![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
География, Экономическая география
Завдання дисципліни РПС та регіональна економіка |
Кафедра менеджменту Контрольна робота З дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” З м і с т 1.Питання № 24. Завдання дисципліни &quo ;РПС та регіональна економіка 1.1.Місце і роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі економічних дисциплін 1.2. Предмет і об'єкт дослідження розміщення продуктивних сил та регіональної економіки 1.3. Завдання і проблеми дисципліни „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка 2.Питання № 38. Характеристика та значення основних районоутворюючих факторів 2.1.Сутність та функції економічного районування 2.2. Економічне районування України 2.3. Проблеми й перспективи економічного районування Список літератури 1.Завдання дисципліни &quo ;РПС та регіональна економіка&quo ; 1.1 Місце і роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі економічних дисциплін Сучасне економічне мислення орієнтоване на поглиблене пізнання сутності й шляхів реорганізації життєдіяльності людини. Це зумовлено рядом об'єктивних процесів, що відбуваються в суспільному розвитку та виробництві. Вивчення їх аргументується такими чинниками. Перед будь-яким територіальним утворенням (областю, містом, районом, селищем, селом) виникає ряд проблем регіонального соціально-економічного розвитку. Це зумовлено тим, що суперечності між продуктивними силами та застарілими формами організації економічного життя, виробництвом і споживанням, виробництвом і екологічною ситуацією, підприємствами і територією виражені досить гостро. Вирішити їх можна і доцільно на рівні конкретних територіальних структур з урахуванням їхньої специфіки. Сьогодні відбувається активний процес децентралізації форм управління та становлення нових методів прийняття управлінських рішень. Це веде до посилення поряд з вертикальними зв'язками горизонтальних залежностей. Передавання реальної економічної влади відповідним місцевим органам дає змогу розкрити та використати ті резерви, які є в кожному регіоні, раціонально розвивати і розміщати потрібні тут виробництва. Соціальна та економічна спрямованість розвитку економіки визнане необхідність перебудови, удосконалення господарського комплексу кожного регіону країни, виходячи з конкретних обставин. За умов економічної самостійності підприємств і регіонів істотно зростає потреба в детальній інформації про технічні, економічні, соціальні, екологічні можливості відповідних територій. Відповідно вагомого значення набуває, як зазначено в ст. 119 Конституції України, «виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку». Все це вимагає підвищеної уваги до вивчення проблем розміщення виробництва і регіонального розвитку продуктивних сил. Отже, метою курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» є забезпечення науково-методичної підготовки студентів до вирішення територіальних, регіональних завдань у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.
У процесі вивчення курсу має сформуватися комплексне, просторове сприйняття економіки з позицій зростання ролі людського чинника в усіх сферах суспільного виробництва, необхідності врахування досягнень науково-технічного прогресу у вирішенні економічних та інших проблем. Методика вивчення дисципліни передбачає розгляд питань, що досліджуються нею, у взаємозв'язку з категоріями економічної теорії, регіональної економіки та менеджменту, економічної та соціальної географії. Ця дисципліна є невід'ємною складовою ґрунтовної підготовки економістів широкого профілю до потреб управління регіональним розвитком суспільного господарства в умовах формування ринкового господарства. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка, як важлива комплексна галузь економічної науки, вивчає специфічні, просторові закономірності організації територіальних господарських систем економічних районів різних масштабних рангів (регіонів) з метою їх раціоналізації, підвищення ефективності господарювання та досягнення соціально-економічного прогресу. Наука про розміщення продуктивних сил та економіку районів вивчає ці аспекти економічних відносин разом з іншими науками - економічними, природничими, географічними та технічними. Провідну роль у розвитку даної науки відіграє сучасна економічна теорія та її основа — політекономія, яка вивчає і формулює економічні закони і категорії, що є необхідним методологічним підгрунтям для розвитку власного понятійного апарату науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів. Остання використовує також результати наукових досліджень теорій регіональної економіки, галузевих економік — промисловості та сільського господарства, економіки