|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Зміст та структура документознавства як науки |
Ручка "Шприц", желтая. 
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Чашка "Неваляшка". Курсова робота Зміст та структура документознавства як науки Зміст ВСТУП Трактування документознавства як наукової дисципліни: історіографічний аспект Традиційне документознавство: структура Структура сучасного документознавства (Н. Кушнаренко, М. Слободяник, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка) ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Вступ Питання щодо визначення документознавства та його місця у системі наук належать до числа найбільш дискусійних та актуальних для сучасної бібліотечної освіти. За останні роки минув шлях від включення документознавства у число обов’язкових загально професійних дисциплін до заміни його документологією. Останнє рішення пояснюється необхідністю відмежуватися від так званого «традиційного документознавства», котре сформувалося у надрах архівознавства. В той же час термін «документознавство» вже затвердився у якості позначення наукового та освітнього напрямку , заснованого на широкій трактовці документа ( як будь-якого матеріального носія з записаною на ньому соціальною інформацією). Також слід зазначити, що документознавство належить до розряду молодих наук, воно ще остаточно не сформувалось як наукова дисципліна. Слід додати що документознавство, також, не має чітко сформованої структури. Ця проблема є актуальною, тому що набула висвітлення у працях багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців і дослідників. Серед них, Поль Отле, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. С. Ларьков, В. В. Бездрабко та багато інших. У працях П. Отле викладені фундаментальні основи документознавства. Основні етапи щодо розвитку документознавства та його історії розкрито у працях І. О. Белоусової, Г. М. Швецової-Водки, В. В. Бездрабко та С. Г. Кулешова. Предмет і об’єкт сучасного документознавства в Україні вивчався І. Б. Матяш. Думки щодо структури документознавства було викладено у працях Г. М. Швецової-Водки, Н. М. Кушнаренко, С. Г. Кулешова та М. С. Слободяника. Об’єктом дослідження є документознавство як наука. Предметом дослідження є зміст та структура документознавства як науки. Мета дослідження – дослідити зміст та структуру документознавства як науки. На основі об’єкта, предмета та мети дослідження було сформульовано наступні завдання: розглянути трактування документознавства як наукової дисципліни: історіографічний аспект; розглянути традиційне документознавство та його структуру; розглянути структуру сучасного документознавства. У процесі написання курсової роботи були використані наступні методи: На теоретичному рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний,термінологічний, структурний підходи, дедукція та індукція та інші; На емпіричному рівні: огляд літератури. Методологічну основу дослідження складають емпіричні та теоретичні методи пізнання, а саме: інформаційний, історичний, структурний, термінологічний, системний, структурно-діяльнісний підходи, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного та ін. Курсова робота складається зі вступу, одного розділу, висновків та списку використаних джерел. Основний текст містить 28 сторінок, список використаних джерел налічує 15 найменувань.
1. Трактування документознавства як наукової дисципліни: історіографічний аспект Зародження документознавства було пов’язано з так званим «практичним», чи прикладним документознавством, тобто з виникненням самої сфери праці с документами як специфічної галузі людської діяльності і здобутком її певної самостійності. На перших порах це проявлялося в поясненні і створенні правил роботи з різними документами і вимог до самих документів на практиці, у керівничому процесі, у прикладній сфері. Подібні правила стали складатися ще в державах Давнього Сходу, Греції та Римі. Тоді ж виникла потреба в документній систематизації, та з’явилися перші такі розробки – описання документів та їх збірок, каталоги . Документознавство є науковою дисципліною, сформованою на базі архівознавства. Воно виникло як результат усвідомлення архівістами значення добре організованої документації для гарного архівного фонду й отримало самостійне значення. Ще у 1914 році археолог-архівіст Ф. А. Ниневе зазначав, що запропоноване проведення реформи діловодства були прийнято істориками добре тому, що вони «очікували для себе кращих часів – полегшення і прискорення в їх кропіткій та часто невдячній праці в архівах». Історичність документознавства визначається методами досліджень і розробок і характером самого досліджуваного об’єкта – документа, як об’єкта, що еволюціонує, розвивається по своїм законам, виявлення та пізнання яких є єдиним шляхом вироблення раціональних вимог до сучасного документа . Документознавство, як й інші молоді наукові дисципліни, маючи широкий практичний вихід у різних галузях людської діяльності, підійшло до стану, коли необхідність узагальнень і розроблення власної теоретичної бази стала нагальною потребою і неодмінною умовою подальшого розвитку. Ситуація, що склалася, вимагає чіткого дисциплінарного та міждисциплінарного розмежування, уточнення зв’язків і підпорядкованості, визначення пріоритетів і побудови моделі наукової дисципліни, яка на межі двох століть потребує чіткого окреслення свого місця серед інших відомих наукових дисциплін. Ознакою зрілості будь-якої наукової дисципліни вважається наявність парадигми – «визнані наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковій спільноті модель постановки проблем і їхніх рішень».Парадигма вбирає чотири компоненти: типового зразка дослідження; уявлення про предмет, який вивчається; теорій; методів і процедур дослідження. Базовим компонентом є уявлення про предмет, який вивчає конкретна наукова дисципліна – « Документознавство» вивчає документ. Постановка питання про формування нової наукової дисципліни належить К. Г. Мітяєву, який вперше увів до наукового обігу середини XX століття термін «документознавство» і дав визначення його «як наукової дисципліни, що вивчає в історичному розвитку способи, окремі акти і системи документування явищ об’єктивної дійсності і створенні у результаті документування окремі документи, їхні комплекси і системи. Визначаючи документознавство як наукову дисципліну, що вивчає різні документи і проблеми, які з’являються в означеному процесі, К.
Г. Мітяєв справедливо відзначає, що документи, способи і системи документування вивчають різні науки і наукові дисципліни у відповідності зі своїми специфічними завданнями. І. А. Нілова погоджується з К. Г. Мітяєвим що, дійсно, документ як специфічний матеріальний об’єкт соціального походження, маючи основним елементом структури інформаційну складову, опосередковано може виступати як об’єкт будь-якої дисципліни. Означена властивість документа як такого і призвела до галузевих підходів і визначення претензій на право теоретичних підходів і теорій з точку зору історичної науки, джерелознавства, юриспруденції, архівознавства, діловодства, економіки, статистики, інформатики тощо. Документознавство розглядає документ як такий (узагальнений предмет), не аналізуючи його с точки зору засобу для вирішення конкретних завдань. Роботи К.Г. Мітяєва становлять великий науковий інтерес як продуктивний погляд на нову наукову дисципліну, в подальшому ніким не заперечений. Однак І. А. Нілова вважає, що у всіх працях вченого можна виділити лейтмотив двоякості об’єкта документознавства: історія та технологія діловодства (обмежена сфера документування), з одного боку, і технічні документи з іншого . Документознавство як наукова дисципліна має науково-методологічний базис, який розвивається на основі теорії інформаційної діяльності як одного з нових наукових напрямів сучасності, який визначає, що будь-яка доцільна діяльність суспільства базується на інформаційному процесі. Тому поняття інформації є найважливішим у теорії документознавства. Теоретичною і методологічною основою науки про документ є філософська теорія відображення, яка дає можливість визначити інформацію як результат введеного в інформаційну взаємодію інваріанта відображення, зафіксованого акту сприйняття, який у формальній комунікації стає одним з елементів системного матеріального об’єкта . Важливо також зазначити, що документознавство належить до розряду молодих наук, воно ще остаточно не сформувалось як наукова дисципліна, однак пройшло в своєму розвитку кілька етапів. Історично першою вважається документаційна наука, що виникла в кінці XIX ст. і отримала міжнародне визнання у першій половині XX ст. Предметом її була документаційна діяльність, що включає процеси збору, систематизації, зберігання, пошуку і поширення (а з середини 1940-х років – і створення) документів у всіх сферах суспільного життя. Ця наука ще мала назву «книго-архіво-музеєзнавство». Основоположником документаційної науки є Поль Отле. Він пропонував назвати науку, що вивчає документну діяльність, бібліологією або документологією, що було пов’язано з ототожненням книги і документа. Історія документаційної науки виявилась короткою. У середині XX ст. (50 – 60 рр.) процеси комунікації починають розглядатися не тільки у ракурсі одного з їх засобів – документа, але й ширше – як інформаційні. Поняття «документ» поступається місцем поняттю «інформація», оскільки перше є похідним від другого. Первинні уявлення про предмет науки були модернізовані й набули інформаційного та кібернетичного змісту .
Послесловие Итак, книга завершена. В заключение ещё несколько слов о её направленности, смысл которой заложен в самом названии коммуникация с самим собой. Первоначально название этой работы было иным: «Экология жизни», но впоследствии я пришёл к выводу, что его следует изменить, хотя скрытая окраска работы именно экологической проблематикой осталась без изменений. Йога в её нормальном виде будет, видимо, со временем всё более востребованной, поскольку «доля генетически дефектных особей вида Homo sapiens в его современном состоянии намного выше, чем у стабильных биологических видов. Экономически это требует огромных, и притом непрерывно возрастающих, социальных затрат, а по биологическим критериям означает, что человек быстро вырождающийся вид, несмотря на все свои «победы», вытесняемый из биоты. Каким образом уже начавшийся распад генома (Горшков, Макарьева, 1997) скажется на социальных, политических и экономических структурах, представители соответствующих наук пока всерьёз даже не пытаются прогнозировать. Мы не сомневаемся в том, что кровавость, жестокость, разрушение этических норм, ставшее характерным для двадцатого века, связаны с этим явлением» (В.И. Данилов-Данильян, К.С
1. Сучасний урок: форми, структура, зміст і методи проведення
2. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура
3. Предмет, структура и методы науки о политике
4. Закономерность развития техники и технологического процесса. Структура технологических систем.
