![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра англійської мови та літератури з методикою викладання ДИПЛОМНА РОБОТА “Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів – запозичень в сучасній англійській мові” студентки 5 курсуфакультету іноземних мовгрупи АНФ-97-1Філоненко Анастасії Юхимівни науковий керівниккандидат філологічних наук, доцентКліменко Ірина Михайлівна науковий консультант Кривий Ріг – 2002 План План2 Вступ4 Розділ І. Теоретичні аспекти неології.5 Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів.5 Етимологічна структура словникового складу англійської мови.6 Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови та джерела запозичень.7 Висновки до розділу I8 Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови.8 2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень8 2.2. Класифікація неологізмів-запозичень.9 Висновки до розділу II11 Розділ III. Дослідно-експериментальна програма по формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.11 3.1. Педагогічна думка про необхідність вивчення системи мови в її динамічному розвитку.11 3.2. Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень в англійській мові.12 3.3. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого експериментів.16 Висновки до розділу III.16 Загальні висновки17 Список використаних джерел17 Додаток 218 Вступ Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із вивчення та опису. Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень). На сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і детального вивчення неологізмів, відбувається внаслідок швидкого зростання їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає прискорення процесу номінації. Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти неології. Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення, додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті. Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами. Так, ними можуть бути запозичення з інших мов, розширення значень уже існуючих слів. Усі ці засоби достатньо продуктивні, але визначаючими є моделі словоскладання та афіксального утворення нових мов. Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі.
Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним. Одним із засобів появи нових слів є запозичення. До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця, лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності. Актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів запозичення слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку, неповна визначеність багатьох ключових понять. Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології, класифікація запозичень неологізмів і проблема їх асиміляції. Об’єкт дослідження – запозичення неологізми в англійській мові останніх десятиріч. Предмет дослідження – процес формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові. Мета роботи: визначити роль неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові, вивчити шляхи її адаптації. Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань: виявити основні критерії виділення неологізмів та запозичених неологізмів зокрема; розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну мову; визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі англійської мови; розглянути особливості запозичення слів на основі етимологічного аналізу; розглянути особливості адаптації запозичень-неологізмів в сучасній англійській мові; виявити центри атракції неологізмів-запозичень; виявити умови, що сприяють формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові. В процесі роботи було використано запозичень неологізмів добраних із словників, наукових та періодичних видань англомовних країн. Методика дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу. Теоретична цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих аспектів неології, словникового складу англійської мови. Практична цінність роботи – використання основних висновків та результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології в вищих навчальних закладах та вивчення неології в школі. Робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаних джерел і додатків. Розділ І. Теоретичні аспекти неології. Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів. Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та почуття. Не знаходячи їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що узгоджуються із структурою та функціями системи.
І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи не повинні змішуватися. Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися як щось стабільне та незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати мову, як щось змінюване, але систематичне. Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до уваги вплив екстралінгвістичної дійсності. Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем. Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант виправдовує себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів. Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає. Неологізми створюються для найменування нових речей, не подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось протилежне існуванню людства як uclear war). Речі можуть бути і не такі значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи. Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком. Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове. Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти років. Однак. Ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни. Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для існуючих слів чи запозичень із іноземних мов. Закони ефективного спілкування вимагають максимального семантичного сигналу за мінімум часу.
