![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Монополія – суть, місце в ринковій економіці та форми |
з політекономії на тему: « Монополія – суть, місце в ринковій економіці та форми» Розділ І Суть і форми монополій .5 Причини появи і існування монополій .5-10 Форми монополій .11-15 Розділ ІІ Місце монополії і конкуренція в ринковій економіці .16 2.1 Місце на ринку .16-18 2.2 Конкуренція та ії форми .19-24Розділ ІІІ Антимонопольна політика на сучасному етапі 25 3.1 Антимонопольне законодавство. . . .25-29 3.2 Антимонопольна політика держави .30-33 Висновок .33 Список використаної літератури .36 Вступ Мета роботи: пояснити, що таке монополія і яка її функція в ринковій економіці. Монополії бувають різні. Економічні, політичні і технологічні. Глобальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні і відносні. Природні і штучні. Внутрішні та зовнішні. Національні і міжнародні. Монополії влади, управління та власності. Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія — це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелектуальних та фінансових ресурсів. Що ж є монополія — шкода чи благо? В Концепції національної безпеки однією з “економічних” загроз названа і наявність монополізму виробників. “Монополія”, “монополізований ринок”, “монопольна ціна”, “монополістичний протекціонізм” — все це є антиподи обов’язковому атрибуту ринкової економіки, без якого не можна будувати ринкові відносини — вільній та необмеженій конкуренції. Завдання: розкрити сутність монополії та її вплив на ринкові відносини, а також показати види і форми її існування. Монополії спричиняють зниження продуктивності, погіршення якості, ріст цін, перебої в постачанні, недобросовісність у виконанні договірних зобов’язань, “відкачку” з економіки і без того недостатніх коштів; вони поглиблюють проблему неплатежів, утруднюють залучення іноземних інвестицій, здійснюють основний тиск на уряд, чинячи перешкоди проведенню економічних реформ, закріплюють чиновницьку владу. Актуальність теми: Проблеми монополізації господарського життя, конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення. З початку 90-х років ці проблеми гостро стали перед Україною: без прийняття твердих і послідовних мір проти монополізму не можна сподіватися на успіх економічної реформи і перехід до ринкової економіки. Успіх економічних перетворень у чималому ступень залежить від зваженої, вивіреної системи регулювання державою монопольних процесів і конкурентних відношень. У нашій країні, промисловості якої в спадщину від командно-адміністративної системи колишнього СРСР дістався цілий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливою стає проблема демонополізації економіки і недопущення посилення ролі вже чинних на ринку монополії. У Україні процес створення державного контролю по недопущенню несумлінної конкуренції фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсім нещодавно в керуванні економікою командно-адміністративна система по своїй суті виключала наявність вільної конкуренції в господарській діяльності.
Тому на даному етапі величезне значення має створення і удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних процесів і конкуренції, розуміння населенням України необхідності економічних реформ у даній сфері. У цій роботі ми постараємося роздивитися основні причини виникнення монополій; особливості сучасної монополізації економіки та місце монополії в ринковій економіці. Розділ І Суть і форми монополій. Причини появи і існування монополій Монополія – це окремі крупні підприємства, об’єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки. Наприкінці ХІХ ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування самого ринку — конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Історія монополія вираховуються тисячами років і сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”. Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”. Проте в обох цих випадках поява монополій пов’язувалась із накопиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважалося панівне становище на ринку. Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною силою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під час економічної кризи 1873 р.) почалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ — криз та монополій — показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вберегтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випадково тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву монополіям: “діти криз”. Що ж являють собою різноманітні монополістичні утворення? У вузькому розумінні монополія означає виключне право на володіння будь-чим або на здійснення якихось заходів. В економічній теорії під монополією розуміють велике підприємство, фірму або об’єднання (спілку), що концентрують значну частину виробництва і збуту певного виду продукції, пануючи на ринку з метою одержання монопольного прибутку. Завдяки цьому такі підприємства посідають домінуюче становище на ринку, набувають можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись вигідних для себе цін і, як результат, отримують більш високі (монопольні) прибутки.
Отже, найбільш визначальним критерієм монопольного утворення є панування на ринку (проте тут слід звернути увагу: як для контролю над акціонерним товариством потрібно зосередити в одних руках 20, а інколи й 10% акцій, і цього буде достатньо, так і для панування на ринку одному великому підприємству буде достатнім виробляти 10-20% продукції. У світовій же практиці монополією вважається зосередження в одних руках 30% ринку). Таке домінування дає змогу підприємцю самостійно, або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару . Взагалі монопольного становища бажають досягти кожен підприємець чи підприємство. Це дозволило б їм уникнути цілого ряду проблем та небезпек, пов’язаних з конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку. Шляхом концентрації у своїх руках переважної більшості виробництва, маючи так звану господарську владу, такі підприємства в змозі нав’язувати іншим суб’єктам ринкових відносин свою волю. По суті справи, це можна вважати підкоренням інтересів суспільства власним інтересам фірми. Чому ж монополії взагалі почали своє існування? В чому полягають причини їх виникнення? Перед розглядом цих причин необхідно зазначити, що існують різні види монополій, які можна звести до трьох основних: природної, адміністративної та економічної. Природна монополія виникла внаслідок об’єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або декількома фірмами. В її основі полягають особливості технології виробництва та обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива, та вона й небажана. Прикладом могуть слугувати енергозабезпечення, телефонні послуги, зв’язок, трубопровідний транспорт і т.д. Уявімо на хвилинку, що б було, якби наше суспільство обслуговувала більш ніж одна електрична компанія. Тоді кожен споживач повинен був би мати власну лінію напруги, технічне забезпечення, трансформатор і т. ін. Ці галузі зосереджує, як правило, у своїх руках держава. Заборона або розукрупнення таких монополій є справою економічно недоцільною. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів. З одного боку, це надання одній або декільком фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. З іншого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об’єднуються і підпорядковуються різним главкам, міністерствам, асоціаціям. В цьому випадку, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб’єкт і між ними немає конкуренції. Таким чином, адміністративна монополія, що виникає в неринковому середовищі, має набагато більше монопольної влади, аніж економічна, про яку буде вестися далі. Економічна монополія є найпоширенішою. Саме її при розгляді проблеми монополізму найбільше торкаються в економічній літературі. Про неї головним чином буде вестися мова далі. Її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Ці причини пов’язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва.
Если бесконечность мира обозначить сферой, то любая рассудочная схема представляет собой некую плоскость. Рисунок 20: / / /******** /* * /* * /* * / * * / * * / * * / * * * * * * ******** Имеется некая область, в которой эта теория достаточно близка к истине (вблизи точки касания) и область, где эта теория далека от истины. Это и называется областью применения рассудочной теории или правильного мнения. Правильное мнение, которое возникает во всеобщем рассудке, является также и необходимым, но ошибка заключается в том, что я это мнение вывожу за область применения. Если у меня возникает какое-то обобщение личного опыта, то нельзя это обобщение переносить на опыт других людей, или на опыт в других ситуациях. Рассмотрим формы диалога. Первая форма: следование другому. Другой человек что-то мне рассказывает, а я сопереживаю, иду за ним. Это самая простейшая форма диалога, которая, по сути, является монологом. Ф этой форме мы можем меняться ролями - сначала мой собеседник мне что-то рассказывает, а я сопереживаю ему, потом я что-то рассказываю, а он слушает и сопереживает мне, задавая какие-то вопросы
1. Економічна сутність та форми оплати праці
2. Світові ринки зброї та військового спорядження
3. Поняття та форми державного устрою2
4. Екологічна криза та форми її прояву
5. Державна підтримка сільського господарства та її форми в Україні
9. Ринок праці та його регулювання
10. Ринок праці та Центр зайнятості
11. Конкуренція, форми конкуренції, її місце та роль в ринковій економіці
12. Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
13. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
14. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
15. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
16. Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
17. Олігополія та ринок монополістичної конкуренції
18. Підприємництво: суть, види, роль у ринковій економіці
19. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
20. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
21. Суть, формы и причины инфляции
25. Суть та завдання прокурорського нагляду в Україні
26. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
27. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
28. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
29. Поняття та структура світового ринку
30. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
31. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
33. Экономические основы возникновения монополий и их формы
34. Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
35. Основні форми зовнішньоекономічних звўязків, їх суть
36. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
42. Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
43. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
45. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
46. Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна
47. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
48. Види, форми та методи внутрішнього банківського контролю
50. Суть нематеріальних активів, їх класифікація та оцінка
52. Суть та фактори картографічної генералізації
53. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
57. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
58. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
59. Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав
60. Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень
61. Інформаційні системи в економіці та підприємництві
62. Економічні аспекти розробки та впровадження єдиного інформаційного простору університету
63. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
64. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
65. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
66. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
67. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
68. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
69. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
73. Роль та місце жінки у общині
74. Специфіка економічного та суспільного розвитку СРСР наприкінці 20-х — у 30-ті роки
75. Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності
76. Адаптація та асиміляція як основні форми існування етносу в полікультурних вимірах соціуму
78. Види попиту. Поняття товару та його суть
79. Ребрендинг бренду. Причини, суть та методи
80. Формування асортименту ниток в умовах ринку та їх якість
81. Дослідження ринку комп’ютерної техніки та супровідних послуг в місті Рівне
82. Економічний інтерес та шляхи його реалізації в рекламній діяльності
84. Форми ЛФК та рухові режими
85. Форми та прояви слабоумства
89. Міжнародні валютні ринки та їх функції
90. Місце Великобританії у світовій економіці
91. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
94. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
95. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
97. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи