|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Політична діяльність і політичні відносини |
Чашка "Неваляшка". 
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. Політична, як і будь-яка інша людська діяльність – це діяльність з реалізації інтересів. Як ми уже підкреслювали, політичне ставлення соціального суб’єкта до суспільства розпочинається з того моменту, коли він усвідомлює: по-перше, свій власний інтерес; по-друге, що інші соціальні суб’єкти мають свої, відмінні інтереси; по-третє, що заради задоволення свого інтересу доведеться долати перешкоди; по-четверте, що головною перешкодою при задоволенні власних інтересів є інтереси інших соціальних суб’єктів. Якщо після усвідомлення названих реалій життя соціальний суб’єкт шукає реалізації своїх інтересів не через насильство, а за допомогою соціальної взаємодії з іншими суб’єктами, використання легітимної влади, то його діяльність є політичною. Мотивом політичної діяльності можуть ставати найрізноманітніші усвідомлені потреби: матеріального та духовного споживання, виробничі, інтелектуальні, гуманітарні, культурно-естетичні, гарантування безпеки і т.д. У бідному суспільстві – це насамперед потреби матеріального споживання, виробництва та розподілу матеріальних вартостей. Поряд з цим, політична діяльність значною мірою підпорядкована настановам людської свідомості; визначається нею. У політичній діяльності люди наміряються здійснити чи захистити певний принцип, ідею завдяки яким стане можливим задоволення безпосередніх потреб. Наприклад, ідеї демократії. Політична діяльність не в меншій мірі підпорядковується і корпоративним, груповим, клановим інтересам. Так діяльність певного угруповання набуває політичного характеру, коли у діях його представників починають переважати зусилля, спрямовані на підтримання й функціонування цього об’єднання, незважаючи чи й протиставляючи їх суспільним інтересам. Як і в питанні витлумачення сутності політики, так і в визначенні суспільного змісту політичної діяльності чітко виділяються два підходи: конфронтаційний та гармонізацій ний. Прихильники конфронтаційного підходу наполягають на визначенні політичної діяльності як діяльності спрямованої виключно на здобуття, здійснення та утримання влади, як мети діяльності. Таке визначення дуже звужує як сферу, так і коло суб’єктів політичної діяльності. Оскільки здобуття і здійснення державної влади відбувається через депутатів та президента, то виходить, що лише вони займаються політичною діяльністю. Поза політичною діяльністю у такому випадку залишаються народ, суспільні угруповання, партії, численні групи тиску. Не здобуваючи влади і не здійснюючи її вони все ж таки мають безпосереднє відношення до владних рішень впливаючи на їх прийняття і таким чином беруть участь у владі. Враховуючи даний аспект, прихильники гармонізаційного підходу, визначають політичну діяльність як індивідуальну або колективну, спонтанну або організовану діяльність суспільних суб’єктів, що прямо чи опосередковано визначається їх інтересами і спрямовується як на здобуття, здійснення та утримання, так і на вплив на владу – універсальне знаряддя реалізації та узгодження інтересів, регулювання суспільних відносин відповідно до таких фундаментальних цінностей як справедливість, гуманізм, свобода, цілісність, власність.
Для розуміння сутності політичної діяльності є вагомим питання визначення чинників, що визначають зміст конкретних політичних дій. До них насамперед включають: а) соціальні інтереси; б) корпоративні інтереси; в) стан, характер економіки; г) рівень розвитку соціальної структури; д) знання політичної ситуації, теоретичні знання; е) політична свідомість, культура (як загальна, так і політична), ідеологія учасників політичної діяльності; є) особистісні прихильності та емоції; ж) суперечності суспільного розвитку. Результатом політичної діяльності є задоволення політичних потреб суспільства чи окремих суспільних верств. Якщо конкретизувати, то це проявляється у збереженні, зміні чи модернізації суспільного ладу, внутрішно- чи зовнішньополітичного курсу, етнокультурного спрямування; у встановленні нових соціально-економічних, владно-політичних балансів між суспільними верствами, елітою і народом; зрештою у різноманітних владних переміщеннях та реорганізаціях (створення і руйнування коаліцій, альянсів; змінах способів здійснення, розподілу і перерозподілу влади і т.п.). Варто підкреслити, що політична діяльність дуже часто не те що не приводить до визначеної мети, але й викликає непередбачувані, небажані, а нерідко й протилежні наслідки. Цю невідповідність Г.Гегель свого часу назвав „іронія історії”, а М.