5. Типовые структуры автоматизированных систем бухгалтерского учёта
9. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
10. Структуралізм як історичний напрям мовознавства
12. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
13. Сучасний вчитель як педагог та психолог
14. Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства
15. Структура українського суспільства на сучасному етапі та тенденції її розвитку
16. Корпорація як форма організації сучасної фірми
Фонтан декоративный с подсветкой "У колодца", 17,5x13x25,5 см. 
Точилка электрическая "Power TX", 2 отверстия. 
Детский велосипед Jaguar трехколесный (цвет: оранжевый). 17. Структура и алгоритмы работы спутниковых радионавигационных систем
18. Эволюция, образование и структура Вселенной
19. Анализ устойчивости и поддержание орбитальной структуры космической системы связи
20. Структура и состояние водоснабжения и водосброса, подземных вод и артезианских скважин города Киева
21. Роль и значение машиностроительного комплекса в структуре народного хозяйства России
25. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
26. Структура органов власти в США по конституции 1787 года
27. Двухпалатная структура Федерального Собрания
29. Понятие и структура компетенции местного самоуправления
30. Структура налоговых органов РФ права, обязанности и функции
31. Структура налоговых органов Российской Федерации
32. Цели, задачи и структура Федерального закона № 122-ФЗ
Сумка чехол для малых колясок сложением книжка Bambola. 
Микрофон "Караоке. Я пою". 
Багетная рама "Donna" (цвет - темно-коричневый). 34. Структура правоотношения. Классификация правоотношений: критерии и виды
35. Структуры экономического дискурса во французском языке. Роль коннекторов в построении аргументации
36. Культура, её структура и функции
37. Структура и организация учебного процесса в средневековом университете (Болонья, Париж, Прага)
41. Сравнительное описание слоговых структур английского и каракалпакского языков
42. Основные компоненты систем управления документооборотом. Фрейм: его структура и понятие
43. Электронная почта и факсимильная связь. Структура и прицип работы
44. Микропроцессор Z80 его структура и система команд
45. Выбор логической структуры процессора
46. Анализ структур, характеристик и архитектур 32-разрядных микропроцессоров
47. Структура и реализация макроязыков
48. Программа сложной структуры с использованием меню
Деревянный пазл «Часы календарь». 
Измеритель любви. 
Вкладыши "Лето". 49. Семантический анализ структуры EXE файла и дисассемблер (с примерами и исходниками), вирусология
52. Управление структурой преподавательского состава в университете
53. Структура исчисления предикатов построение логического вывода
57. Влияние экологических и медико-биологических требований на структуру исследований и разработок
60. Политика (как социальное явление, ее структура)
61. Материалы оптоэлектроники. Полупроводниковые светоизлучающие структуры
63. Структура транспорта в Европе
Фоторамка "Poster gold" (70х100 см). 
Пластины для стирки белого и цветного белья FeedBack, 30 штук. 
Стиральный порошок-концентрат для цветного белья BioMio "Bio-color" с экстрактом хлопка, без запаха, 1,5. 65. Военно-психологические вопросы в сочинениях Джона Б. Уотсона - как основоположника бихевиоризма
66. Характер в структуре личности
67. Зигмунд Фрэйд – основоположник психоанализа
68. Структура индивидуальности: формообразующие компоненты
69. Один из знаменитых основоположников психодиагностики - Френсис Гальтон
73. Структура личности и поведенческие типы
77. А.М.Ампер – основоположник электродинамики
79. Образ мира в философии: Структура общества
80. Какова структура философского знания?
Набор для творчества "Шкатулка со стразами. Холодное сердце". 
Интеллектуальная игра "Сложи узор". 
Математический планшет. 81. Социальные ограничения: содержание, структура, функции
82. Влияние технологических добавок на структуру и свойства резин
83. Шпинель. Структура шпинели
84. Финансовый рынок и его структура
85. Роль коммерческих банков в кредитной структуре
89. Динамика отраслевой структуры мирового производства
90. Анализ альтернативных подходов к формированию структуры организации
91. Организационные структуры управления (Контрольная)
92. Структура управления предприятием
93. Корпоративное мышление в пермских бизнес-структурах (на примере ОАО "Уралсвязьинформ)
94. Организационные структуры управления
95. Оптимизация организационной структуры управления
96. Тейлор Ф.У. – основоположник научного менеджмента
Конструктор "Краски дня. Утро", 55 деталей. 
Чудо трусики для плавания, от 0 до 3-х лет, трехслойные с рюшями, арт. 1141, для девочек. 
Доска пробковая, с деревянной рамой, 120x90 см. 98. Структура организации, влияние на нее законов теории организации
99. Влияние структуры холдинговых компаний на ее эффективность
