|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Соціально-економічний розвиток Київської Русі |
Чашка "Неваляшка". 
Ручка "Помада". 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). Соціально-економічний розвиток: феодальне господарство; село і місто У результаті тривалого процесу політичної, економічної та етнокультурної консолідації східнослов'янських племен на рубежі VIII—IX ст. виникла Київська Русь з центром у Києві. Досить швидко вона зайняла провідні позиції в старому світі. Тогочасні арабські та візантійські автори, скандінавські саги, французькі епічні твори розповідали про Русь як могутню державу, що посідала важливе місце в системі європейських політичних і економічних відносин. АльМасуді називав русів «великим народом». Славнозвісна «Пісня про Роланда» засвідчує участь руських дружин у війні проти Карла Великого. Нікіта Хоніат повідомляв, що «християнніший» руський народ врятував Візантію від навали половців. Одночасно з міжнародним визнанням на Русі зростало й зміцнювалося власне усвідомлення безпосередньої причетності до світової історії. Не випадково на монетах Володимира Святославича великий князь київський зображувався як візантійський імператор. Київська Русь відігравала особливу роль в Історії Східної Європи. К. Маркс вважав цю роль аналогічною тій, що її відігравала імперія Карла Великого в історії Західної Європи. Завершення процесів формування Давньоруської держави позитивно позначилося на етнічному розвиткові східнослов'янських племен, які поступово складалися в єдину давньоруську народність. її основу становили спільна територія, єдина мова й культура, відносно міцні економічні зв'язки. Протягом усього періоду існування Київської Русі давньоруська народність спільна етнічна основа українців, росіян і білорусів — розвивалася шляхом дальшої консолідації. Русь справляла великий вплив на сусідні неслов'янські народи. її досягнення в галузі суспільного, економічного й культурного розвитку ставали надбанням Литви, естів, латишів, карелів, весі, мері, муроми, мордви, тюркських кочових народів південно-руських степів. Частина цих народів етнічно й політично консолідувалася у складі Русі. Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з IX ст. по 30ті роки XII ст. Політична форма — ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. її територія простягалася тоді від Балтики до Чорного («Руського») моря і від Карпат до Волго-Окського межиріччя. В 30х роках XII ст. на Русі розпочалася епоха феодальної роздробленості, яка характеризувалася подальшим розвитком продуктивних сил і феодальних виробничих відносин, кристалізацією федеративних форм правління. Видозмінюючи свою форму, Давньоруська держава проіснувала до 40х років XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників. Київська Русь відкрила новий — феодальний — період в історії народів Східної Європи. Вони не знали в своєму розвитку рабовласницької формації: феодалізм зароджувався в них на базі первіснообщинного ладу. Головною особливістю раннього етапу східноєвропейського феодалізму було панування данинної форми експлуатації, так званого «полюддя». За словами К. Маркса, у Київській державі існувала васальна залежність без ленів, або лени, що полягали у виплаті данини. В міру захоплення князями і знаттю общинних земель формувався феодальний маєток, який викликав до життя таку форму експлуатації, як відробітки.
Вперше про них згадує літопис під 946 р. у зв'язку з реформою княгині Ольги. Запроваджені київською адміністрацією «уроки» фактично стали нормованими виробітками в господарстві феодалів. Зростання їхнього значення обумовлювалося розвитком товарного виробництва і збільшенням попиту на сільськогосподарську продукцію. Основною категорією населення, зайнятого на виробітках, були феодально залежні смерди. Вони мали власне господарство, проте певний час повинні були працювати і на феодала. В історичних джерелах згадується й інша категорія підневільного населення: дворова челядь, або холопи, які перебували у цілковитій залежності від свого господаря. Близьким до холопського було становище рядовичів і закупів — колишніх смердів, які внаслідок посилення експлуатації втрачали власне господарство й ішли в кабалу до феодала. Вони працювали за договором — «рядом» (звідси «рядовичі») або відробляли позичені гроші — «купу» (звідси «закупи»). Третьою формою феодальної експлуатації на Русі була грошова рента, засвідчена в письмових джерелах уже в X ст. Згодом вона значно поширилася. Форми феодальної експлуатації визначалися рівнем розвитку виробництва і, в свою чергу, впливали на економічне становище суспільства. Характерною особливістю Київської Русі були прискорені темпи її соціально-економічного розвитку. Провідне місце в економіці Київської Русі займало сільське господарство, збагачене давніми традиціями. Для обробітку ґрунту і вирощування врожаю використовувалися досконалі для того часу знаряддя праці: плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса. Культивувалися жито, пшениця, просо, ячмінь, овес, горох. У лісостеповій зоні вживалася парова система землеробства з двопільною і трипільною сівозмінами, у лісовій — підсічна і перелогова. Висока продуктивність праці давала змогу виробляти зерна значно більше, ніж це було необхідно для задоволення біологічних потреб населення. Це, а також наявність чудових пасовиськ і сінокосів дозволяли утримувати у феодальних господарствах велику кількість худоби. Важливу роль у господарському розвитку Київської Русі відігравало розвинене ремісниче виробництво, в першу чергу чорна металургія та металообробка. Асортимент виробів із заліза налічував близько 150 назв, а давньоруські ковалі опанували всіма відомими тоді технічними і технологічними прийомами його обробки: куванням, зварюванням (зокрема, сталевих лез), гартуванням, інкрустацією кольоровими металами. Високим рівнем майстерності відзначалися вироби «кузнецов злату и серебру»: золоті діадеми і барми, колти і ланцюги, срібні браслети-наручі тощо, виконані у техніці перегородчастих емалей, скані, черні, литва, карбування. Майстерність давньоруських ремісників набула міжнародного визнання. У відомому трактаті ченця Теофіла із Падерборна «Про різні художества» Русь названо країною, яка відкрила таємниці «мистецтва емалі й різноманітності черні». Ремесло розвивалося як у структурі господарства феодалів, так і на вільній міській основі. У XII—XIII ст. посадські ремісники починають об'єднуватися в корпорації, свідченням чого є назви міських кінців (районів) гончарський, теслярський, міських воріт — ковальські та ін.,
а також згадки письмових джерел про артілі городників і мостників. Стан сільськогосподарського І ремісничого виробництва визначав рівень розвитку торгівлі — як внутрішньої, так і міжнародної. Найбільшими торговельними комунікаціями були шляхи «от Грек», або «Грецький», який зв'язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, «Соляний» і «Залозний», котрі вели в Галичину і на Кавказ. Шлях Київ — Галич — Прага Регенсбург сполучав Київську Русь з країнами Центральної та Західної Європи. На міжнародні ринки Русь поставляла хутро, мед, віск, шкіри, деякі види ремісничих виробів, продукцію сільського господарства, рабів, завозила ж золото, срібло, коштовні тканини, вина, посуд, предмети християнського культу, зброю. Основними торговельними партнерами Давньоруської держави були Візантія, Волзько-Камська Болгарія, Хозарія, країни Арабського Сходу, скандинавські, центрально та західноєвропейські. В Русі існували купецькі об'єднання, що спеціалізувалися на торгівлі з певними країнами або певними видами товарів. Відома, наприклад, іванівська община у Новгороді, яка зосереджувала у своїх руках торгівлю воском, мала свій статут, розроблений майже одночасно з гільдійськими статутами європейських країн. Купецькі корпорації «гречників» і «залозників» торгували з Візантією і країнами Кавказу. В Києві, Новгороді, Смоленську, Володимирі та інших містах розташовувалися торговельні двори іноземних купців. Не можна не згадати й практику кредитних операцій, відбиту в законодавстві. В «Руськой правде» містяться статті з регламентуванням порядку одержання боргів з купців-боржників і сплати ними процентів під позичені суми грошей. Торгівля викликала до життя грошовий обіг. На ранньому етапі (VIII—X ст.) на Русі оберталися арабські дірхеми, візантійські номісми і міліаресії, західноєвропейські динари. За Володимира Святославича та Ярослава Мудрого Русь карбувала власні гроші — срібники і златники. З XI ст. при розрахунках у великих торговельних операціях використовувалися срібні зливки — гривни. Відомі гривни трьох типів: київські, новгородські та чернігівські. Розвиток феодальних відносин зумовлював поглиблення соціальної диференціації поселень. Більшість населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві й проживала у селах, відносно ж нечисленний адміністративний апарат землеробських округ зосереджувався у феодальних дворах — замках. У письмових джерелах сільські поселення часів Київської Русі мають кілька назв: «село», «сельцо», «деревня», «погост», «двор», «дом». Вони відрізнялися не лише розмірами, а й соціальними функціями. «Погост» джерела визначають як центральне поселення округи (можливо — сільської общини), де знаходилися торги, культові та общинні установи, «деревню»— як невеликі дочірні поселення, засновані вихідцями із великих сіл, «дворы», або «домьг»,— як садиби окремих феодалів, осередки феодальних володінь. Двори-замки мали міцні укріплення. Зміни, що відбувались у сфері суспільно-політичного й економічного життя східних слов'ян у третій чверті І тис, супроводжувалися виникненням нових форм поселень — укріплених «градов», у яких слід убачати зародки міст.
Найважливіші нумізматичні терміни. —Львів, 1966. 7. Ковальчак Г. Економічний розвиток західноукраїнських земель. — К., 1988. 8. Котляр М. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XV ст. — К., 1968. 9. Котляр М. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму.-К., 1971. 10. Котляр М. Літописи Самовидця, Грабянки та Величка про грошовий обіг України XVII ст. // Український історичний журнал. — 1970.-№ 1. - С 18 - 25. 11. Котляр Н. К вопросу о правовом положении Львовского монетного двора в XIV — XV вв. // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. — №2. - С. 113 - 121. 12. Котляр Н. Монеты Владимира Ольгердовича // Нумизматика и сфрагистика. — 1971. — № 1. — С. 52 — 58. 13. Котляр Н. Монеты Червоной Руси в денежном обороте Польского государства в XIV— XV вв. // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. -№ 5. - С. 18 - 32. 14. Котляр Н. Проблемы и основные итоги исследований монет Червоной Руси // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. — № 2. — С. 91 — 11З. 15. Крип'якевич I. Богдан Хмельницький. — К., 1954. 16. Крип'якевич І. Монети Б. Хмельницького і П
1. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
2. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
3. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
4. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
5. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
9. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
10. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
12. Утворення і розвиток Київської Русі
13. Етнічний розвиток та релігійне життя Київської Русі
14. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
15. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
16. Напрями впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави: переваги та недоліки
Игра "Зайкина горка" №1, классические цвета. 
Дырокол на 2-3-4 отверстия, 10 листов, черный. 
Настольная игра "Соображарий Junior". 18. Софійський собор - видатна памята доби Київської Русі
19. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
20. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
21. Архітектура і мистецтво Київської Русі
25. Завоювання Київської Русі монголо-татарами
26. Особливості розвитку культури Київської Русі
27. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
28. Політична історія Київської Русі
29. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
30. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
31. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
32. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
Каска с подставкой под банки. 
Дуга с подвесками "Лето". 
Пенал школьный, цвет черный. 33. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
34. Суспільно-політичні погляди правителів Київської Русі
35. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
37. Літописання Київської Русі
41. Політологія Київської Русі
42. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
43. Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів
44. Прогнозування соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні до 2014 року
45. Соціально-економічні фактори розвитку туризму в Білорусії
46. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
47. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
48. Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області
Стержень для шариковых ручек "Quink Flow", синий, толщина линии M. 
Таз алюминиевый для варенья, 34 см. 
Сковорода чугунная, блинная 2504, 23 см. 49. Соціально-економічні наслідки монополії
50. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
51. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
52. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки
53. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
58. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
59. Економіка праці та соціально-трудових відносин
60. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
61. Розвиток освіти як напрям соціальної політики
62. Формування і розвиток соціальної думки в Україні
63. Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
64. Економіка праці й соціально-трудові відносини
Сменная кассета "Барьер 7", для воды с повышенным содержанием железа, для всех типов фильтров "Барьер", 2. 
Дневник школьный "Розовая такса". 
Карандаши полимерные "Elios", 24 цвета. 66. Соціальне становище Запорізького краю
67. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
69. Подільский економічний район
73. Мораль і соціальне управління
75. Соціальне та особисте страхування
76. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
78. Державна політика соціального страхування
79. Економічний аспект забруднення навколишнього середовища
80. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
Коврик для прихожей "Ни следа". 
Набор маркеров для досок " Kores", 10 штук, 3 мм. 
Бумага самоклеящаяся "Lomond", А4, 38х21,2 мм, 65 штук на листе, 50 листов, белый. 81. Соціальна інфраструктура України
83. Донецький економічний район. Роль агропромислового комплексу в економіці України
84. Державна соціальна допомога
89. Соціальна захищеність дітей в Україні
90. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
91. Соціальне партнерство в Україні
92. Сутність та соціальне призначення держави
93. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
94. Види пенсій: трудові, соціальні, за вислугу років
95. Соціальні стани в Україні у складі Литви та Польщі
96. Історія України. Соціально-політичні аспекти
Спиннер трехлучевой "Элит", перламутровый (в железной квадратной коробке). 
Самоклеящиеся этикетки, A4, 210x297 мм. 
Потолочная сушилка "Лиана", 1,9 м. 98. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
100. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