Вебер „парадоксальними наслідками політичної діяльності”. Її причину сучасні дослідники вбачають у надзвичайній складності й відкритості політики як системи. Тому суб’єкти політичної дії, навіть знаючи всі елементи своєї складної системи, ніколи не зможуть передбачити всіх комбінацій її поведінки. ТИПИ ТА ВИДИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Враховуючи визначені нами мету, суб’єктів політичної діяльності ми пропонуємо такі типи і види політичної діяльності. I тип. Трансформація. Даний тип діяльності характеризується спрямованістю на максимальні суспільні зміни. У його рамках виділяють такі різновиди як революцію, контрреволюцію, збройне повстання, селянську війну, громадянську війну. II тип. Реформація. Характеризується регулюванням – за допомогою чинної влади – суспільно-політичних відносин заради збереження і зміцнення чинного суспільного ладу. У його рамках розрізняють реформи в межах чинного законодавства; реформи насильницькі всупереч чинному законодавству (диктатура А.Піночета в Чілі); реформи ненасильницькі всупереч чинному законодавству („новий курс” Ф.Рузвельта у США) III тип. Модернізація. Даний тип діяльності близький до попереднього. Проте, якщо реформаторство виростає з внутрішніх потреб суспільства, то модернізація виникає на ґрунті необхідності пристосування окремого суспільства до вимог, що ставляться світовою цивілізацією, країнами, що визначають сучасні тенденції суспільного поступу. Модернізація теж здійснюється через систему реформ. IV тип. Політичний переворот. Характеризується спрямованістю насамперед на персональні зміни у сфері влади (здебільшого із застосуванням насильства). До проявів політичного перевороту зараховують: державний переворот – справу представників найвищого ешелону влади чи й правлячої групи; путч – справу політичних аутсайдерів, які недостачу політико-адміністративних засобів намагаються компенсувати опорою на заколот (повстання військових).
Проявом даного типу є й політична змова, учасники якої за допомогою політичної інтриги (гри) – цілеспрямованих зусиль змовників бажаним чином направляють хід політичних подій при створенні видимості спонтанного, довільного розвитку політичної ситуації. V тип. Політичний вплив-участь (партисипація). Характеризується залученням найширших верств населення з метою тиску на владу заради зміни чи продовження певного політичного курсу. Даний тип представляє найширший спектр якісно визначених форм. Сюди належать підготовка і надсилання петицій, демонстрації, маніфестації, мітинги, страйки, акції протесту (пікетування, голодування, походи, суїциди), акції громадської непокори, абсентеїзм – бойкотування, відхиляння від участі у політичних заходах, організовуваних владою. За цим різноманіттям центральними різновидами у рамках даного типу діяльності є вибори, референдуми, плебісцити. VI тип. Політичне функціонування. Діяльність політичних інституцій, спрямована на організацію суспільно-політичного життя. Інша назва даного типу діяльності: професійна політична діяльність. У її рамках виділяють: діяльність, спрямовану на забезпечення життєдіяльності політичних інститутів; збір та обробку інформації про стан суспільства, його окремих сфер; прийняття політичних рішень; вироблення алгоритмів, механізмів прийняття рішень (процедурні питання); адміністративна діяльність з реалізації прийнятих рішень (включаючи зворотній зв'язок: контроль, коригування). В умовах політичної стабільності політичне функціонування спрямовується загалом на організацію суспільно-політичного життя та політичний розвиток суспільства. Під організацією суспільно-політичного життя мають на увазі: утворення у ході виборів державних органів, та органів місцевого самоврядування; створення громадсько-політичних організацій, рухів, партій, як наслідку волевиявлення громадян; вироблення політико-правових норм парламентами та іншими представницькими установами; організація системи управління основними сферами державного і суспільного життя (визначення повноважень, засад функціонування, ієрархізація відносин політичних інституцій) партійний менеджмент і виборчий маркетинг. У рамках політичного розвитку виділяють: зміцнення соціальних основ розвитку суспільства; вдосконалення національних відносин; залучення громадян до управління державними і суспільними справами; формування атмосфери довіри і підтримки політичним курсам партій, політичних інституцій; формування політичної свідомості і політичної культури громадян. VII тип. Політична діяльність як політичний спектакль. Її мета – упорядкувати, прикрасити, звеличити політичне життя, надати престижу політичним подіям, особам та інституціям. Політична еліта давно переконалася, що більшість народу тримається осторонь політичного життя, турбуючись справами економічного, культурного, національного, побутового змісту. Навіть у ході революцій у вир масового політичного життя поринає, як підрахували історики, максимум 15 % мешканців. Для решти політика залишається лише видовищем. Використовуючи цю особливість, політики й шукають видовищних заходів, щоб надати авторитетності своїм місцю й ролі у політиці.
Такий принцип, властивий координацйним мжпартйним центрам, робить х надто кволими, нездатними до нцятивно й енергйно д, бо кожна розбжнсть створю альтернативу: або зговорення розб'ться, або настане неактивнсть у спрних справах. Натомсть Нацонально-визвольний Центр, що походитиме з виборв, а не з мжпартйного зговорення, матиме твердшу пдставу. Сам вислд виборв окреслю його полтичне обличчя визнача його полтичну лню. Виборний Центр ма керуватись волею бльшости згдно з нею дяти. Це да йому, його полтиц й дяльност бльшу оперативнсть, змогу нцятиви виршень, незалежно вд мжгрупових взамовдносин, при чому збергаться належний характер полтики д Нацонально-визвольного Центру, а не окремих полтичних середовищ. З другого боку, це не виключа не паралзу полтично дяльности меншости, яка може вльно виявляти сво становище та згдно з ним вести дяльнсть, але тльки вд власного мени, на власну вдповдальнсть. Це розрзнення ма поважне значення в полтичному житт, як з внутршнього, так з зовншнього аспекту
1. Політична діяльність Лазара Кагановича
2. Політичні погляди і діяльність Платона
3. Доля політичної нації в поліетнічному суспільстві.
4. Міжнародна політика і світовий політичний процес
5. Фінансова діяльність та політика держави
9. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
10. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
11. Діяльність римських магімтратів
12. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
13. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
14. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
15. Життя та діяльність І.П.Котляревського
16. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
Заварочный чайник "Mayer & Boch", 1,25 л. 
Конструктор "Цветной городок" большой (41 деталь). 
Портфолио школьника. 17. Діяльність страхової компанії "Оранта"
18. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
19. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
26. Видавнича діяльність університетських наукових історичних товариств на початку ХХ ст.
27. Діяльність Євгена Коновальця
28. Діяльність органів міліції Станіславської області в 1939-1946 роках. Історико-правовий аспект
29. Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги
30. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
32. Діяльність першого професійного театру Полтави
Карандаши цветные "Lyra Groove Slim", 12 цветов + точилка. 
Набор чехлов для путешествий "Бон вояж". 
Письменные принадлежности "Набор первоклассника", арт. Нп4_17692. 33. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
34. Творча діяльність Панаса Мирного
35. Вплив маркетингу на комерційну діяльність
36. Комерційна діяльність підприємств
37. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
41. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
42. Діяльність транснаціональних компаній в Україні
43. Діяльність ФАТФ
44. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Nadiya"
45. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
46. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
47. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
48. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
Авто-вентилятор с функцией обогрева. 
Блюдо "Пасхальное", диаметр 25 см. 
Органический солнцезащитный крем Mommy care для тела, 100 мл, арт. MC_1115. 49. Діяльність компанії "Макдональдз" в Україні та у світі
50. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
51. Операційна діяльність підприємства
52. Групова навчальна діяльність
53. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
57. Діяльність Пирятинського сирзаводу
58. Сумісна діяльність психолога та логопеда при роботі з дітьми логопедичних груп
59. Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини
60. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
61. Соціально-педагогічна діяльність як професія
62. Життя і діяльність О. Конта
63. Діяльність закладу швидкого харчування "Картопляна хата"
64. Адміністративно-юрисдикційна діяльність санітарно-епідеміологічної служби
Набор детской посуды "Авто", 3 предмета. 
Глобус "Двойная карта" рельефный диаметром 320 мм, с подсветкой. 
Визитница "Visifix", на 128 визиток, черная. 65. Діяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
68. Фінанси і фінансова діяльність
69. Фінансова діяльність підприємства
74. Інфляція та інвестиційна діяльність
75. Підприємницька діяльність в умовах конкурентного господарювання
77. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
78. Політична влада: сутність і специфіка
79. Політичний портрет гетьмана Павла Скоропадського
80. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
Хлебная форма прямоугольная, 0,5 кг. 
Набор для творчества "Ткацкий станок". 
Мобиль музыкальный "Зоопарк" (2 режима). 81. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
82. Нестор Махно: історично-політичний портрет
83. М. Драгоманов - основоположник української політичної науки
84. Політична культура як рівнева характеристика розвитку політичної системи суспільства
85. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
89. "Українське питання" у політичних дискусіях 1910-1914 рр.
90. Політична географія як складова частина СЕГ
91. Наукова систематизація об’єктів політичної карти світу
92. Держава — головний інститут політичної системи суспільства
93. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
95. Політично-правова теорія Жана Бодена
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Без рук!", 400 мл. 
Набор "Скорая помощь". 
Фоторамка "Poster black" (70х100 см). 97. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
98. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
99. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
