|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс |
Горшок торфяной для цветов. 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. 
Ручка "Шприц", желтая. Зміст Вступ 1 Флоріан Знанецький (1882-1958) 1.1 Концепція гуманістичного коефіцієнта 1.2 Соціологія як наука про культуру 1.3 Теорія соціальних дій 2 Толкотт Парсонс (1902-1979) 2.1 Теорія дії 2.2 Концепція соціальної системи 2.3 Соціальні зміни Висновки Список використаних джерел Вступ Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки починається з кінця ХІХ ст. В цей період формуються нові теорії та моделі соціального розвитку, започатковані Ф. Знавецьким та Т. Парсонсом. За Ф. Знавецьким, соціологія як наука про культуру має відмовитися від будь-яких претензій на універсальність. Культура як цілісність не може взагалі стати темою будь-якої окремої науки. Отже, предметом соціології є не всі, а тільки специфічні явища культури. Щоб надати їй статусу науки і бути у змозі цей статус обґрунтувати, слід показати, що ці специфічні явища культури існують поряд з іншими культурними явищами. Польський соціолог вважає такими специфічними явищами культури різноманітні соціальні системи. Отже, &quo ;завданням соціології є вивчення соціальних систем, а не інших видів культурних систем&quo ;. У 30-ті роки, коли в американській соціології панував емпіризм, Т. Парсонс стверджував, що соціологія як наука найбільше потребує теорії, емпіричні факти, не підтверджені теорією, не можуть пояснити складних соціальних явищ. Разом з тим теорія не виникає сама собою з процесу накопичення емпіричних даних, останні в певному розумінні самі є похідними теорії. На його думку, теоретичні категорії, що їх має у своєму розпорядженні вчений, завжди становлять попередні умови ефективної наукової праці. В цьому зв'язку емпіричні факти постають перед дослідником як певні реконструкції дійсності. Соціологія у своєму розвитку повинна приводити до теорії, але вона має і починати з неї. 1 Флоріан Знанецький (1882-1958) Наукові погляди Ф. Знавецького формувалися під впливом гострого методологічного протиборства між прибічниками позитивістської (натуралістичної) та антипозитивістської (антинатуралістичної) орієнтацій у філософії та соціогуманітарних науках. У цьому протиборстві польський учений займав антинатуралістичну позицію, яку загалом можна назвати гуманістичною, оскільки вона обґрунтовувала модель наукового пізнання з урахуванням людських, історичних та соціокультурних вимірів дійсності. 1.1 Концепція гуманістичного коефіцієнта Проект гуманістичної соціології Ф. Знавецького обґрунтовується за допомогою так званого гуманістичного коефіцієнта. Специфіка і функції цього коефіцієнта розкриваються в працях &quo ;Соціологія виховання&quo ; (1928—1930), &quo ;Метод соціології&quo ; (1934), &quo ;Науки про культуру&quo ; (1952). За Ф. Знанецьким, культурна дійсність не існує поза гуманістичним коефіцієнтом. Міф, твір мистецтва, мовне вираження, інструмент, право, соціальний лад є тим, чим вони є тільки як свідомі людські явища. Пізнання цих явищ можливе лише завдяки досвіду та дії свідомих індивідів або груп індивідів, які створили їх і користуються ними. Як евристичний інструмент пізнання гуманістичний коефіцієнт пов'язаний з онтологічною характеристикою культурних фактів, а також з методологічним підходом до їх дослідження.
В онтологічному плані гуманістичний коефіцієнт підкреслює залежність будь-яких культурних явищ чи фактів від людського досвіду та діючих суб'єктів. Факти культури є &quo ;чиїмись&quo ;, вони не бувають &quo ;нічиї&quo ;. Це означає, що на противагу вченому-природознавцю, який намагається виявити деякий порядок поміж емпіричних фактів, повністю незалежних від свідомих людських елементів, дослідник культури намагається визначити деякий порядок поміж емпіричних фактів, які залежать від цих елементів, ними створені та підтримані . Іншими словами, будь-який емпіричний факт, що досліджується, слід розглядати крізь призму гуманістичного коефіцієнта, &quo ;тобто так, як цей факт уявляється тим людським індивідам, які його відчувають і використовують&quo ;. За допомогою гуманістичного коефіцієнта Ф. Знавецький вказує насамперед на специфічність культурних фактів. Разом з тим він виступає проти суб'єктивістської інтерпретації цього коефіцієнта. Зовсім не обов'язково, вважає вчений, будь-яка цінність у складі культури має належати сфері досвіду кожного індивіда. Досить, щоб вона належала йому потенційно. Сфера культури, в якій значення піддається об'єктивації, перебуває за межами індивідуального досвіду. Об'єктивність цінностей тут, щоправда, ніколи не буває повною, проте вона тим повніша, чим більш внутрішньо монолітною є система цінностей. У цілому концепція гуманістичного коефіцієнта, по-перше, репрезентує новий погляд на ті явища, якими займалась натуралістична соціологія, по-друге, з її допомогою здійснено спробу розширити традиційне коло соціологічних інтересів. Не заперечуючи впливу чуттєвих явищ на культурне життя, Ф. Знанецький вимагав, щоб цей вплив визначався &quo ;в гуманістичних термінах&quo ;. Він підкреслював, що. &quo ;достеменне середовище соціальних груп — це не те середовище, котре доступне спостерігачеві і пізнане ним. це те, що самі члени тих груп сприймають як дане протягом їхнього досвіду&quo ;. У людському досвіді, вважає Ф. Знанецький, наявні предмети, які не тільки мають значення, а й частково — іноді майже повністю — є нематеріальними у своєму змісті та невідповідними чуттєвому сприйняттю. Такими предметами є, наприклад, міфи та інші релігійні факти, політичні інститути, зміст літературних творів, наукові та філософські поняття. В цьому зв'язку не випадково культура, за Ф. Знанецьким, постає значною мірою як &quo ;духовна&quo ; дійсність . 1.2 Соціологія як наука про культуру Ф. Знанецький вважав соціологію однією з наук про культуру. Визначення місця соціології з самого початку було пов'язане з питанням про те, як можлива соціологія як наука. Свою думку щодо цього питання вчений висловив у 30-х роках у своїй праці &quo ;Метод соціології&quo ;, що з'явилася в період перетворення соціології із синтетичної дисципліни, орієнтованої на широкі суспільно-історичні узагальнення, на науку аналітичну, яка досліджує специфічні царини емпіричних даних. На думку Ф. Знанецького, соціологія, по-перше, не може бути загальною соціальною наукою, вона має бути тільки спеціальною науковою дисципліною зі своїм особливим предметом досліджень.
По-друге, на противагу позитивістським концепціям вивчення суспільства соціологія займається &quo ;суттєвим значенням&quo ; соціальної дійсності. По-третє, вона тривалий час буде швидше цариною якісних досліджень, ніж кількісних обчислень. Отже, за Ф. Знавецьким, соціологія як наука про культуру має відмовитися від будь-яких претензій на універсальність. Культура як цілісність не може взагалі стати темою будь-якої окремої науки. Отже, предметом соціології є не всі, а тільки специфічні явища культури. Щоб надати їй статусу науки і бути у змозі цей статус обґрунтувати, слід показати, що ці специфічні явища культури існують поряд з іншими культурними явищами. Польський соціолог вважає такими специфічними явищами культури різноманітні соціальні системи. Отже, &quo ;завданням соціології є вивчення соціальних систем, а не інших видів культурних систем&quo ;. Як наука про культуру соціологія орієнтована на розкриття аксіонормативного порядку соціальних явищ, тобто сталої опо-середкованості їх з боку певних взірців цінностей і норм поведінки. Для вирішення такого завдання вчений рекомендував застосовувати особливу процедуру, яку називав аналітичною індукцією. Аналітична індукція має ту перевагу перед іншими дослідницькими процедурами, що її узагальнення відбивають &quo ;суттєве в кожному окремому випадку&quo ;. Вона абстрагує ознаки, що уособлюють сутність цього феномену, і узагальнення тим суттєвіші, чим більше ознак підтверджуються як повторювані або подібні для більшості випадків. Тому аналітичну індукцію іменують також типологічним методом, або методом типових випадків. Цей метод, за Ф. Знавецьким, настільки важливий, що завдяки йому соціологія є не тільки гуманістичною, а й аналітичною та індуктивною наукою . Головні тези, які обстоює Знавецький у своїх працях стосовно соціології як науки про культуру, такі: - соціологія є соціальною, а не природничою наукою; гуманістичний коефіцієнт відрізняє явища, досліджувані соціологією, від явищ, що вивчаються природничими науками; - соціологія є спеціальною, а не загальною наукою; вона не займається всім, що трапляється в суспільстві, а обмежується вивченням соціальних дій, соціальних відносин, особи, соціальних груп та соціальних ролей; - метод соціології може бути таким самим об'єктивним, точним і справді глибоким, як і метод фізичних наук; - гуманістичний коефіцієнт не впливає на об'єктивність наукового знання, навпаки, його слід усвідомлювати і використовувати для розвитку наукової соціології. 1.3 Теорія соціальних дій У своїх соціологічних працях Ф. Знанецький безліч разів підкреслював, що соціальні дії становлять найважливішу складову соціальних явищ. Саме поняття соціальної дії слугує йому провідною теоретичною категорією, яка віддзеркалює внутрішню динаміку будь-яких соціальних систем. У світі культури соціальна дія, за Ф. Знанецьким, є тим посередником, який забезпечує динамічний зв'язок між суб'єктивними і об'єктивними елементами цього світу. Особливо добре таке розуміння представлене у книзі &quo ;Польський селянин у Європі та Америці&quo ; (1918— 1920, у співавторстві з Вільямом Томасом), де настанова і соціальна цінність були подані як два полюси людської культури: настанова — полюс суб'єктивний, соціальна цінність — полюс об'єктивний.
Дти москвина-татарки чи татарина-московки передають хн властивост нащадкам, якщо й дал спаровуватимуться татари-москвини. Але дти москвина-укранки, чи укранця-московки типовими покручами (гбридами). Вони дають звироднлих нащадкв, що мають протилежн властивост, а т, заперечуючись взамно, викликають душевну боротьбу, душевний безлад, що часто скнчатея трагчно. Переконлив приклади цього читач знайде, дослдивши життпис та твори тих московських письменникв, в жилах яких тече частина немосковсько (укрансько) кров. До реч, вс бльш московськ письменники, музиканти, митц не питомими москвинами. Чимало з них не мають н краплини московсько кров, а дехто кнчав життя трагчно, бо хня немосковська душа не витримувала московського духовного Aвалту, наприклад М. Гоголь. Психологчний аналз життя творв московських письменникв, митцв покручв дав би тисяч конкретних доказв згубност кровного змшування азатв (москвинв) з вропейцями (укранцями). Дуже промовистим для соцолога той факт, що московсько-укранськ шлюби були лише серед нтелгенц та напвнтелгенц
1. Соціологія культури як галузь соціології та культурознавча наука
2. Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства
3. Вивченні розвитку культур: біологічний і психологічний напрямки
4. Соціологічний аналіз міжнаціональних відносин
5. Етнічна соціологія - актуальні проблеми та історія розвитку
9. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
11. Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ "Шахта Красноармійська-Західна №1"
12. Темперамент – біологічний фундамент особистості
13. Анкета, як основний інструмент соціологічного дослідження
14. Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження
15. Значення предмету "соціологія релігії"
16. Критерії релігійності людини. Погляд соціологів
Набор стикеров "Среда Обитания". 
Магнитная азбука. Жукова Н.С.
Качели. 17. Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень
18. Предмет соціологічного знання
19. Програма соціологічного дослідження, спрямована на визначення свого майбутнього населенням України
20. Розвиток та сучасний стан соціології
21. Соціологічне вчення Спенсера
25. Соціологія інноваційних процесів
28. Соціологія сім’ї
30. Соціологія як наука про суспільство
31. Соціологія як соціальна система
32. Сучасна західна соціологія, основні напрями і проблеми
Дуга с подвесками "Забава". 
Шнуровка-бусы "Русалочки". 
Фоторамка на 7 фотографий С34-010 "Alparaisa", 55,5x29 см (бронзовый). 33. Етносоціологія та соціологія нації
35. Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
36. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
37. Науково-технічний прогрес – основа розвитку виробництва
41. Виникнення міжнародного права та його особливості в період рабовласницької та феодальної доби
42. Адміністративне судочинство: концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності України
43. Англія в період середньовіччя (ХІ-ХVст.)
45. Державний устрій та суспільний лад Риму в період імперії
46. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу
47. Зовнішня политика СРСР в післявоєнний період
48. Італія у період об’єднання
Игра "Моя первая монополия". 
Трамвай. 
Настольная игра "Выдерни морковку". 50. Національний склад гірничопромислової буржуазії України в пореформений період
51. Отаманщина, як явище у період української національно-визвольної революції 1917-1920 років
52. Період Гетьманату в Україні
53. Римська держава в період республіки V - II ст. до н. е.
57. Вища освіта в Україні в період визвольних змагань 1917–1920 рр.
58. Матеріальна і духовна культура Риму в давній період
64. Особливості реконструктивної хірургії травматичних дефектів носа у гострому періоді
Шкатулка для рукоделия, 28x21x15 см, арт. 80888. 
Солнцезащитное молочко "AQA baby", SPF 30, 150 мл. 
Беговел "Moby Kids KidBike", цвет: розовый. 66. Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції
67. Ідеологія анархістського руху в Україні періоду 1917-1921 років
68. Специфіка становлення та еволюції партійної еліти в Румунії у трансформаційний період
69. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
74. Фінансовий контроль та його завдання в сучасний період
75. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
77. Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
78. Умови життя рослин і біологічні особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур
79. Патофізіологічні механізми пневмонії на різних етапах її розвитку
80. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
Танк с пневмопушкой. 
Карандаши акварельные "Progresso Aquarelle", 24 цвета, 24 штуки. 
Кровать для кукол деревянная (большая). 81. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
82. Тестові завдання з курсу Фізіологія рослин
84. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
85. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
90. Фізіологія крові. Еритроцити
91. Концепція еволюції в біології
92. Анатомія і фізіологія собаки
93. Біологічна роль марганцю в організмі людини і тварин
94. Біологічні ритми
95. Біологія Х-вірусу картоплі
96. Анатомо-фізіологічні особливості кролів
Детская каталка "Вихрь", фиолетовая. 
Деревянный конструктор "Изба" (39 деталей). 
Швабра "York. Salsa", с рукояткой. 97. Фізіологічні основи живлення рослин и застосування добрив
99. Біологічна зброя. Ураження при вибухах
