![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Моделі дуополії та теорія ігор |
Вінницька філія Тернопільскої Академії народного господарстваМОДЕЛІ ДУОПОЛІЇ ТА ТЕОРІЯ ІГОР Контрольна робота з дисципліни “Мікроекономіка” студентки групи ДД-11-02 Назаревич Олени Вікторівни Перевірив Сірман В.В.ПЛАН1.1. Олігополія, рівновага на олігополістичному ринку, рівновага за Нешем 1.2. Модель Курно 1.3. Перевага ініціатора — модель Стакелберга 1.4. Цінова конкуренція – модель Бертрана 1.5. Теорія ігор та конкуруючої стратегії1.1. ОЛІГОПОЛІЯ, РІВНОВАГА НА ОЛІГОПОЛІСТИЧНОМУ РИНКУ, РІВНОВАГА ЗА НЕШЕМ На олігополістичному ринку товар може бути, а може й не бути диференційованим. Що, справді, має значення — це те, що більша частина або й весь обсяг сумарного виробництва припадає лише на декілька фірм. На деяких олігополістичних ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому періоді одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку. Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей США належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії., Чому можуть виникати вхідні бар'єри? Економія на масштабах може спричинити до того,що на ринку можуть співіснувати лише декілька фірм; відсутність патенту чи незнання технології можуть завадити потенційним конкурентам; а необхідність витрачати гроші на визнання ринком марки чи завоювання ринкової репутації може перекрити доступ до ринку фірмам-новачкам. Це приклади “природних” вхідних бар'єрів—вони основні в структурі певного ринку. На додаток до цього старі фірми (ті, що вже поділили між собою ринок) можуть вдатися до стратегічних дій з метою перекрити вхід до ринку новачкам. Наприклад, вони можуть загрожувати переповнити ринок товарами та різко знизити ціни, якщо новачок усе ж входить до ринку, а щоб ця загроза була правдоподібною, олігополи можуть створювати додаткові виробничі потужності. Ці стратегічні розрахунки можуть виявитися складними. Перед прийняттям рішень кожна фірма повинна зважити реакцію сво'іх конкурентів, знаючи, що ці конкуренти також зважуватимуть її реакцію на їх рішення. Більше того, рішення, реакція, реакція на реакцію тощо — динамічні, тобто такі, що еволюціонують у часі. Коли менеджери І фірми оцінюють можливі наслідки своїх рішень, вони мають допускати, що їх, конкуренти такі ж раціональні та мислячі особи, як і вони. У такому випадку вони повинні поставити себе на місце сво'іх конкурентів і подумати, як ті можуть відреагувати. Коли ми досліджуємо ринок, ми, як правило, прагнемо визначити ціну та кількість, які переважатимуть у точці рівноваги ринку. Наприклад, ми побачили, що на ринку з абсолютною конкуренцією ціна рівноваги зрівноважує попит і пропозицію. З'ясовано, що для монополізованого ринку рівновага настає тоді, коли гранична виручка дорівнює граничним витратам. Нарешті, досліджуючи монополістичну конкуренцію, ми побачили, як виникає тривала рівновага у міру того, як входження в ринок нових фірм зменшує прибутки до нуля. На таких ринках кожна фірма може приймати ціну чи ринковий попит як задані, і особливо не хвилюватися щодо своїх конкурентів.
