|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Теория государства и права
Поняття і види правових норм |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". . . 1. Поняття норми 4 . . 2. Внутрішня структура правової 13 норми. . 3. Види правових 21 . . 4. Форми викладу правових норм у статтях нормативно-правових . . . . Список використаної 32 Вступ Метою даної роботи є визначення ролі правових норм в суспільному житті людини і їх класифікація, аналіз їх співвідношення і взаємодії з іншими соціальними нормами, їх функціонування в умовах різних політичних режимів, форми викладу їх у статтях нормативно-правових актів. В цьому дослідженні здійснена спроба порівняння точок зору різних авторів по вищеперерахованих питаннях. З метою найбільш детального і докладного висвітлення основних аспектів представленої теми, об’єктивного анализу проблем, які вона включає, робота розділена на чотири розділи. 1. Поняття норми права Соціальні норми На деякому етапі розвитку суспільства виникає потреба впорядкування існуючих в ньому відносин. Не можна уявити людське суспільство без регулювання поведінки людей за допомогою визначених зразків, моделей, масштабів. З них і складаються в результаті багаторазового повторення норми, на які в подальшому орієнтується суспільство. Норма - це загальне правило поведінки, що діє неперервно в часі у відношенні невизначеного кола осіб і безмежної кількості випадків. З процесом суспільного регулювання поведінки людей пов’язане формування і розвиток соціальних норм. Соціальні норми - соціально-вольові, такі, що історично склались чи ціленапрямлено встановлені масштаби поведінки, які регулюють поведінку людей в суспільстві. Соціальні норми утворюють єдину систему, і в своїй системі вони забезпечують всесторонній і глибокий вплив на життя суспільства, на всі його сфери. Ці норми розраховані на те, щоб направляти поведінку людей в майбутньому, тобто в наперед незафіксованих випадках. Оскільки соціальні норми діють в системі, то вони можуть поділятись за різноманітними факторами. Головним є поділ цих норм за сферами регулюючих відносин. Таким чином, виділяються: норми-звичаї, норми моралі, норми права і корпоративні норми. Норми-звичаї - це природні правила поведінки людей, що історично склалися і в результаті багаторазового повторення ввійшли в звичку. Звичай опирається на силу звички і існує в силу наявності фактичних відносин. Тут права і обов’язки співпадають - це є головною відмінністю його від інших соціальних норм. В цьому виражається його регулятивна особливість. Норми моралі - це принципи, в яких виражені: відносини чи погляди на гуманізм, справедливість, гідність людини і життя. Норми моралі за своїм походженням не пов’язані з державною владою, вони існують усно і реалізуються на основі внутрішніх переконань людини, на основі внутрішньої суспільної думки. В нормах моралі нема вказівки на вид можливої чи обов’язкової поведінки, оскільки, як я вже відмітив, вони не пов’язані з державою. Корпоративні норми - це загальні правила поведінки громадських організацій. Ці норми, як правило, формалізовані, тобто містяться в статутах цих громадських організацій. За регулятивними особливостями близькі до норм права - в них вимальовуються права і обов’язки членів цих об’єднань.
Корпоративні норми забезпечуються способами, що передбачені даною громадською організацією. Виділяючи разновиди соціальних норм необхідно вказати на особливе місце норм права в цій системі. Норми права виступають в якості основних пунктів зосередження, визначають риси всієї системи і характер взаємовідносин між її частинами. Юридичні правові норми Норма права - це формально визначене правило поведінки (безпосередньо чи в поєднанні з іншими нормами права), що виходить від держави і надає учасникам суспільних відносин даного виду суб’єктивні юридичні права і накладає на них суб’єктивні юридичні обов’язки дещо по-іншому дав поняття норм права. На його думку юридична норма - це загальнообов’язкове веління, виражене у вигляді державного владного розпорядження і яке регулює суспільні відносини. А ось Голлунский С.А. вважає, що норма права це не всяке розпорядження, що має юридичний характер, а тільки таке розпорядження, яке представляє собою загальне правило, розраховане на багаторазове його застосування. Пиголкин А.С. в своїй роботі правову норму визначив, як правило поведінки, яке є вимогою, велінням, зверненим до суб’єктів права, узгоджувати свою поведінку з вказівками норми під загрозою невигідних наслідків при порушенні цих вказівок. В нормі формулюється правило поведінки, через норму деяка ідея перетворюється в суспільні відносини. Процес формування і прийняття норми проходить через державу і її органи. Юридична норма є елементом позитивного права. “Право, як вважає Бабаев В.К., - складається з нормативних установок (які є елементом права). Юридична норма це також нормативна установка, але певним чином оформлена, тобто виражена в законодавстві’’. Далеко не всі нормативні установки є юридичними нормами. Каркунов Н.М., розглядаючи право в загальносоціальному змісті і юридичному змісті запропонував його поділ на природнє і позитивне. Довгий час в радянській юридичній літературі вважалось, що позитивне право розглядалось, як «заблуждение умов», що веде до порушення правопорядку. З цієї точки зору правом є лише позитивне право, тобто тільки те, що виражене в законодавстві. Природнє право - це право, яке належить людині від народження (право на життя і т.д.). Позитивне право - це та частина соціальних норм, яка виражена в офіційних документах, що виходять від держави і гарантованих державою. I позитивне право не відхиляє природнього права, з точки зору сучасної науки. Спостерігається деякий зв’язок між ними. Як було зазначено вище, цей зв’язок добре показав Бабаев В.К. Норма права — це правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою, елементарна частина права, що відноситься до нього як частина до цілого (або як одиничне до загального). Було обгрунтовано, що норма права — це і не форма, і не зміст всього права, а саме його частина. Вона володіє змістом і формою і в системоутворюючих процесах з іншими нормами складає зміст права в цілому. Нормі права, як частині системи в тій чи іншій мірі притаманні суттєві ознаки, притаманні праву, тому їй можна дати визначення, ідентичне за своїм значенням визначенню права в цілому.
Норма права — це загальнообов’язкове, встановлене чи санкціоноване і таке, що захищається державою правило поведінки, що виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю і інтереси народу, що активно впливає на суспільні відносини в цілях їх впорядкування. Будь-яке державно-організоване суспільство не може обійтись без норм права. Але це одиничний феномен права, тому повне наукове визначення поняття передбачає з’ясування притаманних нормі права специфічних ознак (властивостей). По-перше, норма права представляє собою відхилення від ознак індивідуалізації і вказує лише на ті характерні риси поведінки, які є суттєвими, тобто розглядають поведінку як вид суспільних відносин. Ці ознаки, включені в текст норми, стають правилами поведінки, обов’язковими до реалізації. Наприклад, в процесі купівлі-продажу суттєвим є не те, скільки разів «прицінювався» покупець, вибираючи ту чи іншу річ, скільки часу він на це затратив. Для права важливо встановити ознаки: коли можна визнати договір купівлі-продажу укладеним, коли право власності на річ переходить від продавця до покупця. Або інший приклад: у випадку скоєння вбивства, коли закон особливо чутливий до обставин цього тяжкого злочину, закон відкидає все індивідуальне, що не має відношення до характеристики даної дії як такої. Отже, норми права містять вказівки на суттєві признаки поведінки, властиві кожному з невизначеного числа конкретних індивідуальних відносин (вчинків), які держава має намір піддати правовому регулюванню. По-друге, норма права є владним розпорядженням незалежно від того, який його характер: заборона чи дозвіл. Припис в будь-якому випадку знаходиться під охороною держави; оскільки віно нею встановлений, то передбачені і міри примусу в випадках його порушення. По-третє, норма права являє собою певний метод впливу на відносини, що врегульовуються. В приведених вище прикладах методи регулювання виникаючих відносин цілком несхожі, як і самі відносини, бо використовуються різні способи надання їм визначеності, впорядкованості. В цей метод включаються: обставини, при яких застосовується норма; коло учасників, регулюємих цією нормою відносин; взаємні права і обов’язки; санкції за неконання обов’язків. По-четверте, норма права — загальнообов’язкове правило поведінки. Воно має значення не для окремого індивида, а для всіх людей, що входять до складу даної категорії (суспільства в цілому), як можливих (чи реальних) учасників конкретного виду суспільних відносин. Норма права звичайно не вказує персоніфікованих виконавців розпорядження. Iншими словами, вона розрахована на невизначене коло уповноважених і зобов’язаних осіб. Це відбувається тому, що норма права як абстрактна модель поведінки передбачає її неодноразову дію, а відповідно, і «захопити» в поле свого притягання вона може потенційно кожного члена суспільства. По-п’яте, абстрактність норми права зовсім не означає невизначеності її змісту. Як раз навпаки, норма права тому і є такою, що містить достатньо конкретне правило поведінки. Таким чином, норма права як загальне правило поведінки регулює вид суспільних відносин, що повторюються, оскільки не вичерпується одноразовою реалізацією, а охоплює всі можливі індивідуальні випадки.
Социальное назначение права заключается в том, чтобы установить гармонию, баланс противоречивых интересов субъектов общественной жизни, не допустить их столкновения друг с другом. При возникновении противоречий право призвано определить нормальные способы согласования интересов и разрешения конфликтов. Результатом воздействия права на сознание и волю людей является создание правопорядка, составляющего ядро, основную часть общественного порядка. Через правопорядок общественные отношения приобретают стабильность, поведение субъектов социальной жизни становится предсказуемым, их общественно значимые интересы признаются и защищаются. 29. ЮРИДИЧЕСКАЯ НОРМА Юридическая норма (норма права, правовая норма) - элемент права, выраженный в виде отдельного общеобязательного и формально определенного правила поведения, обеспеченного возможностью государственного принуждения в случае его невыполнения. Юридические нормы, как и другие социальные нормы (обычаи, нравственные нормы, нормы общественных объединений) представляют собой правила поведения людей, созданные для регулирования общественных отношений и обеспеченные определенными гарантиями
1. Понятие, структура и виды норм права
2. О переоформлении прав постоянного (бессрочного) пользования земельными участками
3. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
5. Структура налоговых органов РФ права, обязанности и функции
9. Правовое регулирование. Виды источников права
10. Шикана як особливий вид зловживання правом
11. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
14. Структура та класифікація 8-розрядних мікропроцесорів
15. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
16. Метод моментных наблюдений. Виды норм труда и их характеристики
Карандаши цветные "Jumbo", трехгранные, 20 цветов + точилка. 
Сито-кружка для муки BE-014/1 "Webber", 800 мл. 
Кувшин "Садовая ягода", 1200 мл. 17. Характеристика організаційних структур та методів керування ТОВ "Україна"
18. Структура та зміст віщої освіти
20. Аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків на підприємстві
21. Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутність та об`єкти податкового обліку
25. Поняття та підстави представництва у цивільному праві України
26. Поняття, функції та система трудового права України
27. Поняття екологічної безпеки та її правові форми
28. Поняття підприємницького права
29. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила
30. Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
31. Основні поняття авторського права
32. Поняття злочину у кримінальному праві України
Магнитная игра "Тангос. Парадокс". 
Набор стикеров "Среда Обитания". 
Магнитная азбука. Жукова Н.С.33. Поняття і види співучасті у кримінальному праві
34. Поняття права інтелектуальної власності
36. Право, джерела права та дія норм права ЄС
37. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види
41. Билеты по земельному праву
42. Земельное право (шпаргалка)
43. Шпаргалка по земельному праву (2005г.)
44. Нормы права. Структура норм права
45. Конституцiя США та реальнi права громадян
46. Захист прав та iнтересiв вiдповiдача в цивiльному процесi
48. Соотношение норм права и морали
Глобус "Двойная карта", рельефный, диаметром 320 мм, с подсветкой. 
Коробка подарочная "Апрельский Париж". 
Табурет-подставка детский с ручкой. 49. Норма права
50. Нормы права
51. Реализация норм права: понятие и формы
52. Норма права
53. Действие норм права во времени
57. Особенности норм административного права
58. Вопросы оформления учреждениями права пользования земельными участками
59. Право в системе социальных норм
61. Поняття, форма та функції Конституції України
62. Российское земельное право до 1917 года
63. Нормы права
64. Нормы права и другие социальные нормы
Дневник школьный "Герб". 
Велосипед трехколесный Moby Kids "Comfort. EVA", цвет: синий. 
Пепельница на ножке "Мэджик", 72 см. 65. Поняття та форми державного устрою
67. Единство и дифференциация норм трудового права (исправлено и доработано)
68. Право и иные социальные нормы
69. Нормы права
73. Статьи о состоянии разработки федеральных норм и правил в области использования атомной энергии
74. Земельное право
75. Нормы права
77. Поняття , ознаки та види господарських товариств
79. Общие понятия международного частного права. Применение коллизионных норм
80. История развития и становления норм и правил этикета в России
Качели детские "Классик". 
Сундук-бар, 40x30x75 см. 
Фоторамка "Clip" (70x100 см). 81. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
82. Поняття безпеки, небезпеки, ризику та причини травмування людини
83. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності
84. Курсові різниці: поняття, порядок визнання та відображення в обліку
85. Теоретичні та правові засади обліку та контролю в бюджетних установах
89. Вчення Гегеля про державу та право
92. Завдання та джерела нотаріального процесуального права
93. Захист прав і свобод людини та карний процес
94. Звільнення від покарання та його відбування за Кримінальним правом України
95. Земельное право
96. Земельное право
Концентрированный стиральный порошок "Burti Compact Baby" для детского белья, 900 г. 
Карандаши цветные "Artist", 24 цвета. 
Кольцедержатель "Дерево с оленем", малый, белый. 97. Земельное право
98. Земельное право как самостоятельная отрасль российского права
99. Земельный участок как объект гражданских прав по законодательству Российской Федерации
100. Зміст права на фірмове найменування та його охорона
