|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Економічні чинники регіональної політики в Україні |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ручка "Шприц", желтая. 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯКафедра політології Індивідуальне завданняЗ дисципліни: «Політика і економіка» На тему: «Економічні чинники регіональної політики в Україні»Підготувала: студентка групи МК-341 Косова А.С.Прийняла: ас. Павлова Л.І.м. Луганськ, 2007 ЗмістВступ Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України. Диспропорційний характер регіонального розвитку. Регіональна соціально-економічна дезінтеграція України. Особливості економічної політики регіонального розвитку України на сучасному етапі. Інвестиційний клімат в Україні та інвестиційна привабливість регіонів. Транскордонне співробітництво. Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Питання розвитку і взаємодії регіонів, взаємовідносин регіональних і центральних органів влади є надзвичайно актуальними для України. Адже відсутність обґрунтованої політики регіонального розвитку держави на попередньому етапі призвела не лише до зростання диспропорцій та загострення економічних і соціальних проблем, але й до суттєвої економічної й суспільно-політичної дезінтеграції держави. Зміцнення державності України вимагає створення єдиного господарського комплексу з ефективним використанням місцевих ресурсів, переваг територіального поділу праці та запобігання ускладнень на політичному, економічному, міжетнічному підґрунті, що повинна забезпечити регіональна політика як складова загальнодержавної політики. Визначення короткострокових і стратегічних завдань політики регіонального розвитку, прийняття ефективних рішень з питань його регулювання потребує аналізу стану та тенденцій економічного і соціального розвитку регіонів. Динаміка економічного розвитку регіонів протягом останніх 14 років визначалася станом та тенденціями макроекономічних процесів у країні, зокрема тривалим періодом економічного спаду, труднощами ринкових трансформаційних процесів, кардинальною зміною відносин власності, трансформаціями системи державного управління тощо. Об’єктом дослідження даної роботи є регіональна політика України, як інституція загальнонаціональної політики держави. Предметом дослідження даної роботи є вплиа економічних чинників на регіональний розвиток держави. Мета та завдання роботи. Метою даної роботи є аналіз економічних чинників розвитку регіональної політики в Україні. Визначена мета конкретизована такими завданнями: проаналізувати тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України; розглянути особливості економічної політики регіонального розвитку України на сучасному етапі. Нинішній рік вносить суттєві корективи в процеси регулювання регіонального розвитку, водночас створюючи певні ризики для повномасштабної реалізації визначених Президентом України завдань державної регіональної політики. Запровадження політичної реформи кардинально змінює формат системи управління регіональним і місцевим розвитком, розподіл повноважень і відповідальності за розвиток територій. Передача основних повноважень щодо регіонального й місцевого розвитку органам самоврядування відбувається за відсутності адекватної системи й механізмів контролю за ефективністю рішень і дій цих органів: з одного боку, послаблюється вертикаль виконавчої влади, з іншого - не сформовані дієві механізми контролю місцевої влади громадами.
У цій ситуації держава зобов'язана посилити увагу до питань регіональної політики, в тому числі до постійного системного моніторингу соціально-економічного розвитку територій. Загалом у 2005 році спостерігався певний дисонанс між динамікою економічних і соціальних процесів у регіонах: в той час, як динаміка економічних показників уповільнилася і набула стохастичного характеру, соціальні показники суттєво покращились. Така ситуація є закономірним наслідком динаміки макроекономічних процесів у державі, що через структурні особливості має різний прояв у регіонах, прийняття низки рішень щодо відміни податкових пільг для окремих галузей та територій. Минулого року зберігалась сформована раніше позитивна тенденція, коли більш високі темпи економічного зростання характерні для регіонів із відносно невеликим економічним потенціалом. Соціально-економічна політика Президента України та Уряду у 2005 р. була акцентована насамперед на підвищенні соціальних стандартів життя населення. Наслідком цього стало покращання показників доходів населення, рівня заробітної плати, ситуації на ринку праці, соціального забезпечення тощо в усіх регіонах. Фактично лише впродовж останніх 5-6 років проблеми регіонального розвитку одержали належну оцінку як необхідна передумова і складова соціально-економічного поступу держави. Окремі розділи, присвячені державній регіональній політиці, стали невід'ємною складовою найважливіших державних стратегічних документів. Здійснено значну роботу зі створення нормативно-правової бази та інституційного забезпечення регіональної політики, розроблення й запровадження економічних механізмів регулювання регіонального розвитку, здійснено кроки щодо децентралізації державного управління. Стратегічним напрямом дій Президента України та Уряду щодо посилення міжрегіональної економічної інтеграції, подальшого підвищення соціальних стандартів життя населення та забезпечення динамічного економічного розвитку кожного регіону має стати системний підхід до формування та реалізації державної політики регулювання регіонального розвитку. Остання повинна стати вирішальною у реалізації принципу регіоналізації та зростання ролі регіонів у забезпеченні загальнонаціональних інтересів, збалансуванні міжрегіональних стосунків на основі критеріїв ефективності і соціальної доцільності. Державна регіональна політика покликана забезпечити трансформацію регіональних господарських структур в рамках структурних змін в економіці держави головним чином за допомогою економічних механізмів. Останні повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для широкого розвитку підприємництва, більш активне управління інвестиційними та інноваційними процесами, створення передумов для формування регіональних ринків й розбудови ринкової інфраструктури. Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України Диспропорційний характер регіонального розвитку Тенденції економічного зростання, що сформувалися в державі впродовж кількох останніх років, реалізуються через активізацію економічного життя регіонів. Проведений аналіз свідчить про зростання у 2001-2004 роках практично в усіх регіонах обсягів промислового виробництва, обсягів інвестицій в основний капітал, рівня реальної заробітної плати тощо.
При цьому спостерігається позитивна тенденція більш високих темпів економічного зростання у менш розвинених регіонах. Темпи приросту деяких основних макроекономічних показників у 2003-2004 рр. наведено у таблиці 1.1. Протягом 2003-2004 рр. промисловий сектор економіки України забезпечував доволі високі темпи розвитку - обсяг промислового виробництва в цілому по Україні зріс порівняно з попереднім роком у 2003 р. на 15,8%, у 2004 р. - на 12,5 %. Найбільший приріст одержано в машинобудуванні (35,8% у 2003 р. та 28,0 % у 2004 р.), целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості (25,7% та 25,9 % відповідно), виробництві деревини та виробів із неї (23,6% та 25,5 %), харчовій промисловості та переробці сільськогосподарських продуктів (20% та 12,4 %). Галузеві особливості зростання промислового виробництва обумовили його регіональну диференціацію. Серед регіонів найбільший приріст промислового виробництва у 2003 р. відбувся у Закарпатській (44,3%), Тернопільській (34,6%), Черкаській (28,3%), Івано-Франківській (27,7%), Чернівецькій (26,9%) та Кіровоградській (24,3%) областях. У 2004 р. забезпечено приріст промислового виробництва в усіх регіонах, за винятком Одеської та Херсонської областей, найбільше зросли обсяги промислового виробництва в Автономній Республіці Крим (на 28,2%), Кіровоградській (33,8%), Закарпатській (27,4%), Волинській (22,5%) областях, м. Севастополь (25,8%). Структура промислового комплексу регіонів за останні роки не зазнала вагомих змін, тому для більшості регіонів вирішальне значення продовжує відігравати одна-дві галузі. Так, пріоритетною галуззю промислового виробництва для 16 реґіонів є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; для Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей - металургія та оброблення металу; для Закарпатської та Сумської областей - машинобудування, для Луганської та Полтавської областей - виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива; для Івано-Франківської, Миколаївської, Рівненської областей та м. Севастополь - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Найбільш розвиненими промисловими регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківська області та м. Київ, сумарна частка яких становить понад 60% загальнодержавного промислового виробництва. Разом з тим, питома вага Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької областей та м. Севастополь не досягає 1,0% від загального промислового виробництва по країні. Водночас зберігаються суттєві регіональні диспропорції за обсягом промислового виробництва на одну особу - коефіцієнт варіації за цим показником впродовж останніх років становить понад 10 разів. Регіональна диференціація за показником обсягу реалізованої промислової продукції на одну особу за січень-листопад 2004 р. показана на рис. 1. Зростання виробництва спричинило значну активізацію в усіх регіонах діяльності у галузі будівництва. В 2003 р. приріст обсягу підрядних робіт у будівництві в 7 регіонах перевищував 40%, а ще в 3 регіонах - 30%.
Екзильний Уряд УНР і багато діячів з політичних партій намагалися всіма силами переконати компетентні польські чинники, що така політика доведе до національного самогубства Польщі, але даремні були зусилля. Поляки вважали свою державу «світовою потугою», хоч її роз'їдали зсередини проблеми національних меншин. Поневолені та гноблені польською реакцією національні меншини, ясна річ, боролися, як могли. На терористичні акти та пацифікації відповідали контртерором, саботажами та дошкульною антипольською пропагандою. Росли хвилі арештів, збільшувалось число шибениць. Дійшло до того, що літом 1934 року «демократична» польська держава відважилась в мирному часі заснувати концентраційний табір в Картузькій Березі, на Поліссі за сталінсько-гітлерівським зразком. Це був акт найбільшої ганьби Польщі маршала Пілсудського. У червні 1934 року польське радіо подало до відома, що в Варшаві хтось застрілив міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Поляки говорили, що це робота українських терористів. В один мент літня атмосфера стала нестерпно гарячою
1. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
2. Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
3. Національна політика СРСР в роки перебудови
4. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
5. Основні напрямки зовнішньої політики України
9. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
11. Структура системи соціального захисту населення і політики України
12. Митна політика України на сучасному етапі
13. Грошово-кредитна політика України: проблеми становлення і тенденції розвитку
14. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
15. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
16. Регіональна економіка промисловості України
Точилка "Berlingo" механическая. 
Конструктор "Новый год". 
Светильник Uniel TLI-201, Е27, синий. 17. Економіко- і політико-географічне положення України
18. Розвиток регіональної та соціальної політики ЄС
19. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
21. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
25. Інвестиційна політика банків в Україні
26. Завдання дисципліни РПС та регіональна економіка
27. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
28. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
29. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
30. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
32. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
Велосипед трехколесный Moby Kids "Comfort. EVA", цвет: синий. 
Пепельница на ножке "Мэджик", 72 см. 
Карниз для ванной, угловой, белый, 240 см. 34. Глобальні та регіональні системи безпеки: перспективна роль України
35. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
36. Державна політика в Україні
37. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді
41. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
42. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки
43. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
44. Політико-правове середовище МЕВ в Україні
45. Фіскальна політика як засіб регулювання економіки
46. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
47. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
48. Центральний банк і монетарна політика
Ручка-стилус шариковая "Людмила". 
Настольная игра "Много-Много", новая версия. 
Настольная игра "Живые картинки (Schau Mal)". 51. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
52. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
53. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
58. Організація облікової політики підприємства
59. Формування облікової політики підприємства
61. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
62. Аналіз змісту та політико-правових наслідків конституційної реформи 2004 року
63. Місцеве та регіональне самоврядування
64. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
Мотоцикл-каталка 2-х колесный, желтый. 
Карандаши цветные "Magic", 12+1 цветов. 
Багетная рама "Melissa" (цвет - коричневый+золотой), 30х40 см. 65. Культурна проблематика на регіональних ЗМІ
66. Адміністративні і економічні реформи Петра I
67. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
68. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
69. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
73. Політика суцільної колективізації
74. Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
75. Царювання та політика Павла І
76. Внутрішня політика Людовіка IX Святого
77. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
78. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
79. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
80. Маркетингова політика комунікацій
Увлекательная настольная игра "Этажики", новая версия. 
Магнитный театр "Колобок". 
Компрессор для подкачки шин С-12. 81. Маркетингова цінова політика
82. Товарна політика і комерційна діяльність
83. Удосконалення маркетингової політики на ПП "Конекс"
84. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
85. Ціноутворення та цінова політика підприємства
89. Міжнародні економічні відносини
90. Міжнародні економічні відносини
91. Становлення європейської інтеграційної політики Великої Британії (1946 р. – до кін.1980-х років)
92. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
93. Кадрова політика
94. Обгрунтування економічної ефективності раціональної організації праці на підприємстві
96. Головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах
Точилка механическая "KW-Trio", с контейнером, 1 отверстие. 
Конструктор электронный "Знаток", 999 схем + школа. 
Контейнер "Аптечка", 9 литров. 97. Дослідження сучасного стану статусу національних меншин в України
98. Лобізм як явище сучасної політики
99. Міжнародна політика і світовий політичний процес
