![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту |
ПЛАН 1.Критерії процесу та вибір альтернативного рішення 2. Методи організації інформаційних систем 3.Складові інформаційних технологій 4.Історія розвитку персональних компьютерів, компьютерних мереж та їх зв’язок з розвитком інформаційних систем управління економікою 5. Основні задачі аналізу та аудиту 6. Отримання автоматичного аудиторського висновку про стан підприємства 7. СППР, їх основні характеристики і можливості Список використаних джерел 1.Критерії процесу та вибір альтернативного рішення У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо. На процес прийняття рішень впливає безліч різноманітних факторів. До найважливіших зпоміж них належать такі: Ступінь ризику – розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію. Ризик – фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, при прийнятті рішення, оскільки він пов’язаний із зростанням відповідальності. Час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення. На практиці більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу. Ступінь підтримки менеджера колективом – цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу. Якщо порозуміння і підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень. Особисті якості менеджера – один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення. Політика організації – у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання – усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення. Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту. Управлінське рішення є інструментом впливу на об’єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту. В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття альтернативних рішень: 1) класична модель; 2) поведінкова модель; 3) ірраціональна модель. Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.
Отже, основні характеристики класичної моделі такі: особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення; особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення; особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації; особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості; мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації. Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення повинні бути достатньо визначеними. Маючи повну інформацію, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще відповідає потребам організації. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель. Поведінкова модель. Навідміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики: особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення; особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив; особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи. Враховуючи ці характеристики Г.Саймон сформулював два ключових поняття поведінкової моделі: 1) поняття “обмеженої раціональності”, яке означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте); 2) поняття “досягнення задоволеності”. Оскільки досягти “повної раціональності” неможливо, менеджери бажають аби їх “страх” щодо прийняття не найкращого рішення пересилив намагання досягти оптимального рішення. Саме такий стан (той момент, коли приймається рішення) Г.Саймон охарактеризував як “досягнення задоволеності”, розуміючи під цим вибір, який є достатньо добрим за даних умов. Прагнення менеджерів “досягти задоволеності” може бути обумовлено кількома причинами: - вони можуть просто не хотіти ігнорувати власні інтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже ідентифіковані декілька прийнятних; - вони можуть бути не здатними зважити та оцінити велику кількість альтернатив; - можливо також втручання в процес прийняття рішень особистих, суб’єктивних факторів. Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується: а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню; б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу; в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення. 2. Методи організації інформаційних систем Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління.
Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів: задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів); задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання); задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні). Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати саме автоматизовані. Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу: засоби фіксації і збору інформації; засоби передачі відповідних даних та повідомлень; засоби збереження інформації; засоби аналізу, обробки і представлення інформації. Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші. Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем. Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж. Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обґрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система.
Поки складуться умови, які роблять можливим проведення виборів в парламент на вказаних вище підставах, правительство в найкоротшім часі скличе тимчасовий орган — передпарламент з представників населення, місцевого самоврядування, громадських, політичних, професійних і кооперативних організацій. Цей передпарламент і буде творити біжучу законодавчу роботу, яку тепер силою обставин примушена провадити Рада Народніх Міністрів»[549]. Відстоювання ідеї парламенту, який обиратиметься на основі «п'ятичленки», й оприлюднення ближчих планів щодо скликання передпарламенту означали, що відходу від позиції правих сил не сталося. Це робило проблематичною підтримку запропонованого курсу широкими масами українства, яке дедалі лівіючи, відверталося від української влади. Уже в ході відступу польських армій С. Петлюра прагнув домогтися якихось нових рішень у стосунках з Річчюпосполитою, намагався знайти можливість для особистої зустрічі з Ю. Пілсудським. Останній же уникав контакту, відмовив Головному отаману в аудієнції в Перемишлі й Луцьку, зрештою згодившись на коротке побачення 16 липня в Замості
1. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
2. Види економічного аналізу за відношенням до користувачів, за просторовою та галузевою ознаками
3. Методи та прийоми економічного аналізу
4. Основні джерела небезпеки для розподілених інформаційних систем
5. Концепція створення інформаційних систем у державному управлінні
10. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
11. Організація навчально-виховного процесу та педагогічна думка у другій половині XVII—XVIII століття
12. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
13. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу
14. Передумови створення фізико–хімічного аналізу
15. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
16. Поняття про інформаційну систему. Способи організації інформаційної бази
17. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
18. Роль інформації в сучасній економіці і формування ринку інформаційних послуг в Україні
19. Організація евакуаційних заходів
25. Розробка стабілізатора напруги на базі інформаційних технологій схемотехнічного проектування
28. Роль кори головного мозку в системній організації діяльності організму
29. Міжнародні фінансові організації та їх роль
31. Україна та міжнародні економічні організації
32. Обгрунтування економічної ефективності раціональної організації праці на підприємстві
33. Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
34. Особливості управління в організаційних формуваннях АПК
36. Характеристика організаційних структур та методів керування ТОВ "Україна"
41. Організація патопсихологічного дослідження
42. Державні й недержавні організації в системі соціального захисту населення. Закордонний досвід
43. Організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту
44. Організація технічного сервісу автомобіля КрАЗ-65032
46. Роль і місце інвестиційних фондів в економіці України
47. Економічна ефективність організації виробництва пальто
48. Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою
49. Налоговая полиция и её роль в системе правоохранительных органов
50. МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
51. Суспільна організація життя слов
52. Організація приймання товару в аптеці
53. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
57. Організаційна система управління природокористуванням України
58. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
59. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
61. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
62. Верховна Рада України в системі органів влади
63. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
64. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
65. Організація банківської справи
66. Організація біржової торгівлі
67. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
68. Організація діяльності "ПриватБанку"
69. Організація кредитної роботи в комерційному банку
73. Організація охорони праці на виробництві
74. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
75. Організація охорони праці на виробництві
76. Филогения систем органов у хордовых животных
77. Біологічна роль кальцію в організмі людини і тварин
78. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
79. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
80. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
81. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
82. Роль добрив у системі землеробства
83. Вибір форми організації бухгалтерського обліку
84. Етапи організації бухгалтерського обліку
85. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
89. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
90. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
91. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"
92. Організація бухгалтерського обліку у Франції та Китаї
93. Організація документування господарських операцій
94. Організація і методика аудиту грошових коштів
95. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
96. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
97. Організація облікової політики підприємства
98. Організація обліку в магазині "Світанок"
99. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика