![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Практично-прикладні завдання професійно-технічної освіти |
ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Система «професійна освіта – виробнича сфера» 1.1 Проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти 1.2 Підготовка педагогічних кадри нової генерації ПТО 1.3 Деякі аспекти розробки державних стандартів ПТО Розділ 2. Використання нових стратегій для підготовки висококваліфікованих фахівців 2.1 Нова стратегія професійної підготовки робітничих кадрів 2.2 Використання інформаційних технологій у підготовці висококваліфікованих робітників Розділ 3. Розвиток профтехосвіти у внутрішньому вимірі як самодостатньої системи 3.1 Основні аспекти концепції розвитку ПТО в Україні 3.2 Наступність цілей і змісту навчання ПТО Висновки Література Додаток А Додаток Б Вступ Актуальність. Відомо, що система професійно-технічної освіти займає важливе місце між середньою і вищою освітою. Вона має специфічне завдання – готувати висококваліфікованих робітників для усіх галузей економіки. В майбутньому вона стане обов`язковою базою для здобуття вищої освіти – економічної, технічної, сільськогосподарської. На сьогоднішній день в професійно-технічній освіті (ПТО), як і в освіті взагалі, існує багато проблем. Система ПТО потребує реорганізації загальної системи та окремих її ланок. Нині гостро постала проблема розроблення і впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти. Зазначимо, що важливість і нагальність вирішення цієї проблеми при всій очевидності для профтехосвіти і науковців, на жаль, ще не до кінця усвідомлено. Відсутність державних стандартів фактично унеможливлює вирішення головного завдання, яке стоїть перед професійно-технічною освітою — виведення її на рівень досягнень передових країн світу. Об`єкт дослідження – система професійно-технічної освіти. Предмет дослідження – завдання професійно-технічної освіти. Мета дослідження – встановити основні аспекти системи професійної освіти, її розвиток як самодостатньої системи. Сформулювала мета роботи передбачає вирішення таких завдань: проаналізувати процеси системи професійна освіта – виробнича сфера; розглянути можливості використання нових сучасних стратегій для підготовки висококваліфікованих спеціалістів; охарактеризувати розвиток та потреби реорганізації системи профтехосвіти як самодостатньої дисципліни. Практична значимість: досконалість системи професійно-технічної освіти вимагається не тільки економічним розвитком нашої країни, але і відповідністю державним стандартам, оскільки запровадження світових стандартів в галузі освіти вимагає перегляду та реорганізації системи профтехосвіти. Завдяки впровадженню модернізаційних процесів ми матимемо досвідчений висококваліфікований персонал працівників в різних галузях виробництва. Отже спочатку потрібно дещо змінити систему ПТО, а вже потім чекати високих показників результативності роботи на ринку праці. Розділ 1. Система «професійна освіта – виробнича сфера» 1.1 Проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти Педагогічне проектування і й функціонування педагогічних систем професійно-технічної освіти невіддільні від прогнозів розвитку соціально-економічних відносин у суспільстві, науково-технічного прогресу в сфері виробництва, реформування освіти в Україні.
Комплексний аналіз зазначених явищ зовнішнього середовища дозволяє визначити підходи до розробки концептуальних положень проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти. Динамічний характер розвитку соціально-економічних відносин активізує процеси перерозподілу робітничих кадрів, зміни їх професійного напрямку та підвищення виробничої кваліфікації. «У новому ракурсі постають критерії суспільного прогресу, що зумовлює соціальний запит на високий рівень освіченості, культури, професіоналізму фахівців». Останні виступають факторами вдосконалення педагогічних систем у напрямі, що відповідає економічним реформам, особистішим потребам робітників, забезпечуючи їх соціальну мобільність в умовах мінливого соціального середовища. Розв'язання проблеми виходить врешті-решт на проектування мобільних педагогічних систем професійно-технічного навчання, здатних забезпечити інтеграцію інтересів загальнодержавних і регіональних потреб у підготовці робітничих кадрів. Зміни в сфері виробництва передбачають впровадження прогресивних технологічних процесів, вдосконалення засобів виробництва, оновлення та підвищення тарифно-кваліфікаційних вимог до робіт і професій. Організація та модернізація виробництва змінюють його матеріально-технічну базу, посилюють тенденції якісних змін у характері праці робітників, пов'язані з інтеграцією та диференціацією змісту праці, а також у професійно-кваліфікаційному складі робітників. Зазначені напрями у сфері виробництва та їх виробничих систем виступають зовнішніми факторами вдосконалення педагогічних систем професійно-технічного навчання, впливаючи на їх компоненти і насамперед на змістовий компонент. Саме він виступає сполучною ланкою між виробництвом та педагогічними системами, між виробничим та навчально-виробничим процесом, інтегрує загальнодержавні та регіональні особливості змісту підготовки робітничих кадрів (тобто училищний компонент професійної підготовки робітників). Важливе значення має загальноосвітній фундамент професійної освіти як базової в неперервному підвищенні виробничої кваліфікації протягом усього життя . Цілі, завдання та зміст проектованої педагогічної системи повинні адекватно відображати означені явища зовнішнього середовища, в умовах якого прогнозується її функціонування. Таким чином, діяльність професійних навчально-виховних закладів зміщується у бік якісної підготовки робітників за інтегрованими професіями та професіями широкого профілю з різним рівнем кваліфікації, а також перепідготовки робітників, що вивільняються, та підвищення їх робітничої кваліфікації на замовлення підприємств. Концептуальні положення, які визначають напрям педагогічного проектування, спираються на закономірності й принципи професійного навчання та організаційно-технологічних процесів виробництва, інтеграція яких взаємозумовлена цілями та завданнями професійної підготовки учнів (робітників), що створює інженерно-педагогічну базу та визначає підходи до проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти . Педагогічна система професійно-технічної освіти — система комплексна, яка складається з галузевих підсистем, що перебувають у тісних взаємозв'язках і створюють певну цілісність, на зміст і структуру якої впливають фактори зовнішнього та внутрішнього середовища.
Галузевими підсистемами виступають освітня та виробнича. При цьому виробнича система багатоваріантна і несе в собі специфіку галузей економіки. Якщо структура педагогічних систем професійно-технічної освіти інваріантна, тоді як змістова її частина — варіантна, що визначає внутрішню специфіку педагогічної системи. Так, будівельна галузь має такі ознаки: великі масштаби об'єкта будівництва; кліматичні умови роботи; виробничий процес, що розвивається в часі й просторі; нерухомість об'єкта будівництва та пересування робітників і знарядь праці;суміщеність технологічних процесів; постійна диференціація та інтеграція робочих операцій; підвищені умови безпеки робіт. Інтегруючись з виробничою системою будівельного виробництва, педагогічні системи набувають аналогічних ознак, що й визначає їх змістово-функціональні особливості. Подібним чином формуються виробничо-галузеві фактори. Як системотворчий елемент проектованої педагогічної системи розглядаємо її процесуальні компоненти, що включають цілі, завдання, зміст, навчально-виробничий процес, форми взаємодії учнів (робітників) інженерно-педагогічних та інженерно-технічних робітників, висококваліфікованих виробників, досягнуті результати в підготовці робітників і виконанні виробничих завдань. За своїми функціями процесуальні компоненти розглядаються як інваріантні компоненти. За змістом вони мають диференційований характер, який визначається специфікою виробничого процесу, його матеріально-технічним забезпеченням і кінцевою метою виробництва (у даному разі зведенням будівельних об'єктів). Аналіз педагогічних систем професійно-технічної освіти, зокрема з підготовки робітників будівельних професій та їх функціонування в умовах, які визначаються факторами внутрішнього й зовнішнього середовища, показав, що в практиці професійної освіти склалося два типи педагогічних систем: • екстравертна (відкрита), орієнтована на комплексну інтеграцію навчально-виробничого процесу з організаційно-технологічними процесами виробництва. Вирішення поставлених завдань з підготовки робітників забезпечується взаємною діяльністю інженерно-педагогічних робітників професійно-технічних закладів та інженерно-технічних робітників і висококваліфікованих робітничих підприємств; • інтравертна (закрита), орієнтована на забезпечення досягнення цілей і вирішення поставлених завдань внутрішніми навчально-виховними засобами та діяльністю інженерно-педагогічного колективу професійно-технічного закладу, що передбачає наявність розвинутої матеріально-технічної бази та інженерно-технічного забезпечення, що відповідають умовам будівельного виробництва. Відкриті педагогічні системи, вступаючи у взаємодію з будівельною (виробничою) сферою, наближають процес підготовки робітників до реальних умов виробництва, тобто до виробничої праці. Ці процесуальні дії виступають факторами ускладнення організації навчально-виробничого процесу і не завжди забезпечують повне та якісне виконання навчальної програми. Закриті педагогічні системи дозволяють найбільш раціонально організувати навчально-виробничий процес в умовах, що відповідають вимогам підготовки робітників з даної професії.