природокористування, економічної статистики, економічної й соціальної географії, геології, аграрної науки, економічної інформатики та кібернетики, економіки праці, державних та місцевих фінансів, історії народного господарства, картографії, державного та територіального управління та інших. В свою чергу наука про розміщення продуктивних сил збагачує їх власними категоріями та економічними характеристиками територіального розвитку. Особливе місце даної науки в системі економічних дисциплін визначається тим, що саме вона оперує прив'язаними до певної території економічними даними. Через це і створюється можливість удосконалення територіальної організації виробництва й збільшення економічного ефекту від функціонування господарства конкретних області, міста, адміністративного району тощо. На сучасному етапі розвитку національної економіки посилення регіональної спрямованості реформ вимагає від кожного регіону максимізації економічної віддачі виробництва для досягнення добробуту країни у цілому. 1.2 Предмет і об'єкт дослідження розміщення продуктивних сил та регіональної економіки Предметом науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів є виявлення законів, закономірностей та визначення принципів і факторів просторової (територіальної) організації продуктивних сил економічних районів, їх сучасне і перспективне розміщення. Об'єктом вивчення даної науки виступають усі елементи просторової організації продуктивних сил регіонів — природо- і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, територіальні форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура тощо.
Таким чином, загалом об'єктом вивчення науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів є продуктивні сили в конкретно-регіональному середовищі функціонування. Продуктивні сили - це сукупність людських, матеріальних та інших силових елементів, суттєвою властивістю яких є створююча дія (діяльність). Сили, що беруть участь у створенні засобів і умов існування людини, забезпечують розвиток самої людини та середовища її проживання і є продуктивними. Економічна оцінка дії продуктивної сили не обмежується лише певною участю у створенні товарів чи послуг, які задовольняють потреби людей або суспільства. Тут слід виходити із змісту економічної доцільності діяльності, що полягає у створенні вартості та додаткової вартості (прибутку). У процесі виробництва створюються товари, вартість яких більша, ніж витрати на робочу силу та інші складові на величину додаткової вартості. Кожен елемент продуктивних сил бере участь у створенні доходу. Величина їх продуктивного вкладу у зростанні доходу залежить від результативності (плодотворності) дії кожного елемента. Для виробництва дійсним джерелом нової вартості, в тому числі додаткової, є жива праця. Тому для зростання доходу важливо нарощувати вміння, підвищувати кваліфікацію, реалізовувати інші заходи, які позитивно впливають на продуктивну силу людини. Виробництво додаткового продукту складає матеріальну основу суспільства. 1.3 Завдання і проблеми дисципліни „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка” Головним завданням науки є обґрунтування оптимального розміщення продуктивних сил. Поняття &quo ;оптимальності&quo ; передбачає одержання якомога більшого ефекту від правильно розміщеного підприємства, від найкращої територіальної організації регіону, країни. На рівні підприємства ефект виражається у прибутку, на рівні країни — у національному доході. Одначе &quo ;оптимальність&quo ; не означає, що байдуже, яким чином забезпечуватиметься найбільший ефект. Треба співвідносити розмір ефекту з витратами, тобто розрахувати ефективність витрат. Необхідно також враховувати соціальний та демографічний фактори. Наприклад, посередницьке підприємство може одержати прибуток, вивозячи гостродефіцитну сировину за кордон, але при цьому буде завдано збитків державі. Можна завдати шкоди через надмірну експлуатацію природних ресурсів, особливо важковідновних або невідновних. Висока концентрація виробництва у регіоні може дати виграш за рахунок інфраструктури, зручних технологічних зв'язків, але завдати значної екологічної шкоди. З іншого боку, уряд, прагнучи одержати найбільший прибуток від заохочення окремих галузей господарства, може зруйнувати або надмірно утискувати чимало інших підприємств або галузей. Так трапляється тоді (наприклад, у країнах, що розвиваються), коли пріоритет віддається розвитку експортної монокультури, аби залучити валюту до своєї держави. Отже, оптимальне розміщення продуктивних сил не завжди має на меті одержання найбільшого прибутку. Проте раціонально організовані продуктивні сили зводять до мінімуму втрати та об'єктивно сприяють посиленню економічного потенціалу країни.
Цей парадокс не лишився поза увагою Кетрн Ваннер: Псля московського путчу полтичн кордони було швидко змнено, але змнити культурн бар'ри виявилося не так легко. На вдмну вд масово пдтримки полтично самостйност Украни, ставлення до культурних змн у новй держав виявилось набагато стриманшим Здобувши незалежну державу, нацоналстичн лдери спробували утвердити зв'язок мж особою державою через нацональну культуру. Проте ц спроби наразилися на могутню нерцю суто совтського самоусвдомлення Цнност й звича, притаманн совтськй систем, ностальгя за соцальне безпечним совтським життям серйозно перешкоджають утвердженню нових, нацональних критерв самовизначення особи й суспльства ¶нституалзаця нацонально культури вдбуваться, таким чином, в умовах регонально роздрбленост, з одного боку, та збереження тривких релктв совтського способу життя, - з ншого. Кетрн Ваннер наводить у свой книжц чимало прикладв амбвалентност, притаманно багатьом укранцям, котр начебто й згодн з тим, що «суспльство вкрай потребу масштабних полтичних та економчних реформ», проте вперто не бажають прийняти культурн змни, без яких згадан реформи просто неможлив. «Коли в 1992-94 роках вдбувалися довол ршуч змни в освтнй полтиц, н вчител, н учн, н хн батьки не виявили помтного невдоволення переведенням багатьох шкл на укранську мову викладання Майже вс, з ким мен випало розмовляти, погоджувалися, що реформа була потрбна
1. Регіональна економіка сільського господарства України
2. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
4. Інвестування регіональної економіки та її ефективність в Україні
5. Місцеве та регіональне самоврядування
9. Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
11. Методика формування інтересу до навчання та самостійної роботи студентів з дисципліни "Лісництво"
12. Регіональні особливості відтворення населення України
13. Експортний потенціал України та її регіонів
14. Атомна енергетика України і РПС
15. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
16. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
17. Самостійне вивчення дисципліни "Аудит"
18. Концепція регіональної політики
19. Країни Африки: Південно-Африканська Республіка та Маршалові острови
20. Культурна проблематика на регіональних ЗМІ
21. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
25. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
26. Поняття "українське відродження". Періодизація та регіоналістика "українського відродження"
27. Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності
30. Особливості національної економіки Тунісу
31. Система стимулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави та регіонів
32. Конкурентоспроможність національної економіки
33. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
34. Викладання дисципліни "Конструювання обчислювальної техніки"
35. Проектування АТП регіональних вантажних перевезень
36. Банківська система України: становлення та шляхи розвитку
37. Регіональна фінансова система
41. Економіка України на початку ХХІ століття
42. Інституційні чинники розвитку національної економіки
43. Концептуальні основи аналізу національної економіки
44. Перехідна економіка та її закономірності
45. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
48. Економіка водного господарства
49. Економіка Куби
50. Економіка зарубіжних країн
52. Політичне управління та його соціотехніка
57. Економіка підприємств будіндустрії
59. Економіка праці
61. Ринкова економіка: проблеми, моделі, методи
62. Соціально-орієнтована ринкова економіка як оптимальна модель ринку
64. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
65. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
66. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
69. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
73. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
74. Національні інтереси України та альтернативи стратегії безпеки розвитку
75. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України
77. Економічна теорія (основні поняття та терміни)
78. Соціально-економічне значення ремонту у вирішенні функціональних завдань розвитку ЖКГ
79. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
80. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
81. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
82. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
83. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
84. Походження людини та її поява на території України
89. Суть та завдання прокурорського нагляду в Україні
90. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
91. Міжнародна економічна система та її головні елементи
92. Особливості перехідної економіки України
93. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
94. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
95. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
96. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
97. Вітаміни та їх синтетичні препарати
98. Генеза та семантико-функціональні особливості звороту "туди й дорога"
99. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр