![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів |
Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти Факультет підвищення кваліфікації Кафедра методики дошкільної та початкової освіти (секція методики виховання та розвитку особистості)Курсова робота: ЗАСОБИ СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ АКТИВНОСТI МОЛОДИХ ШКОЛЯРiВ Харків Зміст Вступ Розділ 1. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів Мотиви пізнавальної діяльності школярів 1.2 Організаційний етап 1.3 Когнітивний та заключний етапи Розділ 2. Дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавальної активності школярів Висновок Список використаної літератури Додаток 1 Додаток 2 ВСТУП Потреба сучасного суспільства в гармонійному розвитку особи пред'являє нові вимоги до системи освіти. Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання має бути таким, що розвиває, збагачувати дитяти знаннями і способами розумової діяльності, формувати здібності. Перед теоретиками і практиками поставлено завдання- вдосконалення учення школярів як провідного виду їх діяльності, дидактичних засобів в цілях підвищення активності дітей в учбовому процесі. Рівень теоретичних досліджень в області стимулювання досить високий. Тим часом мало знайдеться факторів, порівнянних зі стимулюванням по ефективності свого впливу на продуктивність педагогічного процесу. Місце стимулювання в першій трійці найбільш впливових причин говорить саме за себе. Потреби, мотиви, стимули – поняття досить важливі для педагогіки. Стимули спираються на потреби, і мотиви невіддільні від них. Свідоме подоланням протистоячих спонук - це дуже важкий процес, з яким не завжди впорається і доросла людина, а тим більше - учень. Працюючі в початковій школі, я зрозуміла, що для позитивних змін фізіологічного, психологічного та особистісного порядку у дітей є зміна соціального становища, яким може бути вступ до школи. Це покладає на мене, як вчителя, велику відповідальність. Необхідно забезпечити не тільки умови для цих змін, а й подальший розвиток дитини в удосконаленні своєї особистості за рахунок навчально-виховного процесу. Але практика показує, що вже в жовтні, бажання багатьох першокласників ходити до школи зникає разом з потребою навчатися. Відомо, що кожна дитина, як і всі живі істоти, прагне удосконалюватися. З приходом до школи вона має усвідомити можливості навчального процесу, які забезпечуються педагогічним стимулюванням та задоволенням навчально-пізнавальних потреб, а вони є домінуючими для першокласника. Психолого-педагогічна умова такого забезпечення – вирішення цілої низки дидактичних протиріч, їх не так і багато: найперше – зовнішні (педагогічні) та внутрішні (особистісні), що забезпечують успішність навчального процесу. Педагогічна майстерність учителя полягає в природному переводі зовнішніх педагогічних у внутрішні – психологічні протиріччя, та створенні оптимальних умов для їх усвідомлення учнем. Це дасть змогу педагогові підняти процес навчання учнів на більш високий рівень завдяки свідомому просуванню від мети уроку до бажаного результату.
Крім того, такий підхід вкрай необхідний для усунення формалізму в діяльності сучасної школи, оскільки дає змогу учневі сприймати себе як активного суб'єкта навчального процесу, від якого залежить якщо не все, то більшість у самовдосконаленні. РОЗДІЛ 1. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів 1.1 Мотиви пізнавальної діяльності школярів Стимулюванню пізнавальної активності передує вплив на мотиваційну сферу учнів. Мотив – це те, що спонукає людину до дій. Те, заради чого вона її здійснює. У сучасній психології цим терміном позначають ряд причин, що викликають активність індивіда: інтерес, цільові установки, емоції, ідеали, потреби. Е. Браверман до найважливіших мотивів пізнавальної діяльності, особливістю яких є спрямованість на набуття узагальнених способів дій та самовдосконалення особистості, відносить: пізнавальний, пов'язаний з інтересом до нового, невідомого; мотив «саморозвиток», дія якого проявляється в бажанні якомога знати та вміти, розвивати свій розум, підіймати культурний рівень; мотив «досягнення», дія якого проявляється в бажанні отримати гарні результати своєї діяльності, перемогти у змаганні; мотив «професійно-життєве самовизначення», дія якого повязана з прагненнями досягти вершин у майбутній професії; комунікативний мотив, дія якого пов’язана з бажанням учня спілкуватися, співробітничати, взаємодіяти; емоційний мотив, який породжується позитивними емоціями ,- радістю, подивом, азартом; зовнішній мотив, пов'язаний з отриманням винагороди, схвалення від інших людей. Його можна викликати жестом,поглядом, словами співчуття, обіцянками винагородити за якісне та швидке виконання завдання; мотив « позиція», пов'язаний із громадянською відповідальністю за справу, почуттям обов’язку. Мотивація є дуже сильним фактором впливу на успішність учнів. Залучаючи їх до навчальної діяльності, у своїй роботі я враховую, що учень може: Сприймати її як таку, що не відповідає його цілям; Намагатися уникнути її через неприємності; Проявляти до неї незначний інтерес; Брати участь у ній з великим бажанням, бо вважає її цікавою та посильною. Для себе з цього напряму педагогічної діяльності я ставлю завдання: Вивчати емоційну сферу учнів; Розвивати мотиви, які вже сформовані в учнів, спиратися на них під час планування діяльності на уроці; Формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці. З метою діагностування особливостей мотивації пізнавальної діяльності на початку нового навчального року та протягом нього, я проводжу анкетування «Мотиви моєї діяльності». Прийоми розвитку пізнавальних мотивів можна поділити на дві групи: Зацікавлення змістом навчального матеріалу – новизна повідомлення; дивовижна інформація, приклади з художньої літератури; використання краєзнавчого матеріалу; інформація екологічної спрямованості; історичні відомості; іакти з життя вчених; інформація, пов′язана з розкриттям можливостей людини та ін. Зацікавлення процесом навчання – використання роздаткового матеріалу, технічних засобів навчання; застосування комп′ютерної техніки, демонстраційного експерименту та інших видів наочності; залучення до ігрової діяльності, проблемне навчання та ін.
С. Подмазін до методів і прийомів психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів включає: заохочення, пізнавальний інтерес, навчально-пізнавальну гру, кооперацію учнів під час уроків, створення яскравих уявно-образних уявлень, використання творчих завдань, створення проблемних ситуацій, спонукання до пошуку альтернативних рішень, створення ситуації успіху, створення ситуації взаємодопомоги. Формулу успіху в пізнавальній діяльності Е. Браверман наводить у таій формі: У= М (ПІ РІ ЗІ ЗІ) СЗ, де: М – мотивація; ПІ – пошук інформації; РІ – розуміння інформації; ЗІ – запам’ятовування; ЗІ – застосування інформації; СЗ – систематичність занять. 1.2 Організаційний етап Починаючи з організаційного етапу, вчителеві необхідно формувати ціннісні орієнтації учнів на використання всіх можливостей у самовдосконаленні та соціально-психологічні установки (готовність) до їх реалізації в умовному та реальному процесі життєдіяльності. В основу цієї роботи покладається актуалізація знань про духовні, моральні та матеріальні цінності людства і свого народу, що сприяє самовдосконаленню і є визначальною умовою поліпшення особистого та соціального буття. В такому разі не досить нагадувати дітям, який буде урок зараз і що відбуватиметься на ньому. Важливіше, аби учні самі визначили, що вони вже досягли на даний момент і які почуття у них викликає цей рівень, чи задоволені вони собою і чи мають зупинятися на досягнутому. Отже основною педагогічною метою цього етапу є емоційне стимулювання позитивних почуттів дітей, які їм дадуть змогу зафіксувати у свідомості відповідні можливості навчальної діяльності, її цінність для подальшого самовдосконалення та готовність використовувати все можливе в цьому плані, що буде запропоноване вчителем під час вивчення цієї дисципліни. Неприпустимим є зміщення акцентів у педагогічній діяльності з позитивних змін учня на негативні, отже висвітлення позитивних надбань дитини на організаційному етапі – психолого-педагогічна умова успішної реалізації будь-якої форми здійснення навчального процесу. За такого підходу ефективними стають колективні форми роботи на початку уроку, що дають змогу учневі ототожнити себе з більшістю встигаючих учнів, мета яких – самовдосконалення за рахунок навчальної діяльності. Інший підхід – створення ситуації особистого незадоволення межею своїх актуальних досягнень – необхідна умова здійснення мотиваційного та цільового етапів. Однак, слід відзначити, що, враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, вчитель має чітко вирахувати оптимальний час ситуації емоційної напруги, аби не допустити емоційної перенапруги, що призводить до розчарувань, втрати пізнавального інтересу, формування негативних комплексів тощо. Основним завданням педагогічного впливу на цьому етапі є перехід попередніх суперечностей у наступні: між зовнішніми (педагогічними) та внутрішніми (особистісними) вимогами учня до рівня своїх знань, умінь та навичок, а також їх послідовна інтеграція як психологічне новоутворення дитини. Для цього мені достатньо правильно побудувати евристичну бесіду, або створити програвання чи вирішення життєвої ситуації, що яскраво показує дітям, для чого необхідно навчитися розв'язувати задачі з двома чи кількома невідомими, вміти користуватися правилом грамотного мовлення, володіти тією чи іншою інформацією.
Адже Казань на той час уже мала водопровід і вищі навчальні заклади, а в самій столиці імперії, Сараї, зводилися чудові палаци, каменем мостилися вулиці, будувалися водостоки. Хоч як це дивно, але й Дмитро (син Невського), уже відмовившись від великокнязівського престолу на користь брата Андрія і дізнавшись, що його вотчина Переславль спалена, помер по дорозі біля Волока: чи його теж отруїли, чи — своєю смертю. Та цього разу Переславль спалили не татаро-монголи, а родичі Рюриковичі — князь Федір Ростиславович, так би мовити, «подбав» про ближнього. На цьому ворожнеча між синами Олександра Невського не закінчилася. У брудну гру вступив молодший син — Данило. Знаючи, як середній брат Андрій наклепом скинув із великокнязівського престолу старшого брата Дмитра, він також спробував відокремитися від Андрія, щоб самому збирати й відвозити данину в Орду. Адже саме в цьому і полягала причина ворожнечі між братами. Розсудливий читач розуміє, який простір для злодійства відкривався перед князем, — не тільки через завищення кількості данини, а й через банальне утаювання татаро-монгольської частини
1. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
2. План роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу на 2009 – 2010 навчальний рік
3. Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
4. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови
5. Евристична бесіда як метод розвитку пізнавальної активності молодших школярів
10. Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів
14. Діагностика і формування пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі навчання
15. Роль уваги у навчальній діяльності молодших школярів
17. Формування і стимулювання попиту покупців "Велика кишеня"
18. Державна політика стимулювання зайнятості
19. Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
20. Бесіда, як форма організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами
21. Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання
25. Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів
26. Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
27. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання натюрморту
28. Музично-ритмічне виховання молодших школярів
29. Особливості методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва
30. Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
32. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
33. Рівні роботи в розвитку мовлення молодшого школяра
34. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми "Прислівник"
35. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
36. Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання
41. Теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій молодших школярів
42. Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
43. Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства
45. Формування екологічної культури молодших школярів
46. Формування здорового способу життя молодших школярів
47. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
48. Формування мовленнєвих навичок у молодших школярів
49. Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів
50. Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
51. Формування правильної дикції у молодших школярів
52. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
53. Формування у молодших школярів естетичних почуттів на уроках класного читання
57. Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу
58. Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи
59. Диференційований підхід у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі
60. Зміст правового виховання молодших школярів
61. Виховання в сім’ї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра
62. Виховання молодших школярів на засадах християнської моралі
63. Виховання організованості молодших школярів на уроках фізичної культури
64. Корекція тривожності у молодших школярів
65. Особистісна тривожність молодших школярів
66. Програма діагностики пізнавальних психічних процесів дітей молодшого шкільного віку
67. Психодіагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів
68. Розвивальні ігри молодших школярів
69. Розвиток пам’яті молодшого школяра
73. Засоби захисту права власностi
74. Розвиток процесів памiяті в молодшому шкільному віці
75. Применение имплантантов с биологически активным пористо-порошковым покрытием
76. Макрофаги перитонеального экссудата как модель фагоцитоза и нарушений фагоцитарной активности
77. Дешевый активный уголь для поглощения вредных веществ
78. Развитие познавательной активности учащихся на уроках математики
79. Технология производства синергической активной пищевой добавки "Эхинацея Янтарная"
81. Расчет частотных характеристик активного фильтра второго порядка на операционном усилителе
82. Электрическое активное сопротивление
84. Влияние химически активных веществ на здоровье человека
85. Модификация биологически активными системами синтетического полиизопрена
89. Проблема активного противостояния злу в романе Владимира Дудинцева «Белые одежды»
90. Необходимость активного отдыха
91. Локализация функций в коре больших полушарий. Электрическая активность головного мозга
92. Биологически активные добавки к пище при коррекции массы тела и лечении атеросклероза
93. Функциональная активность лейкоцитов в условиях воздействия на организм высокой и низкой температур
96. Расчет коэффициентов активности. Личный опыт