![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря" |
ЗмістВступ 1. Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва 1.1 Поняття та сутність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва 1.2 Система показників рівня ефективності виробництва 1.3 Фактори підвищення ефективності інтенсифікації виробництва та переробки зерна 2. Умови та результати виробництва зерна на підприємстві 2.1 Коротка характеристика природно-економічних умов підприємства 2.2 Посівна площа зернових культур, технологічні вимоги до вирощування, урожайність та якість зерна 2.3 Основні показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації виробництва зерна 3. Обґрунтування основних шляхів підвищення економічної ефективності інтенсифікації виробництва і переробки зерна на підприємстві 3.1 Обґрунтування проектних показників розміру посівної площі та її складу по видам культур зернових, їх урожайність та якості продукції 3.2 Обґрунтування рівня і складу витрат на вирощування зернових по їх видам (на 100 га посіву), переробку і реалізацію продукту Висновки та пропозиції Джерела використаної літератури Додатки Вступ Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собівартості. Визначення оптимального поєднання основних і допоміжних галузей, промислових підприємств і промислів вимагає формування відповідного виробничого потенціалу на основі досягнень науково-технічного прогресу з метою підвищення ефективності його функціонування, використовуючи ринкові механізми, що передбачає в сільському господарстві не просто використання техніки, а й створення системи машин. Остання повинна враховувати можливості й специфіку виробництва кожного виду продукції в їх поєднанні, виходячи з принципу максимального використання робочих машин, агрегатів транспортних засобів. Дуже важливо також забезпечувати максимальну кількість необхідних засобів виробництва в критичні строки з тим, щоб виконати всі роботи в оптимальний період і не допустити втрат врожаю внаслідок, наприклад, несвоєчасної оранки, боронування або затримки під час посіву чи збирання врожаю. Тому в сільському господарстві необхідна більш висока насиченість його засобами виробництва, більш висока фондо- і енергоозброєність праці. У зв'язку з тим, що відтворення в аграрному секторі економіки обумовлене природними процесами, роботи технологічного циклу з вирощування сільськогосподарських культур і догляду за тваринами розподілені протягом усього року з інтервалами, які визначаються природою, причому природні фактори значно коригують календарні плани проведення сільськогосподарських робіт. Якщо в Україні в зоні Лісостепу посів ранніх зернових культур господарства проводили з 1 по 5 квітня поточного року, то в наступному році ці роботи можуть виконуватись з 25 по ЗО березня або з 5 по 10 квітня залежно від погоди, температури повітря, готовності ґрунту, швидкості й напрямку вітру тощо. Тому сучасний менеджер повинен усвідомити необхідність прийняття нестандартних рішень, враховуючи різноманітні фактори з тим, щоб забезпечити своєчасне проведення сільськогосподарських робіт, пристосовуючи ритм виробництва до ритму природи.
Так, якщо в промисловості несвоєчасне виконання технологічних операцій впливає на затримку виготовлення продукту, то в сільському господарстві це призводить до прямих значних втрат втіленої в неї праці, а це позначається на результативності функціонування підприємств та можливостях нагромадження. Метою даної роботи являється обґрунтування основних шляхів підвищення економічної ефективності інтенсифікації виробництва і переробки зерна на підприємстві. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі: дати загальну характеристику теоретичних основ ефективності інтенсифікації; проаналізувати законодавчі акти та вимоги щодо регулювання поставленого питання; дати оцінку природно-економічних умов підпрриємства; розкрити основні показники рівня інтенсивності та економічної ефективності; на основі аналізу висвітлити проблеми підвищення економічної ефективності інтенсифікації на підприємстві. Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні. Була зроблена оцінка та аналіз звітності підприємства, яке було обране об'єктом дослідження, з тією метою, щоб знайти нові шляхи підвищення ефективності інтенсифікації. 1. Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва 1.1 Поняття та сутність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва У сільськогосподарському виробництві економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природним. Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи. Тісний взаємозв'язок економічних процесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результати господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення. Звідси можливість різкіших коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут об'єктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об'єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу. У сільському господарстві неможливо прискорити виробничий процес, як у промисловості. Це пояснюється тим, що предмети праці знаходяться під впливом природних процесів, протікання яких вимагає певного часу. При цьому процес праці переривається на час, необхідний для протікання біологічних процесів в предметах праці. Наприклад, час виробництва озимої пшениці становить 10 міс., а робочий період - місяць. Процес праці переривається в проміжках між сівбою, внесенням добрив, весняним боронуванням і збором урожаю. Звідси повільний оборот капіталу, зумовлений великою різницею між часом виробництва і робочим періодом. Велика різниця між часом виробництва і робочим періодом зумовлює таку особливість, як сезонність виробництва і використання трудових ресурсів і техніки.
