![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Економічна діяльність ООН |
Реферат з Міжнародних економічних відносин на тему: „Економічна діяльність ООН” Дрогобич 2004 П Л А Н Історія створення ООН. Економічна діяльність органів ООН. Україна і ООН. Історія створення ООН.Ідея створення системи колективної безпеки, ефективнішої, ніж Ліга Націй, виникла ще під час війни. 26 серпня 1941 р. у знаменитому документі, укладеному Черчіллем та Рузвельтом і названому Атлантичною хартією, передбачалося “запровадження загальної безпеки, створюваної на ширших засадах ”. Йшлося не про те, щоб просто відновити Лігу Націй у чистому вигляді. Її фіаско було очевидне, і психологічні наслідки її відновлення були б катастрофічні. Тому й виникла ідея створення нової організації. “Об’єднані нації” – назва, запропонована Ф. Д. Рузвельтом. Вперше вона прозвучала під час Другої світової війни в “Декларації Об’єднаних Націй” від 1 січня 1942 р., коли представники 26 держав зобов’язались від імені своїх урядів продовжувати колективну боротьбу проти держав “осі”. Головна робота по створенню нової організації була виконана в Думбартон-Оксі, в США. Зокрема, було досягнуто домовленості з багатьох питань: ООН складатиметься з Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Міжнародного суду і (завдяки енергійним наполяганням американців) Ради з економічних та соціальних питань (тоді англійці та росіяни виступали за обмеження діяльності майбутньої організації лише проблемами безпеки). Вирішено було також, що СРСР, США. Англія, Франція та Китай стануть постійними членами Ради Безпеки. Проте було й декілька не вирішених питань: проблема голосування та проблема прийняття до ООН 16 союзних радянських соціалістичних республік, що з них складався СРСР, як окремих суб’єктів. Але будучи централізованою державою, СРСР отримав би в ООН 16 голосів. Тому членами ООН крім СРСР стали Україна та Білорусія, які номінально мали свої власні міністерства закордонних справ. Щодо голосування у Раді Безпеки, було вирішено, що постійні члени користуватимуться правом “вето” в усіх питаннях, крім процедурних. Цим були незадоволені малі та середні держави, оскільки вони мали менше прав, ніж великі держави. Конференція, яка відбувалася в Сан-Франциско з 25 квітня 1945 р. мала на меті підготувати конституцію нової організації, або Статут ООН. Економічна діяльність органів ООН. Робота, яка проводиться ООН протягом року, засновується головним чином на рішеннях Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, яка виражається у резолюціях, які приймає Генеральна Асамблея. Ця робота здійснюється: комітетами та іншими органами, створеними асамблеєю для вивчення конкретних питань; на міжнародних конференціях; Секретаріатом ООН – Генеральним секретарем та його персоналом, який складається з міжнародних громадських службовців. Рада Безпеки, згідно Статутом, несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада складається з 11 членів: 5 постійних – Китай, СРСР, США, Англія, Франція і 6 вибраних Генеральною Асамблеєю на 2 роки. Всі члени ООН погоджуються підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх.
Функції та повноваження Ради Безпеки: підтримка міжнародного миру та безпеки; розслідування суперечок, які можуть привести до конфліктів; надання рекомендацій, щодо методів врегулювання таких суперечок; розробка планів для створення системи регулювання озброєння закликати держав-членів організацій до застосування економічних санкцій та інших мір для попереднього або попередження або припинення агресій; застосування військових дій проти агресора; робити рекомендації відносно прийому нових членів; робити рекомендації Генеральній Асамблеї відносно призначення Генерального секретаря. Економічна і Соціальна Ради були створені Статутом в якості головного органу по координації економічної і соціальної діяльності ООН і спеціалізованих закладів та інститутів. Рішення Економічної і Соціальної рад приймаються простою більшістю голосів. Економічна і соціальна ради наділені такими функціями та повноваженнями: є центральним форумом для обговорення економічних і соціальних проблем глобального характеру; здійснює дослідження, робить рекомендації у справах економіки, соціальної сфери, культури, освіти, охорони здоров’я; слідкує за дотриманням прав людини. Протягом року робота Ради проводиться в її допоміжних органах – комісіях і комітетах, які регулярно збираються і подають доповіді Раді. Головні з них – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, або ФАО, Європейська організація континентального транспорту, Міжнародна організація торгівлі, чи ІТО, Міжнародна організація у справах біженців, або ІРО, ООН з питань освіти, науки і культури, чи ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці. При створенні міжнародної системи освіти опіки Статутом була затверджена Рада з Опіки, в якості одного з головних органів ООН, і на неї була покладене завдання по нагляду за управлінням підконтрольними територіями, які були включені у систему опіки. Рада діє під егідою Генеральної Асамблеї, або у випадку стратегічного розвитку – під егідою Ради Безпеки. Рішення в Раді приймаються простою більшістю. Рада з Опіки вивчає і розглядає звіти урядів з політичного, економічного і соціального прогресу кожної з країн учасниць. Міжнародний суд є головним судовим органом ООН. До юрисдикції Суду входять всі питання, які передається йому державами і всі питання передбачені Статутом ООН. При прийнятті рішень, суд спирається на такі джерела права: міжнародні конвенції, визнані конфліктуючими державами; міжнародний звичай як доказ всезагальної практики визнані в якості правової норми; загальні принципи права, визнані націями; судові рішення і документи найбільш кваліфікованих спеціалістів. Міжнародний суд складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки, і які голосують незалежно один від одного. До складу суду не може бути включено двох представників однієї держави. Судді обираються на 9-річний термін і можуть бути переобрані. Місцезнаходження суду – Гаага (Нідерланди). Секретаріат обслуговує всі органи ООН, виконує програми і втілює в життя політику, прийняту ними.
На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Секретаріат, нараховує близько 25 тис. чоловік з більш ніж 150 країн, виконує поточну роботу ООН. Робота Секретаріату включає: керівництво операціями по підтримці миру; організація міжнародних конференцій; складання оглядів світових економічних і соціальних тенденцій і проблем; підготовка досліджень з таких питань, як права людини, роззброєння та розвиток; наділення засобів масової інформації свідченнями про ООН. Україна і ООН. Пiсля проголошення незалежностi України участь у дiяльностi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй було визначено одним з прiоритетних напрямiв зовнiшньої полiтики нашої держави. Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий вклад у її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо. Генеральнi секретарi ООН чотири рази вiдвiдали Україну. З офiцiйними вiзитами у Києвi перебували У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галi (1993 р.). Протягом 1994-2001 рр. вiдбулося сiм зустрiчей Президента України Л.Кучми з Генеральним секретарем ООН: у 1994 р. у Нью-Йорку, у 1995 р. у Вiднi, у 1996 р. у Москвi, у 1997 р. у Давосi, під час 52-ї сесiї ГА ООН у вереснi та листопадi 1997 р., пiд час Вашингтонського Самiту країн-членiв НАТО (квiтень 1999 р.), а також пiд час Самiту тисячолiття ООН (вересень 2000 р.). У 1995 р. Президент України взяв участь у Спецiальному урочистому засiданнi ГА ООН на найвищому рiвнi з нагоди 50-ї рiчницi заснування Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Він також брав участь у роботi 49-ї та 52-ї сесiй ГА ООН, був Головою делегацiї України на 19-й спецiальнiй сесiї ГА ООН з питань екологiї та Самiтi тисячолiття ООН. 7 вересня 2000 р. з iнiцiативи Президента України вiдбулося засiдання Ради Безпеки ООН на рiвнi глав держав та урядiв (Самiт РБ ООН), присвячене обговоренню питання &quo ;Забезпечення ефективної ролi Ради Безпеки у пiдтриманнi мiжнародного миру та безпеки, особливо в Африцi&quo ;. Це засiдання РБ на найвищому рiвнi, друге за всю iсторiю ООН, мало позитивний вплив на вiдновлення та змiцнення авторитету Ради Безпеки, а також надало потужного iмпульсу зусиллям, спрямованим на змiцнення принципiв Статуту ООН, головних засад системи колективної безпеки та реформування полiтики ООН у галузi миротворчих операцiй. У 1997 р. мiнiстра закордонних справ України Г. Удовенка було обрано Головою 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН. Особливо Україна гордиться тим, що саме 52-а сесiя ГА ООН, яка увiйшла в iсторiю як &quo ;сесiя реформ&quo ;, схвалила всеохоплюючу програму реформування Органiзацiї, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, i надала потужного iмпульсу широкомасштабному оновленню Органiзацiї. Будучи активним прибічником та безпосереднiм учасником сучасного процесу реформування ООН, Україна продовжує докладати значних зусиль з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi ООН та її адаптацiї до нових вимог сьогодення.
Календар для народа на 1921 р. – Вiдень, 1920. – С. 45. 10 [5] Лазарович М. Українські Січові Стрільці: національно-політична та культурно-просвітницька діяльність. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С. 43. 11 [6] Галущинський М. З Українськими Сiчовими Стрiльцями. – Львiв: Діло, 1934. – С. 6, 8, 11. 12 [7] Лазарович М. Українські Січові Стрільці... – С. 47. 13 [8] Див.: Там само. – С. 50-51. 14 [9] Лановик Б., Лазарович М. Історія України… – С. 358. 15 * У леґіоні УСС, як і в довоєнних товариствах «Січ» та «Січові стрільці», вживалися терміни «чета» і «четар», а не «чота», «чотар», як у деяких військових формуваннях пізнішого часу. Їх назву, яка походить від сербського слова «чета», запровадив організатор січового руху Кирило Трильовський. 16 [10] Угрин-Безгрiшний М. Нарис iсторiї Українських Сiчових Стрiльцiв. – Ч. 1. – Рогатин—Львiв—Київ: Журавлi, 1923. – С. 103. 17 [11] Гордiєнко В. Українськi Сiчовi Стрiльцi. – Львiв, 1990. – С. 14. 18 [12] Крип’якевич I., Гнатевич Б., Стефанiв З. та iн. Iсторiя українського вiйська (вiд княжих часiв до 20-х рокiв ХХ ст.) / Упоряд. Б.Якимович. – 4-те вид., змiн. i доп. — Львiв: Свiт, 1992. – С. 304. 19 [13] Цит. за: Думiн О. Історія Леґіону… // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 104. 20 [14] Крип’якевич I., Гнатевич Б., Стефанiв З. та iн. Назв. праця. – С. 306-307. 21 [15] Там само. – С. 309. 22 [16] Литвин М., Науменко К
1. Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
2. Економічна ефективність виробництва
3. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
4. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
5. Економічна ефективність птахівництва
9. Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів
10. Економічна сутність та форми оплати праці
11. Економічна ефективність туризму
13. Економічна ефективність капіталовкладень
14. Економічна ефективність ринкових структур
15. Економічна сутність монополізму
16. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
17. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність
18. Зовнішня економічна діяльність
20. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького
21. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Nadiya"
26. Економічна рівновага і циклічність
27. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
29. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
30. Економічна теорія предмет і методи вивчення
31. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
32. Економічна інтеграці в АТР
33. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
34. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
35. Міжнародна економічна система та її головні елементи
36. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
37. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
42. Маркетингова діяльність комерційного банку
43. Економічна оцінка кредитного процесу
44. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
45. Життєдіяльність личинок волохокрильців
46. Екокономічна ефективність виробництва картоплі
49. Хімічна промисловість України
50. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України
51. Державобудівнича діяльність Богдана Хмельницького
53. Приватна детективна і охоронна діяльність
57. Діяльність Миколи Василенка в редакціях газет на початку ХХ ст.
58. Діяльність ОУН до початку другої світової війни
59. Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги
60. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
61. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
62. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
63. Діяльність першого професійного театру Полтави
64. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
65. Творча діяльність Панаса Мирного
66. Вплив маркетингу на комерційну діяльність
67. Комерційна діяльність підприємств
68. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
69. Маркетингова діяльність компанії "Сандора"
73. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
74. Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку
75. Економічна та торгово-політична роль митного збору
76. Економічна характеристика країн Третього світу. Нові тенденції розвитку
77. Міжнародна економічна інтеграція
78. Світова економічна інтеграція
79. Діяльність канцелярії. Атестація і звільнення кадрів
80. Діяльність органів управління освітою
81. Комунікаційна діяльність. Її рівні, види, форми
82. Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності с/г культур"
83. Групова навчальна діяльність
84. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
85. Діяльність викладача в процесі навчання
89. Сумісна діяльність психолога та логопеда при роботі з дітьми логопедичних груп
90. Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини
91. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
92. Життя і діяльність О. Конта
93. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
94. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
95. Діяльність державної податкової інспекції
96. Діяльність фінансових фондів
97. Економічна природа дефіциту бюджету
99. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств