![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Основні положення міжнародного торгового права |
Тема: Міжнародне торгове право ЗмістВступ 1. Поняття, предмет, метод, суб'єкти, джерела та принципи міжнародного торговельного права 2. Міжнародне торговельне право як підгалузь міжнародного економічного права 3. Принципи міжнародної торгівлі 4. Міжнародні торгівельні договори Висновки Список використаної літератури ВступПредметом регулювання міжнародного торговельного права є міжнародні торговельні відносини в основному між державами та між окремими митними територіями, що мають зовнішньоекономічну незалежність. Міжнародна торгівля останнім часом стала темою не тільки обговорень провідних науковців та політиків, але й причиною незадоволення і протестів антиглобалістів. Однією з причин цього феномена є те, що торгівля безпосередньо пов'язана з глобалізацією. Міжнародна торгівля також зробила великий крок, розширивши сфери свого впливу не лише на товари, а і на послуги та регулювання багатьох інших галузей, пов'язаних з торгівлею, таких як права інтелектуальної власності та інвестиції. Можливість дешевого транспортування товарів та майже безкоштовного ефективного та швидкого електронного комунікування спричинило неймовірне пожвавлення торговельних потоків. Глобалізація в свою чергу може спричиняти як збагачення, так і збіднення окремих частин суспільства. Одним із найвдаліших виразів про глобалізацію та її ефекти можна вважати вислів Томаса Фрідмана: &quo ;Глобалізація дуже подібна на вогонь. Вогонь сам по собі ні добрий, ні поганий. Якщо його застосувати правильно — він може зготувати їжу, простерилізувати інструменти, плавити сталь, зігрівати наші домівки. Якщо ж з ним поводитися неохайно, він може в одну мить знищувати життя, міста, ліси.&quo ;. Багато провідних спеціалістів погоджуються, що глобалізація присутня як явище, існує як факт, на який неможливо вплинути, незалежно від того, чи знаходить вона підтримку в суспільстві, чи ні. Незважаючи на позиції противників чи прихильників глобалізації, слід зазначити, що завдання міжнародного торговельного права мусить залишатись незмінним: забезпечення безпеки і передбачуваності багатосторонньої торговельної системи шляхом захисту прав та обов'язків її учасників, що випливають з міжнародних договорів та угод, членами яких вони являються. Стабільність, безпека і передбачуваність багатосторонньої торговельної системи полягають у тому, щоб усі її учасники повною мірою дотримувались узятих на себе міжнародних зобов'язань, на які всі вони рівноправно і добровільно погодились, незалежно від того, чи вигідні ці правила, чи ні на конкретний момент. Провідною міжнародною організацією у регулюванні міжнародної торгівлі нині є Світова Організація Торгівлі (СОТ), яка є правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що діяла з 1947 року, розпочала свою діяльність з 1 січня 1995 року і забезпечує інституційну та правову базу новій міжнародній торговельній системі. 148 членів, що охоплюють 97 % світової торгівлі, визнають обов'язковий характер права організації і здійснюють свої зовнішньоекономічні торговельні відносини згідно з правом цієї організації. Таким чином, СОТ є основним формуючим джерелом і автором міжнародного торговельного права.
1. Поняття, предмет, метод, суб'єкти, джерела та принципи міжнародного торговельного праваМіжнародне торговельне право, за своїм визначенням, регулює правовідносини, що виникають при здійсненні міжнародної торгівлі. Для цілей міжнародного торговельного права під міжнародною торгівлею розуміють не лише правила перетину товаром чи послугою кордону держави імпортера, а і правила, що стосуються продажу, розповсюдження і конкуренції цього товару з аналогічним національним чи іншим товаром після перетину кордону та попадання на ринок. Виходячи з цього, можна виділити дві основні категорії правовідносин, що виникають при здійсненні міжнародної торгівлі, які є предметом регулювання міжнародного права: —правовідносини між суб'єктами міжнародної торгівлі, що виникають при перетині товаром чи послугою кордону країни імпортера (часом експортера1); —правовідносини між суб'єктами міжнародної торгівлі, що виникають після перетину кордону країни-імпортера товаром, і що стосуються продажу, розповсюдження і конкуренції цього товару на національному ринку. В цьому випадку міжнародне торговельне право становить &quo ;рамкове право&quo ; і встановлює певні вимоги до національного законодавства. Однак, при визначенні суб'єктів слід врахувати, що міжнародне торговельне право належить до галузі міжнародного економічного права, яке в свою чергу є підгалуззю та має природу міжнародного публічного права. Враховуючи це, суб’єктами відповідно можуть виступати в основному держави (а також міжнародні організації та окремі митні території). Міжнародне торговельне право безпосередньо не стосується приватних чи юридичних осіб, хоча саме вони є чи не основними учасниками міжнародних торговельних операцій. Міжнародне торговельне право регулює лише поведінку держав щодо цих операторів. До інструментів, що можуть регулювати правовідносини, пов'язані з торгівлею між державами, належать, у першу чергу, багатосторонні та двосторонні міжнародні договори. На внутрішньому рівні до цих інструментів можна віднести і національне законодавство держав, що регулюють міжнародну торгівлю чи трактування іноземних товарів на внутрішньому ринку. У другій половині XX ст. відбувся важливий перехід для міжнародного торговельного права: перехід від регулювання торгівлі двосторонніми договорами до регулювання на багатосторонній договірній основі. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) стала власне таким багатостороннім договором, що регулював світові торговельні потоки майже протягом останніх 60 років. Світова Організація Торгівлі, яка стала правонаступницею ГАТТ, на основі цього багатостороннього договору сьогодні регулює близько 97 % торгівлі. За таких умов право СОТ можна вважати центральною ланкою міжнародного торговельного права, на основі норм та принципів якого юридично забезпечується правопорядок у міжнародній торговельній системі. Таким чином, цей навчальний посібник концентрує увагу власне на праві СОТ як основного автора міжнародного торговельного права. При формуванні міжнародного торговельного права та права СОТ зокрема ставилось питання, чи належить воно до підгалузей міжнародного права чи є незалежною галуззю.
Існували погляди, що міжнародне торговельне право — це повністю суверенна від міжнародного публічного права, цілком самодостатня галузь. Однак такі погляди виявились помилковими. В одних з перших справ ГАТТ було встановлено, що міжнародне торговельне право походить від міжнародного публічного права. Також слід зауважити, що при інтерпретації текстів угод СОТ повинні застосовуватись правила інтерпретації міжнародних договорів згідно з Віденською конвенцією про міжнародні договори та відповідно до звичаєвого міжнародного права. Це положення Віденської конвенції чітко прив'язує право СОТ до міжнародного публічного права. Терміном &quo ;право СОТ&quo ; можна трактувати у широкому та вузькому значеннях: як цілий комплекс норм і рішень СОТ і його органів, прийнятих для забезпечення цілей Організації (зокрема, стосуються держав-членів), та юридичних норм, що складаються з норм внутрішніх інституційних регламентів (внутрішнє право СОТ). Одним з основних завдань і об'єктів права СОТ надалі залишається забезпечення уніфікації внутрішніх правових режимів держав-членів, що стосуються торгівлі. Таким чином частина внутрішньодержавної компетенції переходить через систему права СОТ до питань міжнародно-правового регулювання в рамках міжнародної торгової системи. З вищесказаного можна зробити висновок про міжнародно-договірну основу СОТ. Відповідно до джерел міжнародного торгового права і права СОТ слід віднести міжнародні торговельні договори. Багато принципів міжнародного торговельного права отримали своє першопочаткове застосування у двосторонніх договорах про торгівлю, співпрацю тощо. Часто власне ці двосторонні торговельні договори та звичаї регулювали різні питання здійснення торгівлі, саме вони створювали правову базу для переходу на багатостороннє комплексне регулювання торгово-економічних зв'язків. Зараз основним джерелом права СОТ є система багатосторонніх договорів ГАТТ та інші угоди, підписані в результаті Уругвайського раунду. До важливих джерел права СОТ можна віднести, інтерпретуючи ці угоди, звіти групи експертів та апеляційного органу квазісуду СОТ — Органу Розв'язання Спорів. Хоча СОТ ніколи не визнала повної прецедентної сили цих звітів, однак існує сильна презумпція, що схожі спори будуть розв'язанні у подібний спосіб. До принципів міжнародного торговельного права і права СОТ можна віднести принципи, що виникають з цілей діяльності СОТ. Зокрема до них можуть належати: 1.Принцип лібералізації в міжнародній торгівлі. Відповідно до угод СОТ, держави-члени беруть на себе зобов'язання усувати бар'єри в торгівлі і забезпечити поступове зниження тарифів, що застосовуються. 2.Принцип винятково тарифного захисту та принцип заборони нетарифних бар'єрів. Згідно з ГАТТ, держави-члени СОТ можуть обмежувати доступ на національний ринок тільки за допомогою митних тарифів, тому що від них найменше шкоди для міжнародної торгівлі. Принцип заборони на нетарифні бар'єри в торгівлі також закріплений у ГАТТ і забороняє всі нетарифні бар'єри, зокрема кількісні обмеження (квоти) як такі, що є дуже шкідливими для міжнародної торгівлі, являють собою перешкоди, що неможливо легально перебороти.
При наличии достаточных данных о нарушении авторских прав органы дознания или следствия обязаны принять меры для розыска и наложения ареста на экземпляры произведения, в отношении которых предполагается, что они являются контрафактными, а также на материалы и оборудование, используемые или предназначенные для изготовления или воспроизведения указанных экземпляров произведения, включая в необходимых случаях меры по их изъятию и передаче на ответственное хранение. Глава 71. ПРАВА, СМЕЖНЫЕ С АВТОРСКИМИ WP1. Общие положения СТАТЬЯ 1303. Основные положения 1.PИнтеллектуальные права на результаты исполнительской деятельности (исполнения), на фонограммы, на сообщение в эфир или по кабелю радио и телепередач (вещание организаций эфирного и кабельного вещания), на содержание баз данных, а также на произведения науки, литературы и искусства, впервые обнародованные после их перехода в общественное достояние, являются смежными с авторскими правами (смежными правами). 2.PК смежным правам относится исключительное право, а в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, относятся также личные неимущественные права. СТАТЬЯ 1304
1. Основні теоретичні аспекти торгового права
2. Основные положения международного частного права
3. Основные положения гражданского права Российской Федерации
5. Основные положения теории государства и права
9. Разработка бизнес-плана (основные положения)
11. Основные положения теплофизической теории криогенной терапии
12. Основные положения моделирования систем обеспечения качества управления в экономике
13. Основные положения Специальной теории относительности
14. Основные этапы развития предпринимательского права в России
15. Основные кодификации буржуазного гражданского права
16. Поняття, предмет і система міжнародного приватного права
17. Основные положения теории Эриха Фромма
18. Основные понятия и принципы права
20. Конверсия основных положении теории спортивной подготовки в процессе физического воспитания
21. Основные положения физикализма в Венском кружке
25. Основные черты феодального уголовного права и процесса по "Каролине"
26. Основные положения и сущность Закона "О техническом регулировании" и технического регламента
27. Основные способы защиты гражданских прав
28. Проблемы происхождения и развития Земли. Основные положения глобальной тектоники
29. Ценные бумаги. Основные положения
30. Охорона праці - основні положення, зміст і завдання
32. Основные положения ГОСТа Р.6.30-2003
33. Основные положения боевой работы на АСУ
34. Использование положений уголовно-исполнительного права при отбывании наказания осужденными
35. Конституция 1936 года - история принятия и основные положения
36. Общие положения о наследственном праве
37. Основные положения земельной реформы в Республике Беларусь
42. Основные положения когнитивного подхода к исследованию языковых явлений
43. Основные положения теории "русского социализма" А.И.Герцена
44. Проблемы истории России XIX века: основные положения историографии
45. Основные положения теории переходных процессов в электрических цепях
46. Основные положения и история развития маркетинга
47. Информационное общество: понятия, основные положения и необходимость государственного регулирования
48. Основные положения концепции информационной безопасности России
49. Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
50. Основные положения системы сертификации ГОСТ Р
51. Основные положения психологии детства
52. Основные положения буддийской доктрины
53. Синергетика, основные положения
57. Основные положения и законы химии
58. Гражданское, торговое и международное частное право
59. Конституционные гарантии основных прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации
60. Основные политические права и свободы граждан
61. Основные права, свободы и обязанности и механизм их реализации
62. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ ЮРИДИЕСКИХ ЛИЦ В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ
63. Налоговое право как основной институт финансового права
64. Основные причины и закономерности появления государства и права
65. Значение, цели, задачи и основные принципы трудового права
67. Кейнсианство и его основные теоретические положения
68. Функции и формы статистической таблицы. Основные элементы и правила построения
69. Основные правила грамматики русского языка
74. Основные права, свободы и обязанности граждан
75. Общие положения о праве собственности
76. Понятие и виды основных прав и свобод, классификация
77. Правовое положение юридиеских лиц в международном частном праве
79. Применение Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод в судах России
80. Интернет маркетинг: основные правила
81. Основні правові системи сучасності
82. Основные понятия трудового права
83. Основные правила игры в пул
84. Европейская Конвенция по правам человека и основным свободам и российское законодательство
85. Правила определения гражданской сделки как торговой и правовые последствия такой классификации
89. Колонтитулы, основные правила их набора и размещения
90. Основные правила техники безопасности в деловой беседе
92. Основные правила составления документов
93. Основные зарубежные торговые партнёры РФ
95. Защита прав граждан-потребителей в торговом обслуживании
96. Конституционные гарантии основных прав и свобод человека и гражданина в РФ