та господарств Украни. УДР для ц мети налагоджу братерськ контакти з усма творчими силами, котр усвдомлюють трагзм ситуац та необхднсть конструктивних рятвних дй. 4.PСОЦ¶АЛЬНА СТРУКТУРА УДР стверджу примат (першсть) духовного життя людини (культури, релг, науки, освти тощо), але, розумючи неможливсть в умовах земно еволюц реалзувати людську сутнсть без фундаментальних досягнень науки, технки народного господарства, велику увагу придлятиме розвитку соцально, буттво нфраструктури (житла, поселення, культурологчн заклади, науков центри, лаборатор тощо)
1. Сутність і зміст педагогічної етики
2. Специфіка реалізації положень теорії доказів і норм чинного КПК України
5. Класифікація, склад та зміст типових технологічних операцій
9. Техніка і технологія торгівлі
10. Зміст і еволюція поняття мотивації
11. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
12. Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі
14. Приватизація: зміст, цілі, шляхи
15. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
16. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
17. Зміст та завдання професійної етики юриста
18. Портфель цінних паперів - сутність та функції
19. Сутність і значення соціального страхування
20. Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку
21. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
25. Методика і техніка складання фінансової звітності
26. Сутність організації бухгалтерського обліку в Україні
27. Зміст права на фірмове найменування та його охорона
28. Комунальні проблеми. Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя
30. Сутність держави
31. Сутність і сфера міжгалузевого управління
33. Техніка і правила складання документів
34. Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав
35. Зміст аграрної реформи П.А. Столипіна і її наслідки
36. Правовий зміст та наслідки Української селянської реформи 1861 р.
37. Гадяцька угода 1658 року, її зміст та вплив на державницькі процеси в Україні
41. Сутність маркетингу та його сучасна концепція
42. Суть і зміст ризик-менеджменту
44. Міжнародні контракти: сутність структура види
45. Аналіз ділового партнерства: зміст, проблеми, перспективи
46. Поняття і сутність менеджменту
47. Сутність і роль управлінськї рішення в процесі управління підприємством
48. Сутність лідерства та управління
49. Сутність, види та канали комунікацій
50. Сутність стратегічного і оперативного контролінгу
51. Поняття, зміст і функції науки
52. Психолого-дидактична сутність процесу навчання
53. Структура та зміст віщої освіти
57. Зміст та структура науково-дослідницької діяльності студентів
58. Партійні системи: сутність і типи
60. Психологія свідомості. Питання про природу душі: душа як особлива сутність
61. Таїнство Хрещення і його сутність
62. Релігійний ренесанс в сучасному суспільстві: його зміст, причини та основні напрямки
63. Сутність соціального контролю у сфері праці
64. Сутність технологій в соціальній роботі
65. Сутність та систематизація митних режимів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
66. Вантажопідйомна транспортуюча техніка
67. Легка атлетика: стрибки в довжину з місця, техніка стрибка
68. Раціональний зміст гегелівської діалектики
69. Сутність протестантської філософії
73. Сутність і особливості фінансів
74. Сутність та види інвестицій. Поняття левериджа і його види
75. Сутність та призначення фінансів
76. Зміст права власності на природні ресурси
77. Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки
78. Економічна сутність монополізму
79. Зміст поточних планів підприємства та організація їх розробки
80. Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин
81. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
82. Сутність впливу глобалізації на стратегії розвитку національних економік
83. Сутність Кейнсіанської теорії
84. Сутність малої приватизації і сфера її здійснення в Україні
90. Механізм формування і реалізації стратегії управлінських інновацій
91. Механізм фінансової стабілізації в умовах ринкової трансформації
92. Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст
93. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
95. Роль та вміст води в організмі
96. Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно
98. Еквівалентність перекладу при відображенні функціонально-ситуативного змісту оригінала
99. Боротьба за державну незалежність у XVIII ст., стосунки України з Росією