Проте на олігополістичному ринку фірма встановлює ціну або обсяг виробництва, частково ґрунтуючись на стратегічних планах, в яких враховується поведінка її конкурентів. Водночас рішення конкурентів залежать від рішень фірми. Як же тоді ми можемо визначити, які ринкові ціна та кількість потрібні для рівноваги і чи існує взагалі така рівновага? Щоб відповісти на ці запитання, нам потрібен такий підхід до опису стану рівноваги, за якого при прийнятті рішень фірми явно враховується поведінка конкурентів. Пригадаймо, стан рівноваги на конкурентному та монополістичному ринках: коли ринок перебуває в рівновазі, фірми діють найкращим чином і не мають підстав для того, щоб змінювати свою ціну чи обсяг виробництва. Звідси ринок із конкуренцією перебуває в стані рівноваги тоді, коли пропозиція дорівнює попиту, оскільки фірма реалізує всі свої можливості — вона продає весь обсяг виробленої продукції і максимізує свій прибуток. Подібно монополіст перебуває у стані рівноваги тоді, коли гранична виручка дорівнює граничним витратам, оскільки тоді фірма реалізує весь свій потенціал і максимізує свій прибуток. Дещо змінивши цей принцип, ми можемо застосувати його до олігополістичного ринку. Однак тепер кожна фірма прагнутиме повністю реалізувати свій потенціал, знаючи, що роблять її конкуренти. А що, за припущенням фірми, можуть робити конкуренти? Оскільки фірма реалізуватимє всі свої можливості, знаючи про діяльність своїх конкурентів, то природно припустити, що ці конкуренти реалізуватимуть всі свої можливості, знаючи те, що чинить дана фірма. Отже, кожна фірма намагається реалізувати весь свій потенціал, враховуючи дії своїх конкурентів і допускаючи, що конкуренти чинять так само. Усе це може видатись на перший погляд дещо абстрактним, проте цей принцип є логічним, і, як ми побачимо далі, він дає нам підставу для визначення точки рівноваги на олігополістичному ринку. Цю концепцію вперше чітко виклав в 1951 р. математик Джон Неш, а тому ми називаємо точку рівноваги, яку вона ілюструє, рівновагою за Нешем. Це важлива концепція, якою ми не раз скористаємося в майбутньому. Рівновага за Нешем : кожна фірма повністю реалізує свій потенціал залежно від того, що чинять її конкуренти. Ми детальніше обговоримо цю концепцію рівноваги при розгляді теорії ігор, де покажемо, як її можна застосувати до широкого спектру стратегічних питань. В даному випадку ми скористаємося цією концепцією для аналізу олігополістичних ринків.1.2. МОДЕЛЬ КУРНО Почнемо з простої моделі — дуополії — дві фірми, що конкурують між собою,— яку вперше ввів французький економіст Августин Курно в 1838 р. Припустімо, що фірми виробляють однорідний товар і знають криву ринкового попиту. Кожна фірма має вирішити, який обсяг виробляти, і обидві фірми приймають рішення одночасно. Приймаючи своє виробниче рішення, кожна фірма бере до уваги і свого конкурента. Адміністрація фірми знає, що конкурент також вирішує, яку кількість виробляти, а ціна, яку фірма призначить, залежатиме від сумарного обсягу виробництва обох фірм. Суть моделі Курно полягає в тому, що кожна фірма розглядає рівень виробництва свого конкурента як фіксований, а потім вирішує, скільки потрібно виробляти.
