|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Формування іміджу політичного лідера |
Горшок торфяной для цветов. 
Гуашь "Классика", 12 цветов. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Економічний факультет Кафедра економіки підприємства Реферат Формування іміджу політичного лідера Виконав: студент 431 групи Матейчук Дмитро Чернівці – 2009 Зміст Вступ Концептуальні підходи дослідження іміджу політичного лідера Аспекти формування і становлення іміджу політичних лідерів в Україні Технології створення іміджу політичного лідера Висновки Список використаної літератури Вступ Політичний імідж в сучасних умовах стає настільки важливим чинником, що з ним обов’язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Нова політична практика висунула відповідні вимоги перед теорією, у відповідності з якими в практичній політології виник цілий новий напрямок, що одержав назву іміджелогії. Це комплексна дисципліна, що використовує, крім політології, результати й інших наук – соціології, психології, антропології, соціальної психології, дані конкретних соціологічних досліджень, етнографії, історії та інших. Тому знання та досвід фахівців з формування політичного іміджу користуються великим попитом серед політичних партій та їх лідерів, інших акторів політичного ринку. Формування іміджу політичного лідера і політичної партії в українській практичній політології має певні особливості. Вони пояснюються не тільки характером соціально-політичних трансформацій останніх років, але й історичними традиціями. Протягом всієї своєї складної історії український народ не раз втрачав політичну еліту. Не мали ми справжньої культурно-політичної еліти й у недавньому тоталітарному минулому, де панувала адміністративно-партійна номенклатура. В сучасних умовах політичної самоорганізації українського народу гостро постала проблема формування нової генерації високопрофесійної, патріотично налаштованої і по-європейски інтегративної еліти. Розгортання цього процесу збіглося за часом з навальним поширенням в Україні політичних технологій та методів сучасної іміджелогії, що значно ативізувало політичне життя, загострило суперництво між політичними силами. Відтак актуальним стає аналіз найзначущіших аспектів формування і становлення іміджу політичних лідерів в Україні в період розбудови незалежної держави. Концептуальні підходи дослідження іміджу політичного лідера За рубежем напрацьовано значний масив літератури з проблем формування політичного іміджу. Однак далеко не в усьому викладені в ньому ідеї та узагальнення досвіду можуть задовольнити потреби українського політичного ринку з його особливостями та нинішньою кон’юнктурою. Останнім часом з’явився цілий ряд цікавих монографій та статей. Особливо активно в цьому плані працює Г. Почепцов, який ще 1995 року опублікував роботу “Имидж-мейкер” , а 1997 видав дві книги з іміджелогії, а саме “Имидж: от фараона до президента” . Докладно розглядає проблему В. Королько в підручнику “Основы паблик рилейшнз”, в якому є спеціальний розділ – “Создание имиджа” . З’явилися аналогічні розділи у виданнях загальнолітологічного характеру, в тому числі в підручниках і монографіях В.
Бебика та ін. Вітчизняні і зарубіжні фахівці з іміджелогії прагнуть визначити сутність цього соціально-політичного явища. Однак відзначимо, що тут немає повної єдності. В. Королько (посилаючись на словник Вебстера) вважає імідж “штучною імітацією або піднесенням зовнішньої форми якось об’єкта і, особливо, особи” . Є. Єгорова-Гантман та інші називають іміджем “спеціально створюваний, навмисно формований політичний образ для досягнення поставлених цілей” . Очевидно, на таке формулювання визначальний вплив справило первинне значення слова “імідж”, що походить від латинського іmago, пов’язаного зі словом іmі ary, що означає “імітувати”. Однак деякими вченими формулюються й інші, універсальніші визначення. “Політичний імідж, – вважають, зокрема, московські науковці, – це сукупність уявлень, сприйнять і переконань, що має індивід або група індивідів про різні політичні явища або товари” . Посилаючись на ці та інші визначення, можемо відзначити, що в практичній політології – це, насамперед, узагальнений образ, що складається у пересічних громадян про політичні суб’єкти. Інша справа, що нині його цілеспрямовано формують професійні іміджмейкери. Треба визнати, що українські автори поки що більше уваги приділяють розглядові проблеми лідерства з традиційних позицій нормативної політологічної науки. Тільки в останні роки з питань вивчення політичної еліти і лідерства опубліковано монографії В. Журавського, О. Кучеренка, М. Михальченка, М. Томенка, В. Литвина, А. Пахарєва . У багатьох з них підкреслюється, що формування української культурно-політичної еліти має свої особливості, без з’ясування яких неможливо по-справжньому розібратися в питаннях її іміджу. Тут варто ваховувати й історичні традиції, і соціальні стереотипи, і особливості української політичної культури, і, можливо в першу чергу, своєрідність історичної долі української еліти. Відомо ж бо, що через масу об’єктивних причин, насамперед через кілька століть бездержавності, український народ втрачав національну еліту. Усе це знижувало можливості етносу до політичної самоорганізації та відновлення незалежної національної держави, негативно позначилося на його історичній долі. Унаслідок цих причин на початку 90-х років, з проголошенням державної незалежності України проблема формування нової генерації національної політичної еліти набула особливо важливого значення. Однак аналіз нинішньої ситуації свідчить, що цей процес відбувається надто повільно й суперечливо. Наша молода еліта вкрай роз’єднана в ідейно-політичному плані, не склалася конструктивна практика цивілізованої змагальності та співробітництва різних політичних сил. Навіть представники нині діючої влади визнають, що протягом минулого десятиліття ми “мало просунулися в справі формування своєї національної, дійсно політично вагомої і відповідальної еліти” . В таких умовах сутнісні питання формування політичної еліти мають домінувати. Однак на перший план висувається практична діяльність політтехнологів, іміджмейкерів з створення „образу” конкретних кандидатів на виборні посади.
І на це не можна не зважати науковцям-дослідникам. Як уже згадувалося, досвідчені іміджмейкери уміють за короткий час “розкрутити” того чи іншого претендента на посаду і привести його до перемоги. “Невелика група професійних політичних консультантів, – справедливо пише російський дослідник А. Максимов, – здатна просто перевернути хід кампанії, перетворити визнаного лідера на аутсайдера, а нікому досі не відому людину зробити лідером громадської думки” . Провідними фахівцями з виробництва “політичних зірок” вважаються американські фахівці Дж. Наполітан, Мет Різ, Тоні Шварц, Річард Верслін, Девід Герген, Дік Моріс; французський дослідник Жак Сегела; англійський вчений Гордон Ріс; німецький дослідник Герд Бехер. В працях таких західних дослідників як Е. Семпсон, М. Спілейна, Р. Фішера здебільшого мова йде про шляхи побудови позитивного іміджу лідера. Російськими науковцями досить детально досліджувались питання побудови політичного іміджу. В останні роки стали відомими теоретичні та емпіричні дослідження, здійсненні російськими авторами: В. Шепелем, Т. Лебедевою, Л. Невзліним, К. Егоровою-Гантман, К. Плешаковим, О. Шестопалом, К. Абашкіною, А. Жмиріковим, А. Ковлером, І. Кріксуновою, А. Цуладзе. У вітчизняній літературі створення політичного іміджу аналізується з різних точок зору, так як побудова іміджу являється однією з складових стратегії виборчої кампанії. Перша точка зору - побудова іміджу це певна соціальна технологія, її висвітлює в своїх роботах В. Королько, О. Петров; друга точка зору - це особливий вид соціальної комунікації, досліджується колективом ІІС НААН України. І третє тлумачення – побудови іміджу є ситуацією і простором використання маніпулятивних технологій, висвітлюється в працях Г. Почепцова. Але в роботах як російських, так і українських авторів відчутний “американський акцент”, оскільки більшість досліджень теоретичного і практичного характеру було здійснено на матеріалах з політичного життя США. Це істотно обмежує його загально-теоретичну і практичну значущість в умовах нашого суспільства. Здійснення узагальнень залишається важливою й актуальною проблемою. Аспекти формування і становлення іміджу політичних лідерів в Україні Імідж політичного лідера формується на основі як мінімум двох основних факторів: очікувань виборців та індивідуальних особливостей самого політика. Однак варто враховувати, що в сучасному політичному житті, коли широко використовуються ефективні методи політичної реклами у ЗМІ та здійснюється потужний і всеохоплюючий тиск на громадську думку, імідж “лідера-для-публіки” може значно відрізнятися від “лідера-реальної особистості”. Теоретичний аналіз та узагальнення досліджень відомих українських фахівців, зокрема В. Бебика, Г. Почепцова та інших, свідчить, що в суспільній свідомості існує досить виразний імідж “ідеального президента”. Респонденти визначають основні риси характеру, що, на їхню думку, повинні бути властиві іміджеві ідеального глави української держави: мудрість і розважливість назвали 68,8 % опитаних, інтелігентність – 68,1 %, гнучкість – 56,0 %, розум – 47,5 %, почуття гумору – 29,8 %, комунікабельність – 27,0 %, людяність – 27,0 %, кмітливість – 22,7 %, наполегливість – 22,0 %, мужність – 21,3 %, працездатність – 19,2 %, колегіальність – 16,3 %, обережність – 8,5%, хитрість – 7,1 %, акуратність – 7,1 %, емоційність – 5,0 %, закоханість – 4,3 %, упертість – 4,3 %.
Цей курс Центральна Рада втлила у перших свох Унверсалах, вдстоювала у конкретних полтичних кроках, у змаганнях з Тимчасовим урядом, шовнстичними партями, пропагувала в масах. А логчною складовою цього курсу були зусилля щодо розвитку нацонально свдомост солдатських мас, х згуртування пд нацональними лозунгами, спроб створення укранзованих вйськових частин. Щодо цього напрямку Центральна Рада, дотримуючись реформацйних засад, виявляла обережнсть, розраховувала на поступовсть, легтимзацю процесу будвництва власних збройних сил. Слд враховувати те, що в умовах продовження мпералстично вйни Центральна Рада не вдавалась до форсування подй не стльки з прагнення неодмнно йти в фарватер полтики Тимчасового уряду, а й з небажання дестаблзувати обстановку в кран й на фронт, створювати практично невдворотне напруження, а то й викликати репрес. Лдери Центрально Ради сподвалися, що з часом суспльна свдомсть буде пдготовлена до широкомасштабно укранзац арм тод центральний уряд, який до того ж зможе вже переконатися у боздатност перших укранських частин х позитивному внеску у змцнення фронту, дасть згоду на реалзацю планв творення вйськових формувань на нацональнй основ
1. Електронний паблік рілейшнз як засіб формування зовнішньополітичного іміджу держави
2. Політики і політичні лідери: особливості типологізації
3. Політичний менеджмент виборчої кампанії: формування стратегії та тактики
4. Політичні права і свободи громадян України
9. Cучасні політичні партії в Україні
10. Політичний режим
11. Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості
12. Утворення Скіфії та її політична історія
13. Доля політичної нації в поліетнічному суспільстві.
14. Політичний портрет М. Грушевського
15. "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик
Мобиль на детскую кроватку "Music Bed Bell" (свет, звук). 
Швабра отжимная "Хозяюшка Мила", KF-08. 
Коврик придверный, разноцветный (40x60 см). 17. Політичний устрій Франції та загальна характеристика її господарства
18. Держава і політична система суспільства
19. Державне фінансування політичних партій в європейських країнах
20. Політична нейтральність і професійність державної служби в Україні
25. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
26. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
27. Військово-політичний блок НАТО: історія діяльності союзу та співпраці з Україною
28. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури
29. Запорозька Січ, її політичний устрій та право
30. Історія України. Соціально-політичні аспекти
31. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
32. Політична діяльність Лазара Кагановича
Керамическая кружка "World of Tanks" с 3D логотипом, 425 мл. 
Стиральный порошок Perfect 6 Solution "Перфект мульти солюшн", 3200 грамм. 
Настольная игра "Хоккей". 33. Політична історія Галицько-Волинського князівства
34. Політична криза лейбористської партії 1931 р.
35. Політична система Української козацької держави
36. Політичне життя в Україні 1993-2000 років
37. Політичний портрет Ф.Д. Рузвельта
41. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
42. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
43. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
44. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
45. Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
46. Роль політичного, громадського і військового діяча Юзефа Пілсудського в політичній розбудові Польщі
47. Сергій Радонежський – політичний діяч Середньовічної Русі
48. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
Кондитерский шприц с насадками "Mayer & Boch" (15 предметов). 
Кролик "Bunnies" с магнитами, 9,5 см. 49. Становлення сталінського режиму та політичні репресії в Україні
50. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
51. Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
52. Суспільно-політичні погляди правителів Київської Русі
53. Суспільно-політичні чинники Конституційного процесу в Україні
57. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
58. Блок Юлії Тимошенко: розвиток та еволюція політичних орієнтирів
59. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
60. Етапи розвитку теорії соціально-політичного конфлікту
61. Історія світової політичної думки
62. Ллойд Джордж Девід - британський державний і політичний діяч
63. Міжнародна політика і світовий політичний процес
64. Основні етапи становлення світової політичної думки
Сахарница с ложкой "Лавандовый букет", 660 мл. 
Пакеты сменные одноразовые для дорожных горшков "HandyPotty", 35 штук. 
Овощерезка "Nicer Dicer Plus". 65. Партійна система України. Політичний маркетинг
66. Північноамериканська політична думка просвітницької доби (Т. Джефферсон)
67. Політичні партії, організації и рухи
68. Політичні погляди Липинського
69. Політичні погляди Н. Макіавеллі та макіавеллізм
73. Розвиток політичної думки України
74. Ставлення влади та політичних партій до вступу у НАТО
75. Становлення української політичної думки
76. Суспільна думка та політична філософія
77. Сучасні футурологічні концепції про соціально-політичні перспективи людства
78. Трансформація політичного устрою Югославії в кінці 90-х – початку ХХІ ст.
79. Українська політична думка кінця XIX - початку XX ст
80. Центристські партії в політичній системі сучасної України
Игра настольная "Кто в яйце". 
Матрешка 5 в 1 (Д-282). 
Набор цветных карандашей "Noris Club", акварельные, 36 цветов, с кистью. 81. Політична влада
82. Політична влада
83. Політична влада у світі та в Україні
84. Політична діяльність і політичні відносини
85. Політична еліта, лідерство і демократія
89. Політична система Аргентини
90. Політична теорія Макса Вебера
92. Політичне лідерство в Україні
93. Політичне управління та його соціотехніка
94. Політичний діяч Алексис де Теквіль
95. Політичний портрет О.Г. Лукашенко
96. Політичний тероризм: інформаційні методи боротьби
Кухня для кукольного домика "Конфетти". 
Стержни шариковые "Left Right", 10 штук, 0,3 мм, синие. 
Щетка-сметка автомобильная для снега, телескопическая, поворотная, со скребком и водосгоном, 980-1450. 97. Політичні еліти
98. Політичні еліти та лідерство
99. Політичні ідеї Стародавнього світу
Совок большой. 
Мелки восковые, 64 штуки. 
