![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах |
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка Кафедра німецької мови Дипломна робота на тему: «Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах» Тернопіль 2006 Зміст Вступ 1. Контрастивна лінгвістика як галузь мовознавства 1.1 Становлення та розвиток контрастивної лінгвістики 1.2 Проблеми і методика дослідження контрактивної лексикології 2. Зіставлення на лексико-семантичному рівні 2.1 Дослідження національно-культурного компоненту в зіставній лексичній семантиці 2.2 Аналіз структурних відмінностей ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах 3. Порівняння як об’єкт дослідження контрактивної лексикології 3.1 Визначення структурних елементів порівняння 3.2 Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах Висновки Список використаної літератури Вступ Обґрунтування актуальності проблеми. Незважаючи на те, що контрастивна лінгвістика є однією з наймолодших галузей мовознавства (початки формування припадають на 30 – 40 рр. ХХ ст.), нею зроблено значний внесок у теоретичне і прикладне мовознавство. Метою контрастивної лінгвістики було і залишається виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури. Зіставне вивчення мов важливе не тільки для типологічних досліджень, але й для внутрішньомовних студій, оскільки сприяє виявленню того, що може бути непоміченим при суто внутрішньомовному аналізі. До мовознавців, які працювали і працюють у галузі контрастивістики, слід віднести насамперед І. Бодуена де Кортуне, В. Матезіуса, Ч. Фріза, А. Потебні, Ф. Корша, Є. Поліванова, Ю. Жлуктенка, А. Райхштейна, В. Манакіна, М. Кочергана та ін. Контрастивістика намагається вирішити основне питання – що порівнювати і як порівнювати. На даний час дослідники прийшли до висновку, що зіставленню повинні підлягати не окремі слова-кореляти, а їх системні угруповання – лексико-семантичні поля, бо саме в них найяскравіше відображено специфіку національного світосприйняття. Особливо національно-культурний компонент виявили вони в реакціях-порівняннях. Слід звернути увагу на те, що у мовознавстві ще не розроблено жодної методики для зіставлення семантики порівнянь лексико-семантичних полів двох чи більше мов, не визначені ще й критерії, за якими слід такі дослідження проводити. Актуальність теми дипломної роботи зумовлена необхідністю провести зіставне дослідження національно-культурного компоненту семантики порівнянь елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській і німецькій мовах та виявити і порівняти специфіку їх значень у кожній із досліджуваних мов. Об’єкт дослідження. Лексико-семантична система мови як відображення національного світосприйняття. Предмет дослідження. Національно-культурний компонент семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» як структурний елемент зіставлення української і німецької мов. Мета дослідження полягає у зіставленні національно-культурного компоненту семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в українській та німецькій мовах та у виявленні головних ізо – та аломорфних рис.
Метою дослідження визначенні і його завдання: простежити історію становлення, проблематику та основні завдання контрастивної лінгвістики; дослідити національно-культурний компонент в зіставній лексичній семантиці; проаналізувати структурні відмінності ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах; розкрити національно-культурну специфіку семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах. Методи дослідження, які були використані нами при написанні роботи: порівняльно-історичний метод; наукове спостереження; зіставлення структурних одиниць; порівняльний експеримент. Наукова новизна дослідження полягає в зіставленні семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» у німецькій та українській мовах і розкритті суті національно-культурного компоненту порівнянь двох мов. Практична цінність роботи полягає в порівняльному аналізі семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах. Результати дослідження можна буде використати при викладанні лексикології, типології мов, методиці викладання іноземних мов, практичного курсу німецької мови та ін. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. У вступі ми розглядаємо такі питання як актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, мета дослідження, завдання і методи дослідження, наукова новизна і практична цінність дослідження. Перший розділ складається з двох параграфів, в яких ми коротко аналізуємо теоретичні положення контрастивної лінгвістики, а саме: становлення і розвиток контрастивістики, а також її проблематику, завдання і методику дослідження. У другому розділі ми досліджуємо національно-культурний компонент у зіставній лексичній семантиці і аналізуємо структурні відмінності ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах. У третьому розділі ми визначаємо структурні елементи порівняння, зіставляємо національно-культурну специфіку семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах. На захист виносяться такі положення: лексико-семантична система мови є основою для дослідження національно-культурного компоненту; лексико-семантичне поле «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах характеризуються цілою низкою ізо – та аломорфних рис з точки зору структури та семантики лексичних одиниць; порівнювані поняття лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в німецькій і українській мові асоціюються з різними поняттями, предметами і явищами; кількісне і якісне співвідношення порівнянь показує, що в українських художніх текстах зустрічається більша кількість порівнянь, ніж в німецьких. 1. Контрастивна лінгвістика як галузь мовознавства 1.1 Становлення і розвиток контрастивної лінгвістики На кінець ХХ століття припадає формування нових наукових галузей, у тому числі і в лінгвістиці, що пов’язується з «необхідністю поступового наближення до якісно нових наукових вимірів сприйняття світу» . Однією з таких галузей можна вважати контрастивну лінгвістику. З одного боку, контрастивна лінгвістика базується на загальних підходах до аналітичного порівняння мов у плані наявних в них подібностей і розбіжностей, а з іншого боку – включає пошук міжмовних співвідношень в конкретних мовах, які являються об’єктом зіставлення .
Лінгвісти схиляються до думки, що саме порівняння лежить в основі порівняльно-історичного мовознавства, яке займало провідне місце в науці про мову у минулому столітті і зберігає свої позиції на сучасному етапі. Проте цей науковий напрямок є не лише порівняльним, а й історичним, і вже цим воно відрізняється від контрастивної лінгвістики, яка вивчає мови не в історичному плані, а на сучасному етапі їх розвитку. Тобто, контрастивна лінгвістика є синхронічною, а не діахронічною. Контрастивні дослідження в синхронії розглядаються як попередній етап узагальнень типологічного характеру. Вони служать меті виявлення міжмовних подібностей і відмінностей, їх опис і систематизацію, а також їх прикладне застосування, зокрема у практиці викладання та перекладі. Тому часто такі дослідження називають прикладними контраcтивними дослідженнями. До суттєвих відмінностей відносять також те, що порівняльно-історичне мовознавство обмежує сферу своїх досліджень лише генетично спорідненими мовами, а контрастивна лінгвістика може порівнювати будь-яку мову з іншою будь-якою мовою чи групою мов і, виявляючи відмінності між ними, не шукає історичного пояснення цих відмінностей . Ідеї контрастивної лінгвістики не нові. Зіставні дослідження двох мов відбувалися вже в далекому минулому. До ранніх джерел контрастивної лінгвістики можна віднести лексичні зіставленя шумерського та аккадського діалекту у Вавилоні, зіставлення санскриту з ведійською мовою в Паніні, спроби граматичних зіставлень різних мов з латинською та давньогрецькою вченими пізнього Середньовіччя та Відродження та ін. Під порівняльною граматикою (vergleiche de Gramma ik) А.В. фон Шлегель мав на увазі фактично зіставне мовознавсто . До перших досліджень контрастивістики слід віднести праці І. А. Бодуена де Куртене, які стосуються порівняння слов’янських мов з іншими індоєвропейськими мовами, де власне і висувається принцип зіставного аналізу мов незалежно від їх спорідненості. Ця традиція була продовжена вченими Празького лінгвістичного гуртка, у першу чергу В. Матезіусом, який підкреслював, що «до правильного розуміння мови можна прийти, лише зіставляючи її з мовами інших типів». Іншим джерелом контрастивної лінгвістики є цікаві дослідження Ч. Фріза, присвячені питанням викладання іноземних мов. У значній мірі ідеї Ч. Фріза знайшли своє втілення у книзі Р. Ладо «Li guis ics across cul ures» (1957), яка ознаменувала собою появу контрастивної лінгвістики як самостійного розділу мовознавства. В працях російських мовознавців кінця 19 – початку 20 ст. А.А. Потебні, Ф. Є. Корша, пізніше Є. Д. Поліванова (всі – з нахилом у типологію), праці В.О. Богородицького, І. О. Бодуена де Куртене, Л.В. Щерби вміщували не лише багатий матеріал із зіставного вивчення мов, а й положення про використання контрастивної лінгвістики з викладенням теоретичних основ для порівняння рідної та іноземної мови. Виокремленню контрастивної лінгвістики у самостійну галузь мовознавства сприяло проведення спеціалізованих конференцій, присвячених контрастивним дослідженням (перша в Джорджтауні, США, 1968 рік), а також включення контрастивної лінгвістики у програму міжнародних лінгвістичних конгресів (з 1972 року) .
Щоб завоювати підтримку селян, усі ці партії організовували віча — народні зібрання, що їх скликали на селі партійні активісти для обговорення загальних проблем життя. Нерідко в них брали участь великі маси селяр. Так, під час виборчої кампанії 1905–1906 рр. на національно-демократичне віче зійшлося близько 20 тис. чоловік, що свідчило про поширення політичної свідомості серед селян. Із зростанням організаційної та політичної сили українофілів слабнув вплив русофілів. Для молодшого покоління української інтелігенції ба навіть для напівосвічених селян язичіє звучало надто штучно, ототожнення з росіянами було надто неприродним, соціальна консервативність русофілів — надто реакційною, а їхня залежність від допомоги з-за кордону — принизливою. Спроби русофілів змагатися з українофілами на організаційному рівні не були дуже успішними: в 1914 р. Товариство ім. Качковського мало тільки 300 читалень порівняно з 3 тис. читалень «Просвіти»; якщо українська кооперативна спілка мала понад 900 відділень, аналогічна русофільська організація — всього 106
2. Вивчення давньої літератури в школі на прикладі твору "Слово о полку Ігореві"
5. Матеріали до уроку по роману Гаргантюа та Пантагрюель
9. І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури укр
10. Фантастичний світ Рабле: матеріали до уроку по роману «Гаргантюа та Пантагрюель»
11. Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення (на матеріалах АКБ "Правекс-Банк")
12. Підвищення конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг (на матеріалах АКБ "Приватбанк")
13. Аналіз банком кредитоспроможності позичальника на базі матеріалів АКБ "Приватбанк"
14. Якості вогнегасних матеріалів. Автоматичні системі гасіння пожеж. Ручні вогнегасники
15. Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання
16. Гребля із грунтових матеріалів з баштовим водоскидом
17. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
18. Навчання лексичного матеріалу
20. Використання віршованих матеріалів під час навчання лексиці англійської мови
21. Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів
25. Товарознавча характеристика споживчих властивостей кави на матеріалах ТОВ "Чумацький шлях"
26. Мова як засіб і матеріал формування та становлення особистості людини
27. "Історія русів" - яскравий твір барокової літератури
28. Видання в Україні навчальної літератури (історія і сучасність)
29. Головні теми жіночої західноукраїнської літератури 30-х років ХХ сторіччя
30. Дитяча література Німеччини другої половини XIX – XX ст
31. Жанрова система документальної літератури
32. Значення української літератури. Найбільші надбання. Місце серед слов’янських та іноземних мов
33. Німецька література XVII століття
34. Особливості трактування міфологічних образів у трагедіях Расіна (на матеріалі трагедії "Андромаха")
36. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
37. Роль українського міста в літературі
41. Українська література 19 століття
42. Іван Франко і польська література
43. Література Латинської Америки
44. Література ФРН
45. Історія української літератури XIX століття: Євген Гребінка
47. Управління запасами матеріалів на підприємстві
50. Обґрунтування вибору напрямків розвитку підприємства (на матеріалах ТОВ "Класс-Лайн")
53. Вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" на уроках зарубіжної літератури
57. Роль позашкільної роботи з української мови та літератури
58. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
60. Усвідомлення модерністської літератури крізь призму читацького сприйняття
62. Метод дослідження протизносних властивостей мастильних матеріалів при радіальних коливаннях валу
63. Різання матеріалів, верстати та інструменти
65. Контроль параметрів шуму. Звукоізоляційні властивості різних матеріалів
66. Вплив емоційного благополуччя студентів на засвоєння навчального матеріалу
67. Матеріалістичне вчення Карла Маркса
68. Процеси у виробництві будівельних матеріалів і виробів
69. Розвиток та розміщенння промисловості будівельних матеріалів в Україні
73. Поляризація діелектричних матеріалів та їх діелектрична проникність
75. Місце лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови в середній школі
79. Порівняльна характеристика політичних ідеологій: соціал-демократії та лібералізму
80. Спільне й відмінне в консервативних, ліберальних і соціалістичних моделях суспільного устрою
81. Аналіз ефективності використання матеріальних активів підприємтсва на прикладі готелю "Домус готель"
82. Структура организации материи
83. Теория социальной пассионарности Л. Н. Гумилева
84. Теория этногенеза Л.Н.Гумилева
85. Монография Л.А. Тихомирова "Монархическая государственность"
89. Спор Иуды Искариота с Иисусом Христом в рассказе Л.Н.Андреева "Иуда Искариот"
90. Русские критики о Л.Н. Толстом
91. Диалектика души у художника А.М. Шилова и писателя Л.Н. Толстого
92. Любимые страницы романа Л.Н. Толстого "Война и Мир"
93. Роль эпизода в романе Л.Н. Толстого "Война и Мир"
94. Высший свет в изображении Л.Н. Толстого (по роману "Война и мир")
95. «Семейная идея» Л. Н. Толстого
96. Партизанское движение в произведение Л. Н. Толстого "Война и мир"
97. Лекции Л. И. Городнего по лексикологии английского языка
98. Материал для сочинения по литературе
99. Анализ финала Первой сонаты Л. Бетховена
100. Л.Д. Троцкий