|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Наука в древней Греции |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Брелок LED "Лампочка" классическая. В VI столітті до нашої ери осередком грецької науки та мистецтва стала Іонія- група островів Егейського моря, які знаходяться біля берегів Малої Азії. Там у сім’ї золотих справ майстера Мнесарха народився син. За легендою, в Дельтах, куди приїхали Мнесарх з дружиною Парфенісою,- чи по справам, чи у весільну подорож- оракул пророчив їм народження сина, який буде славитися віками своєю мудрістю, справами та красою. Бог Аполлон, вустами оракла, радить їм плити в Сірію. Пророцво збувається- в Сидоні Парфеніса народила хлопчика. І тоді за давньою традицією Парфеніса приймає ім’я Піфіада, на честь Аполлона Піфійського, а сина називає Піфагором, на честь пророцтва піфії. У легенді нічого не сказано про рік народження Піфагора; історичні дослідження датують його появу на світ приблизно 580 роком до нашої ери. Повернувшись із подорожі, щастливий батько будує церкву Аполлону та оточує молодого Піфагора піклуваннями, які могли б сприяти виповненню пророцва Аполлона. Можливості дати сину гарну освіту та виховання у Мнесарха були. Як і будь-який батько, Мнесарх мріяв, що син буде продовжувати його справу- ремесло золотих справ майстера. Життя вирішило інакше. Майбутній математик та філософ вже в дитинстві вявив велику здатність до наук. У свого першого вчителя Гермодамаса Піфагор отримує знання основ музики та живопису. Для покращення пам’яті Гермодамас примушував його вивчати пісні з “Одіссеї” та “Іліади”. Перший вчитель навчив Піфагора любити природу та вивчати її таємниці. Пройшло кілька років, і за порадою свого вчителя Піфагор вирішує продовжити навчання в Єгипті, у жреців. Потрапити до Єгипту у той час було дуже важко, тому що країну практично закрили для греків. За допомогою вчителя Піфагору вдається залишити острів Самос. Але поки що до Єгипту далеко. Він живе на острові Лесбос у свого родича Зоїла. Там відбувається знайомство Піфагора з філософом Ферекідом- другом Фалеса. У Ферекіда Піфагор навчається астрології, таємницям чисел, медицині та іншим обов’язковим на той час наукам. Піфагор прожив на Лесбосі кілька років. Звідти шлях Піфагора лежить у Мілет- до відомого Фалеса, засновника першої в історії філософської школи. Піфагор уважно слухає в Мілеті лекції Фалеса, якому на той час було вже 80 років, та його учня Анаксімандра, відомого географа й астронома. Багатьма важливими знаннями оволодів Піфагор за час свого навчання в Мілетській школі. Але Фалес теж радить йому поїхати до Єгипту, щоб продовжити навчання. І Піфагор відправляєтья у дорогу. Перед Єгиптом він на деякий час зупиняється у Фінікії, де, за легендою, навчається у відомих сідонських жреців. Поки він живе в Фінікії, його друзі добилися того, щоб Полікрат- власник Самоса, не лише вибачає втікача, але навіть посилає йому рекомендаційного листа для Амазіса- фараона Єгипту. В Єгипті завдяки допозі Амазіса Піфагор знайомиться з мемфійськими жрецями. Йому вдається потрапити в- єгипетські храми, куди чужоземців не пускали. Щоб прилучитися до таємниць єгипетських храмів, Піфагор приймає посвячення в сан жреця. Навчання Піфагора в Єгипті сприяє тому, що він стає одним із найбільш освічених людей свого часу.
До цього періоду відноситься подія, яка змінила все його майбутнє життя. Помер фараон Амазіс, а його наступник по трону не сплатив щорічну данину Камбізу, персидському царю, що служило достатнім приводом для війни. Перси не помилували навіть священні храми. Піддалися гонінням і жреці: їх вбивали або брнили в полон. Так потрапив у персидський полон і Піфагор. Згідно старовинним легендам, у полоні у Вавилоні Піфагор зустрічався з персидськими магами, прилучився до східної астрології та містики, познайомився з вченням халдейських мудреців. Халдеї познайомили Піфагора зі знаннями, які збиралися східними народами протягом багатьох віків: астрономією та астрологією, медициною та арифметикою. Ці науки у халдеїв у значній мірі спиралися на уявлення про магічні та надприродні сили, вони надали певне містичне звучання філософії та математиці Піфагора. Дванадцять років знаходився у вавилонському полоні Піфагор, доки його не звільнив персидський цар Дарій Гістасп, прочувший про відомого грека. Піфагору вже 60, він вирішує повернутися батьківщину, щоб прилучити до набутих знань свій народ. З того часу як Піфагор залишив Грецію, там відбулися значні зміни. Кращі уми, рятуючись від персидського іга, перебралися в Південну Італію, яку тоді називали Великою Грецією, і заснували там міста- колонії: Сіракузи, Агрігент, Кротон. Тут і вирішує Піфагор створити власну філософську школу. Це був одночасно і релігійний союз, і політичний клуб, і наукове товариство. Учні цієї школи зобов’язувались вести так званий піфагорійській спосіб життя. Досить швидко він здобуває велику популярність серед населення. Ентузіазм населення настільки великий, що навіть дівчата та жінки порушували закон, заборонявший їм знаходитися на зборах. Одна з таких порушниць, дівчина на ім’я Теано, незабаром стає дружиною Піфагора. У той час у Кротоні й інших містах Великої Греції зростає соціальна нервність, посилюється соціальна пригніченісь. У такій обстанові Піфагор виступає з розгорнутою промовою морального удосконалення та пізнання. Мешканці Кротона одностайно вибирають мудреця цензором моральних якостей людини, своєрідним духовним батьком міста. Піфагор вміло використовував знання, отримані під час подорожей по світу. Він поєднує найкраще з різних релігій та вірувань, створює свою власну систему, визначною тезою якої стало переконання в нерозривному зв’язку всього істотного (природи, людини, космосу) і у рівності людини перед обличчям вічності та природи. Досконало володіючи методами єгипетських жреців, Піфагор “очищував душі своїх слухачів, вигоняв вади з серця та наповнював уми світлою правдою”. В Золотих віршах Піфагор показав ті моральні правила, суворе виконання якмх призводить душі помилившихся до ідеалу . Ось кілька з них: - Роби лиш то, що в майбутньому не засмутить тебе. - Не роби ніколи того, що не знаєш. Але вчись усьму, що потрібно знати, і тоді будеш вести спокійне життя. - Не зневажай здоров’ям свого тіла. Давай йому вчасно їжу і пиття, і вправи в яких воно потребує. - Привчайся жити просто. - Не зачиняй очей, коли хочеш спати, не розглянувши усіх своїх вчинків у минулий день.
На перстні Піфагора ло викарбувано такий девіз: “Тимчасова невдача краща тимчасової удачі”. З часом Піфагор закінчує промови в храмах та на вулиці, а навчає вже у себе вдома. Система освіти була важкою, багаторічною. Бажаючі прилучитися до знання повинні були пройти випробувальний термін від трьох до п’яти років. Весь цей час учні були зобов’язані зберігати мовчання і лише слухати Вчителя, не задаючи жодних питань. У цей період перевірялися їхня терплячість та скромність. Піфагор навчав медицині, принципам політичної діяльності, астрономії, математиці, музиці, етиці та багато іншому. З його школи вийшли відомі політичні та державні діячі, історики, математики та астрономи. Це був не лише вчитель, але й дослідник. Дослідниками ставали і його учні. Піфагор розвивав теорію музики й акустики, створив відому “піфагорійську гамму” і провівши основоположні експерименти по вивченню музичних тонів: знайдені відношення він виразив на мові математики. У школі Піфагора вперше був виказаний здогад щодо кульоподібності Землі. Здогадка про те що рух небесних тіл підлягає певним математичним відношенням, ідеї “гармоніїї світу” та “музики сфер”, в майбутньому перизвели до революції у астрономії, вперше з’явились саме в колі Піфагора. Піфагорійці створили першу математичну теорію музики. У якості символа піфагорійці вибрали п’ятипалу зірку, хоч сам Піфагор казав, що з усіх фігур найкраще- коло, а з тіл- куля. У той же час серед геометричних теорем піфагорійців немає теореми про коло. Вони займалися в основному багатокутниками. Наприклад, вони вміли будувати багатокууник, подібний одному з двох заданих багатокутниківі одночасно рівний іншому. Багато зробив вчений і для геометрії. Доведена Піфагором знаменита теорема носить його ім’я. Достатньо грунтовно дослідив Піфагор і математичні відношення, закладаючи тим самим основи теорії пропорцій. Особливу увагу він приділяв числам та їх властивостям, пориваючись зрозуміти значення та природу речей. Посередництвом чисел він намагався навіть зрозуміти такі вічні категорії буття, яа справедливість, семрть, постійність, чоловік, жінка та інше. Піфагорійці вважали, що всі тіла складалться з найменших тастинок- “одиниць буття”, які в різних сполученнях відповідають різним геометрчним фігурам. Число для Піфагора було і матерією, у формою всього світу. З цього уявлення виходила і основна теза піфагорійців: “Усі речі- сутність числа”. Але оскільки числа показували “сутність” усьго, той пояснювати природні явища слідувало лише з їхньою допомогою. Піфагор з його наслідувачами своїми працями заклали основу однієї дуже важливої області математики- теорії чисел. Не чужою була піфагорійцям геометрична інтерпритація чисел. Вони вважали, що точка має два виміри, лінія- два, площина- три, об’єм- чотири виміри. При додаванні всіх плоских геометрисних фігур- точки, лінії і площини- піфагорійці отримували ідеальну шістку. Числам нававали містичних властивостей. Одні числа приносять добро, другі- зло, треті- успіх і т.д. Піфагор вважав, що душа- теж число, вона безсмертна і передається від однієї людини до іншої.
Философия Древности и Средневековья // Антология мировой философии. М., 1969. Т. 1.4. 1. 112. Таннери П. Первые шаги древнегреческой науки. СПб., 1902. 113. Тахо-Годи А.А. О древнегреческом понимании личности на материале термина "сома" // Вопросы классической филологии. 1971. Вып. III-IV. 114. Тевзадзе Г.В. Ионэ Петрици. О назначении человека // А.Ф. Лосеву к 90-летию со дня рождения. Тбилиси, 1983. 115. Топуридзе Е.И. Человек в античной трагедии. Тбилиси, 1984. 116. Томсон Дж. Исследования по истории древнегреческого общества. Т. 2. Первые философы. М., 1959. 117. Топоров В.Н. Пространство и текст // Текст: семантика и структура. М., 1983. 118. Тренчени-Вальдапфель И. Гомер и Гесиод. М., 1956. 119. Тройский ИМ. Вопросы языкового развития в античном обществе. Л., 1973. 120. Трубецкой С.Н. Метафизика в Древней Греции. М., 1890. 121. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима. М., 1977. 122. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986. 123. Философский энциклопедический словарь. М., 1989. 124. Франкорт Г., Франкорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Г
1. Значение "Канон" врачебной науки для развития медицины /Авицена/
2. Значение “Канона врачебной науки” для развития медицины
3. Классификация наук, ее критерии, необходимость и значение
4. Наука о питании и значение нутриентов для организма
9. Кораллы. Разнообразие и значение
10. Греция: Политика. Искусство. Наука
11. Химическая промышленность, ее отраслевой состав и значение в народном хозяйстве страны (РФ)
12. Коллекторские свойства нефтеносных пластов. Их значение при определении запасов месторождения
13. Исковая давность и ее гражданско-правовое значение
14. Судебная реформа в XIX веке и ее прогрессивное значение
15. Судебник 1550 года, его историческое значение
16. Соборное Уложение 1649 г. и его значение
Пакеты фасовочные в евроупаковке, 25х40 см (1000 штук), 10 мкм. 
Планшет для пастелей "Бабочка" А3, 20 листов. 
Шкатулка музыкальная "Сидящая балерина". 17. Образование и наука конца 19 начала 20 века
18. Советская наука в годы Великой Отечественной войны
19. История международного права и его науки классического периода
20. Структура, содержание и значение общей части Налогового кодекса России
21. Римское право, его значение в истории правового развития человечества и в современной юриспруденции
25. Значение института несостоятельности (банкротства)
26. Глагол "to have" со значением "иметь"
28. Культура: особенности и значение, взгляды и понятия
29. Основные черты и значение "Серебряного века" для культуры России
30. Предпосылки возникновения и этапы развития науки
31. Отличие культурологии от других наук, изучающих культуру
32. Культура, её значение в жизни человека и общества
Моющее дезинфицирующее средство "Ника-Экстра М", 1 л. 
Бумага "IQ Selection Smooth", А4, 120 г/м2, 500 листов. 
Горка для ванной "Веселое купание". 33. Падежи: второй родительный и предложный. Функции и значения
34. Значення творчості Т. Г. Шевченка (Значение творчества Тараса Григорьевича Шевченко)
35. Использование переносного значения слова для создания художественных тропов
37. Ломоносов и его вклад в развитие химической науки
41. Греческие божества и герои
44. О кризисе современной исторической науки
45. Развитие исторической науки в России
46. Реформы Петра Великого и их значение
47. Концепция Л.Н. Гумилева "Этногенез и биосфера земли" и ее значение в развитии философии истории
48. Науки
Карандаши металлик, трехгранные, 12 цветов. 
Рюкзак детский "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (розовый, цветной горох). 49. Значение в отечественной историографии и истории трудов Василия Осиповича Ключевского
51. Значение логики
52. Теорема Пифагора и способы ее доказательства
53. Содержание и значение математической символики
57. Криминологическая классификация (типология) преступников, ее основания и практическое значение.
58. Уголовный закон: понятие, признаки, значение
59. Значение свободноживущих азотофиксирующих бактерий рода Azotobacter в азотном балансе почв
60. К.Д. Ушинский о педагогике, как науке и искусстве
61. Уникальный вклад Толстого в науку воспитания и образования
62. Значение игры для всестороннего развития ребёнка
63. Фольклор и его значение в воспитании детей
Конструктор 3 в 1 "Лесные сказки", 35 деталей. 
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-008. 
Умные кубики. Орнаменты. 50 игр для развития интеллекта. 65. Политология в системе общественных наук
66. Метрология - наука о измерениях
68. Социальная психология как наука
69. Анализ суждений детей о значении понимания другого человека и самого себя
73. Основы дискретизации и восстановления сигналов по теореме Котельникова
74. Наука и миф. От мифа к логосу
75. Наука и религия
76. Религия и наука
77. Благословение Патриархом Иаковом своих сыновей и пророчески прообразовательное его значение
78. Социология - наука об обществе
79. Социология как наука. Предмет и функции социологии
80. Огюст Конт как основатель позитивной науки об обществе - социологии
Набор "Грибочки". 
Набор первоклассника, для мальчиков, 16 предметов. 
Коврик массажный "Микс ежики" от 5 лет. 81. СИНЕРГЕТИКА КАК НАУКА О САМООРГАНИЗАЦИИ
83. Социальное значение спорта
84. Наука
85. В.И. Вернадский как историк науки
89. Постпозитивизм и философия науки
90. О соотношении философии и науки в мировоззрении русских философов
91. Философия как наука и тип мировоззрения
92. Методологическое значение сравнительного метода в зоологических исследованиях
93. Значение ученого, инженера в обществе. Проблема ответственности
96. Этика науки
Одноразовые впитывающие пеленки "Molinea Plus" (20 штук, 90х180 см). 
Алфавитная книга записи обучающегося. 
Кукла "Берта", 32 см. 97. Возникновение и развитие науки химии
98. Значение безналичного оборота
99. Финансовая отчетность предприятия и её значение
Совок №5. 
Флаг "Россия", шёлк, 90х135 см. 
