![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Індивід у групі: вплив групи, відносини влади й підпорядкування |
Немає особою необхідності доводити, що дослідження групових процесів - закономірностей поводження індивідів у різних соціальних групах - область безперечно основна для соціальної психології. Однак в американській соціальній психології ця істина затвердилася не відразу, оскільки, як уже неодноразово згадувалося, цьому заважала традиційна, що йде від загальної психології орієнтація на дослідження індивіда. І хоча перший груповий експеримент (дослідження Н. Триплетом підвищення продуктивності праці індивіда в присутності інших людей) був проведений ще в 1897 р., групи стали вивчатися досить інтенсивно лише в 30-х роках завдяки зусиллям Левина. Саме Левин увів у науковий побут такі поняття, як тип лідерства, групова згуртованість, групова динаміка й т.п. Він же дав одне з перших визначень групи в соціальній психології. Зрозуміло, основна причина широкого визнання робіт Левина полягала в тому, що у зв'язку з ускладненням виробництва й загостренням, що випливає звідси, проблем його організації питання про закономірності групових процесів придбав очевидне практичне значення. У Сполучених Штатах Америки понад три чверті всіх досліджень малих груп фінансується промисловими фірмами й військовими відомствами. В умовах зрослої ролі колективної праці в різних сферах людської діяльності групові процеси цікавили замовників із прагматичної точки зору - удосконалювання методів керування групами й через них - індивідом. Цим пояснюється швидкий ріст кількості робіт в області дослідження малих груп. Число публікацій у світовій літературі (де на частку США доводиться більше 90%) за період з 1897 по 1959 р., тобто за 62 року, склало 2112 найменувань, однак за одне тільки наступне десятиліття (1959-1969 р.) воно виросло на 2000, а з 1967 по 1972 р., тобто всього за 5 років, було зареєстровано близько 3400 досліджень. Історія вивчення малих груп дуже нагадує хід розвитку досліджень соціальної установки, соціальної перцепції, а також всієї соціальної психології в США в цілому: бурхливий екстенсивний ріст, формування основних теоретичних напрямків, удосконалювання методів (головним чином лабораторного експерименту) до кінця 60-х років, але надалі аж до теперішнього часу застій у розвитку теорії, усвідомлення малої цінності одержуваних даних і у зв'язку із цим «критичне переосмислення досягнутого й помітне зниження оптимізму щодо внеску досліджень у розуміння групової динаміки через їхню малу правдивість і обмеженість можливих практичних додатків. Не ставлячи перед собою завдання аналізувати причини подібного положення, відзначимо все-таки, що вони багато в чому подібні з тими, які перераховані нами при розборі досліджень соціальної установки й соціальної перцепції. Разом з тим вплив вад запропалих і теоретичних посилок збільшується в дослідженнях малих груп впливом прийнятої моделі суспільства й відповідної їй розумінням ролі й місця людини в суспільстві. Для демонстрації впливу цієї моделі на соціально-психологічні дослідження ми з різноманітної проблематики (структура групи, згуртованість, сумісність, лідерство, комунікація, процес ухвалення рішення, групова діяльність і т.п
.) розглянемо три основні, на наш погляд, теми: процес групового впливу, відношення влади й підпорядкування в групі й між групові відносини. Такий вибір заснований на наступних міркуваннях. Центральність проблеми соціального, точніше, групового впливу обумовлена вже самим розумінням предмета соціальної психології як науки про вплив на людину інших індивідів. Крім того, вивчення впливу групи, групового тиску, явищ конформізму коштує в центрі досліджень малих груп. Проникнення в суть цього процесу важливо також і із прагматичної точки зору, тому що відомо з незапам'ятних часів, що на індивіда легше й ефективніше діяти через групу. Однак перш ніж переходити до характеристики конкретних досліджень, необхідно коротко зупинитися на розумінні групи, тому що воно досить специфічно. В американській соціальній психології група, зрозуміло, відрізняється від випадкових зборів людей, тобто таких груп, де люди не взаємодіють один з одним; відрізняється вона й від груп, поєднуваних по яких-небудь загальних ознаках, наприклад, по доходу, рівню утворення й т.п., члени яких не вступають у безпосередню взаємодію. За підставу для визначення групи звичайно в якості необхідного береться факт безпосередньої, особистої, контактної взаємодії, а також взаємозалежність між членами групи, що припускає, що «відношення між будь-якими двома членами групи є функція відносини між іншими її членами» По суті це розуміння йде від К. Левина. Це досить широке визначення уточнюється по ряду параметрів. Так, наприклад, Кеттел взяв за підставу властивість групи бути засобом, інструментом задоволення потреб індивіда: «Наше визначення групи: сукупність індивідів, у якій існування всіх використовується для задоволення яких-небудь потреб кожного». Розгорнуте визначення, що включає вказівку на «інструментальність» групи, пропонують Прошанський і Зайденберг: «більшість соціальних психологів використовують термін група в застосуванні до двох або більше індивідів, які можуть бути колективно охарактеризовані в такий спосіб: вони розділяють загальний набір норм, переконань і цінностей і вони явно або імпліцитно зв'язані певними відносинами один з одним так, що поводження одного спричиняє наслідку для інших. Ці властивості, у свою чергу, виникають із взаємодії (і роблять на нього вплив) індивідів, однаково мотивованих щодо якого-небудь конкретного об'єкта або мети». Як ознаки групи відзначаються поділ усередині її функцій, їхня певна фіксація, наявність у групі певної ієрархії, структури, лідера. Однак, як підкреслює С. Джибб, ці останні якості, як правило, не можуть бути віднесені до дифузійних груп, досліджуваним у лабораторному експерименті. Тим часом, саме ці групи й служать на 90% підставою для пошуку закономірностей групових процесів. Такий результат дотримання основної методологічної вимоги: вивчати явище тільки в умовах, що максимально забезпечують контроль і реєстрацію всіх супутніх або випадкових змінних. Таким чином, перше обмеження - обмеження середовищем, у якій діє група: остання розглядається ізольовано, поза звичайними зв'язками з навколишнім світом. Друге обмеження - популяційне: постійний контингент в експериментах - це школярі й студенти першокурсники, як правило, вихідці з так званого «середнього класу».
Третє обмеження - тривалістю контакту: групи збираються звичайно на нетривалий час для експерименту, у найкращому разі - повторно. Четверте обмеження - характером проблем, що ставляться перед групами: вони, як правило, далекі від реальних життєвих проблем, непомірно велике місце займають дослідження впливу групи на сприйняття індивідом фізичних об'єктів (кольору, довжини ліній, тривалості стимулу й т.п.), що не мають соціальної значимості. П'яте обмеження - рівнем поводження: як правило, реєструється вербальне поводження (думка, судження). Шосте обмеження - кількісне: у більшості випадків вивчається пара. З огляду на цей далеко не повний перелік (у ньому названі лише найпоширеніші обмеження), цілком можна зрозуміти И. Штайнера, що у заголовок своєї статті виніс аж ніяк не риторичне питання: «Що ж трапилося із групою в соціальній психології?». И проте на основі досліджень соціальної групи в такому для неї неприродному виді робляться висновки, що претендують принаймні на статус положень (якщо не законів) про загальні закономірності поводження людини в суспільстві, більше того, функціонування всього суспільства. Таким чином, фактично виходить, що самі експерименти служать не стільки справі знаходження так званих «неочевидних фактів», скільки виступають як засіб доказу вірності ідеологічних уявлень про місце індивіда в суспільстві, його, скажемо, забігаючи вперед, незначної ролі, безсиллі перед особою соціального тиску, всемогутнього соціального контролю. Образ індивіда, що вимальовується в цих дослідженнях, можна вподібнити нещасному пацюкові «гама», що займає нижню сходинку в ієрархії щурячої зграї, тобто істоті безмовної, забитої. Цей образ настільки різко контрастує із загальноприйнятим у масовій американській культурі образом гордого індивідуаліста, людини, що виліпила себе, що мимоволі виникає питання, який же з них відповідає дійсності, як зложилося протиріччя: з одного боку, прийнятий соціальний ідеал індивіда, з іншої, здавалося б, об'єктивно виявлене, експериментально доведене його реальне існування. Кілька дослідів були поставлені Ф. Олпортом в 1924 р., Дженнесом в 1932 р., які продемонстрували, що люди у своєму повсякденному поводженні підкоряються вимогам, звичаям, прийнятим у групі. У середині 30-х років М. Шериф: фактично перший почав досліджувати вплив групових норм в умовах лабораторного експерименту, використовуючи так званий авто кінетичний ефект (оптичну ілюзію руху світлової крапки в зовсім затемненому візуальному полі). Звичайно людині здається, що крапка зміщається («стрибає») на деяку відстань, що відрізняється в кожному окремому випадку. Спостерігаючи за крапкою, випробувані через кілька експозицій установлювали зразкова відстань гаданого зсуву. На наступному етапі випробуваним повідомлялися результати, отримані іншими випробуваними, і в підсумку первісна оцінка істотно змінювалася убік усереднення. Звідси робиться висновок про те, що в умовах, коли ситуація невизначена й двозначна, індивід схильний погоджуватися з думкою інших людей, як правило, деякої більшості. Згодом досвіди Шерифа були багаторазово повторені в найрізноманітніших ситуаціях, об'єднаних одною загальною характеристикою - невизначеністю, незвичайністю стимулу, що відкриває можливість його багатозначного тлумачення.
На випадок всенароднього зриву Окружні Січі мали б бути злучені в Групи з двох, трьох або чотирьох Округ. В основному було запляновано 5 груп: — 1. Група Північ — 2. Група Схід — 3. Група Південь — 4. Група Захід — 5. Група Центральна 8. Наша організація мала у своїй структурі два сектори: Політичний і Військовий. Завдання Політичного сектора — тримати на місцях підпільну мережу таємної територіяльної організації для зв'язків, транспорту, політвишколу, пропаганди й організації постачання для військових частин на місцях. Завдання Військового сектора: фаховий вишкіл та готування військових частин і ведення бойових операцій. 9. Кожне більше місто творить свої окремі сотні та курені, підлягаючи наказам даної районової чи обласної команди. 10. Поліція твориться окремо, підлягаючи наказам Головної Команди та територіяльних команд війська. 11. Цивільна адміністрація, коли на це будуть передумови, організовується з місцевих фахових людей за директивою і під контролем Політичного сектора війська. Назва нової організації: УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ
1. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
2. Вплив педагогічної оцінки на поведінку дитини
3. Особливості онтогенезу моральності індивіда
4. Вплив тривалості фотоперіоду на нітратний обмін у рослин різних фотоперіодичних груп
5. Вплив особистісних характеристик на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці
9. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
10. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
11. Джерела фтору та вплив фтору на людський організм
12. Антропогенний вплив на біосферу
13. Авторитет батьків та їх вплив на формування особистості дитини
14. Шкідливий вплив паління на травну систему людини
15. Вплив мобільного телефону на організм людини
16. Вплив характеру людини на його особисту безпеку
17. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
18. Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
19. Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно
20. Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства
21. Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії
26. Роль похідних груп в еволюції ідейно-політичних засад ОУН в роки німецько-радянської війни
28. Вплив геополітичних факторів на інкорпорацію Закарпаття Чехословацькою державою
31. Адміністрування користувачів з використанням локальних і глобальних груп
32. Вплив навантаження на основні характеристики передачі енергії джерелом постійного струму
33. Особливості раціонів специфічних цільових груп
34. Особливості обслуговування однієї із читацьких груп (спеціалістів)
35. Вплив девіантної реклами на сучасних споживачів: соціально-психологічний аспект
36. Шляхи і методи удосконалення діяльності Рекламної групи "Телетиждень"
41. Вплив масажу на різні системи організму
42. Вплив нітропрусиду натрію у букальній лікарській формі
44. Вплив стомлення на адаптаційні можливості зору
45. Вплив факторів кріоконсервування на морфофункціональні властивості тромбоцитів людини
49. Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
51. Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп
53. Вплив N-стеароїлетаноламіну на ліпідний склад злоякісних та умовно нормальних клітин
58. Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів
59. Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит
62. Вплив валового внутрішнього продукту на світові ціни
63. Вплив митно-тарифного регулювання на розвиток міжнародної торгівлі
64. Вплив територіальних суперечностей на процеси європейської інтеграції України
65. Група Світового Банку та її роль у регулюванні МЕВ
67. Підбір і використання тестових методик для добору членів робочих груп-команд
68. Стилі керівництва і їх вплив на самозатвердження і розвиток співробітників
69. Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті
73. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва
74. Мюнхенська змова та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі
75. Вплив водню на структуру та властивості на основі кремнію
76. Дисипативні властивості фрикційного контакту та їхній вплив на фретингостійкість трибосистем
77. Історія розвитку юридичної психології та структура злочинних груп
78. Особливості впливу практичної діяльності на емоційне вигорання психолога
79. Попередні впливи гештальтпсихології
80. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
81. Формування людської особистості під впливом біологічних факторів
82. Дослідження групової згуртованості учнівських груп
83. Вплив гендерних стереотипів на процес становлення особистості дівчат-підлітків
84. Вплив емоційного благополуччя студентів на засвоєння навчального матеріалу
85. Вплив функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо
89. Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї
90. Соціальні групи. Види соціальних груп
91. Вади деревини та їх вплив на її якість
92. Одноковшові екскаватори 2-ї, 3-ї розмірних груп
93. Вплив процесів деформування на поверхневий шар металів
95. Вплив фізичних вправ на фізичний розвиток дошкільників
96. Вплив філософії на психологію
97. Напрями впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави: переваги та недоліки
98. Нормування оборотних засобів та їх вплив на фінансовий стан підприємства
100. Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні