![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Компьютеры, Программирование
Компьютерные сети
Фізико–технологічні процеси створення електролюмінісцентних плоских пристроїв відображення інформації |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАТ Курсова робота з курсу «Технологічні основи електроніки» Фізико – технологічні процеси створення електролюмінісцентних плоских пристроїв відображення інформації. Зміст Вступ Розділ 1. Електролюмінісцентні індикатори 1.1 Порошкові електролюмінісцентні індикатори 1.2 Плівкові електролюмінісцентні індикатори 1.3 Плівкові електролюмінісцентні випромінювачі на шорстких підкладках 1.4 Органічні електролюмінісцентні індикатори Розділ 2. Конструкції і оптичні параметри ЕЛ, дисплеїв 2.1 Конструкція стандартного тонко плівкового ЕЛ, дисплея 2.2 Технологія прозорого ЕЛ, дисплея 2.3 Результати випробувань і оптичні параметри 2.4 Потенційні застосування для прозорих ЕЛ дисплеїв Розділ 3. Полімерні електролюмінісцентні панелі 3.1 Фізичні процеси що відбуваються в електролюмінісцентних органічних матеріалах 3.2 Проблеми створення полімерних електролюмінісцентних панелей 3.3 Технологічні рішення і пропозиції провідних фірм Висновки Список використаної літератури Вступ Кінець XX сторіччя характеризується стрімким розвитком інформатики і обчислювальної техніки, яка вимагає для своїх потреб високонадійних, добротних, ергономічних, малогабаритних пристроїв відображення інформації (ПВІ). Такі пристрої, без перебільшення, можна сказати, є невід'ємною частиною технічного прогресу. Серед різних типів ПВІ(електронно-променевих, світлодіодних, рідкокристалічних, вакуумно-флуорисцентных, плазмових) електролюмінісцентні (ЕЛ) займають одне з провідних місць завдяки безпосередньому перетворенню електричної енергії на світло, твердотільній плоскій конструкції, швидкодії, широкому куту огляду і широкому діапазону робочих температур. В області розробки і побудови даних приладів за останні два десятиліття був виконаний значний об'єм робіт. На провідних фірмах, таких як &quo ;Sharp K.K.&quo ; (Японія), &quo ;Pla ar Sys ems&quo ; (США), &quo ;Lohja Corp.&quo ; (Фінляндія) і ін. був налагоджений їх випуск. У даній роботі будуть розглянуті електролюмінесцентні індикатори, панелі на основі полімерних електролюмінісцентних індекаторах, нові розробки у сфері FEL, в яких задні електроди замінені прозорим матеріалом, щоб зробити всю панель повністю прозорою. Ця розробка має багато потенційних застосувань, які не можуть бути реалізовані за допомогою невипромінюючих дисплеїв, таких як ЖКИ. Розділ 1. Електролюмінісцентні індикатори Однією із основних частин засобів відображення інформації (ЗВІ) являються індикатори – пристрої які перетворюють електричний сигнал в просторове розподілення яскравості (контраст). Електролюмінісценцією називається явище випромінювання світла тілами під дією електричного поля. Відомі дві що принципово розрізняються по виду електролюмінісценції: перед пробійна, яка виникає в мікроділянках порошкових або плівкових електролюмінофорів при напруженості поля, близьких або рівних пробивним, і інжекційна, що відбувається при рекомбінації електронів і дірок на р — -переході напівпровідникового кристала включеного в прямому напрямі. Відповідно до цього виділяють два типи індикаторів — власне електролюмінісцентні індикатори (ЕЛІ) і Напівпровідникові індикатори (ППІ).
Хочу зауважити, що ППІ широко відомі як світло діоди (або світло випромінюючі діоди). 1.1 Порошкові електролюмінісцентні індикатори Перше повідомлення про порошковий ЕЛІ змінного струму появилось в 1952 р. В даний час порошковий ЕЛІ змінного струму виготовляється за допомогою напилення прозорого електроду (S 02) на скляну пластину і подальшого нанесення на електрод світло випромінюючого шару. В більшості випадків світло випромінювачем є суміш порошкового люмінофора Z S (Z S:Pb; Z :M ; Z S:Pb, Cu), Z Se, Z SiO4 і діелектричної зв'язки. Як зв'язка використовується матеріал з високою діелектричною проникністю (&epsilo ;= 20), наприклад стирол, акрил і так далі Таким чином, підвищується та, що діє напруженість поля в частинці Z S з діелектричною проникністю &epsilo ;= 10 товщина світло випромінюючого шару 25 – 100мкм.Введенням активаторів в люмінофор можна отримати різні кольори свічення — синій, зелений, жовтий, червоний. Біле свічення виходить при використанні каскадної люмінесценції. синє люмінесцентне свічення збуджує домішаний жовтий флюоресцирующий органічний фарбник і виходить білий колір. Йодвмісні електролюмінісцентні порошки синього кольору свічення, які були відомі до цих пір, мають термін служби тільки близько 30 год. На синє випромінювання вдалося перевести довговічні жовто-зелені склади, що світяться, на основі (Z , Cd) S : Сu, Br, домішувавши до них 5%-ний сульфід магнію . За допомогою емпірично розроблених порошкових складів в даний час є можливість виготовлення ЕЛІ із зеленим свіченням, які при ефективній напрузі 50 В, частоті 10 кГц і початковій яскравості близько 100 кд/м^2 можуть працювати багато тисяч годин, поки яскравість не зменшиться удвічі. Рис.1.1. Амплітудна характеристика порошкового ЕЛІ змінного струму. Типова вольт – яркісна характеристика для порошкового ЕЛІ змінного струму приведена на рис.1.1. Як видно, яскравість збільшується із зростанням частоти і напруги приблизно пропорційно U3. Проте в багатьох матеріалах збільшення частоти вище 10 кГц дає незначне збільшення яскравості, але веде до надмірних діелектричних втрат. Разом з розробкою ЕЛІ змінного струму ведуться дослідження, направлені на створення індикаторів постійного струму на Z S-люминофорах. Світло ізолюючий шар такого приладу складається з люмінофора, в якому порошок Z S, активований М , обробляється іонами Сu, і поверхня зерен Z S покривається CUS з низьким питомим опором. Використання як активатори M , Eu, u дозволяє відповідно отримати оранжево-жовте, зелене. Крім того, були розроблені і такі варіанти: зелене свічення при використанні CAS : Це, С1; червоне свічення при CAS : Eu, CI; синьо-зелене свічення при SrS:Ce, С1; зелене свічення при SrS:і .т.д. Первинна яскравість ЕЛІ постійного струму зазвичай вибирається в межах 100 кд/м^2. Яскравість 300—400 кд/м^2 можна отримати, підвищуючи робочу напругу, але при цьому термін служби зменшується. Первинна щільність струму складає, як правило, приблизно 2 мА/см^2. В умовах безперервної роботи яскравість падає удвічі протягом 103 год. Таке зменшення яскравості супроводжується відповідним зменшенням струму.
Підтримка постійної яскравості протягом тривалого часу можливо при управлінні ЕЛІ від компенсуючої схеми збудження, яка підвищує напругу, прикладену до індикатора . Одне з ЕЛІ постійного струму полягає в тому, що яскравість свічення пропорційна напрузі в шостому ступені або навіть вища. Ця характерна особливість сприяє придушенню кросс-эфекта. Не дивлячись на велику яскравість і інші переваги ЕЛІ постійного струму мають і істотний недолік — малу світловидатність (близько 10% відповідної величини ЕЛІ змінного струму) . 1.2 Плівкові електролюмінісцентні індикатори У плівкових ЕЛІ змінного струму на підкладку з скла напитлюється прозорий електрод, а на нього тим же способом наноситься шар діелектрика з високою діелектричною проникністю. Як світло випромінюючого шару використовуються плівки люмінофора Z S: bF3 завтовшки близько 0.2 мкм. Цей люмінофор дає зелений колір свічення. На плівку наноситься другий непрозорий електрод. Активування люмінофора рідкоземельними фтористими з'єднаннями дозволяє досягти високої світловидатності і яскравості, а також міняти колір свічення. Наприклад, свічення червоного кольору можна отримати за допомогою введення SmF3, синього кольору — mF3. Механізм свічення плівкових електролюмінісцентних шарів обумовлений рекомбінацією носіїв заряду, інжектованих кристалами люмінофора і електродами або утворених в результаті тунельного ефекту і ударної іонізації. Аналогічно порошкоподібному люмінофору, на який впливають постійним струмом, тонко плівкові люмінофори мають дуже різкий поріг напруги. При накладанні напруги вище порогового виникає фотопровідність. В результаті рівень Фермі і межі зон переходу метал — ізолятор зміщуються таким чином, що відбувається тунельна інжекція дірок і електронів в плівку Z S, що приводить до випромінювальної рекомбінації з утворенням кванта світла. У 1974 р. був розроблений тришаровий плівковий електролюмінісцентний елемент з двома ізоляційними плівками, що забезпечило істотне підвищення яскравості. Як світло випромінюючого шару використовувався плівковий люмінофор Z S : Мп без домішки міді. Люмінофор повністю покривався ізоляційними плівками з Y2O3 і Si3 4 з високою діелектричною проникністю. Оскільки пробивна напруженість діелектрика Y2O3 складає близько 5 106 В/см і перевищує пробивну напруженість люмінофора, яка рівна 1,2 106 В/см, то при збільшенні прикладеної напруги Z S пробивається раніше і «гарячі» електрони порушують іони марганцю. При збільшенні прикладеної напруги Z S пробивається раніше і «гарячі» електрони порушують іони марганцю . Плівковий ЕЛІ на змінному струмі теж тришаровій конструкції, але з ізоляційними шарами з GeО2 і As2S3 працює при додатку імпульсів змінної напруги 800 В з періодом 1000 мкс і тривалістю імпульсу 30 мкс. При цьому реалізується яскравість 350 кд/м^2, колір свічення — оранжевий, термін служби — до 5000 год. Властивий порошковим ЕЛІ малий контраст, обумовлений сильним віддзеркаленням навколишнього світла, в плівкових ЕЛІ підвищується за рахунок застосування чорної поглинаючої плівки, що наноситься на задню підкладку. Хоча при цьому втрачається половина власного випромінювання в задній стінці, та зате вона ж поглинає 100% падаючого навколишнього розсіяного світла.
Теоретичний матерал З давнх часв людина використову моделювання для дослдження обктв та явищ в рзних галузях дяльност. Результати цих дослджень допомагають визначити та покращити характеристики реальних обктв та процесв, краще зрозумти сутнсть явищ та пристосуватися до них або керувати ними, конструювати нов та модернзувати стар обкти. Моделювання допомага людин приймати обгрунтован ршення та передбачати наслдки сво дяльност. Компютерне моделювання це використання в цьому процес компютера як потужного сучасного засобу обробки нформац. Завдяки компютеру суттво розширюються галуз застосування моделювання, а також забезпечуться всебчний аналз отриманих результатв. Що ж таке модель? Моделлю можна назвати матеральн макети реально снуючих обктв, нематеральн обкти (наприклад так, як теоря розвитку суспльства або всм вдома формула земного тяжння Р = mgh), багато чого ншого. Як же в одному слов можна обднати так рзн поняття? Справа в тому, що поняття модел обдну дещо спльне, а саме те, що модель це штучно створений людиною абстрактний або матеральний обкт
1. Традиційні та прогресивні технологічні процеси
2. Фізико-технологічні основи одержання чутливих елементів для датчиків газів
3. Технологічний процес виробництва кисломолочних напоїв
4. Безпека праці технологічних процесів РЕА
9. Технологічні основи глобалізації
11. Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси
12. Технологічний процес товстолистового цеху
13. Розробка технологічного процесу виготовлення деталі "Кришка підшипника"
14. Аналіз виготовлення веденого вала шляхом розробки прогресивного технологічного процесу
15. Форми вияву психіки, психічні процеси, стани і властивості
16. Організація технологічного процесу ремонту в цеху правки
17. Окисно-відновні реакції і електрохімічні процеси в гальванічних елементах. Електродні потенціали
18. Інвестування як процес створення капіталу
19. Створення мікропроцесорної системи для багатоканального інформаційного табло
21. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
26. Психологічні якості працівників та їх використання у процесі менеджменту
27. Кристалоквазіхімія дефектів. Фізико-хімічні властивості легованих кристалів телуриду кадмію
28. Передумови створення фізико–хімічного аналізу
29. Влияние космоса на современные информационные технологии
30. Цивільний та арбітражний процес
32. Новые технологии и искусство
34. Ctp-технология, глубокая печать, брошюровочно-переплетные процессы
35. Безопасность информационных технологий
36. Технология ADSL
37. Информационные технологии в экономике. Информационная безопасность в сетях ЭВМ
41. Проблемы использования и пути развития интернет-компьютерных технологий в России
42. Использование Интернет-технологий для обеспечения информативности населения
43. Компьютерные сети Информационных технологий
44. Технология PLC (Power Line Communication)
45. Компьютерные технологии в судостроении
46. Новые технологии в организации PC
47. Использование компьютерных технологий в деятельности ОВД
48. Лекции по информационным технологиям
49. Основные технологии накопителей на магнитной ленте
50. Технология беспроводной передачи информации на примере технологии Bluetooth
52. Технология разработки программного обеспечения
53. Информационные технологии в фармации
57. Информационные системы и технологии
59. Технология обработки графической информации в базовом курсе информатики
60. Новые информационные технологии обучения в математике
61. Технология производства низина. Антибиотические свойства низина
62. Использование компьютерных технологий в деятельности милиции
63. Воздействие целлюлозно-бумажной промышленности на окружающую среду. Природосберегающие технологии
64. Технология проблемного обучения
65. Современные педагогические технологии
66. Компьютерные технологии как фактор эволюции форм и методов обучения
67. Развитие творческих способностей учащихся на уроках "Технология швейного производства"
68. Технология работы социального педагога с семьёй
69. Изучение технологии нейронных сетей в профильном курсе информатики
74. Реферат по технологии приготовления пищи "Венгерская кухня"
75. Технология изготовления вафель с начинкой
78. Проблемы использования и пути развития интернет-компьютерных технологий в России
79. Избирательный процесс и избирательные технологии
80. Разработка технологии плавки стали в электродуговой печи ДСП-80 и расчет ее механизма
81. Анализ и экономическая оценка технологий в цветной металлургии
82. Разработка технологии горячей объёмной штамповки детали цапфы правой
83. Разработка технологии получения отливок «корпус» из сплава МЛ5 в условиях массового производства
84. История создания плоской печати
85. Технология эпитаксиальных пленок InAs
89. История создания и технология производства кирпича
90. Основы технологии приготовления пищи
91. Технология транспортного производства (Контрольная)
92. Технология неконцентрированной азотной кислоты
93. Карта наладок, спецификация, контрольный лист, и тд (шаблоны бланков по технологии машиностроения)
94. Технология изготовления печатных плат
96. Перспективные технологии в энергетике
97. Технология литейного производства
98. Технология изготовления микросхем
99. Литография высокого разрешения в технологии полупроводников