Те місце, яке має закон у західній громадянській моделі, в етнічній моделі посідає народна культура, здебільшого мова та звичаї. Ось чому лексикографи, філологи та фольклористи відігравали центральну роль на ранніх етапах розвитку націоналізмів у Східній Європі та в Азії. Їхні лінгвістичні та етнографічні дослідження давньої і сучасної культури «простого народу» забезпечили матеріал для проектів створення «майбутньої нації», навіть коли відповідного мовного відродження не спостерігалося. Сприяючи широкому усвідомленню міфів, історії та мовних традицій спільноти, інтелігенти спромоглися заснувати і викристалізувати в головах більшості членів спільноти ідею етнічної нації, навіть коли, як-от в Ірландії і в Норвегії, давня мова занепала {18}. Генеалогії і нібито спільне походження, мобілізація народу, рідна мова, звичаї і традиції - ось елементи/22/ альтернативної, етнічної концепції нації, концепції, яка відображує зовсім інший шлях «формування націй», пройдений багатьма спільнотами в Східній Європі і Азії, й становить сильний політичний виклик
2. Особливості розвитку англійської мови в Індії
3. Використання віршованих матеріалів під час навчання лексиці англійської мови
5. Практикум з стилістики англійської мови
10. Інтерактивна система навчання для вивчення англійської мови
11. Вивчення теми "Великобританія: видатні міста та особистості" на уроках англійської мови
12. Літери англійського алфавіту, слова. Ігри на уроках англійської мови
13. Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
14. Формування позитивної мотивації на уроках англійської мови
16. Особливості і форми комунікативної поведінки собак
17. Комунікативні якості педагогічного мовлення
19. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
20. Формування комунікативної компетенції у дітей
21. Розвиток комунікативних здібностей дітей дошкільного віку
25. Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові
27. Сфери проникнення англіцизмів в інші мови - російську, українську
28. Історія розвитку української мови
29. Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській мові
31. Безособові речення в сучасній англійській мові
32. Програмування мовою С++ з використанням об’єктно-орієнтованого програмування
33. Використання смартфонів і комунікаторів в судово-медичній експертизі
35. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
36. Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови
37. Дитині, як носію мови, необхідна зона мовного розвитку
41. Договор Филиппа VI с нормандцами о завоевании Англии
42. География и окружающая среда Англии, Уэльса, Северной Ирландии и Шотландии (на английском языке)
43. Политическая система государства /на англ. языке/
44. Династия Плантагенетов в истории Англии
45. Обычаи и традиции англо-говорящих стран
47. Особенности деловой этики и протокола в Великобритании (на примере графства Англия)
49. Англо-германские противоречия накануне первой мировой войны
51. Королевские слуги и яковитский двор в Англии 1603-1625
53. Династия Плантагенетов в истории Англии
57. АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ
58. Структура и функции Банка Англии /Центрального Банка Соединенного Королевства/
59. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
60. Первоначальное накопление капитала в Англии, Франции и Германии
61. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
62. Денежные системы США, Англии, ФРГ, Японии, Франции, Италии,Канады
63. Основание первых колоний в С.Америке. Англия и Новый Свет.
64. Краткая история Англии: Завоевание Британии германскими племенами
65. История Англии: время святого Дунстана
66. Развитие капитализма в Англии
67. Роль Франции в развитии англо-шотландских отношений в XVI веке
68. Подготовка сил к Англо-Бурской войне и мировая общественность
69. Распространение влияния квакеров в Англии
73. Конституционная монархия в Англии 1689 г и ее правовое закрепление
74. Народные выступления, волнения и заговоры в Англии
75. Англия 1485
76. Англо-германские отношения в межвоенный период
77. История Англии в период Республики и Протектората Оливера Кромвеля
78. Особливості економічного розвитку Київської Русі
79. Политическая система Англии
80. Слобожанщина - історія розвитку
81. История Англии: Нашествие викингов
83. Революция в Англии. Суд и казнь Карла I
84. Революция в Англии. Итоги первой гражданской войны. Борьба за установление республики
85. Отношения СССР с Англией, США и Францией
89. Суды справедливости в Англии XIV-XVI веков
90. Історія розвитку криміналістики в Україні
92. Метадычныя рэкамендацыi i распрацоука урокау па тэме «Развiцце мовы у 5 класе»
93. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
94. Ділові взаємовідносини в апараті управління
96. Музыкальная жизнь Англии в XVII в.
97. Виховання у сім’ї як першооснова розвитку дитини як особистості
98. Політична культура як рівнева характеристика розвитку політичної системи суспільства
99. Системы регулирования несостоятельности в Англии, Франции, Германии
100. Юридические аспекты политической борьбы в Англии начала XVII века