|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Тактика допиту підозрюваних, обвинувачених, неповнолітніх |
Ручка "Шприц", желтая. 
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА, СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ТА ЛОГІСТИКИ КОНТРОЛЬНА РОБОТА З предмету Криміналістика На тему: «Тактика допиту підозрюваних, обвинувачених, неповнолітніх» Варіант № 24 Виконала студентка Гр.ТП – ІV – 1з Цвілюк Віра Миколаївна Номер залікової книжки: 41684 Перевірив: Ярослав Юрій Юрійович КИЇВ 2008 ПЛАН: Вступ Поняття, загальні правила та різновиди допиту. Деякі положення психології допиту. Підготовка до допиту. Висновок Перелік використаних джерел. Вступ Криміналістична тактика – четвертий розділ криміналістики, це система наукових положень та розроблюваних на їх основі рекомендацій по проведенню окремих слідчих дій, направлених на збирання та вивчення доказів в кримінальних справах. Криміналістична тактика нерозривно пов’язана з криміналістичною технікою, а також з організацією та методикою розслідування окремих видів злочинів. Тактичні прийоми та рекомендації забезпечують найбільш повне та ефективне застосування в процесі розслідування, а також судового розгляду кримінальних справ засобів та прийомів криміналістичної техніки. І навпаки, ці тактичні прийоми і рекомендації можуть бути повною мірою здійснені лише на основі широкого та вмілого застосування техніко-криміналістичних засобів і методів. Тактика проведення тієї чи іншої слідчої дії суттєво змінюється залежно від того, які технічні засоби застосовують при проведенні цієї слідчої дії. З іншого боку, потреби тактики приводять до того, що відповідні технічні засоби змінюються і стають якісно іншими. Найважливішою умовою успіху у застосуванні прийомів та рекомендацій криміналістичної тактики є правильна організація попереднього та судового слідства. Вміле, побудоване на наукових засадах висування версій, планування розслідування, правильно організована взаємодія з оперативно-розшуковими апаратами, із спеціалістами, а також використання допомоги населення, як правило, дозволяють в короткі строки різносторонньо, повною мірою розслідувати навіть найбільш складні злочини. В той самий час належна організація розслідування припускає точне дотримання розроблених в криміналістичній тактиці прийомів і рекомендацій по проведенню слідчих дій. Всі тактико-криміналістичні прийоми і рекомендації носять певною мірою загальний характер. В криміналістичній тактиці не розглядаються особливості проведення тих чи інших слідчих дій по відношенню до умов розслідування конкретних видів злочинів. 1. Поняття, загальні правила та різновиди допиту. Допит – найрозповсюдженіша з усіх слідчих дій. В тактиці не може бути кримінальних справ, по яким не проводилися б допити. Як показують дослідження, на процес допиту слідчі витрачають не менше 25 % всього об’єму свого робочого часу. Проведення допиту, на перший погляд не представляє особливих ускладнень. Однак, легкою ця справа здається лише на перший погляд. Далеко не завжди люди дають правдиві та об’єктивні свідчення. Дуже часто отримати такі свічення вдається лише після довгих і наполегливих зусиль слідчого, в результаті вмілого застосування цілого ряду тактичних прийомів.
Допит при попередньому слідстві можна визначити як слідчу дію, яка включає в себе отримання та фіксацію у встановленому законом порядку показів свідків, неповнолітніх, потерпілих, підозрюваних чи обвинувачених про відомі їм факти, що мають значення для розслідуваної справи. Процесуальний порядок допиту регламентується нормами КПК України (статті 107, 143-146, 166-171, 201, 300, 303, 304, 307, 308, 311), дотримання яких є обов'язковим. Недотримання процесуальних правил проведення допиту є порушенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів. Згідно зі статтями 143, 167 КПК України допит можна проводити у місці провадження досудового слідства або в місці перебування допитуваного, як правило, у денний час. Допитувані дають показання віч-на-віч зі слідчим, за винятком випадків, прямо передбачених у законі (присутність захисника, педагога, законних представників неповнолітнього та ін.). Допит, як правило, проводиться в кабінеті слідчого, але може бути проведений і в іншому місці, якщо слідчий вважатиме це доцільним. Всіх осіб, викликаних по одній справі, допитують окремо, причому слідчий слідчий приймає всі міри, щоб до допиту вони не могли спілкуватися між собою. Перед допитом свідка чи потерпілого слідчий зобов’язаний перевірити особу допитуваного, роз’яснити йому його обов’язки і попередити під розписку у протоколі про кримінальну відповідальність за відмову чи ухилення від дачі показів та за дачу завідомо неправдивих свідчень. Свідкам, що не досягли шістнадцятирічного віку, слідчий роз’яснює, що вони повинні правдиво розповісти все, що їм відомо по справі. Свідок попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань. Конституція України у ст. 63 проголошує імунітет свідка: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом». На початку допиту свідка слідчий з’ясовує його стосунки із звинувачуваним та потерпілим та необхідні свідчення про особу свідка. Потім свідку пропонують розповісти все, що йому відомо про обставини події, у зв’язку з якою його було викликано на допит. Після такої розповіді слідчий може задавати допитуваному питання, причому дозволяється ставити лише конкретні питання. При допиті свідків у віці до чотирнадцяти років, а якщо потрібно – то і до шістнадцяти років, викликається педагог. У випадку необхідності можуть бути викликані також законні представники неповнолітньої особи або її найближчі родичі. Перед початком допиту цим особам роз’яснюють їх права та обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вони можуть бути присутніми на допиті і можуть ставити слідчому питання. Слідчий вправі відвести задане питання, але воно все одно заноситься до протоколу. Під час допиту обвинуваченого, слідчий спочатку повинен запитати, чи визнає він себе винним у звинуваченні, а потім ставити питання по суті звинувачення. Вислухавши його розповідь, слідчий за необхідності ставить звинуваченому питання.
Таким чином, допит будь-якого учасника процесу фактично розпадається на три стадії: з’ясування особи допитуваного (заповнення анкетної частини протоколу); довільна розповідь; питально-відповідальна стадія (деякі автори виокремлюють ще й четверту стадію – фіксацію результатів допиту). В ході довільної розповіді допитуваного не рекомендується переривати, слідчий, звичайно, може ставити уточнюючі запитання але, як правило, їх не слід відображати у протоколі. Перші дві стадії є обов’язковими, третя – факультативна. Якщо слідчий, записавши свідчення допитуваного, данні в ході довільної розповіді, вбачає, що всі обставини події викладені в протоколі достатньо повно і точно, то немає необхідності ставити додаткові запитання. Види допиту (див. рис. 1) на попередньому слідстві відрізняються залежно від: процесуального становища допитуваного (допит свідка, потерпілого, підозрюваного, звинувачуваного); віку допитуваного (без участі третіх осіб, з участю захисника, експерта, спеціаліста, батьків або законних представників неповнолітньої особи, педагога, перекладача); складу осіб, що беруть участь (без участі третіх осіб, з участю захисника, експерта, спеціаліста, батьків або законних представників неповнолітньої особи, педагога, перекладача); місця проведення допиту; характеру слідчої ситуації (безконфліктна, конфліктна). Безконфліктна ситуація при допиті характеризується повним або частковим спів падінням інтересів особи, що проводить допит із допитуваним і виникає зазвичай, коли допитують потерпілого або свідка, тобто добросовісного учасника процесу. І навпаки, конфліктна ситуація, як правило виникає при допиті підозрюваного чи обвинувачуваного, який не бажає давати правдиві свідчення і відмовляється співпрацювати із слідчим; того, проводили допит даної особи по цій справі, чи особу допитують вперше (первинний, повторний, додатковий допит). Повторним вважається той допит, коли даються свідчення з тих самих питань, з яких вини давалися на попередньому допиті, додатковим – коли свідчення даються з питань, які не були висвітлені в ході минулих допитів. При цьому, якщо в ході первинного допиту анкетна частина протоколу була заповнена повно і правильно, при повторних і додаткових допитах вона не заповнюється. Не можна допускати постановку навідних запитань, які містять елементи сугестії (навіювання). Відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ст.ст. 143, 167 КК України) забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Рис. 1 Основні види допиту Деякі положення психології допиту. Встановлення контакту з допитуваним – одне з найважливіших положень тактики допиту. Існують різні визначення психологічного контакту. Можна його визначити і як взаємовідносини слідчого з допитуваним, при якому допитуваний свідомо і добровільно надає слідчому інформацію, яка має значення для справи. Н.И. Порубов визначає психологічний контакт як систему взаємодії людей в процесі їх спілкування, заснованого на довірі; як інформаційний процес, при якому люди можуть і бажають сприймати інформацію .
Зі Звенигородки арештованих отаманів відправили до Києва — до Лук’янівської в’язниці. Коли на допитах Дениса запитали, чому не піддався на амністію «соввласті», відповів: «Вважав її (соввласть. — Ред.) чужою і ворожою».[625] У січні слідство було закінчене. Ось уривок із висновку у справі 446/7971 від 16 січня 1923 року на громадян Ларіона Загороднього, Мефодія Голика-Залізняка, Дениса Гупала, обвинувачених «в бандитизме, организации и участии в вооруженном восстании против Советской власти»: «Перед судом Революционного трибунала стоят три наиболее видных рыцаря бандитизма… Атаманы Загородний, Зализняк и Гупало и их отряды, как наиболее живучие, долгое время уходили из под удара красных частей. (Они) свили себе гнезда в упомянутых выше лесах и до последнего времени продолжали свой дикий разгул. 4 года эти рыцари лесов не давали возможности спокойно проводить советское строительство на довольно значительной части территории Украины…»[626] 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу ухвалила смертний вирок Денису Гупалу та його побратимам: отаманам Ларіону Загородньому, Мефодію Голику-Залізняку, полковнику Костянтину Здобудь-Волі, козакам Олексію Добровольському, Юрію Дроботковському, Тимофію Компанійцю, Іванові Ляшенку, Василеві Ткаченку та члену Холодноярського повстанського комітету Григорію Яковенку
1. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
2. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством України
3. Провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх
5. Исследование "Тактика морского боя"
9. Тактика предъявления для опознания
10. Тактика допроса обвиняемого
11. Выбор и обоснование тактико-технических характеристик РЛС. Разработка структурной схемы
14. Сибирь в стратегии и тактике ЦК партии эсеров (1917–1922 гг.)
15. Программа, идеология, тактика. Устав партии Эсеров
16. Тактика бронетанковых войск в 1939—1945 гг.
Коврик-пазл "Винни". 
Трикотажная пеленка кокон для девочки "Bambola". 
Модульный массажный коврик "Орто-пазл. Море». 17. Общие положения криминалистической тактики
18. Особенности тактики расследования убийств
19. Формы и тактика использования специальных познаний при расследовании преступлений
20. Тактика осмотра места происшествия
27. Тактика уловок собеседника
28. Криминалистическая тактика и методика расследования отдельных преступлений
29. Тактика в спортивной борьбе
30. Классификационная проблема тактики спортивного фехтования
31. Организация и тактика действий специальных групп при задержании вооруженных преступников в укрытии
32. Грошові потоки, звітність, планування
Горшок детский "Бегемотик", белый. 
Коробка для хранения обуви, 610x340x130 мм. 
Перчатки виниловые одноразовые, размер M, 100 штук. 33. Миграция к NGN: стратегия, тактика, практика
34. Тактика и стратегия монгольской армии в правление Чингиcхана
35. Тактика работы с подчиненными
36. Стадии конфликтного противоборства: приемы, тактики
37. Культура і тактика ведення ділових переговорів
41. Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності
42. Звітність
43. Звітність сільськогосподарських підприємств
44. Статистична та спеціальна звітність по виплатам працівникам
45. Фінансова звітність в Україні
46. Основные направления тактики действий внутренних войск по опыту Чеченской Республики
47. Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу
48. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Пенсії за віком на пільгових умовах
Набор строительных деталей для конструктора "Геометрик". 
Карточная игра "Уно". 
Вешалка для одежды напольная ТД-00014, две перекладины, 800x430x1550 мм. 49. Назначение, состав, вооружение, тактика действий секрета и розыскного поста
50. Обвинувачений, його права та обов’язки в кримінальному процесі
52. Особенности тактики допроса отдельных лиц
53. Підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
57. Тактика и психология следственных действий
58. Тактика назначения криминалистической экспертизы
59. Тактика осмотра места происшествия
60. Тактика предупреждения и пресечения террористических актов
61. Тактика проведення огляду місця ДТП
62. Тактика производства допроса в стадии расследования и в судебном разбирательстве
63. Тактика следственного осмотра
64. Тактика следственных действий
Счеты "Математика". 
Подарочная расчёска для волос "Полина". 
Мягкий пол, универсальный, 60x60 см, бежево-коричневый. 65. Этические и психологические аспекты тактики допросов и очных ставок
66. Гражданская война 1918-1920 гг. Тактика и стратегия противоборствующих сил
67. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
68. Классификация объектов. Тактика оснащения объектов системами охранной сигнализации
69. Особливості поєднання старовинної кухні та новітніх технологій на прикладі ПП "Картопляна хата"
73. Ценовые стратегии и тактика ценообразования
74. Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень)
75. Діагностика і операційна тактика при постнекротичних ускладненнях гострого панкреатиту
78. Неспецифічний виразковий коліт: оптимізація діагностичної та лікувальної тактики
Форма для выпечки хлеба, круглая, средняя. 
Игра настольная развивающая "Весёлая ферма". 
Тонкие смываемые фломастеры "Супер чисто", 8 штук. 81. Аналіз, звітність і аудит в сфері праці
82. Стратегия и тактика кадрового менеджмента
84. Фазы развития конфликта, стратегия и тактика разрешения
89. Образование и тактика КПРФ после развала СССР
90. Тактика и направленность стратегий политических партий
91. Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів
92. Шляхи розвитку творчих здібностей дитини в процесі навчання в загальноосвітній школі
93. Вимушені механічні й електромагнітні коливання
94. Вариативность тактики проведения спортивно-оздоровительного тура
95. Индивидуальная и групповая тактика футбола
96. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (10–11 клас)
Паркинг 4-уровневый с дорогой и автомобилями, красный. 
Карандаши цветные, 24 цвета. 
Беспылевой цветной мел, 100 шт. 97. Податковий облік і звітність
98. Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
99. Математичні моделі реклами медичних та освітніх послуг у ринкових умовах
