![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Соціально-філософські погляди І.Франка |
ЗМІСТВступ 1. Філософський світогляд І. Франка 2. Позитивізм у соціальній філософії І.Франка 3. Проблема суспільного прогресу в працях І. Франка Висновок Список використаної літератури Вступ Розпад Радянського Союзу та Акт проголошення незалежності України 26 серпня 1991 р. поставили перед українським народом нелегкі, але надзвичайно великі й доленосні завдання державотворення, національного відродження, утвердження національної свідомості. У контексті виконання цих завдань набувають великої актуальності цінності української давнини й особливо недалекої минувшини. Неоціненне значення має філософсько духовна спадщина Івана Франка. Говорячи про доленосні для нашого народу історичні події початку ХХ ст., які були роками „обудження й зриву Нації”, а також роками „наших фатальних історичних хиб і національної сліпоти”, Євген Маланюк дуже точно наголосив, що саме тоді „трагічно відчувалася н е п р и с у т н і с т ь саме Франка”1 . Є.Маланюк з болем писав про те, що почувши це ім’я, кожен здіймає шапку, тобто тут діє якийсь „інстинкт величі”, але „визнавана і відчувадан велич Франка залишається для надто багатьох книгою за сімома печатями, яку мало хто намагається читати”2 . Драматизм ситуації поглиблювався тим, що упродовж більше половини минулого століття творчість письменника, значна частина його спадщини, особливо публіцистики, перебувала не просто за символічними сімома печатями, а за цілком реальними замками „спецхранів”. Лише останнім часом з’являються ґрунтовні монографічні праці про окремі грані творчої особистості письменника. Це, насамперед, книги І. Денисюка, М. Гнатюка, В. Корнійчука, Б. Тихолоза та інших авторів. Віддаючи належне тому, що маємо у царині збирання, публікації, аналізу й узагальнення публіцистики І. Франка, насамперед, академіком М. Возняком, В. Дмитруком, О. Деєм, М. Нечиталюком, І. Курганським та багатьма франкознавцями, вони не можуть задовольняти потреб нинішнього суспільства не тільки з огляду науково-теоретичних уявлень про сучасну публіцистику і масову комунікацію, але й виходячи із значно ширшого, філософського, соціально-політичного виміру ролі Івана Франка в історії України, розвитку національного інтелекту. Навчально-методичні, монографічні праці про Франка-журналіста присвячувалися окремим питанням і періодам його діяльності, а головне, писалися в умовах, коли не можна було розкрити всю багатоманітність і політичну багатоаспектність його творчості. У якійсь мірі ця прогалина заповнюється працями Я. Грицака про політичні погляди та О. Забужко про національну ідею у філософських концепціях І. Франка, дослідженнями політичної постаті письменника у наукових розвідках українських мислителів у діаспорі, брошурах і статтях, опублікованих у наукових збірниках та у періодиці. Отже, спираючись на викладене вище, ми можемо визначити основну мету даної роботи, яка полягає у дослідженні особливостей соціально-філософських поглядів І. Франка. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: дослідити особливості філософського світогляду І.Ф
ранка; розглянути соціально-філософські проблеми які підіймає І.Франко; вивчити підходи І.Франка до проблем сучасного прогресу. Робота складається із трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема. 1. Філософський світогляд І. Франка У розвитку світогляду Франка відбилися складні суперечності ідейної боротьби, суспільно-політичних течій переломного періоду у розвитку людства. Тому при всій глибині та багатогранності його світогляд не був послідовно завершений. Основними рисами світогляду Івана Франка були: філософський матеріалізм; революційний демократизм; критичний реалізм; просвітительський гуманізм. Вони склалися у Франка в період з 1876 по 1883 рік під сильним впливом передових ідейних напрямків суспільно-політичної і філософської думки, які йшли тоді в Україну з Німеччини і Росії. Світогляд І.Франка можна з'ясувати, значною мірою, виходячи з оцінок найхарактерніших явищ тогочасного суспільно-політичного життя, зокрема, таких, як марксизм і релігія3. Марксизм як новітня течія наукової європейської думки другої половини XIX ст. претендував на глобальну перебудову суспільно-політичного життя народів світу на цілком новаторських засадах комуністичної справедливості. У колах західноєвропейської тогочасної інтелектуальної еліти марксистські ідеї широко обговорювалися. Не бракувало ні палких прихильників та послідовників в ученнях К.Маркса і Ф.Енгельса, ні послідовних критиків цієї соціальної доктрини. У юнацькі роки І.Франко також захоплюється марксизмом. Однак поступово він вникає у справжній зміст марксистського вчення, дає йому наукову оцінку. І.Франко, характеризуючи «матеріалістичний світогляд», сформований на основі «Капіталу» К.Маркса, де на всі найскладніші історичні явища є готові формули такого типу, як: «релігія - це витвір буржуазії, національна держава - це витвір буржуазії»4 і т. ін., скептично зазначає: «Бодай то мати такий делікатний світогляд. Кілька формулок — і чоловік кований на всі чотири ноги, попросту бери та й мудрість ложкою черпай. А що найцінніше, так це те, що при помочі цього світогляду вся будущина відкрита перед тобою, мов на долоні»5. Матеріалістичне розуміння історії, в основі якого лежать закони матеріалістичної діалектики, дійсно з «залізною логікою» обґрунтовує закономірності розвитку людського суспільства від первіснообщинного ладу через рабовласництво, феодалізм та капіталізм до соціалізму і комунізму. Однак «діалектичний метод, - зазначав І.Франко в праці «Соціалізм і соціал-демократизм», - ота велика наука природознавча зі своїми поглядами на еволюцію, трансформізм і моністичний матеріалізм повстала і розвивалася по індуктивному методу; і всі великі робітники на полі науки відкидали діалектичний метод, а то й виразно осуджували його». Адже згідно з цим «методом однаково легко доказати і pro і со ra всякої речі», що несумісне з справді науковим аналізом, для якого «є тільки один метод — індуктивний». Крім того, пише І.Франко, діалектичний метод це ніяке не наукове відкриття К.Маркса і Енгельса, бо діалектичним методом користувалися філософи Декарт, Руссо, Геґель та інші6.
Отже, І.Франко доводить, що матеріалістичне розуміння історії, яке оголошується в марксизмі одним з найбільших наукових відкриттів, зроблених на основі діалектичного методу, являє собою не що інше, як красиво складену схему еволюції людства. І як кожна штучна схема воно не позбавлене теоретико-методологічних вад. І.Франко піддав критиці матеріалістичне розуміння історії з двох точок зору. Оскільки матеріалістичне розуміння історії і ґрунтується на тезі, що виробництво і обмін продукції становить основу всякої суспільної організації, стає незрозумілим, звідки взялися саме виробництво і обмін продукції, і дати «безпідставність Марксової історичної теорії показується» з того, що вона обмежується писаною історією. Насправді історія охоплює «всі ті ступені розвою, які пройшов чоловік від хвилі, коли він виступив яко «товариська істота», тобто відколи зробися істотою не тільки біологічною, але й соціологічною, — продовжує І.Франко. — Розуміючи історію в такім значенні — а інакше її й не можна розуміти — ми бачимо, що вона починається далеко вчасніше, ніж які-небудь форми продукції і обміни»7. Марксистська історіософська теорія ґрунтувалася на законах матеріалістичної діалектики, що своєю чергою була, мовляв, поставленою з голови на ноги діалектикою Гегеля. З цього приводу І.Франко аналізує зміст гегелівської тріади, що становила собою логічну форму розвитку світу. «В кожнім розвою - після Геґеля і Маркса, — пише І.Франко, — є три ступені: 1) первісний стан — hesis, 2) негація цього первісного стану — a i hesis, 3) негація сеї негації і поворот до первісного стану, тільки на вищий ступінь — sy hesis”. І якщо Гегель сформулював цей закон як закон логіки і пізнання світу, то Маркс переніс його дію на розвиток природи і суспільства. Однак, по-перше, вказує І.Франко, вже Геґель «увесь свій вік мучився, підганяючи реальні явища під закони своєї діалектики, і сам ніколи не міг задовольнитися здобутками своїх дуже хитромудрих зусиль»8. А тим більше зрозуміло, що «Геґелева діалектика і теорія еволюційна, яка тепер є основою природничих наук, це дві речі абсолютно різні. Природничі науки не признають ніякої троїстості, а також не признають, буцімто розвій іде шляхом неґацій і контрастів»,9 тобто шляхом заперечень заперечень і боротьби протилежностей. У всякому разі, і Гегелівська ідеалістична діалектика, і марксистська матеріалістична діалектика, збудовані на філософських законах, відкинувши які, «паде весь будинок» марксистської теорії, а кінцевим наслідком «нього діалектичного способу завалювання є фаталізм»10. Вчення про комунізм у марксизмі сформульоване як неминучий логічний наслідок попередніх етапів розвитку людства. Причиною такої інтерпретації історії марксистами, на думку І.Франка, «став їх ненауковий матеріалістичний світогляд, що змушував їх усі явища вияснювати чисто економічними причинами». Матеріалістичне тлумачення історії неминуче призводило до відомого пояснення марксизмом причин виникнення та з'ясування змісту «держави, невільництва, приватної власності» як явищ конечних, місця яким немає у світлому комуністичному майбутньому.
Дорога у фортецю 1976 ґфремов ¶. Туманнсть Андромеди Соцально-флософський науково-фантастичшй роман Туманнсть Андромеди перша в радянськ й лтератур спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комунстичного суспльства. Письменник показу рзносторонньо гармонйно розвинених людей далекого майбутнього, як керуються у свох думках та дях високою етикою гуманзму. Крм роману Туманнсть Андромеди, у книжц вмщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповдань письменника. ___________________ Пашек М. Карнавал у Марокко Молодий чех Ота Скала, вткаючи вд злигоднв на батьквщин (дя вдбуваться в довонн роки), опиняться в Марокко ___________________ Самбук Р. Колекця професора Стаха. Портрет Ель Греко В запропонованих повстях вдомий укранський автор пригодницько лтератури Ростислав Самбук розповда про складну роботу працвникв карного розшуку та прокуратури. ___________________ Центкевич А. PЧ.PЛюдина, яку покликало море Автори розповдають у свой книз про вдомого норвезького полярного дослдника Рауля Амундсена. 1977 Бляв О
1. Політика і етика: соціально-філософський аспект
2. Онтологія техніки як соціально-філософська проблема
3. Соціальне становище Запорізького краю
4. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
5. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
9. Роль власності у соціально-економічних процесах
12. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
13. Мораль і соціальне управління
15. Сутність і значення соціального страхування
16. Державна політика соціального страхування
17. Соціальна інфраструктура України
18. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
19. Розвиток соціальної географії в СРСР
20. Історія соціально-економічної географії світу
21. Державна соціальна допомога
25. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
27. Соціальна обумовленість державної служби
29. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
31. Суть та принципи соціальної держави
32. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
33. Мова як символ соціальної солідарності
35. Історія України. Соціально-політичні аспекти
36. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
37. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
41. Соціальне походження промислової буржуазії України в XIX столітті
42. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у ІХ–ХІV століттях
43. Соціально-економічний розвиток Київської Русі
44. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
45. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
46. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
47. Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
48. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
49. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
50. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
52. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
53. Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели
57. Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку
59. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
60. Ожиріння як медико-соціальна проблема
61. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
62. Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції
63. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
64. Аналіз сучасних підходів до стратегій керівництва персоналом в соціальних службах
65. Зайнятість: соціально-трудові відносини
66. Організація як соціальне утворення
67. Соціальна психологія організацій
68. Соціально-психологічні аспекти праці менеджера
69. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
74. Підготовка соціально компетентних вчителів в вищих закладах освіти
75. Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах
76. Роль соціального педагога в адаптації підлітків
77. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах
78. Соціально-психологічні методи управління й проблеми їхнього використання
79. Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
80. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
81. Проблема спрямованості особистості соціального педагога
82. Етапи розвитку теорії соціально-політичного конфлікту
83. Соціально-політичні утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен)
84. Феномен соціальної держави в європейській традиції
85. Аналіз соціальної ситуації в рамках предмета соціальної психології
90. Поняття соціальної установки
91. Предмет соціальної психології
92. Соціальна парадигма та її застосування в освіті
93. Соціальна психологія в СРСР. Марксизм
94. Соціальна психологія як наука
95. Соціальний захист дітей з обмеженими функціональними можливостями
96. Соціальні ролі та особистість
97. Соціальні технології й гуманістична психологія А. Маслоу
98. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
99. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації