|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История государства и права зарубежных стран
Українська повстанська армія і збройні формування ОУН у Другій світовій війні |
Карабин, 6x60 мм. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Ручка "Помада". Науковий реферат на тему: Українська повстанська армія та збройні формування ОУН у Другій світовій війни Друга світова війна поляризувала, більше того - розколола український народ. Переважна частина його боролася проти &quo ;коричневої чуми&quo ; в лавах Червоної армії. Певні кола з різних причин вдалися до колаборації. Решта ж прирекла себе до боротьби на два фронти - проти нацистського режиму та радянської влади. Національно-визвольна ідея, що живилася волелюбними пориваннями свідомих членів українського суспільства, спробувала прорости за обставин, котрі нагадували події 1914-1920 рр. Можливо, саме звідси - аналогії не лише у назвах збройних формувань, а й у внутрішніх засадах їх організації та функціонування. Створена на початку 20-х років Українська Військова Організація (УВО) була школою для багатьох майбутніх командирів УПА та збройних формувань ОУН. Українське національне підпілля набирало організованих форм у той час, коли над Україною зависли хмари нацизму. Намагаючись використати німецький &quo ;похід на Схід&quo ;, ОУН легалізувала свою діяльність, сподіваючись, що політична угода з Гітлером не така вже й недосяжна річ. Спрямовуючи вістря боротьби проти сталінської моделі соціалізму, деякі лідери націоналістів не хотіли бачити у нацистах не менш жорстоких і підступних ворогів українського народу. Ставлення до третього рейху й було тим вододілом, який на початку 1940 р. розколов Організацію українських націоналістів на прихильників С. Бандери - з одного боку, і А. Мельника - з другого. Безкомпромісність, що часом межувала з фанатичною прямолінійністю, не дозволяла бандерівцям миритися з існуванням ОУН Мельника. Згодом це виявилося в прямих зіткненнях, терорі і, як наслідок, у взаємному ослабленні сил та дієздатності. В Україні виникло підпілля, започатковане Тарасом Боровцем за згодою уряду УНР в екзилі. Колишній в'язень польського концтабору, член політичної організації &quo ;Відродження&quo ;, що припинила існування з початком війни, Боровець у липні 1940 р. перебрався на Полісся, де розпочав формування збройних відділів для боротьби проти радянської адміністрації. Йому вдалося згуртувати навколо себе кілька тисяч бійців, які мали досвід служби в арміях УНР, Польщі, Радянського Союзу. В основу організації ліг територіально-адміністративний принцип: на чолі стояла головна команда, 2-4 області об'єднувались в окружну січ, область утворювала обласну бригаду, район - полк, 2-5 сіл - курінь, село - сотню. Головна команда базувалася в Олевську на Житомирщині. Бойове хрещення &quo ;Української Повстанської армії - Поліської Січі&quo ; відбулося поблизу Костополя з початком нападу Німеччини на СРСР. Розуміючи свою нездатність успішно протистояти регулярним військам Червоної армії, Т. Боровець, який у той час змінив псевдо &quo ;Байда&quo ; на &quo ;Т.Бульба&quo ;, шукав можливості поповнення з'єднання кваліфікованими офіцерськими кадрами. Контакти з ОУН (СД) Бандери були безрезультатними, а в ОУН Мельника пропозиції Бульби-Боровця зустріли з цікавістю. В липні 1941 р. він у Львові зустрівся з членами Проводу Українських Націоналістів (ПУН) полковником М.
Сціборським і сотником О. Сеником-Грибівським. Результатом консультацій стала угода від 5 серпня 1941 р., що відображала прагнення ОУН надати допомогу січовикам при розв'язанні кадрових питань. На цей час припадає публікація політичного маніфесту &quo ;УПА - Поліська Січ&quo ;, який розповсюджувався в пресі та летючках під назвою &quo ;За що бореться Українська Повстанська армія&quo ;. Програмні настанови &quo ;УПА - Поліська Січ&quo ; засвідчили народно-революційні спрямування її засновників. Відсутність ортодоксально-націоналістичних ідей з одного боку, та наявність положень, які передбачали захист соціально-економічних інтересів широких кіл українства, з іншого, мали забезпечити соціальну базу визвольного руху1. З приходом німецьких військ &quo ;упівці&quo ; перетворюються на &quo ;міліцію&quo ; Полісся, однак надати їй статус національного збройного відділу окупаційні власті відмовилися. Думки дослідників стосовно кількості УПА Бульби-Боровця у цей час розходяться: одні говорять про 10 тис. вояків2, інші оцінюють сили упівців у 3 тис. чоловік3. Служба на боці німців у ролі поліцейських відділів закінчилася для бульбівців швидко. Відсутність потреби в них, а, можливо, й відчуття німецькою адміністрацією певної небезпеки спричинили розпуск &quo ;УПА - Поліська Січ&quo ; у середині листопада 1941 р. Після консультації з урядом УНР у Варшаві, який категорично заборонив піднімати загальне повстання в окупованих районах, Т. Бульба-Боровець повертається на Полісся з новими вказівками, що орієнтували його загони на обмеження терору гітлерівців і створення перешкод для постачання фронтових частин вермахту. Ця переорієнтація свідчить про зміну настроїв у тих українських колах, які швидко зуміли розпізнати людиноненависницьку сутність нацистів. Весною 1942 р. збройні формування Бульби-Боровця відроджуються як суто партизанські з'єднання під дещо зміненою назвою - &quo ;УПА&quo ; (без доповнення - &quo ;Поліська Січ&quo ;). А вже в травні німці спрямовують проти них спеціальні відділи на чолі з майором Бронсеном. Уникаючи переслідування ворога завдяки добре поставленій розвідці, дисципліні та підтримці місцевого населення, УПА Бульби-Боровця влітку 1942 р. здійснює ряд нападів на німецькі стратегічні об'єкти та комунікації в районі Костополя, Людвиполя, Бережного, Сарн, Рокитного. 19 серпня відбулася одна з найбільш визначних операцій поблизу Шепетівки. Високий бойовий та моральний рівень повстанців став наслідком копіткої роботи по відбору бійців до загонів, агітаційно-пропагандистської діяльності серед населення, а також у середині війська. Прикладом може бути &quo ;Закон українського партизана&quo ;, вироблений головною командою УПА й затверджений Т. Бульбою-Боровцем 15 вересня 1942 р. &quo ;Український партизан є вірним сином свого народу і щирим патріотом рідного краю, - підкреслювалось у першій статті закону. - Він добровільно жертвує свою кров та життя для загального добра&quo ;. У статті 2-й відзначалось, що український підпільний і партизанський рух &quo ;є єдино можливою в цей час для українського народу формою збройної боротьби та зародком Української Національної армії&quo ;.
Закон передбачав смертну кару для тих, хто чинитиме грабунки цивільного населення, незалежно від його національності4. Отже, політичні принципи, моральні засади упівців не могли не викликати симпатії у жителів сіл та містечок, поблизу яких вони базувалися й діяли. Восени 1942 р. німці пішли на вимушений контакт з повстанцями: штурмбанфюрер СС доктор Пютц 23-24 листопада вів переговори з Т. Бульбою-Боровцем на предмет співробітництва у справі &quo ;умиротворення&quo ; Полісся. На висунуті контр-вимоги - самостійність України та звільнення українських політичних в'язнів - есесівський емісар ухильно відповів, що майбутня державно-політична структура буде визначена фюрером, а характер прийнятих рішень залежатиме від поведінки самих українців. Щодо політв'язнів д-р Пютц заявив, що ніхто не може гарантувати амністування, оскільки відсутні відповідні гарантії їх неучасті в антинімецькій діяльності. У листі до д-ра Пютца 8 грудня 1942 р. Боровець викладає свою позицію так: &quo ;Я бачу, що за теперішніх німецько-українських політичних взаємовідносин про звільнення українських політв'язнів не може бути й мови. Тому моя спільна з вами праця неможлива. Наше нелегальне становище не означає, що ми знаходимось у боротьбі проти Німеччини. Це лише самозахист. Ми розглядаємо Німеччину як тимчасового окупанта, але не як ворога. Якщо Німеччина виключила нас від участі в цій війні як діючу особу, то ми вирішили залишатися до кінця війни нейтральними спостерігачами. Ми дотримуємось, само собою розуміється, політики: вам не допомагати, але і не шкодити. Ми не змінимо нашої позиції, якщо і німецькі власті також оцінять ненормальну обстановку, яка виникла із-за політики. Якщо ж німецькі власті й надалі будуть ще активніше виступати проти українського населення, тоді ми змушені будемо перетворити наш нейтралітет в антинімецьку боротьбу&quo ;5. Роздратований позицією лідера УПА, доктор Пютц рекомендував пропагувати серед населення антиупівські настрої, проголосивши Бульбу-Боровця &quo ;безвільним інструментом анонімних підбурювань&quo ;. З метою ізоляції вожака повстанців у його ж таборі, пропонувалося посилити примусові заходи щодо населення: каральні експедиції, евакуації і т.п., а також агентурну підривну роботу. Однак серйозна небезпека чигала на головнокомандуючого УПА не лише з боку гітлерівців, але й з боку провідників ОУН (СД), тобто бандерівської. 22 лютого 1943 р. уповноважений проводу ОУН(СД-самостійників-державників) О.Бусел повідомив командування УПА про підтримку партизанських дій і передав пропозицію сісти за стіл переговорів. Тут слід здійснити короткий екскурс в історію національного підпілля в Західній Україні, який виправдовується необхідністю нагадати про існування ще трьох збройних формацій окрім УПА Бульби-Боровця. Одна з них - Фронт Української Революції (ФУР) - з'явилася влітку 1942 р. на Кременеччині (Волинь). Очолював ФУР Тихін Басюк (справжнє прізвище - Яворенко), який командував сотнею УПА. Після невдалого походу в Центральну Україну він з 80 бійцями залишив табір &quo ;Крука&quo ; й продовжив боротьбу проти гітлерівців на волинських землях.
Укранська повстанська армя та радянськ партизани // Сторнки вонно стор Украни. - К., 2000. - Вип. 4. Лебедь М. Укранська Повстанча Армя, генеза, рст д у визвольнй боротьб укранського народу. Б.м.: Видавництво Пресового Бюра УГВР, 1946. Ч.1. Литвин М.Р., Луцький О.¶., Науменко К.ґ. 1939. Захдн земл Украни. Львв: ¶нститут укранознавства м. ¶. Крип'якевича НАН Украни, 1999. Лтопис нескорено Украни. Документи, матерали, спогади. Львв: Просвта, 1993.-Кн.1. Лтопис УПА. Нова серя. К.; Торонто, 2001. Т. 3. Лтопис УПА. Нова серя. К.; Торонто, 2002. Т 4. Кн.1. Лтопис УПА. Нова серя. К.; Торонто, 2002. Т. 5. Кн.2. Лтопис УПА. Нова серя. К.; Торонто, 2006. Т. 8. Лозунько С. Оболганные. Чекисты в Великой Отечественной войне: между виртуальностью и реальностью // «2000». 2006. 22 сентября. Макар В. Бойов друз. Збрка спогадв з дй ОУН. 1929-1945. Торонто: Гомон Украни, 1980. Т.1. Мартинець В. Укранське пдплля. Вд У.В.О. до О.У.Н. Б.м.: Б.в., 1949. Матвйко М
1. Українська літературна мова: формування, норми та стилі. Ділова українська мова.
2. Державний лад України в роки Другої світової війни
3. Друга світова війна і Україна
4. Радянізація західних областей України після Другої світової війни
5. Українське питання в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
9. Головні події Другої світової війни
10. Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
11. Німеччина після Другої світової війни
12. Радянський військово–морський флот в роки Другої світової війни
13. Становище Німеччини напередодні Другої світової війни
14. Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст.
15. Постмодернізм та українська історична наука
16. Культура початку ХХ ст Українська музика
Настольная игра "Русское лото". 
Настольно-печатная игра "Пир горой!". 
Увлекательная настольная игра "Турбосчет Форсаж". 17. Історія розвитку усного та писемного мовлення. Кирилиця й Українська абетка
18. Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
19. "Домоводство" В.Н.Каразіна - українська паралель європейських економічних теорій
20. Українська школа бухгалтерського обліку
21. Українська робітничо-селянська спілка та Українська Гельсінська спілка
25. Україна у Другій світовій війні
26. Українська держава в період руїни (1657-1676 рр.)
27. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
28. Українська національна революція середини ХVІІ ст. Становлення української державності
29. Українська революція (1917-1920 роки)
30. Українська національна кухня
31. Українська культура XIX-XX ст.
32. Українська культура ХХ ст.
Кран башенный. 
Статуэтка "Мисс кокетливость", 10x9x29 см. 
Кружка "Вязанная", синяя. 33. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю
34. Українська література XI—XII століть
35. Українська нація в романі П. Куліша "Чорна рада"
36. Українсько-словацькі відносини: формування системи міждержавного співробітництва (1990-ті роки)
37. Українська модель менеджменту
41. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
42. Сучасна українська державність
43. Українська політична думка кінця XIX - початку XX ст
44. Українська полемічна думка у XVI–XVIII ст.
45. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
46. Інтеграція України у світове господарство
47. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
48. Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства України на основі світового досвіду
Шкатулка-фолиант "Книга Соломона", 21x13x5 см. 
Кресло детское мягкое "Мяу-Мяу". 
Сумка для обуви "Феи и невиданный зверь". 49. Військові події на території України у роки Першої світової війни
50. Світовий уряд. Масони в Україні
52. Українське (мазепинське) бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
53. Public Relations: світовий та український досвід
57. Формування національної свідомості учнів у десятому класі в курсі вітчизняної історії
59. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
60. Антифеодальні виступи селян в Україні у другій половині XVI – першій половині XVII ст
61. Шляхи формування правової держави в Україні
62. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
63. Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби
Фоторамка на 6 фотографий С34-004 "Alparaisa", 50,5x34,5 см (белый). 
Настольная композиция "Сад Дзен", 29x21x6 см. 
Набор форм "Paterra" для приготовления пельменей, вареников, пирожков, чебуреков, 4 штуки. 65. Право України другої половини XVII-XVIII ст.
66. Шляхи формування правової держави в Україні
67. Боротьба царизму проти українофільства у другій половині ХІХ ст.
68. Історія збройних сил України
69. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття
73. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
74. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
76. Скульптура України в другій половині XVII-XVIII ст.
77. Поезія та літературна творчість в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
78. Формування системи сімейної медицини в Україні
80. Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"
Игрушка-прорезыватель силиконовый Happy Baby "Silicone teether". 
Рамка пластиковая со стеклом 30x30, арт. ST31-S. 
Штамп самонаборный "Printer С20-Set", 38x14 мм, синий. 81. Виникнення політичних партій в Україні та основні етапи їх формування
82. Формування і розвиток соціальної думки в Україні
83. Становлення філософії, як науки в Україні у другій половині XVII-XVIII ст.
84. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні
85. Формування податкової системи України
89. Спецподразделения Армии Израиля: "Голани" (Special forces in Army of Israel Golani)
92. Физическая подготовка иностранной армии
93. Атомна енергетика України і РПС
94. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
95. Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв
96. Право собственности и другие вещные права
Настольная игра "Скоростные колпачки". 
Копилка "Банкомат", синяя. 
Тетрадь на резинке "Study Up", В5, 120 листов, клетка, фиолетовая. 97. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
98. Первая победа Красной Армии в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.
99. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
