|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Зародження порівняльно-історичного мовознавства |
Чашка "Неваляшка". 
Забавная пачка "5000 дублей". 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. Реферат на тему Зародження порівняльно-історичного мовознавства ПЛАН Передвісники порівняльно-історичного мовознавства Основоположники порівняльно-історичного мовознавства Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта Використана література Поступове накопичення протягом XVI—XVIII ст. багатого фактичного матеріалу різноманітних мов створило передумови для пошуків нових методів лінгвістичних досліджень. У мовознавстві утверджуються принципи порівняння мов й історичного підходу до їх вивчення, що зумовило виникнення нової наукової парадигми — порівняльно-історичного мовознавства. Порівняльно-історичне мовознавство — один з основних напрямів лінгвістики, головною метою якого є вивчення споріднених мов з допомогою порівняльно-історичного методу. 1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства Новий напрям у мовознавстві ніколи не виникає спонтанно. Окремі ідеї, які лягають у його основу, можуть мати довгу історію, тривалий час «носитися в повітрі», визрівати. Не є винятком і порівняльно-історичне мовознавство. Ще на початку XIV ст. італійський письменник Аліг'єрі Данте (1265—1321) у трактаті «Про народне красномовство» (1307—1308) писав про спільне походження італійської, провансальської та французької мов. У XVI ст. з'являється праця французького вченого Гівельма Постеллуса (1510—1581) «Про спорідненість мов». Про подібність мов ідеться й у «Розправі про європейські мови» Юлія-Цезаря Скалігера (1484—1558). У XVII ст. уже сформувалось уявлення про спорідненість семітських (Етьєн Гішар, Йов Лудольф), германських (Ламберт Кате), романських (Франсуа Ренуар), слов'янських (Юрій Крижанич) мов. Особливе значення для порівняльного вивчення мов мали видані Пилипом-Юханом фон Страленбергом у 1730 р. порівняльні таблиці мов Північної Європи і Північного Кавказу, завдяки чому було створено класифікацію уральських та алтайських мов, що також сприяло формуванню порівняльного мовознавства. Вагома роль у цьому процесі належить зібранням лексики різних мов, представленим у «Порівняльних словниках усіх мов та наріч» (1787— 1789) Петра Палласа й «Мітрідаті» (1806—1817) Йогана-Кристофа Аделунга та Йогана-Северина Фатера, що давало змогу виділити спільну лексику мов, класифікувати мови за спорідненістю і передбачало порівняння мов. Ідея історичного вивчення мов виразно проступає у праці німецького мовознавця Йогана-Готфріда Гердера (1774—1803) «Дослідження про походження мови» (опублікована в 1772 p.), де висловлено думку, що мова пов'язана з культурою народу, постійно розвивається і в процесі свого розвитку вдосконалюється. Вважають, що ця думка є підступом до майбутнього історичного мовознавства. Однак справжнім поштовхом для зародження порівняльно-історичного мовознавства, яке передбачає синтез порівняльного та історичного дослідження мов, стало ознайомлення із санскритом. Перші відомості про санскрит у Європу стали надходити вже в XVI ст. (листи з Індії італійця Філіппо Сассеті, який прожив у Індії з 1583 до 1588 p.). Однак детальне ознайомлення із санскритом почалось наприкінці XVIII ст. завдяки працям англійця Ульяма Джонса (1746—1794), який багато років прожив у Індії і вивчав індійську культуру.
У 1786 р. він виступив у Королівському азіатському товаристві (його нерідко називають Інститутом східних культур) у Калькутті з доповіддю, в якій звернув увагу на регулярний збіг між формами санскриту і латинської, грецької та англійської мов. На його думку, така велика кількість подібних збігів не може бути випадковістю, а, навпаки, є свідченням походження цих мов від одного спільного предка (прамови). Оскільки санскрит серед названих мов — найстаріша мова, то, за твердженням Джонса, він і є цією прамовою. Це знамените відкриття Джонса в 1808 р. підтвердив німецький учений Фрідріх фон Шлегель (1772— 1829) у розвідці «Про мову і мудрість індійців». Він довів близькість санскриту до латинської, грецької, німецької та перської мов як за лексичним складом, так і за граматичною структурою. Важливим є те, що Шлегель уперше не тільки наголошував на ролі граматичних елементів для встановлення мовної спорідненості, а й вказував на методологічну важливість порівняння форм дієвідмінювання. Як і Джоне, він уважав санскрит найдавнішою мовою, що нібито є прамовою розглянутих у його праці мов. Основною ідеєю цієї праці є думка про необхідність порівняльного дослідження мов. Уперше в мовознавстві тут вжито термін порівняльна граматика. Сассеті, Джоне і Шлегель є лише передвісниками порівняльно-історичного мовознавства. Основи порівняльно-історичного мовознавства було закладено в першій половині XIX ст. 2. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства Основоположниками порівняльно-історичного мовознавства вважають німецьких учених Ф. Боппа, Я. Грім-ма, датчанина Р. Раска і росіянина О. Востокова. У 1816 р. опубліковано працю Франца Боппа (1791—1867) «Про систему дієвідмінювання санскритської мови у порівнянні з такою грецької, латинської, перської та германської мов», яка заклала підвалини порівняльно-історичного методу. У цій праці Бопп доводить спорідненість санскриту з переліченими мовами. Його заслугою є те, що він уперше розробив загальну теорію порівняльно-історичного дослідження мов на основі порівняння закінчень дієслів і дійшов висновку про систему їх відповідників у різних мовах. Учений вважав, що на основі порівняння фактів живих і мертвих мов можна встановити їх первісний стан. Виводячи праформи, він пояснював явища однієї мови за допомогою фактів іншої. Це було новим у методології лінгвістичних досліджень. Свій метод Бопп апробував на матеріалі 45 залучених до дослідження мов. Він увів у лінгвістичний обіг поняття звукового закону і термін індоєвропейські мови (його попередники вживали термін індогерманські мови). Видатний швейцарський мовознавець Ф. де Соссюр так оцінив внесок Ф. Боппа до скарбниці світової лінгвістики: «Заслуга Боппа полягає не в тому, що він відкрив спорідненість санскриту з деякими мовами Європи й Азії, а в тому, що він зрозумів можливість побудови самостійної науки, предметом якої є відношення споріднених мов між собою. Аналіз однієї мови на основі іншої, пояснення форм однієї мови формами іншої — ось що було нового в роботі Боппа» . А французький мовознавець А. Мейє писав: «Бопп відкрив порівняльну граматику в пошуках індоєвропейської прамови подібно до Колумба, який відкрив Америку в пошуках шляху до Індії».
У 1818 р. вийшла праця датського мовознавця Расмуса Раска (1787—1832) «Дослідження в галузі давньопівнічної мови, або Походження ісландської мови». У ній Раск доводить наявність споріднених зв'язків між ісландською, грецькою, латинською і балто-слов'янськими мовами та відсутність будь-яких ознак спорідненості між ісландською і такими мовами, як гренландська, баскська, фінська. Що стосується використання матеріалу для порівняльно-історичних досліджень, то Раск указав на ненадійність лексичних відповідників, тому, на його думку, слід довіряти граматиці: у процесі взаємодії мов лексика може запозичуватися, тоді як відмінкові форми і форми дієвідмінювання не запозичуються, а втрачаються. Звукові зміни в морфемах мають закономірний характер, через що фонетичні відповідники у споріднених мовах є регулярними. Для порівняльно-історичних досліджень можна використовувати лише ту лексику, яка служить для позначення найнеобхідніших понять. Усі індоєвропейські мови, на думку Раска, походять від мертвої і незафіксованої фракійської мови, сліди якої зберегла давньогрецька мова. її й слід розглядати як реального предка індоєвропейських мов. У 1819 р. з'явився перший том (із чотирьох) «Німецької граматики» Якоба Грімма (1785—1865). Зміст книжки виходить далеко за межі її назви. Насправді це перша порівняльно-історична граматика германських мов. У ній автор акцентує на історичному підході до вивчення споріднених мов і ретельно описує граматичні форми германських мов та діалектів у їх історичному розвитку, починаючи з найдавніших писемних пам'яток. Грімм першим сформулював конкретні закони звукових змін у мові, в тому числі відкрив закон пересунення приголосних, за яким система зімкнених приголосних усіх германських мов змістилась на один ступінь: індоєвропейські , — в германські — в германські (пор. лат. pa er — нім. Va er, лат. cor u — нім. Hor , лат. duo — нім. zwei (із wei; див. англ. wo). Це був перший зразок фонетичних законів, які є загальновизнаними в сучасній лінгвістиці. «Німецька граматика» Грімма мала помітний вплив на написання історії окремих індоєвропейських мов. У 1820 р. відомий російський учений Олександр Христофорович Востоков (1781—1864) у «Розвідці про слов'янську мову» виявляє й доводить споріднені зв'язки між слов'янськими мовами. Це фактично перша праця з історичної фонетики слов'янської групи індоєвропейських мов. її значення не тільки в конкретних висновках щодо слов'янських мов (історія слов'янських мов, стосунок давньоруської мови до старослов'янської, польської та сербської), а й у визначенні методів історичного дослідження споріднених мов. На основі зіставлення слов'янських мов Востокову вдалося розкрити таємницю юсів — ж і а. Ці букви позначали відповідно носові голосні , які колись були в усіх слов'янських мовах, а згодом зникли, замінившись на в усіх мовах, крім польської (пор. старослов'янське масо, польськ. mipso, укр. м'ясо; старослов'янське джбъ, польськ. dqb, укр. дуб). Так, практично одночасно в різних країнах було «відкрито» порівняльно-історичний метод дослідження мов. Бопп на матеріалі відомих йому індоєвропейських мов, Раск на матеріалі ісландської, грецької, латинської та балто-слов'янських мов, Грімм на матеріалі германських, а Востоков — слов'янських мов незалежно один від одного дійшли аналогічних, взає-модоповнювальних висновків щодо порівняльно-історичного методу.
Йдеться, зокрема, про прагнення пзнавати й оцнювати дйснсть в органчному взамозвязку д соцальних нацональних чинникв, взамовпливв глобальних регональних процесв, неупереджено порвняльно оцнки деологчних уподобань орнтацй, альтернатив сторичного розвитку. Дослдник значно полегшу справу визначення його мсця в сучасному сторографчному процес достатньо частими вдгуками на доробок нших суспльствознавцв, оприлюднення х праць, а також конструктивно-полемчними виступами на рзного роду наукових збраннях, участю у фахових дискусях. Вищеозначене зумовлю головний сенс видання збрника творчих есе В. Ф. Солдатенка. Слд вдзначити: незважаючи на те, що пропонован сюжети свого часу в бльшост ввйшли до ндивдуальних чи колективних монографй, журнальних публкацй, наукових збрникв ( це вдбито у вдповдних нформацйних примтках), ус включен до видання матерали переглянут, у раз потреби скоригован й доповнен. Гадаться, попри згадану на початку цих рядкв цльову задансть, усм свом змстом, спрямуванням, характером дана книга матиме наукову вагу, сторографчне значення, сприятиме поглибленню знань про дуже важлив, справд складн й заплутан сторнки нашо непросто стор, наближатиме нас до жадано правди про минуле, до його оптимально оцнки тлумачення, буде корисною всм, хто цкавиться сторю Украни. Ю. А
1. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов
2. Методи лінгвістичних досліджень.Описовий метод. Порівняльно-історичний метод
3. Порівняльний аналіз механізмів рефінансування комерційних банків
4. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
5. Порівняльна характеристика платіжних інструментів
9. Заходи безпеки в кримінальному праві (порівняльно-правовий аналіз)
10. Порівняльне державознавство
11. Порівняльний аналіз особливостей судових систем Ізраїлю й Німеччини
12. Порівняльна характеристика інформаційних жанрів журналістики
13. Порівняльні конструкції у творах В. Симоненка
16. Морфологічна порівняльна характеристика хірургічних способів корекції портальної гіпертензії
Карандаши цветные "Lyra Groove Slim", 12 цветов + точилка. 
Набор чехлов для путешествий "Бон вояж". 
Письменные принадлежности "Набор первоклассника", арт. Нп4_17692. 19. Порівняльна характеристика політичних ідеологій: соціал-демократії та лібералізму
20. Порівняльно-психологічний аналіз ігор вищих приматів і людей
21. Особливості оподаткування країн ринкової економіки. Порівняльна характеристика
25. Реінжиніринг на сучасному етапі розвитку
27. СНІД: проблеми і досягнення на сучасному етапі
28. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
29. Автоматизація (комп’ютеризація) управлінського обліку на сучасному етапі
30. Педагогічна роль оцінки на сучасному етапі
31. Державна молодіжна політика на сучасному етапі
32. Митна політика України на сучасному етапі
Магнитная мозаика "Техника". 
Магнитная мозаика "Веселый городок". 
Держатель для сумки "Jardin D'Ete" со стразами "Стихия колец". 33. Особливості розвитку інфляційних процесів в Україні на сучасному етапі
34. Структуралізм як історичний напрям мовознавства
35. Застосування математичних методів у мовознавстві
36. Метод проблемно-структурного моделирования мультимедиа соревнований по традиционному каратэ-до
37. Мовознавство стародавнього світу.
41. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, відродження та xvii-xviii ст.
42. Короткий словник з мовознавства
43. Метод структурно-логічного кодування
45. Сучасні методи і підходи до обробки результатів медико-біологічних досліджень
46. Сучасні теорії і методи мотивації
47. Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі
48. Історія освоєння та сучасні методи обробки металів
Качели со столиком, арт. 15-10960. 
Фотобумага "Lomond" для струйной печати, А4, 230 г/м, 50 листов, односторонняя, матовая. 
Канистра-бочонок со сливом, 20 л. 49. Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства
51. Исследование природных ресурсов планеты с помощью космических методов
52. Исследование клеточного цикла методом проточной цитометрии
57. Виды стихийных бедствий и методы борьбы с ними
58. Статистика населения. Методы анализа динамики и численности и структуры населения
59. Гамма – каротаж. Физические основы метода
61. Структурная геология один из вариантов
62. Структурные типы и районирование месторождений нефти и газа
63. Государственное регулирование экономики: формы и методы
Подставка для колец "Кошка", 12 см. 
Ручка перьевая "Velvet Prestige", синяя, 0,8 мм, корпус хром/золото. 
Накидка Ritmix RAO-1317. 65. Нелегальная миграция в России и методы борьбы с ней
66. Предмет и метод гражданского права
67. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
68. Формы и методы государственного регулирования экономики в Казахстане
69. Математические методы и модели в конституционно-правовом исследовании
73. Метод действенного анализа в режиссуре театра, кино и телевидения
74. Соцреализм как метод искусства
75. Структурные и понятийные аспекты языка
76. Методы исследования литературы
77. Методы изучения музыкальных произведений крупной формы в старших классах общеобразовательной школы
78. Цивилизационные методы в изучении истории
79. Методы компьютерной обработки статистических данных
80. Решение транспортной задачи методом потенциалов
Диско-шар, средний. 
"Счеты" - деревянная игрушка. 
Мантоварка алюминиевая, 3 сетки, 6 л. 81. Решение дифференциальных уравнений 1 порядка методом Эйлера
82. Оценка методов и средств обеспечения безошибочности передачи данных в сетях
84. Метод Дэвидона-Флетчера-Пауэлла
85. Защита информации от несанкционированного доступа методом криптопреобразования /ГОСТ/
89. Математические методы и языки программирования: симплекс метод
90. Лекции по высокоуровневым методам информатики и программированию
91. Метод Симпсона на компьютере
92. Полином Гира (экстраполяция методом Гира)
93. Компьютерные вирусы, типы вирусов, методы борьбы с вирусами
94. Анализ криптостойкости методов защиты информации в операционных системах Microsoft Window 9x
95. Парольные методы защиты информации в компьютерных системах от несанкционированного доступа
Пазл "Новогодний праздник", 600 элементов. 
Настольная игра "Большая стирка". 
Корзина универсальная, 550x170x395 мм. 97. Лабораторная работа №6 по "Основам теории систем" (Решение задачи о ранце методом ветвей и границ)
98. Решение задач - методы спуска
99. Решение смешанной задачи для уравнения гиперболического типа методом сеток
100. Решение систем дифференциальных уравнений методом Рунге-Куты 4 порядка
