![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни |
РЕФЕРАТ з курсу: “Міжнародні економічні відносини” на тему: "Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни” Київ – 2001 Ринок є невід’ємною частиною суспільного господарського відтворення і формується в тісній взаємодії з усіма його елементами: виробництвом, споживанням, розподілом. Ринок являє собою сферу товарно-грошового обміну, розвитку торговельних функцій між продавцем і покупцем. Первісним елементом світового ринку є внутрішній ринок, який здійснює торговельні операції з внутрішньої торгівлі. Національний ринок поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю даної країни. Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг. Внутрішній ринок Світовий ринок Національний ринок Схема 1. Структура світового ринку. В даній курсовій роботі розглянуто світовий ринок товарів та послуг. До категорії світових належать усі товарні ринки, на яких виключно велику частку складають зовнішні торговельні операції (наприклад, світовий ринок олова, де експортна квота сягає 90% від його виробництва) і ті, де вона помірна - 30-50% (наприклад, світовий ринок автомобілів) і навіть незначна - 10-20%. Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (або географічному), товарно-галузевому та соціально- економічному. Згідно з регіональною структурою світового ринку розрізняють ринки окремих країн або їх угруповань (схема 2). Cхема 2. Регіональна структура світового ринку. За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють окремі товарні ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або його частини. За основу цієї класифікації беруть Міжнародну класифікацію 00Н - Стандартну Міжнародну торговельну класифікацію - СМТК, Брюссельську митну номенклатуру, Гармонізовану систему опису товарів. За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють три провідних групи товарів - готові вироби, сировину і напівфабрикати, послуги (схема 3). Кожну товарну групу складають підгрупи товарів, які можуть бути окремими товарними ринками. Так, ринок промислової сировини поєднує ринки руд чорних, кольорових металів, дорогоцінного каміння, діамантів, хімічної сировини та ін. За соціально-економічною структурою світового товарного ринку розрізняють ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розвиваються (КР) та країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістичної орієнтації (КСО). За ступенем монополізації та характером торговельних угод на світовому ринку виділені такі типи його структури: - монополістичний, де панує один постачальник (ринок діамантів); - олігополістичний, де домінує група великих продавців (ринок нафти); - атомістичний, де спостерігається невисока концентрація пропозиції товарів за участю багатьох постачальників та загострюється конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарів та ін.). За характером торговельних угод та взаєминами продавців та покупців розрізняють три сектори світового ринку: закритий, відкритий та пільговий ринок товарів.
До основних сегментів (фундаментальних елементів) закритого сектора світового товарного ринку належать внутріфірмові постачання, тобто товарообіг між філіалами головних та дочірніх підприємств великих монополій або ТНК; субпостачання товарів малих та середніх фірм, які виступають підрядчиками великих монополій, внутрішня торгівля регіональних інтеграційних об’єднань, постачання товарів за програмами допомоги, за особливими міждержавними угодами, зустрічна торгівля. На закритому ринку продавці та покупці взаємодіють на підставі некомерційних відносин, бо вони пов’язані юридичною залежністю, угодами про міжнародну спеціалізацію та кооперування, системою часткової участі та фінансового контролю, преференційними та спеціальними торговельно-економічними, валютно- кредитними, військово-політичними та іншими специфічними договорами. Закритий сектор світового товарного ринку підпорядковується обмеженому впливу ринкових факторів, для нього характерна відносна усталеність ринкових цін, які базуються на національних цінах і не відбивають короткочасних коливань попиту і пропозиції та дійсних вартісних показників збутових товарів. Відкритий сектор світового товарного ринку є сферою звичайної комерційної діяльності практично незалежних продавців та покупців - малих і великих фірм, аутсайдерів, монопольних об’єднань, державних і приватних підприємств. Незалежність торговельних контрактів відкритого сектора світового товарного ринку зумовлює відносну нестабільність взаємовідносин. У відкритому секторі товарного ринку здійснюються короткострокові комерційні угоди та операції "вільного" ринку. "Вільний" ринок - це сектор відкритого ринку вільної конкуренції виробників та постачальників товарів. Цей ринок відживає, тому що його витісняють сучасні механізми міжнародного регулювання світового товарного ринку. "Вільний" ринок проявляється у біржовій торгівлі, на ринку "спот" (з терміновим постачанням реального товару) та "чорному ринку". Проміжне становище між закритим і відкритим секторами світового ринку займає пільговий сектор - торговельні операції на підставі довгострокових комерційних контрактів (ДСКК), які укладені на два і більше років (іноді 15- 20 років) та обумовлені преференційними (пільговими) економічними умовами. Торгівлю на основі ДСКК виділяють у преференційну зону, на яку впливають риси обох секторів розвитку світових товарних ринків (схема 4). Схема 4 . Сектори світового ринку. У процесі взаємодії різноманітних факторів розвитку на світових товарних ринках формується відповідна ринкова кон’юнктура, яка відбиває зміни конкретних умов функціонування ринку та співвідношення попиту і пропозиції, пов’язаних з динамікою цін на товари та прибутками фірм (схема 5). Схема 5. Ціна ринкової рівноваги на світовому ринку Кон’юнктура є невід’ємною рисою формування та розвитку світових товарних ринків, вона вивчається на мікро- та макрорівнях. На мікрорівні досліджуються короткотермінові коливання і зміни товарного ринку, а на макрорівні - середні та довгострокові тенденції розвитку ринку, які враховуються в господарській діяльності на рівні підприємств, галузей та всієї національної економіки.
Ринкова кон’юнктура використовується в стратегії управління, у виборі форм та методів конкурентної боротьби, у забезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічноі діяльності. Формування кон’юнктури світових товарних ринків, яка базується на циклічному розвитку світового господарства, відбиває характер ринкової економіки. Великі цикли кон’юнктури досліджував відомий економіст Н.Д. Конаратьєв. Він підкреслив роль сукупності кон’юнктуро-формувальних факторів (КФФ), що впливають на економічну кон’юнктуру і проявляються у взаемозв’язках коротко-, середньо- та довгострокових тенденцій розвитку і формують ринкову кон’юнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визначає його характер. КФФ - це сила, яка формує та визначає характер ринкової економічної кон’юнктури. Провідними елементами КФФ е пропозиція і попит. Попит - це платоспроможна потреба в товарах для споживання та поповнення товарних запасів. Пропозиція - сума товарів, вироблених для збуту на ринку та реалізації товарних запасів. Співвідношення попиту і пропозиції зумовлює ринкову ціну на товар. Факторами групи попиту є рівень особистого та виробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси, прибутки, купівельна спроможність країн. Фактори групи пропозиції - це обсяг виробництва товарів, їх конкурентна спроможність, рентабельність виробництва, норми прибутків фірм, їх адаптування до впровадження досягнень науки і техніки. Умови формування кон’юнктури (УФК) - це зовнішнє середовище відносно КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна поділити на три групи: економічні, соціально-політичні та міжнародні. Схема 6. Умови формування кон’юнктури Результатом взаємодії КФФ та УФК є різні форми прояву економічної кон’юнктури (ФПК). Провідними ознаками, за якими їх відрізняють, є співвідношення попиту і пропозиції, динаміка світових цін, ділова активність на ринку (число укладених угод). Схема 7. Форми прояву кон’юнктури В умовах понижувальної кон’юнктури спостерігається стабільна перевага пропозиції товару над попитом, падіння цін на товар, скорочення числа укладених угод. Таке становище на ринку називають "ринком покупця". Низька кон’юнктура відбиває панівну перевагу пропозиції товару над його попитом до позиції їх урівноваження, коли число торговельних операцій та ринкові ціни досягають свого мінімального значення, понижуються прибутки фірм. Кон’юнктура підвищувальна - це стабільна перевага попиту над пропозицією товару, зростання ринкових цін на товар та числа торговельних угод ("ринок продавця"). Висока кон’юнктура має тенденцію до збереження переваги попиту на товар над його пропозицією, починається вирівнювання їх балансу, ціна на товар і число торговельних операцій сягають свого максимуму, зростають прибутки фірм. Короткочасний стан ринку, де панує рівновага попиту і пропозиції, називають ринковою рівновагою. Затяжний стан ринку переваги пропозиції товару над його попитом, насичення ринку товаром зумовлюють зниження цін, в’ялу кон’юнктуру, стан економічної кризи - збитків фірм та банкрутства. Універсальним показником і барометром товарної кон’юнктури є ціна на товар.
Нижнее ядро состоит из завершенных алгоритмов следующих фрагментов временного фактора: - алгоритмы 1-го временного фактора обобщенного плана и алгоритмы личностных временных структур; - основополагающие алгоритмы, несущие возможности построения структур 2-го временного фактора; - зачатки, относящиеся к основам 3-го временного фактора (галактического), точнее, только математически описанные их особенности; - возможности синтеза, в первую очередь, и воссоздания личностных структур, присущих отдельному полевому разуму, Душе, и дальнейшему развитию всей временной системы человека; - возможности эпизодического синтеза отдельных фрагментов временных структур 1-2 временного факторов, равно построение связующих алгоритмов межвременных факторов 1 -2-3 порядка (речь идет о построении временных переходных структур между временными факторами). Вышеназванные возможности синтеза предусматривают развертывание математических алгоритмов через временные мерностно-временные формы, структуры, существующие лишь на период необходимости перемещения и имеющие завершенный спиральный вид
1. Поняття та структура світового ринку
3. Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах
4. Кон’юнктурне дослідження світового ринку великої побутової техніки
9. Перша світова війна. Причини та характер
11. Поняття підстави та умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
12. Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства України на основі світового досвіду
13. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
14. Вплив другої Світової війни на долю народів Азії та Африки
15. Дослідження ринку керамічної цегли та розробка маркетингової стратегії ТОВ "Євротон"
16. Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ
17. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
18. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
19. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
20. Виникнення та еволюція світової політичної думки
21. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
25. Інтеграція України у світове господарство
26. Туризм у світовій економіці
27. Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945
28. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
30. Історія світової банківської системи
31. Суть та фактори картографічної генералізації
32. Поняття права природокористування та його види
33. Поняття, підстави та порядок спадкування
34. Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
35. Англо-германські суперечності напередодні першої світової війни
36. Арабські країни після ІІ світової війни
37. Великобританія після Другої світової війни
41. Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни
42. Перша Світова війна у світовій історії
43. Причини Першої світової війни
44. Радянізація західних областей України після Другої світової війни
45. Розвиток польського руху опору в роки другої світової війни
46. Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
47. Україна у Другій світовій війні
48. Українське питання в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
50. Українське бароко як явище світової культури
51. Гамлет як герой світової літератури
52. Дослідження впливу факторів макросередовища на кон’юнктуру ринку
53. Вплив валового внутрішнього продукту на світові ціни
57. Світова організація торгівлі
58. Світовий порядок як система
59. Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України
60. Транснаціональні корпорації в світовому господарстві
61. Поняття організації та її ознаки
62. Історія світової політичної думки
63. Основні етапи становлення світової політичної думки
64. Тенденції розвитку світової демократії
65. Моральне самопізнання особистості, його умови та способи здійснення
66. Буддизм як найдавніша зі світових релігій
67. Поняття моральної норми та причини відхилення від них
69. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України
73. Конкурентная структура рынка как фактор ценообразования
74. Особливості реформування світової валютної системи
76. Світовий досвід розвитку малого підприємництва
77. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
79. Анализ структуры и задач основных подразделений Азовского НИИ Рыбного Хозяйства
80. Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку цукру
82. Поняття злочину у кримінальному праві України
83. Відбудова та відновлення України після Великої Вітчизняної війни
84. Суспільно-політичне та культурне життя України
85. Розширення Європейського Союзу: нові можливості та перспективи для України
89. Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"
91. Поняття цивілізації. Цивілізаційна структура сучасного світу
92. Грошовий ринок, його сутність, структура та аналіз
94. Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи
95. Поняття та сутність менеджменту
96. Поняття та форми державного устрою
99. Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні