![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс) |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ПЕРЕКЛАДУКурсова робота на тему: Переклад суспільно-політичних реалій ( на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс ) Виконала: студентка 412 групи Полежако Ярослава Олегівна Науковий керівник: Кандидат педагогічних наук, доцент Селіванова О. І.Київ-2004ЗМІСТВСТУП РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 1.1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. РОЗДІЛ 1.2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ. РОЗДІЛ 1.3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ. РОЗДІЛ 1.3.1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ РЕЗЮМЕ SUMMARY ВСТУП Переклад має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу. В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього. Важливе місце займає переклад реалій. Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу суспільно-політичних реалій-американізмів. Предметом дослідження є статті з газет Нью-Йорк Таймс. Для будь-якого перекладача переклад реалій є ,з одного боку, цікавою, а , з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, звичаїв, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином. Причиною останнього є і те, що реалії – слова, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури народу – носія. Особливості культури можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “ зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача. В даній курсовій роботі переклад реалій розглядається на прикладі перекладу статей з газети “Нью Йорк Таймс”. Автор даної роботи вважає, що засоби масової інформації і ,власне, газети, якнайповніше відображають культурне та духовне життя країни, що дозволяє саме на прикладі статей з газет показати специфічні реалії – американізми та способи їх перекладу. В даній роботі представлено різні погляди вчених на переклад як реалій, так і газетних матеріалів, розглядається специфічність такого перекладу. Так як переклад реалій – американізмів розглядався на прикладі перекладу газетних статей, то в даній курсовій роботі автор розглядає і проблему перекладу газетних публікацій.
Адже мова засобів масової інформації є дуже специфічною, а особливо американський варіант англійської мови, де переважно вживається американський сленг, саме через останній і виникають певні труднощі при перекладі. Будь-якому перекладачу необхідним при перекладі реалій стане лінгвокраїнознавчий словник тієї країни, з мови якої робиться переклад, що набагато покращить якість перекладу. Проблема перекладу реалій, а в даній курсовій роботі – реалій-американізмів, є ,безумовно, актуальною. Адже фразеологічні та лексичні одиниці, що означають певні явища матеріального та духовного життя США , і відрізняють американську англійську від австралійської чи британської англійської. РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 1.1. ПОНЯТТЯ ПЕРЕКЛАДУ. ПОНЯТТЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ. Переклад як термін має полісемантичну природу, його найбільш розповсюджене і здебільшого узагальнююче значення пов’язують з процесом передачі значення/змісту слова, групи слів, речення або уривку з мови оригіналу на мову перекладу . Поняття “переклад” можна визначити наступним чином : заміна текстового матеріалу однієї мові (мови оригіналу) еквівалентним текстовим матеріалом іншої мови (мови перекладу) .Головною метою будь - якого перекладу – є досягнення адекватності. Адекватність - це вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально - стилістична відповідність йому. Оскільки зрозуміло, що було б непогано, якби зміст оригіналу та перекладу були тотожними, то можна зробити висновок, що переклад має повністю зберігати зміст оригіналу : повноцінність перекладу означає вичерпну передачу смислового змісту оригіналу і повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому вважає, що про повну відповідність можна говорити лише відносно, адже за його словами при перекладі уникнути втрат неможливо, тобто має місце неповна передача значень, що містить їх текст оригіналу. Виходячи з цього Л.С. Бархударов робить закономірний висновок, що текст перекладу ніколи не може бути повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу. Схожої ж думки дотримується і Ю. Найда , за словами якої намагання досягти еквівалентності може призвести до значного відходу від оригіналу. Саме тут необхідно зазначити, що терміни “адекватність” і “еквівалентність” дещо відрізняються один від одного. Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що вона міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць. Таким чином, еквівалентність - поняття ширше, ніж “точність перекладу”, під яким зазвичай розуміють лише збереження “предметно – логічного змісту” оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал. Адекватний переклад є по означенню еквівалентним, хоча ступінь смислової спільності між оригіналом та перекладом може бути різною. Найбільш повна еквівалентність (на рівні мовних знаків) означає максимально можливу наближеність змісту різномовних текстів.
Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу. РОЗДІЛ 1.2.ПЕРЕКЛАД ГАЗЕТНО –ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ. Перед тим, як почати розгляд газетно- публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно- інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в Ічистому виглядіІ. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом. Матеріали газетно- інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно -політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів. Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію. Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“. Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси: Розмовно- фаміл’ярний характер ряду матеріалів Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз Офіційність титулів та звернень Специфічність газетних заголовків Лексичні особливості газетно- інформаційних матеріалів Вживання термінів В газетно- інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події на певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, що дозволить йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається. Так, наприклад, будь- якому американському читачу добре відомо, що Am rak –це залізнична компанія,або Frick Collec io - художній музей в м.Нью-Йорк. Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються. Особливістю американських газет є ,звичайно, заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача. Так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору. Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади,тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milk dri kers are ur i g o powder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко ,перетворюються на порошок” , хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як “ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”.
Потім кліше надходили безпосередньо в підпільні друкарні, де згідно із замовленнями підрозділів друкували певну кількість грошових документів. Існували такі підпільні друкарні: Використання біфонів у фінансово-господарській діяльності повстанців дало змогу командуванню ОУН—УПА за порівняно короткі терміни мобілізувати для своїх потреб значні матеріальні ресурси. Ці грошові документи також ефективно забезпечували юридичні й морально-етичні аспекти взаємовідносин повстанців і місцевого населення. На сьогодні гроші ОУН—УПА — велика рідкість у грошових збірках колекціонерів. Оскільки такий білет, виявлений НКВС під час обшуку, міг коштувати власникові та його родині життя. ВИСНОВКИ Грошові документи ОУН — біфони — сягають корінням у практику фінансової діяльності громадських організацій суспільно-політичної, просвітницько-педагогічної релігійної та іншої спрямованості, які діяли в Галичині наприкінці XIX — початку XX cm. - друкувались грошові документи впродовж 1942 — 1950 pp. у підпільних друкарнях 0VH. Талановиті художники засобами графіки зуміли охопити не лише всі етапи боротьби, а й провести історичні паралелі з визвольними змаганнями в Україні у 1917 — 1920 рр
1. "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик
3. Суспільно-політична роль Джорджа Вашингтона у формуванні державної незалежності США
4. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
5. Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
9. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
10. Доля політичної нації в поліетнічному суспільстві.
11. Держава — головний інститут політичної системи суспільства
12. Політичні рішення та їх місце у вирішенні суспільних проблем
13. Трансформація суспільства та політична модернізація
14. Політичні еліти і політичне лідерство: світовий досвід і українські реалії
15. Політичні права і свободи громадян України
17. АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ
18. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
19. Революція 1905-1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
20. Cучасні політичні партії в Україні
21. "Історія Русів” – виразник політичних поглядів автономістів
25. Політична географія як складова частина СЕГ
26. Наукова систематизація об’єктів політичної карти світу
27. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
28. Політична система Великовританії
29. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
30. Політично-правові вчення в Німеччині в кінці XVIII – поч. XIX ст.
31. Предмет і метод статистичної науки. Історія розвитку суспільної науки "Статистика"
32. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
33. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
34. Військово-політичний блок НАТО: історія діяльності союзу та співпраці з Україною
35. Запорозька Січ, її політичний устрій та право
36. Історія України. Соціально-політичні аспекти
37. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
41. Політична ситуація на Україні наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
42. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
43. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
44. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
45. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
46. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
47. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
48. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
49. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
50. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
51. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
52. Роль похідних груп в еволюції ідейно-політичних засад ОУН в роки німецько-радянської війни
53. Симон Петлюра – політичний діяч
57. Застосування поліграфічної продукції у політичній рекламі
58. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
59. Блок Юлії Тимошенко: розвиток та еволюція політичних орієнтирів
60. Етапи розвитку політичної думи в Україні
61. Ідейно-політичні течії в Україні
62. Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні
63. Марксизм-ленінізм як політична ідеологія
64. Нагірно-Карабахський конфлікт: причини, розвиток, політичні наслідки
66. Партійно-політичні організації Бессарабії в період революції 1905-1907 рр.
67. Політичні партії в Україні та їх основні типи
68. Політичні погляди і діяльність Платона
69. Політичні погляди М. Хвильового, М.І. Міхновського та Ю. Липи
73. Розвиток політичної думки України
74. Ставлення влади та політичних партій до вступу у НАТО
75. Становлення української політичної думки
76. Сучасна теорія політичних партій та партійних систем
77. Технології політичної діяльності
78. Українська політична думка кінця XIX - початку XX ст
79. Формування іміджу політичного лідера
80. Політик і політичний режим
81. Політична влада
82. Політична влада
83. Політична влада у світі та в Україні
84. Політична діяльність і політичні відносини
85. Політична еліта сучасної України: генеза й особливості формування
89. Політична опозиція в Україні
90. Політична система Індонезії
94. Політичний PR
95. Політичний менеджмент виборчої кампанії: формування стратегії та тактики
96. Політичний портрет О.Г. Лукашенко
97. Політичний тероризм: інформаційні методи боротьби
98. Політичні еліти