Щоб побачити, як діє ця модель, розглянемо, як приймає виробниче рішення фірма № 1. Припустімо, на думку адміністрації фірми № 1, фірма № 2 нічого не вироблятиме. Тоді крива попиту на товар фірми № 1 — це крива ринкового попиту. МАЛ. 1. Рішення фірми №1 щодо обсягу виробництва. Вибір фірмою № 1 обсягу виробництва, що максимізує прибуток, залежить від того, скільки, на її думку, вироблятиме фірма № 2. Якщо, на думку фірми № 1, фірма № 2 нічого не вироблятиме, то крива попиту на товари фірми № 1 — це крива ринкового попиту. Відповідна крива граничної виручки позначена ГВІ (0), і вона перетинає криву граничних витрат ГВт на рівні випуску 50 одиниць. Якщо, на думку фірми № 1, фірма № 2 вироблятиме 50 одиниць, то її крива попиту П1(50) зміщується ліворуч на цю величину. Відповідною кривою граничної виручки тепер є ГВІ(50). Максимізація прибутку тепер передбачає випуск 25 одиниць. П1 (75) і ГВ1(75) —· це криві попиту та граничної виручки для фірми № 1 тоді, коли, на п думку, фірма № 2 вироблятиме 75 одиниць. Тоді фірма № 1 вироблятиме лише 12,5 одиниць. На мал. 1 вона показана кривою П1 (0), що означає криву попиту для фірми № 1 за умови, що фірма № 2 не виробляє продукції взагалі. На мал. 1 також показана крива відповідної граничної виручки ГВ1 (0). Ми припустили, що граничні витрати ГВтІ фірми № 1 постійні. Як показано на графіку, обсяг виробництва фірми № 1, який максимізує прибуток, становить 50 одиниць, що відповідає точці перетину кривих ГВ1(О) та ГВт1. Отже, якщо фірма № 2 не виробляє нічого, фірмі № 1 слід виробляти 50 одиниць. Припустімо, натомість, що, на думку фірми № 1, фірма № 2 вироблятиме 50 одиниць. Тоді крива попиту для фірми № 1 є крива ринкового попиту, зміщена ліворуч до поділки 50. На мал. 1 вона позначена П1[(50), а відповідна крива граничної виручки — ГВ1 (50). Обсяг виробництва фірми № 1, який максимізує прибуток, тепер становить 25 одиниць, що відповідає точці, де ГВ1(50) = ГВт1 А тепер припустімо, що, на думку фірми № 1, фірма № 2 вироблятиме 75 одиниць. Тоді крива попиту для фірми № 1 — це та сама крива ринкового попиту, зміщена вліво до поділки 75. На мал. 1 вона позначена П1 (75), а відповідна крива граничної виручки — ГВ1 (75). Тепер обсяг виробництва, що максимізує прибуток фірми № 1, становить 12,5 одиниць, це відповідає точці на графіку, де ГВ1 (75) - ГВт1 Нарешті, припустимо, що, на думку фірми № 1, фірма № 2 вироблятиме 100 одиниць. Тоді криві попиту і граничної виручки для фірми № 1 (не показані на малюнку) перетинали б криву її граничних витрат на вертикальній осі; якщо, на думку фірми № 1, фірма № 2 вироблятиме 100 або більше одиниць, то їй не слід виробляти нічого. Підіб'ємо підсумки: якщо, на думку фірми № 1, фірма № 2 не вироблятиме нічого, вона вироблятиме 50 одиниць; якщо фірма № 2 вироблятиме 50, вона вироблятиме 25; якщо ж фірма № 2 вироблятиме 75, вона вироблятиме 12,5; а якщо, на її думку, фірма № 2 вироблятиме 100 одиниць, то вона не вироблятиме нічого. Обсяг виробництва, що максимізує прибуток фірми № 1, є, таким чином, спадною шкалою обсягу, який, на думку фірми № 1, вироблятиме фірма № 2.
Каким же образом это может служить объяснением интуиции правильности и синонимии. Во-первых, мы показали, что система глубинная не дает объяснения, по крайней мере, одного правильного предложения, а именно предложения (4). Здесь отметим, что глубинная + транс фактически дают объяснение этому предложению. Для того, чтобы объяснить, как решается вопрос синонимии, необходимо ввести дополнительные термины. Полная модель В рамках теории трансформационной грамматики каждое предложение анализируется двояким образом: во-первых, проводится анализ структуры составляющих или того, что с чем объединяется; во-вторых, дается анализ семантических или логических отношений. Согласно трансформационной грамматике для того, чтобы уловить устойчивые непротиворечивые интуиции, которыми мы с вами располагаем в качестве людей, для которых английский язык является родным, необходимо выявить два различных уровня структуры. Они называются Глубинной Структурой и Поверхностной Структурой. Глубинная Структура это такой уровень структуры, на котором содержится информация о значении или отношениях анализируемого предложения
2. Дослідження математичної моделі WiMax та розрахунок покриття на її основі
3. Динамічні процеси та теорія хаосу
4. Непівська суспільна модель, її протиріччя та причини згортання
9. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову та її реалізація в Україні
10. База даних "Теорія та практика прикладного програмування"
11. Разработка модели теории массового обслуживания
12. Анархізм в Росії: теорія та практика
13. Теорії та концепції харчування людини
17. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
18. Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
19. Проблеми теорії та практики управління проектами у виробничій системі
21. Сучасна теорія політичних партій та партійних систем
25. Теория портфеля Г.Марковица и модель оценки доходности финансовых активов
26. Економічна теорія (основні поняття та терміни)
27. Модель IS-LM як теорія сукупного попиту у закритій економіці
28. Модель сталого розвитку та організаційний механізм її впровадження в Україні
29. Модель человека в институциональной теории
30. Побудова моделі для аналізу та прогнозу поквартального випуску продукції компанії
31. Теорії суспільного вибору та неокласичний напрям в економіці
32. Теорія та практика споживання в Україні та країнах СНД: порівняльний аспект
34. Модель авторегрессии в корреляционной теории
35. Вселенная, которую я выбираю (Модель Вселенной Лео Шарка)
37. Стационарная модель Вселенной
41. Научный креационизм (Теория сотворения). Обновленная и улучшенная версия
42. Альбом схем по основам теории радиоэлектронной борьбы
43. Галичья гора
44. Особенности Японской модели экономики
45. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
46. Освоение человеком труднодоступных территорий земли. Горы
47. Освоение человеком труднодоступных территорий Земли. Горы
48. Бюджетный дефицит и государственный долг: теория проблемы и ее проявление в российской экономике
49. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
50. Налоги: типы, эволюция. Теория налогообложения
51. Иск в гражданском процессе: теория и практика
52. Нова економична политика та ии законодавче оформлення
53. Теория социальной пассионарности Л. Н. Гумилева
57. Математические методы и модели в конституционно-правовом исследовании
58. Анализ современных моделей реформирования налоговой системы
59. Право власностi та право повного господарського ведення: спiльне та вiдзнаки
60. Шпаргалка по общей теории права
61. Теория государства и права как наука и учебная дисциплина
62. Генезис (развитие) теории правового государства с древнейших времен и по наши дни
63. Теории государства и права (Шпаргалка)
64. Теория государства и права
65. Теория государства и права
66. Теория государства и права (Шпаргалка)
68. Экзаменационные вопросы к государственному экзамену по теории государства и права
69. Определения (Теория государства и право)
73. Теория государства и права (шпаргалки для госэкзамена)
74. Теория государства и права (ТГП) в таблице
75. Теория государства и права (шпаргалки)
76. Теория книговедения в работах М.Щелкунова
77. Теория и методика преподавания классического танца
78. Антропогенез: эволюционная теория происхождения человека
79. Проблемы теории культуры в отечественной философии (А. Ф. Лосев, М. К. Мамардашвили)
80. Идеи декабризма в комедии Грибоедова "Горе от ума"
81. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
83. Персонажи комедии "Горе от ума"
84. Почему несчастен отец Горио? (по Бальзаку "Отец Горио")
85. Просвещение, наука, педагогика в понимании персонажей комедии "Горе от ума"
89. Развитие науки: революция или эволюция? Философские модели постпозитивизма
90. Норманнская теория происхождения государства у славян и ее роль в российской истории
91. Основные черты античной модели
92. Основные положения консервативной модели общественного развития России
93. Построение verilog-модели ber-тестера для проверки каналов связи телекоммуникационных систем
94. Теория и практика производства накопителей на гибких магнитных дисках
95. Краткий конспект лекций по Теории тестирования аппаратных и программных средств
96. Теория фреймов
97. Теория автоматического управления