![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
История государства и права зарубежных стран
Германия в 1920-1930х г.г. |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Німеччина у 1920-1930 р.р.Учениці 10 А класу Середньої школи №195 Ім. В.І. Кудряшова Маринич Катерини2003 ПЛАН Вступ Листопадова революція 1918р. Конституція Німеччини Веймарська республіка Встановлення нацистської диктатури Гітлера Внутрішня політика гітлерівського уряду Антисемітська політика нацистів у 1933-1939рр. Висновки Список використаної літературиВСТУП На початку XXст відбувався швидкий розвиток Німеччини, її економіки тощо. Розпочалося активне проникнення країни на Близький та Середній Схід, в Африку. Німецькі монополії досягли значних успіхів в економічному проникнекнні в балканські країни. Перша світова війна та її наслідки відіграли вирішальну роль в усій подальшій історії Німеччини XX ст. Війна катастрофічно вплинула на економічне становище країни та до краю загострила суспільно-політичну ситуацію. Війна дорого коштувала німецькому народові: 2 млн осіб було вбито, понад 4,5 млн було поранено, 1 млн потрапило у полон. Німеччина ледве дихала в лабетах розладу господарства, дорожнечі, голоду, неймовірно зросли податки. Було запроваджено трудову повинність, робочий день збільшився, заробітна платня не гарантувала робітникам та їхнім родинам прожиткового мінімуму. Країна опинилася на порозі великих потрясінь. В 20-30х роках ситуація в Німеччині почала стабілізуватися. Щодо цієї теми я б хотіла висвітлити такі питання, а саме Листопадова революція 1918р., Конституція Німеччини, Веймарська республіка, встановлення нацистської диктатури Гітлера, внутрішня політика гітлерівського уряду, антисемітська політика нацистів у 1933-1939рр. Саме в 20-30х роках в Німеччині відбулося повалення монархії, була прийнята конституція, за якою Німеччина проголошувалася республікою, щодо економіки, то вона була кардинально змінена, було ліквідоване безрробіття, Німеччина була виведена з кризи. Але встановлення нацистської диктатури також потягнуло за собою й негативні наслідки. Листопадова революція Після першої світової війни країна опинилася на порозі великих потрясінь. Післявоєнне економічне становище Німеччини було вкрай важким: народ вимагав негайного припинення війни, запровадження демократичних порядків, розподілу юнкенської землі між селянами. У Листопадовій революції в Німеччині вирішальну роль відіграли дві партії – Соціал-демократична партія Німеччини(СДПН) на чолі з Ф.Ебертом і Ф.Шейдеманом та Незалежна Соціал-демократична партія Німеччини (НСДПН) на чолі з К.Каутським і Г.Гаазе. обидві партії ставили перед собою завдання проведення перед собою демократичної революції, встановлення в країні республіканської форми правління, затвердження демократичних свобод. Осторонь від НСДПН перебувала група “Спарток” на чолі з К. Лібкнехтом і Р. Люксембург. Вона вважала, що Німеччина – “ найбільша зріла країна для пролетарсько – соціалістичної революції”, кінцевою метоюякої було б установлення диктатури пролетаріату, як у Росії. З листопада 1918 р. У Кілі вибухнуло повстання моряків і солдатів, з якого почалася революція в Німеччині. Повсюдно створювалися робітничі та солдатські ради. 9 листопада сталося зброїне повстання в Берліні, учасники якогонегайно оволоділи містом.
Було утворенно коаліційний уряд – Раду народних уповноваженних (РНУ), до якої ввійшли представники СДПН та НСДПН. Очолив уряд правий соціал – демократ Ф.Еберг. Новий уряд здійнив нискудемократичних реформ: скасував воєнний стан, деякі реакційні закони, проголосив свободу слова, друку, зборів. Цей уряд закінчив війну, підписавши 11 листопада угоду про перемир я з державами Антанти. Створення РНУ завершило перший етап Листопадової революції. У Німеччині було скинуто монархію та проголошено “соціальну республіку”. 16 – 21 грудня відбувся 1-й загальнонімецький з їзд рад, що виніс рішення про вибори до Установчих зборів і передачу своєї повноти влади РНУ. Цим з”їздоом завершився другий етап революції, який іще давав можливість її мирого розвитку. 30 грудня 1918 р. Спартаківці вийшли з НСДПН і утворили Комуністичну партію Німеччини (КПН), що відкидала мирні засоби боротьби, закликала бойкотувати вибори до Установчіх зборів, взяла курс на захоплення влади і вустановлення диктатури пролетаріату. 5 – 6 січня 1919р розпочалося збройне повстання в Берліні, та вже 12 січня урядові війська придушили його. 15 січня лідерів КПН К. Лібкнехта та Р. Люксембург було вбито. 19 січня відбулися вибори до Установчих (Національних) зборів. Буржуазні партії одержали 54,5% голосів, СДПН і НСДПН – 45,5%. Було створено каоліційний уряд на чолі з Ф. Шейдеманом, президентом республіки, що була проголошена, став лідер СДПН Ф. Еберт. Головними наслідками революції виявилися: повалення монархії, проголошення республіки та демократичних свобод. Створювалися сприятливі перспективи для демократичного розвитку Німеччини.Конституція Німеччини Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї зовнішньополітичних умов. Версальський договір наклав на країну великий тягар і принижував національну гідність німецького народу, створював всі умови для зростання націоналістичних і реваншистських настроїв. За таких умов Установчі збори у Веймарі 31 липня 1919р прийняли конституцію Німеччини. Що набрала чинності 11 серпня 1919р. Веймарська конституція закріпила заміну напівабсолютистської монархії демократичною парламентською республікою. Президент республіки обирався народним голосуванням. Стаття 48 надавала йому вийняткове право на обмеження демократичних свобод у разі порушення суспільної безпеки і загрози правопорядкові. Уряд на чолі з рейхканцлером призначався президентом і потребував довіри рейхстагу. Значно поширивши централізацію влади, Веймарська республіка зберегла федеративну структуру: Німеччина складалася з 15 республік(земель) і 3 вільних міст, що користувалися значною автономією. Конституція проголосила демократичні права громадян, свободу слова, друку, зборів, спілок, надала права для діяльності різноманітним організаціям. Веймарська республіка була однією з найдемократичніших у світі.Веймарська республіка Від кінця 1918року економічне становище Німуччини безупинно погіршувалося. Втративши багату на сировину Ельзас-Лотарингію й передавши Франції на 15 років право експлуатації ресурсів Саарської області, Німеччина позбулася 75% видобутку залізної руди, 25% - вугілля, 35% – виплавки сталі.
Згортання військової промисловості та демобілізації армії спричинили масове безробіття. Країна зазнавала гострої нестачі сировини, продуктів харчування, палива.спекулянти дедалі більше роздували ціни. Курс марки падав, почалась інфляція. У 1922 році марка впала до 1/10 своєї вартості 1920р. Життєвий рівень населення знижувався. Після Листопадової революції 1918 року в Німеччині виникло безліч добровольчих формувань і таємних військових гуртків. Вони складалис головно з офіцерів та унтер-офіцерів колишньої кайзерівської армії, що прагнули скинути “листопадових злочинців” і відновити велич держави. Однією з таких організацій стала німецька робітнича партія(ДАП), утворена в січні 1919р в Мюнхені. Її організатор А.Дрекслер, націоналістично налаштований слюсар залізничного депо, того ж року запросив до лав партії Адольфа Гітлера, відомого гострими промовами з критикою Версальського договору. Дуже швидко Гітлер став лідером партії, яка 1920р отримала назву Націонал-соціаліцстичної робітничої партії Німеччини (НСДАП). Емблемою партії було обрано свастику – хреста з загнутими під прямим кутом кінцями. Цей знак відомий з глибокої давнини і символізує неперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з”явився на знаменах окультного товариства Туле, з яким були тісно т пов”язані керівники НСДАП. Гітлер обрав емблемою партії чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі. Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий – націоналістичні, а свастика вказувала на перемогу ніцмецького духу. Для партійного вітання теж обрали символічний жест – підняття вгору піднятої руки. Це створила своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною. А Гітлер – популярним оратором. Членами партії були робітники, безробітні, колишні фронтовики, згодом електорат традиційних буржуазних партій. Поступово її почала підтримувати фінансово-промислова верхівка Німеччини. Яка вбачала в Гітлері людину, здатну вивести країну з кризи, повернути їй велич і могутність. Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини: націоналізм, расизм, антисемітизм, антикомунізм. На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття “нація- народ” як окрему культурно-біологічну та ірраціонально-містичну спільність, що завжди перебуває у ворожих, антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників(Фіхте, Гегель, Юнг, Ніцше, Шпенглер та ін.), нацисти взяли на озброєння основне положення з традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.: Панівне становище Німеччини в континентальній Європі; Возз”єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху; Розширення німецьких колоніальних володінь. На початку 20-х рр. НСДАП являла собою нечисленну організацію, а найбільшою партією, що мала значний вплив серед робітників, залишалася СДПН. Вона налічувала близько 1 млн членів. СДПН перетворювалася на державну партію: у червні 1920р її члени очолювали уряд, а після того неодноразово входили до його складу.
Константинополь занят войсками Антанты. 1920 год. Март 19. Американский сенат отказывается ратифицировать Версальский мирный договор. 1920 год. Март 23. Латвийское правительство делает предложение советскому правительству начать мирные переговоры. 1920 год. Апрель 6. Оккупация Майнского округа (Германия) и городов Франкфурта, Дармштадта и др. французами. 1920 год. Апрель 10. Американский конгресс большинством голосов принимает постановление о мире с Германией. 1920 год. Апрель 15. Железнодорожники Югославии объявляют забастовку, требуя повышения заработной платы. К забастовке присоединяются матросы дунайских буксирных пароходов. Правительство вводит военное положение и в ответ объявлена всеобщая стачка. 1920 год. Апрель 16. В Австрии вспыхивает забастовка 94 тысяч железнодорожников. Социал-демократы и профсоюзные вожди подписывают предательское соглашение и 20 апреля забастовка кончается. Открытие русско-латвийской мирной конференции в Москве. 1920 год. Апрель 20. Объявление независимости Монголии. 1920 год. Апрель 23
1. Великобритания во внешней политике Монголии: особенности сотрудничества и перспективы развития
2. Великобритания во внешней политике Монголии: особенности сотрудничества и перспективы развития
3. Внешняя политика в 1894-1917 гг.
4. Социально-экономическое развитие России в 60-90-е гг. XVIII в. Внутренняя политика Екатерины II
5. Социально-экономическое развитие СССР в 1960-80х гг.
9. Внешняя политика Китая в конце 70-х гг. XXв. - начале XXIв.
10. Внешняя политика и экономические связи Японии послевоенного периода
11. Социально-экономическое развитие СССР в 1956-1964 гг.
12. Внешняя политика Ирака в 1971-1975 гг.
13. Внешняя политика Германии 1870-1898 гг.
14. Развитие идеологии немецкой социал-демократии в ЧСР в 1930-е гг.
15. Социально-экономическое развитие Китая в 1918-1927 гг.
16. Внешняя политика Советского Союза в 20-30 гг. ХХ века
17. Внутренняя и внешняя политика России в 60-70-х гг. XIX в.
18. Экономическое развитие и трансформация промышленной политики в мире
19. США в 1950-2000 гг. Внутренняя и внешняя политика
20. Государственное управление внешним долгом и экономическое развитие
21. Социально-экономическое развитие России за 2006-2008 гг.
25. Роль местного бюджета в социально-экономическом развитии региона
27. Внешняя политика СССР 1939-1941
28. Экономическое развитие России при Петре I
29. Развитие формы государственного единства РСФСР в 1917-1920 годах
30. Внешняя политика Российского государства в 20-30-е годы 20-го столетия
31. Общественно-политическое и экономическое развитие России в период 1995-август 1999гг.
32. Количественные и качественные показатели уровня экономического развития РА
33. Внешняя политика России в XVII, XVIII и XIX вв.
34. Внешняя политика Испании в 90-е годы
35. Внешняя политика России XVIII в.
36. Внешняя политика СССР в конце 30-х, начале 40-х годов
37. Царствование Николая I: внутренняя и внешняя политика
41. Внешняя политика СССР накануне 2-й мировой
42. Внутренняя и внешняя политика Японии в послевоенные годы
44. Внешняя политика США в работах Збигнева Бжезинского
45. Социально-экономическое развитие России во II половине XVII века
46. Роль кредита в социально-экономическом развитии страны
48. Основные черты и особенности экономического развития Западной Европы в послевоенный период
49. План экономического развития сортировочной станции
50. Роль товарного производства в экономическом развитии общества
51. Особенности социально-экономического развития современной Франции
52. Богатые и бедные: взгляды сибирского крестьянства 1920-х гг. на социальные различия
53. Внутренняя и внешняя политика России на рубеже веков
57. Основные направления внешней политики конца XIX начала XX вв.
58. Внешняя политика России в XVII веке
59. Социально-экономическое развитие славян
60. Внутренняя и внешняя политика Павла I
61. Внешняя политика России при Екатерине II
62. Внешняя политика Великобритании на современном этапе
63. Внешняя политика Александра I
64. Социально-экономическое развитие регионов РФ в 1996-2000 годах по федеральным округам
65. Социально-экономическое развитие России в первой половине XIX в.
66. Социально-экономическое развитие России в XVII в.
67. Социально-экономическое развитие России в первой половине XVI в.
68. Международное положение и внешняя политика Советского государства
69. Социально-экономическое развитие Казахского общества в XVIII-XIX вв.
73. Внешняя политика Франции 1918-1925
74. Культурная жизнь в СССР в 1920-30 гг
75. Монголо-татарское иго и его влияние на политическое и экономическое развитие России
76. Особенности внешней политики государства Израиль в период премьер-министерства Бениамина Нетаниягу
77. Роль рабства в экономическом развитии Древней Греции и Древнего Рима
78. Экономическое развитие западных стран в послевоенный период
79. Внешняя политика и деятельность КГБ при Ю. В. Андропове
80. Экономическое развитие Японии в конце 19 века
81. Особенности внешней политики Государства Израиль в период премьер-министерства Бениамина Нетаниягу
82. Внешняя политика России в конце XVIII века
83. Внешняя политика России в бассейне тихого океана
84. История культурно-экономического развития Адыгеи с древнейших времён до наших дней.
85. Внешняя торговля России 90-е гг.
89. Приоритетные направления внешней политики Украины
90. Внешняя политика и деятельность КГБ при Ю.В. Андропове
91. Внешняя политика и международное право
92. У истоков новой педагогики: создание и деятельность 2-го МГУ в 1917-1930 гг.
93. Технологический прогресс и экономическое развитие
94. Роль природных ресурсов в социально-экономическом развитии страны
95. Возрождение России и национальные модели экономического развития
96. Экономическое развитие и экономическая безопасность: взаимоисключение или взаимодополнение
98. Цикличность как форма экономического развития
99. Роль государства в послевоенном экономическом развитии Японии