Можна провести аналогю й бльш несподвану, але досить природну, враховуючи снування боплазмових теорй функцонування мозку,P аналогю мж проблемою усталення термоядерно плазми й завданням досягти абсолютно технчно рвноваги, що було метою таких стародавнх систем психофзичного тренування, як йога, дзен та нш. Аналзуючи це завдання з позиц сучасного системного пдходу, можна сказати, що основний методологчний принцип таких учень урвноважити розум (психку) за допомогою власних зусиль поляга у побудов кваззамкнено структури, що ма гомеостатичн властивост. ¶ ось парадоксальне твердження вдомого американського фзика, Нобелвського лауреата А. Салама: «Концептуальна структура сучасно фзики дедал бльше нагаду флософю ндузму». Але ж я вв мову не про фзикв, а психотронн знання й технолог, що являють собою синтез знань у галуз фзики,» нформатики, болог, космолог. ¶нтелектуальний синтез такого високого порядку за сучасних умов ще не можливий,P зробив висновок Гуру. Вд автора: Викладен вище основи фзичних знань арв ми з Гуру давали на перегляд академков А. Будкеру
1. Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти
3. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
5. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
9. Проектування організаційно-технічних заходів підвищення ефективності операційної системи
10. Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності
11. Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
12. Формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів
13. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
14. Організація і проведення науково-технічної експертизи
15. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
16. Болонський процес – інтеграційна реформа вищої освіти на Європейському просторі
17. Роль М.В. Ломоносова (1711-1765) в розвитку природознавства, медичної справи та освіти
18. Кадрове забезпечення у сфері вищої освіти в Україні
19. В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти
20. Деякі проблемы змісту юридичної освіти у вищих навчальних закладах
21. Методологічні підходи до означення суті, змісту та основних напрямів полікульткрної освіти
25. Система вищої освіти у Великобританії та принципи і шляхи її інтеграції до Болонського процесу
27. Стандарти системи освіти України та Великої Британії
28. Структура та зміст віщої освіти
29. Заочна форма навчання у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України
30. Система вищої освіти в Італії та Іспанії
31. Профорієнтація в системі освіти
32. Дослідження теоретичної концепції системи освіти с позиції соціології
33. Соціологічна концептуалізація освіти
34. Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради
35. Потенційно небезпечні фактори професії менеджера
36. М.В. Ломоносов та його вклад в розвиток хімічної науки, фізики та техніки
37. Розрахунок технічних параметрів радіолокаційної станції (РЛС)
41. Відносини академічної й прикладної науки. Типи соціальних психологів
42. Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства
43. Техно-музыка
44. Прикладное программирование, 1 семестр
47. ПТЦА - Прикладная теория цифровых автоматов
49. Договора ОСВ 1 и ОСВ2. Проблемы ратификации
50. Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства
51. Методичка для курсового проектирования по ПТЦА (прикладная теория цифровых автоматов)
53. Прикладное плавание. Оказание первой помощи пострадавшему на воде
57. Школы японских прикладных искусств
58. Приобщение детей к русской культуре и декоративно-прикладное творчество
59. Техніка і технологія торгівлі
61. Эпидемиологическая безопасность и прикладная вакцинология
63. Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності2
65. Современная прикладная статистика
66. Прикладные аспекты медитативной практики
67. Державне регулювання комерційної діяльності
68. Суть комерційної діяльності на підприємстві
69. Соционика как область прикладной психологии
74. Суть та завдання прокурорського нагляду в Україні
75. Философские подходы в прикладной физике лазеров
76. Профессионально-прикладная физическая подготовка
77. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
78. Історія єкономічної теорії
80. Матеріально-технічне забезпечення підприємства
81. Прикладные проблемы формирования инновационной экономики России
82. Тестові завдання з курсу Фізіологія рослин
83. Аварії з хімічно небеспечними речовинами і безпека на хімічних підприємствах
84. Основные методологические проблемы теории и практики прикладной металогении
89. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
90. Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
91. Завдання типу "Чорної скриньки"
92. Відобpаження геpоїчної боpотьби за волю запоpозького козацтва в наpодних думах і піснях
93. Введення в курс “Основи економічної теорії”
94. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
95. Отчет по курсу прикладные задачи программирования
97. Разработка и применение пакетов прикладных программ