У певних межах її можна згладжувати виготовленням інших продуктів, які мають неоднаковий час виробництва і робочий період. Йдеться про таке відтворення та організацію виробництва, що поєднує основні й допоміжні галузі, промислові підприємства і промисли залежно від економічних і природних умов. На відтворення в аграрному секторі економіки суттєво впливає родючість землі. В сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, при правильному використанні вона постійно відновлює свою родючість, більше того, якісно поліпшується. В результаті різниці в природних умовах, насамперед різної родючості землі, на відміну від інших галузей праця однакової кваліфікації та фондоозброєності дає різні результати, тобто продуктивність праці визначається тут передусім продуктивністю природних факторів. Отже, за інших рівних умов темпи відтворення залежать від природи і родючості землі. Вплив природних факторів на результати виробництва можна обмежити розвитком продуктивних сил. Йдеться про економічну родючість, підвищення якої досягається через раціональне використання землі, систематичне впровадження нових технологій, досягнень науки і техніки, поліпшення культури землеробства тощо. Маючи таку властивість, як родючість, земля безпосередньо впливає на результативність виробництва, а та обставина, що вона підвищується, передбачає підвищення темпів відтворення. Родючість ґрунтів, природні та біологічні процеси справляють значний вплив на спеціалізацію виробництва, на поєднання окремих галузей сільського господарства. Оптимальне поєднання їх характеризується відповідною технологією виробництва і, як наслідок, визначеним набором засобів і предметів праці. У зв'язку з цим напрям капітальних і виробничих витрат в господарствах різної спеціалізації неоднаковий. Через це однією з найважливіших особливостей відтворення в аграрному секторі економіки є те, що формування виробничого потенціалу цієї галузі здійснюється відповідно до природних і економічних умов, неоднорідність яких, наприклад, в Україні характерна не лише для грунтово-кліматичних зон Полісся, Лісостепу, Степу, а й для окремих областей і районів. Особливістю відтворення в аграрному секторі економіки є те, що частина продукту виробництва може бути використана безпосередньо для розширення виробництва як його умови, не набуваючи товарної форми. Частина продукту може ввійти в наступному періоді як засіб виробництва, також не набуваючи товарної форми. Це обумовлено тим, що виготовлений продукт, у тому числі й додатковий, не відрізняється за своєю споживною вартістю від засобів виробництва, які функціонують у процесі виробництва, що визначається характером споживної вартості: входить вона у виробництва як його умова в певному підприємстві, якому належить, чи буде реалізована. У зв'язку з тим нагромадження і розширене відтворення збігаються. Можливість більш високих темпів відтворення в сільськогосподарському виробництві випливає з особливостей його матеріальної природи. При відповідному розвитку біологічних наук і промисловості продуктивність сільського господарства зростатиме відносно швидше, ніж у промисловості, оскільки в сільському господарстві поряд з людиною об'єктивно діють сили природи.
Судячи з переліку, «підозрювалася» дуже значна кількість населення України. До цього можна додати ще таке: згідно із доповіддю П. Стучки про діяльність Верховного суду РСФРР у 1923 р., 67 % усіх розстріляних за вироками судів того ж самого року становили селяни… * * * Утрата безпосереднього економічного контролю з боку держави над селянином супроводжувалася, звісно, одночасною втратою адміністративного контролю з боку місцевих органів влади. Справжнім осередком економічної влади в російському селі залишалася, нагадаємо, стара громада. Тож у партійних колах висловлювалося багато нарікань на «подвійну владу», коли місцеві ради явно поступалися громадам. Така занепокоєність цілком зрозуміла, адже, хоч у принципі сільради вільно обиралися місцевим населенням, від самого початку своєї діяльності вони відігравали роль провідника на селі «диктатури пролетаріату». Навіть радянські джерела дають зрозуміти, що всі рішення приймав голова сільради, — як правило, креатура окружних і сільських партосередків (що ж до самих цих осередків, то аналіз списків їхніх членів засвідчує: чимало з них присилалися здалеку або тривалий час мешкали в інших місцях і поверталися на батьківщину за партійним наказом, бо «віддані» місцеві кадри були здебільшого нічого не варті, — за винятком хіба що деяких сільських учителів)
1. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
2. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
9. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
10. Економічное районуванне, його суть та значення
11. Економічна ефективність виробництва
12. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
13. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
14. Економічна ефективність птахівництва
15. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
16. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
17. Історія соціально-економічної географії світу
18. Автоматизована система обробки економічної інформації
19. Системи оброблення економічної інформації
20. Загальнодержавні класифікатори економічної інформації
25. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
26. Економічна ефективність туризму
27. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
28. Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності
29. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
30. Економічна ефективність організації виробництва пальто
31. Зародження та основні етапи розвитку економічної думки
32. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре. Теорема неможливості К.-Дж. Ерроу
33. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
34. Основні етапи еволюції економічної думки
35. Особливості реалізації цілей економічної статистки в Україні
36. Розвиток економічної думки
37. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність
41. Техніко-економічний аналіз ефективності виробництва
42. Економічний аналіз підприємств
43. Аналіз ефективного використання короткострокового кредиту
44. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
45. Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"
46. Аналіз ефективності операцій хеджування. Опціони
48. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
49. Аналіз ефективності використання основних засобів
50. Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"
51. Північно-Кавказький економічний район Росії
52. Порівняльний аналіз ефективності та складності швидких алгоритмів сортування масивів
53. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
57. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
59. Аналіз ефективності управління персоналом бази відпочинку "Чорноморка"
60. Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
62. Підвищення ефективності механічної обробки деталей з використанням полімервмісних МОТЗ
63. Аналіз демографічної ситуації у в Харківському регіоні
64. Аналіз і розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи готельного комплексу "Братислава"
66. Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"
67. Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів
68. Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ВАТ "Жовтоводський хлібозавод"
69. Аналіз поглядів на ринкову кон’юнктуру російських економістів
73. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
74. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
76. Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"
77. Види економічного аналізу за відношенням до користувачів, за просторовою та галузевою ознаками
78. Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
79. Економічне моделювання в економічному аналізі
81. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
82. Александр Блок. Жизнь и творчество. Влияние творчества Блока на поэзию Анны Ахматовой
84. "Анна Снегина " и "Евгений Онегин"
85. Жизнь и творчество Анны Ахматовой
90. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
91. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
92. Анна, жена Иоанна III Ватаца, и ее время
93. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
94. Древняя Русь и Франция в XI веке судьба русской царевны Анны Ярославны
96. Аничков мост